3.2.25 В майстерні підготовки шиберних затворів експлуатація крана-балки дозволяється особам, що пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право керування краном-балкою, посвідчення стропальника, групи електробезпеки і призначені розпорядженням по цеху.

3.2.26 Краном-балкою здійснюється транспортування в приміщенні майстерні затворів, їх деталей, контейнерів з вогнетривами, контейнерів з розчинами і сипучими матеріалами, а також устаткування, що не перевищують вагу більше 2-х тонн, за допомогою спеціальних чалкових пристосувань.

3.2.27 Розбирання шиберного затвора виконується спеціальним інструментом. Вибивати залишки розчину з обойм кувалдами або ударами по корпусі зверху не дозволяється.

3.2.28 Очищені від розчину обойми після розпресування відпрацьованих вогнетривких плит установлюються на візки конвеєра.

3.2.29 Складання затвора (притирання), установка його на ківш і зняття відпрацьованого здійснюється за допомогою гідроприводу. Також провадиться і розливання сталі, тільки гідропривід установлений на розливному крані. Перед складанням шиберного затвора необхідно оглянути плити і колектори.

3.2.30 За наявності поверхневих тріщин, відбитостей, неплощинності робочої поверхні плит більш як 0,025 мм вироби бракують.

3.2.31 Під час запресовування в обойми плит тримати рукою плиту в зоні преса не дозволяється.

3.2.32 Запресовування плит слід виконувати у захисних окулярах.

3.2.33 Обойми із запресованими у них плитами витримують протягом 10-15 хвилин для цементації розчину і запобігання самочинного випадання плит з верхньої обойми під час складання затвора.

3.2.34 Працювати пресами для випресовування і запресовування вогнетривких плит і гідроциліндрами для притирання складеного затвора, якщо має місце підтікання масла з гідроциліндра, не дозволяється.

3.2.35 Після складання шиберний затвор необхідно просушити у сушильній печі або за допомогою газових пальників.

3.2.36 На всіх працюючих затворах повинні бути надійно закріплені цапфи для транспортування.

3.2.37 Змінювати положення кнопок на пекеті керування краном-балкою не дозволяється.

3.2.38 Працювати в майстерні при непрацюючій витяжній вентиляції не дозволяється.

3.2.39 Перед установкою шиберного затвора зі стаканом необхідно оглянути стан гніздовиків і визначити їхню придатність для приймання плавки.

3.2.40 Установка затвора на ківш виконується у зворотній послідовності ніж зняття затвора. Затвор на ковші кріпиться клинами, що забиваються вручну.

3.2.41 Не дозволяється робота кувалдою з задирками і ненадійно закріпленою ручкою.


3.3 При утепленні додаткової частини зливків за допомогою машини

3.3.1 До початку роботи розливальник повинен перевірити справність кнопкової станції, наявність ключа-бирки, наявність сигналізації напруги на тролеї, наявність плакатів "Тролея під напругою". Випробувати працездатність механізму пересування машини і механізму подачі суміші.

При виявленні несправності доповісти майстрові і викликати черговий ремонтний персонал для усунення несправностей.

3.3.2 На час ремонтних робіт або усунення несправності ключ-бирка передається бригадирові тієї служби, що зайнята усуненням несправності.

3.3.3 Під час роботи машина встановлюється за ковшем в напрямку руху розливного крана. При цьому розливальник:

- поворотом штурвала вручну встановлює жолоб машини над додатковою надставкою;

- натисканням кнопки керування автоматично подає необхідну дозу суміші.

3.3.4 Завантаження приймального бункера утеплювальною сумішшю, здійснюється перекиданням короба із сумішами, доставленого у розливне відділення автотранспортом, за допомогою двох підйомів (16 т і 50 т) розливного крана біля приймального бункера за командою розливальника. При цьому розливальник повинен знаходитися в безпечному місці.

3.3.5 Про роботу установки з засипання утеплювальних сумішей на головну частину зливка завжди необхідно попереджувати машиніста розливного крана даного розливного балкона.

3.3.6 Ремонт і обслуговування машини здійснюється на спеціальній ремонтній дільниці.

3.3.7 Керування машиною здійснюється командним ланцюгом з напругою 12 В.


3.4 Під час кантування коробів і шлаковень

3.4.1 Операцію щодо кантування коробів і шлаковень виконують старші розливальники і старші ківшові в змінах під контролем змінних майстрів розливу.

3.4.2 Операція "кантування короба" і встановлення його на попереднє місце виконується в такій послідовності:

3.4.2.1 Підкрановий працівник одягає чалку з чотирма стропами на гак 50-тонного підйому розливного крана, зачалює кожну стропу за цапфу короба, виводить людей з небезпечної зони, сам іде на безпечну відстань і подає команду машиністу крана на підіймання короба на висоту 100-200 мм. Після цього гачком розвертає короб на 90 градусів і дає команду на постановку короба знов на підлогу.

