Декларування відповідності виробів здійснюється з використанням модуля А (внутрішній контроль виробництва) із застосуванням таких процедур "Випробування органом оцінки виробів певного типу", "Випробування виробником виробу певного типу" та "Здійснення контролю за виробництвом на підприємстві", зазначених у Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд та конкретизованих цим стандартом:
а) Виробник або уповноважена ним особа складають технічну документацію на вироби та проект декларації відповідності згідно з додатком до Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд.
Технічна документація на вироби згідно з цим стандартом повинна включати:
- загальний опис виробу;
- офіційне видання цього стандарту;
- протоколи випробувань виробів на відповідність вимогам цього стандарту, що були проведені у атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях з дотриманням періодичності випробувань, установленої цим стандартом;
- сертифікати відповідності та протоколи випробувань сировини, матеріалів, комплектувальних виробів;
- акт постановки виробів на серійне виробництво (для виробів, що випускаються серійно).
б) Орган оцінки проводить аналіз технічної документації та організовує проведення випробувань зразків виробів певного типу на їх відповідність переліку показників властивостей, який узгоджено з виробником або уповноваженою ним особою і який відповідає вимогам цього стандарту. Цей перелік має включати вимоги: до зовнішнього вигляду поверхні; до матеріалів; до термостабільності; до стійкості при постійному внутрішньому тиску (100 год при 80 °С та початковій напрузі в стінці деталі 4,6 МПа -для ПЕ80 і 5,5 МПа -для ПЕ 100); до стійкості при постійному внутрішньому тиску (165 год при 80 °С та початковій напрузі в стінці деталі 4,6 МПа - для ПЕ 80 і 5,5 МПа - для ПЕ 100); до стійкості зварного з'єднання до відривання (для виробів видів "муфта" і "сідельце"); до стійкості до удару (для виробу виду "сідельце для врізання під тиском"); до герметичності (для виробу виду "сідельце для врізання під тиском" зі знятою кришкою).
Відбір зразків виробів для випробувань виконується представниками органу оцінки за участі представників виробника або уповноваженої ним особи. Випробування зразків проводять у лабораторіях, атестованих у встановленому порядку, у присутності представників органу оцінки. Протокол випробувань підписують представники виробника, випробувальної лабораторії та органу оцінки. Затверджує протокол керівник органу оцінки.
У разі якщо один чи більше перевірених зразків не відповідають вимогам цього стандарту, орган оцінки розробляє план корегувальних дій і контролює їх виконання збоку виробника до приведення виробів у відповідність вимогам цього стандарту.
в) За позитивних результатів аналізу технічної документації та випробувань зразків виробів певного типу виробник або уповноважена ним особа вносять до проекту декларації реквізити органу оцінки та протоколів випробувань зразків виробів певного типу і видають декларацію відповідності вимогам цього стандарту.
Орган оцінки реєструє декларацію відповідності у встановленому порядку.
г) Виробник, який видав декларацію відповідності виробу певного типу вимогам цього стандарту, повинен у процесі виробництва проводити кваліфікаційні, періодичні та приймально-здавальні випробування на відповідність вимогам цього стандарту з дотриманням періодичності випробувань, установлених цим стандартом, у атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях та вживати заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність виготовлених виробів вимогам цього стандарту.
д) Орган оцінки проводить перевірку виробів, на які ним зареєстрована декларація відповідності, через довільні інтервали часу, але не менше одного разу на три роки. Для перевірки орган оцінки відбирає на місці виробництва довільні зразки кінцевої продукції, досліджує та випробує їх на відповідність мінімальному переліку вимог згідно з 13.1, б) цього стандарту. У разі отримання негативних результатів випробувань реєстрація декларації відповідності скасовується і декларація втрачає чинність.
13.2 Стандарт придатний для цілей сертифікації.
Оцінка відповідності виробів згідно з цим стандартом може за бажанням виробника або уповноваженої ним особи здійснюватись шляхом проведення органом оцінки їх сертифікації на відповідність узгодженому переліку показників властивостей виробів згідно з цим стандартом, включно із мінімальним переліком вимог згідно з 1.2, б), із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції) із застосуванням процедур згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд".
13.3 Після отримання та реєстрації в органі оцінки декларації про відповідність виробу або отримання сертифіката відповідності виробник або уповноважена ним особа наносять національний знак відповідності на виріб або на додану до нього етикетку, упаковку чи супроводжувальну документацію відповідно до правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599.
13.4 Виробник або уповноважена ним особа зберігають декларацію про відповідність виробу та технічну документацію до неї протягом 10 років після застосування виробу в будинках і спорудах і надають для перевірки в установленому законодавством порядку.
(обов'язковий)
А.1 Знижувальний коефіцієнт DF, що використовується при розрахунку максимального робочого тиску МОР, приймається в залежності від робочої температури згідно з таблицею А.1.
|
Температура, °С |
Знижувальний коефіцієнт DF |
|
20 |
1,0 |
|
30 |
1,1 |
|
40 |
1,3 |
Для інших температур, що не вказані в таблиці, дозволяється підбирати коефіцієнт на основі лінійної інтерполяції.
