НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи
АВТОМОБIЛЬНI ДОРОГИ
(Збірник 27)
(ÄÁÍ Ä.2.2-27-99, ÌOD)
ДСТУ Б Д.2.2-27:2012
Видання офіційне
Київ
МІНРЕГІОН УКРАЇНИ
2012
ПЕРЕДМОВА
1 Внесено: Департамент розвитку будівельної діяльності,
ціноутворення та економіки будівництва,
ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інпроект»,
Технічний комітет ТК 311 «Ціноутворення та
кошторисне нормування у будівництві»
2 ПРИЙНЯТО ТА наказ Міністерства регіонального розвитку,
НАДАНО ЧИННОСТІ: будівництва та житлово-комунального
господарства України від 28.12.2012 № 667,
чинний з 2014-01-01
3 Національний стандарт відповідає ДБН Д.2.2-27-99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 27. Автомобільні дороги».
4 На заміну: ДБН Д.2.2-27-99
5 Цей стандарт згідно з ДБН А.1.1-1:2009 належить до комплексу «Д.2.2» – «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи»
_____________________________________________________________________________
Право власності на цей документ належить державі Україна.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і
розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Мінрегіон України, 2012
ВСТУП
Цей національний стандарт розроблено на заміну ДБН Д.2.2-27-99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 27. Автомобільні дороги» методом перевидання (передруку) з актуалізацією нормативних посилань згідно з додатком до цього вступу.
Підставою для розроблення цього національного стандарту є Закони України «Про стандартизацію», «Про будівельні норми» постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 471 «Про затвердження Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року».
До цього стандарту внесено Додаток А «Зміни та доповнення до ДБН Д.2.2-27-99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 27. Автомобільні дороги».
Цей стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.
Збірник 27. Автомобільні дороги
1 Технічна частина
1.1 Загальні вказівки
1.1.1 Даний збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда
робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні
норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні робіт зі
спорудження нових та реконструкції існуючих автомобільних доріг.
1.1.2 У нормах даного збірника передбачені роботи зі спорудження нових та реконструкції існуючих
автомобільних доріг загального користування, лісовозних доріг, тимчасових автомобільних доріг, а також
дорожні роботи на площадках промислових підприємств, на міських проїздах та площадках.
1.1.3 Посадку снігозахисних смуг, декоративних дерев і кущів слід нормувати за ДБН Д.2.2-47
"Озеленення Захисні лісонасадження. Багаторічні плодові насадження".
1.1.4 Спосіб і відстань транспортування дренувального грунту слід приймати за проектом.
1.1.5 Нормами враховані роботи на догляд за дорожнім покриттям у процесі його формування.
1.1.6 Доставка до місця робіт бетону, бітуму, бітумної емульсії, асфальтобетону, готової бітумно-
грунтової, цементно-грунтової суміші і чорних кам'яних матеріалів нормами не врахована; при доставці 100 т
бітуму та бітумної емульсії слід добавляти автогудронатори місткістю 3500 л - 3,6 машино-годин на кожний
кілометр доставки.
1.1.7 Доставка води врахована нормами на середню відстань до 5 км, крім норми 1 групи 38 і групи
56 При відстані більше 5 км на кожний кілометр доставки 100 м3 води слід добавляти до норм часу роботи
поливально-мийних машин 2,5 машино-години.
1.1.8 Улаштування протизамулюючих прошарків із дренувальних грунтів при улаштуванні щебеневих та гравійних основ нормується за групою 14.
1.1.9 Двошарову основу або покриття за нормами групи 1 слід визначати для кожного шару окремо.
1.1.10 При зміні товщини основи або покриття із бітумно-грунтових або цементно-грунтових сумішей
(групи 2, 4) витрати суміши слід коректувати пропорційно до зміни товщини.
1 1.11 Улаштування основ та покриттів із гравійної суміші з добавленням щебеню слід нормувати за
групою 21, витрати матеріалів приймати за проектом.
1.1.12 Застосування профілювальників для улаштування основ під цементобетонні покриття повинне
обґрунтовуватись проектом.
