Таблиця 3 – Граничні значення відхилів товщини захисного шару бетону

У міліметрах

4.7 Вимоги до матеріалів

1. В'яжучі, заповнювачі, вода та добавки для бетонів різних видів, які використовуються для виготовлення плит згідно з робочою документацією на них, повинні відповідати вимогам норматив них документів на ці матеріали.

2. Сталеві арматурні та закладні вироби повинні бути виготовлені із сталі класів і марок, зазначених у робочій документації на плити згідно з вимогами нормативних документів у залежності від характеру навантажень, температурних умов роботи під час експлуатації, а також під час пожежі.

3. Монтажні петлі необхідно виготовляти зі стрижневої гладкої гарячекатаної арматурної сталі А240С, А-І марок Ст3пс і Ст3сп або періодичного профілю класу Ас300, Ас-ІІ марки 10 ГТ згідно з ДСТУ 3760, ГОСТ 5781.

Сталь марки Ст3пс не дозволяється застосовувати для монтажних петель призначених для підйому та монтажу плит за температури повітря нижче мінус 40 °С.

4.7.4 Матеріали для оздоблювальних покриттів, обличкування, для антикорозійних та вогнезахисних покриттів та облицювань поверхонь плит, а також комплектувальні вироби повинні відповідати умовам експлуатації плит у конструкціях будівель і споруд і відповідати вимогам розповсюджуваних на них нормативних документів.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

1. Безпечність матеріалів і комплектувальних виробів (бетонна суміш, мастила для форм, гідроізоляційна суміш, арматурні вироби тощо), які використовують для виготовлення повинна бути підтверджена стандартом, технічними умовами чи іншим документом, узгодженим в установлено му порядку.

2. Бетон, з якого виготовляються вироби, є негорючим, вибухобезпечним матеріалом, який не виділяє токсичних речовин у процесі виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у стічних водах і у присутності інших матеріалів і речовин токсичних сполучень і твердих відходів не утворюється.

1. Загальні вимоги безпеки під час виробництва плит, охорони праці та довкілля повинні від повідати ДБН А.3.1-7, ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-11, ДБН А.3.2-2.

3. Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень, наведених у ГОСТ 12.1.003.

4. Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються і контролюються згідно з ГОСТ 12.1.005.

5. Виробничі приміщення та параметри виробничого середовища мають відповідати вимогам наступних державних санітарних норм та нормативних документів з питань пожежної безпеки: ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ДСТУ ГОСТ 12.1.012, ДСТУ Б А.3.2-12, НАПБ А.01.001.

6. Працюючі на виробництві плит працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.

7. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.3.009.

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ І КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Виготовлені плити до їх відвантаження, передавання або продажу споживачеві (замовнику) підлягають прийманню з метою підтвердження придатності до використання відповідно до вимог, установлених у цьому стандарті, робочій документації, а також замовленні на вироби.

2. Правила приймання плит – за ДСТУ Б В.2.6-2 та цим стандартом. Плити приймають за результатами періодичних та приймально-здавальних випробувань.

3. Показники, за якими приймаються плити при періодичних випробуваннях:

• морозостійкість бетону;

• пористість ущільненої суміші легкого бетону (не рідше одного разу на місяць);

• водонепроникність бетону плит, що призначені для експлуатації в умовах дії агресивного газоподібного середовища.

6.4 Показники, за якими приймаються плити при приймально-здавальних випробуваннях:

• міцність бетону на стиск (у проектному віці, передаточної, відпускної);

• середня густина легкого бетону;

• відповідність арматурних та закладних виробів проектній документації;

• міцність зварних з'єднань;

• точність геометричних параметрів;

• товщина захисного шару бетону до арматури;

• ширина розкриття технологічних тріщин;

• категорії бетонної поверхні.

5. За показниками точності геометричних параметрів, товщині захисного шару бетону до арматури, категорії бетонної поверхні і ширини розкриття технологічних тріщин плити слід приймати за результатами одноступеневого вибіркового контролю.

6. Методи контролю – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.

7. Випробування плит за несучою здатністю, жорсткістю та тріщиностійкістю навантажуванням – відповідно до ДСТУ Б В.2.6-7 (ГОСТ 8829) та даних робочих креслень.

8. Випробування плит на вогнестійкість проводять відповідно до ДСТУ Б В.1.1-20 та даних робочих креслень

9. Випробування плит на вогнестійкість проводять під час поставлення продукції на виробництво та під час оцінювання відповідності. Типові випробування (ДСТУ 3021) плит на вогнестійкість проводять у разі зміни конструкції, технології виготовлення, заміни марки бетону, арматури та інших матеріалів та складових.