3.4.2.2 Потім він одягає вручну ланцюги на 16-тонний підйом розливного крана, зачалює короб за торцеву скобу, чіпляє дві нижні стропи чалки збоку короба і на трьох чалках транспортує короб до місця кантування на висоті 0,5 м від устаткування й інших предметів, що зустрічаються на шляху руху. При цьому необхідно стежити, щоб попереду вантажу нікого не було.

3.4.2.3 Прибувши до місця кантування, підкрановий працівник повинен переконатися у відсутності людей біля думпкара з усіх боків, після чого дає команду на підіймання короба для наїзду на думпкар. Короб піднімається над думпкаром на 300-500 мм. Після цього машиніст крана за допомогою 16-тонного підйому здійснює кантування короба зі сміттям у вагон, піднімаючи край короба.

3.4.2.4 Постановка короба на місце навантаження виконується підкрановим працівником у зворотній послідовності. Вище описаний метод кантування короба здійснюється тими кранами, де є 16-тонний підйом.

3.4.3 За необхідності здійснити кантування короба краном, де немає допоміжного підйому. Підкрановий працівник зачалює короб за 4 цапфи, транспортує до думпкара, опускає короб у думпкар, при цьому використовуються переносні драбини із загнутими кінцями для зачеплення драбини за борт думпкара. Підкрановий працівник відчіплює дві передні стропи чалки, сходить з думпкара, після чого дає команду на кантування короба.

3.4.4 Старший розливальник (ківшовий) є відповідальним за збереження чалкових пристосувань для кантування короба.

Використовуються чалкові пристосування тільки за призначенням, зберігаються водному постійному місці і передаються по зміні.


3.5 Під час огляду сталерозливних составів перед розливанням плавки

3.5.1 Состави перед розливанням плавки оглядаються безпосередньо на розливному майданчику.

3.5.2 Машиніст розливного крана здійснює огляд з кабіни за допомогою спеціального світильника, встановленого по центру составу. Переконавшись, що у составі немає непридатних виливниць (шлакового моста, недоливу;, води чи сторонніх предметів на піддоні або стінках виливниць) машиніст крана повідомляє старшого розливальника, що виливниці - чисті, шлакового моста немає.

3.5.3 В разі виявлення непридатної до зливання металу виливниці, машиніст крана повідомляє старшого розливальника, який разом з контролером ВТК оглядає браковану виливницю зі спеціального переносного трапа.

Рішення про можливість зливання металу у непідготовлену виливницю приймають майстер розливу разом з контролером ВТК.

3.5.4 Зливання металу у виливниці з шлаковим мостом не допускається.

3.5.5 Заливка составу металом дозволяється після запису в паспорті плавки про огляд старшим розливальником.


3.6 При використанні кисню для вогнерізальних робіт

3.6.1 До початку роботи інструмент необхідно оглянути на справність і щільність з'єднань; для виявлення дефектів інструмент випробовується 1 раз на місяць.

3.6.2 Щільність з'єднань необхідно перевіряти зануренням всіх місць з'єднання в ємність з водою під робочим тиском кисню.

3.6.3 Якщо виявиться нещільність з'єднання, робота інструментом до усунення несправності, не дозволяється.

3.6.4 Держак повинен мати гумове ущільнення і притискну гайку, що забезпечує щільне з'єднання трубки з держаком.

3.6.5 Під час роботи необхідно оберігати пневморукав від зіткнення його зі струмоведучими проводами, нагрітими предметами, масляними і жировими матеріалами.

3.6.6 Перекручувати, перегинати і переламувати пневморукав не дозволяється.

3.6.7 Пневморукава необхідно оберігати від влучення іскор та бризок металу або шлаку і розташовувати так, щоб виключалась можливість переїзду їх транспортом.

3.6.8 Під час роботи тримати шланги на плечах, під рукою, затискати їх ногами не дозволяється.

3.6.9 За необхідності ремонту пневморукавів дефектні місця їх повинні бути вилучені, а залишки з'єднані спеціальними двосторонніми штуцерами.

3.6.10 Мінімальна довжина кусків шланг, які необхідно з'єднувати, повинна бути не менш як 3 м. Кількість стиків по довжині шланга не повинна бути більше трьох.

3.6.11 Робочий тиск кисню в магістралі повинен бути не більш як 6 атм.

3.6.12 Під час виконання вогнерізальних робіт за допомогою кисню необхідно пам'ятати, що суміш масла з киснем вибухонебезпечна.

3.6.13 Спецодяг, рукавиці працівників, які працюють з вогнерізальним інструментом за допомогою кисню, не повинні бути забруднені маслом й іншими пальними речовинами.

3.6.14 Перед початком роботи, а також після перерв у роботі вогнерізальну апаратуру необхідно продувати киснем для видалення можливого конденсату.

