---

Извлечение вяжущего продолжают до ис­чезновения окраски растворителя, собираю­щегося в экстракционной насадке.

Извлеченный из насадки патрон высуши­вают в сушильном шкафу при температуре 50-60°С до постоянных результатов взвеши­вания.

Если наиболее мелкие частицы минераль­ного материала смеси проходят в экстракт, то его нужно осторожно слить из колбы в чашку и остаток промыть новым количеством раст­ворителя до исчезновения окраски и высу­шить. Количество мелких частиц, прошедших через гильзу, определяют как разность между массой чашки с остатком и массой пустой чашки. Вычисленную массу мелких частиц прибавляют к массе минерального остатка, полученного после извлечения вяжущего.

23.1.4 Обработка результатов испытания Массовую долю вяжущего в смеси q_в, %, вычисляют с точностью до первого десятичного знака по формулам:

- при дозировке вяжущего, включенного в 100 % состава смеси

,

при дозуванні в'яжучого понад 100 %

(28)

• при дозуванні в’яжучого понад 100 % мінеральної частини суміші

де G - маса патрона з ватою після висушуван-ня, г;

G₁- маса патрона з ватою і сумішшю до екстрагування, г;

G₂- маса патрона з ватою і мінеральним залишком після екстрагування і висушування, г

Масову частку в’яжучого визначають за результатами двох паралельних випробувань. Розходження між результатами паралельних визначень не повинно бути більше 0,2% (за абсолютною величиною).

Примітка. Для екстрагування в’яжучого можуть бути використані екстрактори різних типів відповідно до інструкцій з їх експлуатації.

23.2 Визначення зернового складу міне-ральної частини суміші після екстрагування

23.2.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

Набір сит з отворами потрібного розміру за ГОСТ 6613.

- при дозировке дозировке вяжущего сверх 100 % минеральной части смеси

(29)

где G - масса высушенного патрона с ватой, г;

G₁- масса патрона с ватой и смесью до экстрагирования, г;

G₂- масса патрона с ватой и минеральным остатком после экстрагирования и высушивания, г;

Массовую долю вяжущего определяют по результатам двух параллельных испыта­ний. Расхождение между результатами парал­лельных определений не должно быть более 0,2% (по абсолютной величине).

Примечание. Для экстрагирования вяжущего могут быть использованы экстракторы раз­личных типов в соответствии с инструкци­ями по их эксплуатации.

23.2 Определение зернового состава мине­ральной части смеси после экстрагирования

23.2.1 Средства контроля и вспомогатель­ное оборудование

Набор сит с отверстиями требуемого раз­мера по ГОСТ 6613

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.35

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го кла­су точності.

Шафа сушильна.

Чашка-фарфорова діаметром 15-25 см за ГОСТ 9147.

Товкачик з гумовим наконечником.

Посудина місткістю 6-10 л.

23.2.2 Проведення випробування і оброб­ка результатів випробування

Пробу мінеральної частини суміші, що за­лишилась після екстрагування за 23.1.3, зва­жують, потім кладуть у фарфорову чашку, за­ливають невеликою кількістю води і розти­рають протягом 2-3 хв товкачиком з гумовим наконечником.

Воду з завислими в ній частками зливають крізь сито з сіткою № 0071, яке установлене над посудиною. Частки, які залишились в чаш­ці, знову заливають чистою водою, розтира­ють і воду знову зливають.

Послідовне розтирання часток і зливання каламутної води продовжують до тих пір, по­ки вода не буде прозорою. Після закінчення промивання частки мінерального матеріалу більше 0,071 мм, які залишились на ситі, пере­носять у фарфорову чашку із залишком. Воду, що залишилась у чашці, обережно зливають, а потім чашку ставлять у сушильну шафу для висушування залишку мінерального ма­теріалу до постійної маси при температурі (105±5)°С.

Промивання і розтирання мінерального матеріалу безпосередньо на ситі з сіткою № 0071 не допускаються.

Висушену пробу мінерального матеріалу просівають крізь набір сит.

Перед закінченням просівання для пере­вірки кожне сито вручну інтенсивно струшу­ють протягом 1 хв. над листом паперу. Про­сівання вважають закінченим за таких умов:

- якщо на папері не буде часток, які пройшли крізь сито з отворами розміром 5 мм;

- якщо маса часток, які пройшли крізь сито з отворами розміром 0,63 мм не перевищують 0,05 г, а які пройшли крізь сито з отворами розміром 0,071 мм - 0,02 г.

Залишок на кожному ситі зважують і виз­начають частинні залишки на ситах у відсот­ках відносно до маси наважки, що просіва­лась, округлені до першого десяткового зна­ка.

Вміст зерен розміром менше 0,071 мм в відсотках визначають відніманням із 100 % су­ми залишків на всіх ситах.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Шкаф сушильный.

