Для кожного випробувального розчину застосовують п'ять зразків. Зразки повинні бути характерними для всієї вибірки; при випробуваннях керамічних плиток із різним забарвленням або різним декором необхідно стежити за тим, щоб випробуванням піддавалися всі частини зразків.
Неглазуровані керамічні плитки
З кожної керамічної плитки вирізують квадратний зразок розмірами 50 мм х 50 мм так, щоб одна із сторін зразка була бічною гранню плитки.
16.4.3 Глазуровані керамічні плитки
Застосовують неушкоджені зразки, які є цілими керамічними плитками або їх частинами.
16.4.4 Поверхню ретельно очищують розчинником, наприклад, метанолом. Зразки з дефектами поверхні недопустимі.
16.5 Порядок проведення випробувань з неглазурованими керамічними плитками
16.5.1 Застосування розчинів для випробування
Зразки висушують у термошафі за температури (110±5) °С до постійної маси, тобто поки різниця між двома послідовними зважуваннями не складатиме менше 0,1 %, і після цього охолоджують до кімнатної температури.
Застосовують розчини для випробування, вказані в 16.2.1; 16.2.2; 16.2.3.1; 16.2.3.2.
Зразки у вертикальному положенні занурюють у посудину з розчином для випробування на глибину 25 мм. Сторона зразка, що є бічною гранню плитки, повинна бути занурена повністю. Після цього посудину накривають кришкою і залишають на 12 діб за температури (20±2) °С.
Після закінчення 12 діб зразки протягом 5 діб зрошують водою, після чого кип'ятять 30 хв при повному їх зануренні у воду. Зразки витягують з води і тампонують зволоженою і віджатою м'якою серветкою, після чого висушують у термошафі за температури (110±5) °С.
16.5.2 Визначення класу
Зразки досліджують на наявність змін лицьової поверхні і змін грані зразка, яка є гранню плитки. Дослідження проводять неозброєним оком або в окулярах при їх постійному носінні на відстані від 25 см до 30 см. Потім досліджують грані зрізу, які були занурені у розчин для випробування. Дослідження допускається проводити при денному або штучному освітленні (приблизно 300 лк), прямого сонячного освітлення слід уникати.
Керамічні плитки підрозділяють на наступні класи.
16.5.2.1 Для випробувальних розчинів згідно з 16.2.1; 16.2.2:
- клас UA: відсутність видимих змін;
Примітка. Незначні зміни кольору не є руйнуванням унаслідок хімічної дії.
клас UB: видимі зміни на поверхнях зрізу;
клас UC: видимі зміни на поверхнях зрізу, на грані зразка, яка є гранню плитки, і на лицьовій стороні.
16.5.2.2 Для випробувальних розчинів згідно з 16.2.3.1:
- клас ULA: відсутність видимих змін;
Примітка. Незначні зміни кольору не є руйнуванням унаслідок хімічної дії.
клас ULB: видимі зміни на поверхнях зрізу;
клас ULC: видимі зміни на поверхнях зрізу, на грані зразка, яка є гранню плитки , і на лицьовій стороні.
16.5.2.3 Для випробувальних розчинів згідно з 16.2.3.2:
- клас UHA: відсутність видимих змін;
Примітка. Незначні зміни кольору не є руйнуванням унаслідок хімічної дії.
клас UHB: видимі зміни на поверхнях зрізу;
клас UHC: видимі зміни на поверхнях зрізу, на грані зразка, яка є гранню плитки, і на лицьовій стороні.
Примітка. Незначні зміни кольору не є руйнуванням унаслідок хімічної дії.
16.6 Порядок проведення випробувань із глазурованими керамічними плитками
16.6.1 Застосування розчинів для випробування
На край циліндра рівномірним шаром наносять ущільнювач. Циліндр перевертають на необ-роблену ділянку глазурованої поверхні верхньою кромкою донизу і навколо кромки ущільнюють.
Через отвір заливають випробувальний розчин на висоту до (20±1) мм. Застосовують один із випробувальних розчинів, вказаних у 16.2.1; 16.2.2; 16.2.3.1. За необхідності допускається застосування випробувального розчину згідно з 16.2.3.2. Дану компоновку зберігають за температури (20±2) °С.
Для випробування стійкості до соляної кислоти і їдкого калію зразки залишають у контакті з випробувальним розчином на 4 доби. Таку компоновку один раз на добу струшують і контролюють рівень рідини. Через дві доби випробувальний розчин замінюють. Після закінчення подальших двох діб циліндр знімають і глазуровану поверхню очищають розчинником до повного видалення ущільнювача.