1.1.13 Улаштування щебеневих основ або покриттів із кислого шлаку слід нормувати за групами 22 і 30 із заміною норм витрат кам'яного щебеню шлаковим щебенем відповідних фракцій згідно з проектом.
1.1.14 У нормах груп 3, 4, 37, у нормах 1-16 групи 39, у нормах 7, 8 групи 63 передбачений догляд за
покриттям (основою) із застосуванням бітумної емульсії. При заміні емульсії на помароль норма витрати не
змінюється.
1.1.15 У нормах на улаштування покриттів (групи 48 - 50, 52 і 53) поверхневе оброблення не враховане і нормується при необхідності додатково за групою 46.
1.1.16 Приготування бітуму (крім групи 35; норми 1 групи 38; групи 67) слід нормувати додатково за
групою 66.
1.1.17 При улаштуванні основ та покриттів за нормами груп 1-4, 15-19, 22-31, 46-52 передбачені
проектом додаткові роботи слід нормувати за групами 72-74. Затрати на введення добавок у вигляді водних
розчинів у нормах груп 1, 3 враховані.
1.1.18 При установленні дорожніх знаків на присипних бермах дороги необхідно додатково враховувати улаштування присипних берм за проектними даними.
1.1.19 Об'єм вихіда придатного каменя для обліку його повернення для норми 27-18-1 рекомендується
приймати у розмірі 60%. Фактичний вихід придатного каменю для подальшого використання визначається на місці та оформляється відповідним актом.
1.1.20 Розчищення смуги відведення від лісу, чагарника та завалів, переукладання підземних і
надземних комунікацій, укріплення укосів земляного полотна, спорудження мостів і труб при прокладанні
тимчасових доріг слід нормувати та визначати додатково за відповідними збірниками ресурсних елементних
кошторисних норм.
1.1.21 Доставку грунту для відсипання земляного полотна тимчасових доріг слід визначати додатково.
1.1.22 Улаштування двошарової основи та покриття з грунтів, укріплених органічними в'яжучими
матеріалами із застосуванням навісних фрез і автогрейдерів, слід визначати за нормою 2 групи 1 для кожного шару окремо.
1.1.23 Улаштування основ та покриттів із грунтів, укріплених золами винесення, вапном, гранульованими шлаками та золошлаковими сумішами, слід визначати за нормами групи 3 із заміною норм витрат цементу на вищеперелічені матеріали в об'ємі, передбаченому проектом.
1.1.24 Довжину дренажних воронок під обочинами слід визначати за шириною обочини (група 7).
Ресурси на укріплення площадки за шпорами гасителя при влаштуванні водозбірних споруджень із проїжджої частини збірними бетонними плитами слід визначати за групою 13.
1.1.25 При улаштуванні основ та покриттів із щебеневих матеріалів:
- при використовуванні основи для руху транспорту до завершення робіт до ресурсів за нормами
груп 22, 23, 24 слід добавляти ресурси за групою 25;
- при товщині нижнього шару основи покриття більше 18 см його улаштування слід визначати за
нормою 3 груп 22, 23,24,29,30,31 у два шари зі зміною товщини + (-) 1 см для кожного шару окремо;
- при необхідності розливу бітуму у процесі коткування щебеневої основи витрати бітуму приймати за
проектом;
- у нормах групи 26 передбачений щебінь із низькотривких кам'яних матеріалів;
- при використовуванні основи для руху автотранспорту у процесі будівництва до завершення робіт
ресурси на його улаштування слід визначати за нормами 1, 2 групи 26 із добавленням ресурсів на
додаткове оброблення щебенем дрібних фракцій за групою 27;
- при необхідності розливу бітуму у процесі коткування щебеневого покриття (групи 29-31) витрати
бітуму слід приймати за проектом.
1.1.26 При улаштуванні брущатих бруківок із заповненням швів бітумною мастикою, приготовленою з
мінеральним порошком, до норми 1 групи 35 добавляти: бітум - 0,4 т, порошок мінеральний - 3,15 т, виключати пісок - 3,5 т.