Чашка фарфоровая диаметром 15-25 см по ГОСТ 9147.

Пестик с резиновым наконечником.

Сосуд вместимостью 6-Ю л.

23.2.2 Проведение испытания и обработка результатов испытания

Пробу минеральной части смеси, остав­шуюся после экстрагирования по 23.1.3, взве­шивают, затем помещают в фарфоровую чаш­ку, заливают небольшим количеством воды и растирают в течение 2-3 мин пестиком с ре­зиновым наконечником.

Воду со взвешенными в ней частицами сливают через сито с сеткой № 0071, установ­ленное над сосудом. Оставшиеся в чашке час­тицы вновь заливают чистой водой, растира­ют и воду снова сливают.

Последовательное растирание частиц и сливание мутной воды продолжают до тех пор, пока вода не станет прозрачной. Окончив промывание, оставшиеся на сите частицы ми­нерального материала крупнее 0,071 мм пере­носят в фарфоровую чашку с остатком. Остав­шуюся в чашке воду осторожно сливают, а затем чашку ставят в сушильный шкаф для высушивания остатка минерального матери­ала до постоянной массы при температуре (105±5)°С.

Промывание и растирание минерального материала непосредственно на сите с сеткой № 0071 не допускаются.

Высушенную пробу минерального мате­риала просеивают через набор сит.

Перед окончанием просеивания для про­верки каждое сито вручную интенсивно встря­хивают в течение 1 мин над листом бумаги. Просеивание считают законченным при сле­дующих условиях:

- если на бумаге не будет частиц, прошедших через сито с отверстиями размером 5 мм;

- если масса частиц, прошедших через сито с отверстиями размером 0,63 мм не превы­шает 0,05 г, а прошедших через сито с от­верстиями размером 0,071 мм - 0,02 г.

Остаток на каждом сите взвешивают и оп­ределяют частные остатки на ситах в процен­тах по отношению к массе просеиваемой на­вески, округленные до первого десятичного знака.

Содержание зерен размером менее 0,071 мм в процентах определяют вычитанием из 100 % суммы остатков на всех ситах.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.36

, (30)

23.3 Метод випалювання в'яжучого

23.3.1 Засоби контролю і допоміжне об­ладнання

Піч муфельна.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності.

Лотки керамічні або металеві вогне­тривкі.

Щипці.

23.3.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Два лотки зважують, кладуть у них суміш у кількості по 300-400 г, після чого лотки із сумішшю знову зважують.

23.3.3 Порядок проведення випробування

Лотки з сумішшю ставлять у муфельну піч, температуру в печі доводять до (500±10)°С і витримують при цій температурі 1,5 год. Піс­ля прожарювання лотки виймають щипцями з печі і охолоджують на товстій металевій плиті до кімнатної температури. Після охо­лодження лотки зважують і знову прожарю­ють при (500±10)°С протягом одного-двох 30-хвилинних періодів до постійної маси.

23.3.4 Обробка результатів випробуван­ня

Зерновий склад мінеральної частини су­міші після випалювання із неї бітуму визнача­ють у відповідності з 23.2.

Масову частку в'яжучого q_б, %, обчислю­ють з точністю до другого десяткового знака за формулами:

- при дозуванні в'яжучого, що включене в 100 % складу асфальтобетонної суміші

- при дозуванні в'яжучого понад 100 % міне­ральної частини суміші

, (31)

де G - маса лотка, г;

G₁- маса лотка з наважкою суміші до ви­палювання, г;

G₂- маса лотка з наважкою суміші після випалювання, г;

Масову частку в'яжучого визначають за результатами двох паралельних випробувань. Розходження між результатами паралельних визначень не повинно бути більше 0,2 % (за абсолютною величиною).

23.3 Метод выжигания вяжущего

23.3.1 Средства контроля и вспомогатель­ное оборудование

Печь муфельная.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Лотки керамические или металлические огнеупорные.

Щипцы.

23.3.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Два лотка взвешивают, помещают в них смесь в количестве по 300-400 г, после чего лотки со смесью вновь взвешивают.

23.3.3 Порядок проведения испытания

Лотки со смесью помещают в муфельную печь, температуру в печи доводят до (500±10)°С и выдерживают при этой температуре 1,5 ч. После прокаливания лотки вынимают щип­цами из печи и охлаждают на толстой ме­таллической плите до комнатной температу­ры. После охлаждения лотки взвешивают и вновь прокаливают при (500±10)°С в течение одного-двух 30-минутных периодов до посто­янной массы.

23.3.4 Обработка результатов испыта­ния

Зерновой состав минеральной части смеси после выжигания из нее битума определяют в соответствии с 23.2.