16.6.2 Визначення класу
16.6.2.1 Загальні положення
До початку оцінки поверхня для випробування повинна бути повністю сухою. Для встановлення можливості застосування методу випробування олівцем (16.6.2.4) по необроблених ділянках глазурованих поверхонь олівцем проводять декілька ліній і дане маркування намагаються видалити вологою серветкою. У разі неможливості видалення маркування олівцем система класифікації, представлена на рисунку 16.1, неприйнятна, і для таких керамічних плиток вказують наступне: "типовій класифікації не підлягають". Для таких плиток у 16.6.2.3 вказана альтернативна візуальна класифікація
16.6.2.2 Типова класифікація
Для керамічних плиток, що витримали випробування олівцем, застосовують методи, вказані в 16.6.2.3 та 16.6.2.4, і застосовують систему класифікації, представлену на рисунку 16.1.
16.6.2.3 Візуальна перевірка
Поверхню, що піддавалася випробуванням, досліджують неозброєним оком або в окулярах при їх постійному носінні на відстані 25 см і під різними кутами на всі зміни зовнішнього вигляду даної поверхні порівняно з необробленою поверхнею, наприклад, зміна глянцю або утворення глянцю.
Дослідження можна проводити при денному або штучному освітленні (приблизно 300 лк), слід уникати прямого сонячного освітлення.
За відсутності видимих змін після візуального дослідження проводять випробування олівцем (16.6.2.4), в іншому випадку проводять перевірку глянцю.
16.6.2.4 Випробування олівцем
На поверхнях для випробування і на необроблених поверхнях олівцем проводять декілька ліній.
Лінії олівця намагаються видалити вологою серветкою. Якщо маркування олівцем з обробленої поверхні видаляється, то поверхня відповідає класу А. Якщо маркування не видаляється, поверхня відноситься до класу В.
16.6.2.5 Перевірка глянцю
Керамічну плитку утримують так, щоб з необробленої поверхні відображалося зображення лампи. Кут падіння світла повинен бути 45°, а відстань між плиткою і джерелом світла - приблизно (350±100) мм
Критерієм оцінки є чіткість дзеркального відображення, а не яскравість поверхні. Керамічну плитку розташовують так, щоб світло одночасно падало на оброблені і необроблені ділянки, і встановлюють ступінь чіткості дзеркального відображення на обробленій зоні.
Дане випробування не застосовують для окремих видів глазурі, наприклад, матової.
При чіткому відображенні поверхня відповідає класу В, при нечіткому відображенні поверхня відповідає класу С.
16.6.3 Альтернативна візуальна класифікація
Для керамічних плиток, що не витримали випробування олівцем і з цієї причини мають вказівку "типової класифікації не підлягають", застосовується наступна класифікація.
16.6.3.1 Для випробувальних розчинів, вказаних в 16.2.1;16.2.2:
клас GA(V): відсутність видимих змін;
клас GB(V): значні зміни зовнішнього вигляду;
клас GC(V): часткова або повна втрата первинної поверхні.
Примітка. Незначні зміни кольору не є руйнуванням унаслідок хімічної дії.
16.6.3.2 Для випробувальних розчинів, вказаних в 16.2.3.1:
клас GLA(V): відсутність видимих змін;
клас GLB(V): значні зміни зовнішнього вигляду;
клас GLC(V): часткова або повна втрата первинної поверхні.
Примітка. Незначні зміни кольору не є руйнуванням унаслідок хімічної дії.
16.6.3.3 Для випробувальних розчинів, вказаних в 16.2.3.2:
При застосуванні випробувальних розчинів, вказаних в 16.2.3.2, керамічні плитки підрозділяються на наступні класи:
клас GHA(V): відсутність видимих змін;
клас GHB(V): значні зміни зовнішнього вигляду;
клас GHC(V): часткова або повна втрата первинної поверхні.
16.6.4 Протокол випробувань
Протокол випробувань повинен містити наступні дані:
посилання на цей стандарт;
опис керамічних плиток, включаючи підготовку зразків;
застосовані випробувальні розчини і матеріали;
результати випробувань згідно з 16.6.2.1;
- класифікацію по кожному випробувальному розчину і по кожному зразку згідно з 16.5.2 або 16.6.2
17.1 Суть методу
Стійкість керамічних плиток до утворення плям визначають шляхом дії випробувальних розчинів і матеріалів на лицьову поверхню керамічних плиток протягом відповідного періоду часу. Після цього поверхню керамічних плиток очищають встановленим способом і досліджують на видимі зміни.
17.2 Плямоутворювачі
Плями, що залишають сліди (пасти).
Зелені плямоутворювачі в рідкій оливі - відповідно до вимог додатка В.
Червоні плямоутворювачі в рідкій оливі (тільки для керамічних плиток, забарвлених у зелений колір) - відповідно до вимог додатка В.
Плямоутворювачі хімічної/окислювальної дії.
Йод спиртовий розчин 13 г/л.