6.10 Кожна партія, призначена для поставлення, повинна супроводжуватись документом про якість, складеним згідно з додатком В.

7 ПРАВИЛА МАРКУВАННЯ

1. Маркування плит – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.

1. Маркувальні написи та знаки слід наносити на зовнішні грані торцевого або поздовжнього ребра плити.

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Транспортування і зберігання виробів треба виконувати згідно з вимогами ДБН Г.1-4, ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту.

3. Плити слід транспортувати і зберігати в штабелях, укладеними в горизонтальному положенні.

3. Висота штабелю плит не повинна перевищувати 2,5 м.

3. Підкладки під нижній ряд плит і прокладки між ними в штабелі слід розташовувати по торцям поздовжніх ребер у місцях установлення опорних закладних деталей, а у разі їх відсутності поблизу монтажних петель (пристроїв).

4. Для транспортування плити слід вкладати на транспортні засоби поздовжньою віссю по осі руху транспорту.

9 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

9.1 Оцінювання відповідності плит вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється шляхом сертифікації призначеним в установлено му порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за показниками їх механічного опору та стійкості, вогнестійкості та безпеки експлуатації, запровадженими 4.3.1.1-4.3.1.3, 4.3.3, 4.3.4.3, 4.3.4.4, 4.4.2, 4.5.2, 4.5.3, 4.6, 4.7.2, 4.7.3, 5.1 цього стандарту.

9.2 Оцінювання відповідності плит здійснюється відповідно до запроваджених положень Технічним регламентом, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ-Н Б А.1.1-81, розділом 6 цього стандарту.

9.3 Сертифікація плит здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності:

1. випробування виробником виробу певного типу;

2. здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;

1. випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

3. подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

4. випробування органом оцінки виробу певного типу;

5. випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

6. проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;

7. перевірка органом оцінки системи якості виробництва;

8. проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;

10) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;

11) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 – органом оцінки.

Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).

9.4 Для кожного окремого виробництва плит орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведе них у пункті 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у 9.3. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.

5. Відсутність на підприємстві, що виготовляє плити, контролю за виробництвом згідно з ДСТУ-Н Б А.1.1-81 унеможливлює наявність позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.

6. Наявність системи якості виробництва плит не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам ДСТУ ISO 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.

7. Для випробувань навантаженням плит, які виготовляються за однією документацією в однакових технологічних умовах (далі згідно з ДСТУ Б А.3.1-6 – однорідна продукція), при достатньому обґрунтуванні, можливий відбір зразків – марок-представників. Такий підхід можливий у випадку якщо марка-представник/марки-представники може охоплювати кілька модифікацій продукції за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-представників здійснюються органом оцінки. Матеріали з обґрунтування використання марок-представників зберігаються органом оцінки на протязі 10 років після закінчення робіт з сертифікації продукції.

8. Вибір марок-представників однорідної продукції залежить від конструктивних рішень і поля гає у визначенні такого параметра/параметрів, який є найбільш чутливим до найменших відхилів у технології виготовлення продукції.

Для випробувань навантаженням відбираються марки-представники/марку-представник, які мають мінімальні (максимальні) величини зазначеного параметра/параметрів.

Випробування навантаженням марок-представників однорідної продукції не звільняє від випробувань інших марок зазначеної продукції, що заявлена на сертифікацію, неруйнівними методами контролю.

10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Виробник повинен гарантувати відповідність плит робочій документації, ДСТУ Б В.2.6-2 та даному стандарту.

2. У разі поставлення плит із міцністю бетону нижчою за проектну, виробник повинен гаранту вати набір бетоном проектної міцності у визначеному віці.

3. Гарантійний термін зберігання плит зазначається у замовленні на поставлення, але повинен складати не менше 1 року із дня відвантаження виробів виготовлювачем за умови дотримання вимог 8.

4. Гарантійний термін служби (експлуатації) плит встановлюють не менше п'яти років із дня відвантаження.

5. Середній термін експлуатації плит повинен складати 50 років із дня введення конструкцій в експлуатацію при експлуатації в умовах передбачених у робочій документації.

6. Умови гарантії зазначаються у замовленні на поставлення.

ДОДАТОК А

(довідковий)

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЛИТ

Рекомендовані технічні характеристики плит наведені у таблиці А.1.

Таблиця А.1

Кінець таблиці А.1