Массовую долю вяжущего q_б, %, вычис­ляют с точностью до второго десятичного зна­ка по формулам:

- при дозировке вяжущего, включенного в 100 % состава асфальтобетонной смеси

- при дозировке вяжущего сверх 100 % мине­ральной части смеси

где G - масса лотка, г;

G₁- масса лотка с навеской смеси до вы­жигания, г;

G₂- масса лотка с навеской смеси после выжигания, г.

Массовую долю вяжущего определяют по результатам двух параллельных испыта­ний. Расхождение между результатами парал­лельных определений не должно быть более 0,2 % (по абсолютной величине).

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.37

23.4 Метод відмивання в'яжучого розчин­ником

Цей метод використовують при контролі якості приготування тільки асфальтобетон­них сумішей. Метод не допускається вико­ристовувати при визначенні вмісту розрідже­них бітумів.

23.4.1 Засоби контролю і допоміжне об­ладнання

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го кла­су точності.

Стакан металевий заввишки 15 см, діамет­ром 10 см з кришкою, що герметично закри­вається.

Набір сит з отворами потрібного розміру за ГОСТ 6613.

Шафа сушильна.

Чашки фарфорові за ГОСТ 9147 діамет­ром 15-25 см.

Циліндр скляний мірний (градуйований) за ГОСТ 1770 місткістю 0,5 - 1 л.

Ложка металева.

Піпетка скляна за ГОСТ 1770 місткістю 50 см³.

Щітка.

Баня піщана.

Кристалізатор за ГОСТ 23932 діаметром 30 - 40 см.

Розчинник (гас, бензин і т. ін.).

23.4.2 Порядок підготовки до випробуван­ня

Пробу суміші, вирубку (керн) з покриття кладуть в сушильну шафу і нагрівають до тем­ператури 70-80°С, грудки ретельно роздріб­нюють ложкою і шпателем. З підготовленої суміші в залежності від максимального роз­міру зерен беруть наважку не менше, г:

500 - для піщаної суміші;

1000 - для дрібно- і крупнозернистої су­міші.

23.4.3 Порядок проведення випробування

Наважку суміші переносять у металевий стакан і заливають розчинником. Рівень роз­чинника над сумішшю повинен бути не менше 1 см. Стакан герметично закривають криш­кою і інтенсивно струшують протягом 10-15 хв. Розчин в'яжучого із завислими част­ками мінерального матеріалу, який одержа­ли, залишають у спокійному стані на 10 хв., а потім зливають крізь сита в піддон.

23.4 Метод отмывки вяжущего раствори­телем

Настоящий метод применяют при контро­ле качества приготовления только асфальто­бетонных смесей. Метод не допускается при­менять при определении содержания разжи­женных битумов.

23.4.1 Средства контроля и вспомогатель­ное оборудование

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Стакан металлический высотой 15 см, диа­метром 10 см с герметически закрывающейся крышкой.

Набор сит с отверстиями требуемого раз­мера по ГОСТ 6613.

Шкаф сушильный.

Чашки фарфоровые по ГОСТ 9147 диа­метром 15-25 см.

Цилиндр стеклянный мерный (градуиро­ванный) по ГОСТ 1770 вместимостью 0,5 - 1 л.

Ложка металлическая.

Пипетка стеклянная по ГОСТ 1770 вмес­тимостью 50 см³.

Кисть.

Баня песчаная.

Кристаллизатор по ГОСТ 23932 диамет­ром 30 - 40 см.

Растворитель (керосин, бензин и т.п.).

23.4.2 Порядок подготовки к испыта­нию

Пробу смеси, вырубку (керн) из покрытия помещают в сушильный шкаф и нагревают до температуры 70-80°С, комки тщательно раз­мельчают ложкой и шпателем. Из подготов­ленной смеси в зависимости от максимального размера зерен берут навеску не менее, г:

500 - для песчаной смеси;

1000 - для мелко- и крупнозернистой сме­си.

23.4.3 Порядок проведения испытания

Навеску смеси переносят в металлический стакан и заливают растворителем. Уровень растворителя над смесью должен быть не менее 1 см. Стакан герметически закрывают крышкой и интенсивно встряхивают в тече­ние 10-15 мин. Полученный раствор вяжуще­го с взвешенными частицами минерального материала оставляют в спокойном состоянии на 10 мин, а затем сливают через сита в поддон.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.38

Частину суміші, яка залишилась у стакані, заливають вдруге свіжою порцією розчинни­ка, повторно струшують і через 10 хв знову зливають розчин крізь сита. Матеріал, який залишився у стакані, заливають третьою пор­цією розчинника, ретельно розмішують лож­кою і знову зливають розчин крізь сита. Про­мивку повторюють ще 2-3 рази і потім весь вміст стакана переносять на сита. Мінераль­ний матеріал на ситах промивають розчин­ником до зникнення забарвлення.