Примітка. Зазначені плямоутворювачі наведені як приклади. Є інші плямоутворюючі речовини, випробування яких проводяться за погодженням зацікавлених сторін відповідно до методів, вказаних у цьому стандарті.
17.2.6 Плівкоутворювальні плямоутворювачі.
17.2.6.1 Оливкова олія.
17.3 Очищення
Очищувальні засоби.
Гаряча вода з температурою (55±5) °С.
Слабкі чистильні засоби: засоби без абразивного матеріалу із значенням рН від 6,5 до 7,5.
17.3.4 Сильні чистильні засоби: засоби з абразивним матеріалом із значенням рН від 9 до 10.
Застосовані чистильні засоби не повинні містити плавикову кислоту або її сполуки.
17.3.5 Застосовувані розчинники.
Розчин соляної кислоти з об'ємною часткою 3 %, приготований з концентрованої соляної кислоти (ρ = 1,19 г/мл).
Розчин їдкого калію - 200 г/л.
Ацетон.
Інші використані спеціальні розчинники вказують у протоколі випробувань.
17.4 Способи очищення і пристосування для очищення
17.4.1 Спосіб А
Зразки протягом 5 хв очищають під проточною гарячою водою, після чого їх поверхню протирають вологою серветкою.
17.4.2 Спосіб Б
Зразки очищають слабким чистильним засобом із застосуванням не дряпаючих натуральних губок або серветок. Після цього їх поверхню промивають під проточною водою і протирають вологою серветкою.
17.4.3 Спосіб В
Очищення зразків проводиться механічно із застосуванням сильних чистильних засобів. Приклад пристосувань:
- щітка, що обертається, діаметром 8 см з жорсткими щетинками із швидкістю обертання 500 об/хв-1;
ємкість для очищувального засобу з відповідною подачею, сполучена зі щіткою.
Очищення проводиться 2 хв, після цього поверхню промивають під проточною водою і протирають вологою серветкою.
17.4.4 Спосіб Г
Зразки на 24 год занурюють у відповідний розчинник, після чого поверхню ретельно промивають під проточною водою і протирають вологою серветкою.
Очищення вважають закінченим після видалення плями одним з розчинників.
17.5 Допоміжні засоби
17.5.1 Термошафа з температурою (110±5) °С. Допускається застосування мікрохвильових, інфрачервоних або інших сушильних систем за умови отримання порівняльних результатів.
17.6 Зразки для випробування
Застосовують п'ять непошкоджених зразків, що складаються з цілих керамічних плиток або їх частин. Для запобігання злиттю плямоутворювачів потрібна достатньо велика поверхня. Якщо керамічні плитки мають невеликі розміри, допускається використовувати додаткові керамічні плитки. Зразки ретельно очищають водою і просушують у термошафі за температури (110±5) °С до постійної маси, тобто поки різниця між двома послідовними зважуваннями складатиме не більше 0,1 %. Потім зразки охолоджують в ексикаторі до кімнатної температури.
Якщо необхідно провести випробування поверхні неглазурованих плиток, то зразки готують відповідно до вимог розділу 10 цього стандарту при 600 об.
17.7 Порядок проведення випробувань
17.7.1 Нанесення плямоутворювачів
По поверхні розподіляють три-п'ять крапель плямоутворювача (17.2.2 або 17.2.3) і на окремі зони поверхні додають три-чотири краплі кожної рідини (17.2.5 і 17.2.6). Для додання нанесеним краплям округлої форми на них накладають опукле скло діаметром 30 мм. Плямоутворювачі залишають під склом приблизно на 24 год.
17.7.2 Етапи видалення плям
Зразки, підготовлені відповідно до 17.7.1, очищають одним із способів, вказаних в 17.4 (спосіб А, Б, В або Г). Після кожного очищення зразки висушують у термошафі за температури (110±5) °С і досліджують візуально. Дослідження поверхні проводять неозброєними оком або в окулярах при їх постійному носінні на відстані від 25 см до 30 см при денному або штучному освітленні (приблизно 300 лк); прямого сонячного освітлення слід уникати.
Утворення плям при застосуванні наведених плямоутворювачів вказують лише за наявності сліду фарбувальної речовини. За відсутності видимої дії, тобто якщо пляма видалена, клас очищення визначають за рисунком 17.1. Якщо пляму не видалено, застосовують спосіб очищення, наведений на рисунку 17.1.
17.8 Класифікація за результатами випробувань
За результатами випробувань, отриманих згідно з 17.7, поверхні зразків підрозділяють на п'ять класів згідно з рисунком 17.1.
Результати випробувань по кожному зразку із застосуванням кожного з встановлених плямоутворювачів (з випробуванням неглазурованих керамічних плиток на зносостійкість або без даного випробування) реєструють.