А.2 Розрахунок МОР деталі, у МПа, для визначеної робочої температури проводять за наступним рівнянням:
, (А.1)
де MRS-значення мінімальної тривалої міцності матеріалу деталі, МПа; SDR-мінімальне значення стандартного розмірного відношення труби, для з'єднання з якою деталь призначена; С - загальний коефіцієнт запасу міцності, який для деталей згідно з цим стандартом дорівнює 2,0; DF -знижувальний коефіцієнт згідно з таблицею А.1.
А.3 При з'єднанні деталей з трубами згідно з А.4 та А.5, що мають різні значення MRS та (або) різні значення максимального робочого тиску, МОР системи "деталі - труби" і трубопроводу у цілому визначається за найменшим значенням МОР складового елемента системи (трубопроводу). Визначення МОР труб - згідно з ДСТУ Б В.2.7-73.
А.4 Допустимі варіанти з'єднання деталей для терморезисторного зварювання з трубами, що мають різні значення MRS та (або) різні значення номінальної товщини, повинні відповідати наведеним у А.4.1-А.4.4.
А.4.1 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені з трубами:
- SDR 11 з MRS 10;
- SDR 17,6 з MRS 10;
- SDR 11 з MRS 8;
- SDR 17,6 з MRS 8.
А.4.2 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені з трубами:
- SDR 17,6 з MRS 10;
- SDR 11 з MRS 8;
- SDR 17,6 з MRS 8.
А.4.3 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені з трубами:
- SDR11 з MRS 8;
- SDR 17,6 з MRS 8.
- SDR 17,6 з MRS 10.
А.4.4 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені тільки з трубами SDR 17,6 з MRS 8.
А.5 Допустимі варіанти з'єднання деталей для зварювання нагрітим інструментом встик з трубами, що мають різні значення MRS та (або) різні значення номінальної товщини, повинні відповідати наведеним у А.5.1-А.5.4.
А.5.1 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені з трубами:
- SDR11 з MRS 10;
- SDR 11 з MRS 8.
А.5.2 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені з трубами:
- SDR 17,6 з MRS 10;
- SDR 17,6 з MRS 8.
А.5.3 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені тільки з трубами SDR 11 з MRS 8.
А.5.4 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені тільки з трубами SDR 17,6 з MRS 8.
(довідковий)
Б.1 Основні види деталей для терморезисторного зварювання (з закладним нагрівальним елементом) зображені на рисунках Б.1-Б.9. Розміри цих деталей повинні відповідати наведеним у розділі 5 цього стандарту. Розміри та граничні відхили у цьому додатку, що не наведені у розділі 5: Н1, Н2, Н3, Н4 , dn1, L6, L7, Z, Z1, Z2, повинні виготовлятись згідно з конструкторською документацією виробника, затвердженою у встановленому порядку.
Б.2 Допускається виготовляти інші типи деталей за узгодженням з замовником, за умови, що геометричні розміри розтруба для терморезисторного зварювання відповідатимуть вимогам розділу 5 цього стандарту та конструкторській документації виробника, затвердженій у встановленому порядку.
Б.3 Умовні познаки деталей для терморезисторного зварювання складаються з найменування виду деталі, абревіатури ЗНЕ (закладний нагрівальний елемент), скороченого найменування типу композиції поліетилену матеріалу (ПЕ 80 або ПЕ 100), слова "ГАЗ", мінімального значення стандартного розмірного відношення SDR труби, що може з'єднуватися з деталлю, тире, номінальних зовнішніх діаметрів труб, що з'єднуються з деталлю (dn та (або) dn1),та позначення цього стандарту.
Рисунок Б.1 - Трійник рівнопрохідний
Б.4 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду трійник рівно-прохідний з поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 25 мм:
трійник рівнопрохідний ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 –25 ДСТУ Б В. 2.7-179:2009
Рисунок Б.2 - Трійник нерівнопрохідний
Б.5 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду трійник нерівнопрохідний з поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 40 мм, dn1 = 32 мм:
трійник нерівнопрохідний ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 - 40/32 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.3 - Коліно 45°
Б.6 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду коліно 45° із поліетилену ПЕ 80 , SDR 11, dn =50 мм:
коліно 45° ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11- 50 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.4 - Коліно 90°
Б.7 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду коліно 90° з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn = 63 мм:
коліно 90° ЗНЕ ПЕ 100 ГАЗ SDR 11-63 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.5 - Перехід
Б.8 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду перехід із поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 75 мм, dn1 = 63 мм:
перехід ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 - 75/63 ДСТУ Б B.2.7-179:2009
Рисунок Б.6 - Муфта
Б.9 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду муфта з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn = 90 мм:
муфта ЗНЕ ПЕ 100 ГАЗ SDR 11 - 90 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.7 - Заглушка
Б.10 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду заглушка з поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 110 мм:
заглушка ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 -110 ДСТУ Б B.2.7-179:2009
Рисунок Б.8 - Сідельце
Б.11 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду "сідельце" з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn =110 мм, d'n = 63 мм:
сідельце ПЕ 100 ГАЗ SDR 11-110/63 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.9 - Сідельце для врізання під тиском
Б. 12 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду "сідельце для врізання під тиском" із поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 160 мм, d'n = 63 мм:
сідельце для врізання під тиском ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 -160/63 ДСТУ Б В. 2.7-179:2009