3.6.15 В місцях, де рукав піддається найбільшому зносу, необхідно не рідше як через 15 днів здійснювані видалення скошених ділянок довжиною 150 мм.

3.6.16 Роботи щодо видалення ділянки приєднання рукава викопуються слюсарем енергослужби під безпосереднім контролем старшого майстра дільниці, про що робиться запис у журналі щоденних перевірок з охорони праці.

3.6.17 Після закінчення вогнерізальних робіт із застосуванням кисню необхідно закрити запірний вентиль на магістралі і переконатися, що апаратура не під тиском.

3.6.18 Пропалювання каналів шиберного затвора сталерозливного стакана, обдування струменя металу, різання скрапу й обдування його в ковші після розливання плавки виконується тільки вдвох: один працівник знаходиться у запірного вентиля кисню, подає і регулює витрату кисню за командою іншого працівника, що знаходиться біля сталерозливного ковша з вогнерізальним інструментом в руках.

3.6.19 Подача робочого тиску і витрати кисню при пропалюванні каналів шиберного затвора і сталерозливного стакана провадиться тоді, коли робочий орган (залізна трубка) введений в канал сталевипускного отвору.

3.6.20 В окремих випадках обдування струменя металу біля колектора або стакана, обдування охолодей у ковші і різання скрапу провадиться з попередньою подачею кисню і мінімальною його витратою.

3.6.21 Запалювання робочого органа інструмента (залізної трубки) здійснюється за допомогою чохла відпрацьованої термопари, край якої попередньо розпалений.

3.6.22 Запалювати кисневу трубку від металу у виливниці або додатковій надставці не дозволяється.

3.6.23 Запалювання залізної трубки з використанням титанистої губки відбувається за рахунок висікання іскри ударом кінця трубки об титанисту губку з одночасною подачею мінімальної витрати кисню.

3.6.24 При здійсненні вогнерізальних робіт із застосуванням кисню залізна трубка повинна спалюватися на довжину не коротше як 2 м.

3.6.25 Для промивання сталевипускних каналів, що протікають у ковші в процесі розливання плавки для запобігання потрапляння рідкого металу в канал трубки і займання останньої в руках працівника, необхідно подати спочатку кисень, а тільки потім вводити трубку в канал стакана.

3.6.26 Для провадження робіт щодо різання "рослих" холодних зливків використовується держак трубок, з'єднаний із запірним вентилем, а зазначену роботу виконує один працівник.

3.6.27 Щоб не допускати захаращення розливного майданчика, пневморукав (кисневий шланг) з держаком кисневих трубок зберігають згорнутим біля запірного вентиля.

3.6.28 В розливному відділенні провадиться розливання сталі на состав зверху через сифон. Через вибризкування сталі відбувається закріплення поверхні центрової та лійки, що утруднює розбирання центрової.

Для забезпечення розбирання центрової після наливання "куща" виливниць літник у лійці і скрап, що утворився на поверхнях центрової та лійки, обрізуються за допомогою кисню.

3.6.29 Стан держака кисневої трубки, щільність з'єднання рукавів і надійність кріплення трубки і держака перевіряє старший розливальник.

3.6.30 Роботи щодо обрізання лінійка і скрапу на поверхні центрової і лійки виконуються з розливного майданчика. Під час обрізання літника і скрапу на поверхні центрової і лійки ставати ногами на торці виливниць, ходити по виливницях з рідкою сталлю не дозволяється.

3.6.31 Операції щодо обрізання лійки виконує старший розливальник.

3.6.32 Вогневе різання виконується з майданчика, при цьому працюючий не повинен нахилятися убік составу.

3.6.33 Розливальник, який стоїть біля вентиля, відкриває кисень плавно за командою старшого розливальника.

3.6.34 При загорянні шланга необхідно припинити доступ кисню - закрити вентиль і від'єднати шланг від киснепроводу.

3.6.35 Всі роботи із застосуванням кисневих трубок при різанні металу, скрапу киснем розливальник повинен виконувати у суконному костюмі, користуючись захисним щитком.


3.7 Під час застосування пристрою для захисту струменя металу при розливанні аргоном (азотом)

3.7.1 До роботи допускаються особи, що пройшли перевірку знань Спеціальних правил безпеки праці при роботі з аргоном і азотом.

3.7.2 Конструкція систем продувок аргонових або азотних трубопроводів повинна виключати можливість проникнення цих газів у приміщення цеху.

3.7.3 Крім загальноцехової схеми аргоно- і азотопроводів на робочих місцях обслуговуючого персоналу повинні бути схеми аргоно- і азотопостачання кожної дільниці й агрегату.

3.7.4 Прокладання трубопроводів газоподібного аргону в землі або траншеях і приямках не допускається.

3.7.5 Не допускається використання аргону або азоту для нецільових робіт (наприклад, обдування одягу, устаткування і т.ін.).