1.1.27 При зміні товщини основи у нормах 9 та 10 групи 37 витрати дорожнього бетону слід коректувати пропорційно до зміни товщини шару.
1.1.28 У нормах 1-8 групи 37 і в нормах 1-16 групи 39 передбачене улаштування основ та покриттів
шириною 7,5 м. При улаштуванні їх двома смугами по 3,5-4 м до вказаних норм слід добавляти ресурси за
групою 41. У нормах групи 37 і в нормах 1-16 групи 39 передбачений догляд за цементобетонною основою
або покриттям із застосуванням плівкоутворювальних матеріалів. При догляді за цементобетонною основою
або покриттям засипкою піском із поливанням водою вказані норми слід коректувати за групою 42.
У нормі 1 групи 38 і в нормі 17 групи 39 передбачений догляд за основою або покриттям способом
засипки піском із поливанням водою.
Нарізування швів у цементобетонній основі або покритті слід визначати за групою 44 в об'ємі,
передбаченому проектом. Улаштування одношарових покриттів, армованих металевою сіткою, визначається за нормами 9-16 групи 39, а установлення металевої сітки в покриття - за нормами групи 45.
У нормах групи 37 і 39 враховані затрати на укладання водотривкого паперу і улаштування вирівнюючого шару по основі, а витрати матеріалів слід приймати додатково:
- при улаштуванні ізоляційного шару з паперу двошарового, просоченого бітумом: папір - 1100 м2,
бітум рідкий - 0,02 т;
- при улаштуванні ізоляційного шару з піску: пісок - 55 м3, вода - 3 м3;
- при улаштуванні ізоляційного шару з чорного піску: пісок - 33 м3.
Улаштування розширення земляного полотна для проходу автомашин із бетоном визначається
додатково за відповідними нормами ДБН Д.2.2-1 "Земляні роботи" в об'ємі, передбаченому проектом.
Улаштування одношарових покриттів засобами малої механізації слід визначати за нормами 17, 18
групи 39, якщо їх застосування обгрунтоване проектом.
1.1.29 При поверхневому обробленні органічними в'яжучими матеріалами із застосуванням бітумної
емульсії в нормах групи 47 фракції щебеню митого слід приймати за проектом.
1.1.30 Улаштування основи з чорного щебеню з використанням двох розклинованих фракцій щебеню
слід визначати за нормами 1,2 групи 48.
1.1.31 Укладання вирівнюючого шару з холодних асфальтобетонних сумішей нормується за групою 16
із заміною гарячих асфальтобетонних сумішей на холодні.
1.1.32 Укладання вирівнюючого шару з гарячої пористої асфальтобетонної суміші при улаштуванні
покриття із гарячих асфальтобетонних сумішей слід визначати за нормами групи 16.
При прогріванні та просушуванні основ розігрівниками перед укладанням асфальтобетонних сумішей у вологий і холодний періоди року до норм на укладання 1000 м2 покриття слід добавляти норми на роботу
розігрівників асфальтобетону:
- при щебеневих або гравійних основах -19,6 машино-годин;
- при бетонних основах -14,8 машино-годин;
- при булижних бруківках (бруку) - 9,9 машино-годин.
Необхідність прогрівання повинна обґрунтовуватись проектом.
1.1.34 У нормах групи 63 передбачене улаштування укріплювальних смуг по готовій основі, улаштованій одночасно з основою дорожнього одягу.
1.1.36 Ресурси на розроблення, прогрохочення і подрібнення грунтів у нормах групи 70 не враховані.
Приготування бітуму слід нормувати за групою 66.
1.1.35 Нормами 2, 3 групи 76 не передбачені шви розширення при влаштуванні покриття на основах із
цементобетону низьких марок (пісного) або кам'яних матеріалів і грунтів, укріплених неорганічними в'яжучими 1 класу міцності. При улаштуванні покриття, визначеного за нормами 2, 3 групи 76, на інших основах і при температурі повітря під час бетонування менше +10 град.С. необхідно влаштовувати шви розширення і добавляти ресурси за групою 77. Нарізування швів у затверділому бетоні слід визначати за групою 78 в об'ємі, передбаченому проектом.
1.1.36 Вказаний у даному збірнику розмір "до" включає в себе цей розмір.
1.2 Правила обчислення об'ємів робіт
1.2.1 Об'єм робіт із улаштування підстилаючих і вирівнюючих шарів з піску, гравію та Інших матеріалів
визначається за проектними профілями в ущільненому стані.
1.2.2 Об'єми робіт із улаштування дорожніх покриттів і основ визначаються за площею кожного
конструктивного шару. Площа покриття із лісоматеріалів визначається між гранями колесовідбійних брусів.
1.2.3 Об'єм залізобетонних конструкцій дорожніх покриттів зі збірних плит необхідно визначати
відповідно до проекту.
1.2.4 Об'єм дренувального грунту приймається за проектом.
1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм
|
Номери |
Коефіцієнти до норм |
||
витрат труда |
часу |
витрат |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1.3.1 Проведення робіт на одній |
Всі, крім 33, |
1,2 |
1,2 |
- |
половині проїжджої частини |
34, 55-64, |
|
|
|
при систематичному русі транс- |
66-71,82-100 |
|
|
|
порту на другій |
|
|
|
|
Наявність люків (колодязів) |
|
|
|
|
підземних комунікацій на |
|
|
|
|
1000 м2 дороги: |
|
|
|
|
1.3.2 більше 8 до 15 |
18-20, 33, 34, |
1,05 |
1,05 |
- |
|
35,55 |
|
|
|
1.3.3 більше 15 до 20 |
Теж |
1,15 |
1,15 |
- |
1.34 більше 20 |
Теж |
1,3 |
1,3 |
- |
Коткування кам'яних |
|
|
|
|
матеріалів із границею |
|
|
|
|
міцності на стиск, |
|
|
|
|
МПа (кгс/см2): |
|
|
|
|
1.3.5 понад 68,6 (700) до 98,1 (1000) |
22,29 |
- |
0,8 |
- |
1.3.6 до 68,6 (700) |
Теж |
- |
0,65 |
- |
1.3.7 застосування дьогтю замість |
1,46,49,50, |
- |
- |
1,2 |
бітуму |
51,53,54, |
|
|
|
|
66-68, 70, 72 |
|
|
|
Улаштування бортових каменів |
|
|
|
|
перерізом 100х200 мм. |
|
|
|
|
1.3.8 при цементобетонних |
34 |
- |
- |
0,8 |
покриттях, бетон класу В 15 |
|
|
|
|
(марки М 200) |
|
|
|
|
1.3.9 при інших видах покриттів: |
|
|
|
|
бетон класу В 15 (марки М 200) |
34 |
- |
- |
0,86 |
розчин цементний |
34 |
- |
- |
0,33 |
Улаштування бортових каменів |
|
|
|
|
перерізом 150х450 мм, |
|
|
|
|
170х600 мм: |
|
|
|
|
1.3.10 при цементобетонних |
34 |
- |
- |
1,87 |
покриттях, бетон класу В 15 |
|
|
|
|
(марки М 200) |
|
|
|
|
1.3.11 при інших видах покриттів: |
|
|
|
|
бетон класу В 15 |
34 |
- |
- |
1,58 |
(марки М 200) |
|
|
|
|
розчин цементний |
34 |
- |
- |
1,83 |
Улаштування бортових |
|
|
|
|
каменів перерізом 200х450 мм, |
|
|
|
|
200х600 мм: |
|
|
|
|
1.3.12 при цементобетонних |
34 |
- |
- |
1,97 |
покриттях, бетон класу В 15 |
|
|
|
|
(марки М 200) |
|
|
|
|
1.3.13 при інших видах покриттів: |
|
|
|
|
бетон класу В 15 |
34 |
- |
- |
1,64 |
(марки М 200) |
|
|
|
|
цементний розчин |
34 |
- |
- |
2,17 |
Примітка. Умови застосування коефіцієнтів повинні обґрунтовуватись проектом. |