ДСТУ Б В.2.7-281:2011
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЦЕМЕНТИ
Класифікація
ДСТУ Б В.2.7-281:2011
ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. Авиаконструктора Антонова, 5, оф. 602; т/ф. 531-34-25 4)
Київ
Мінрегіон України
2012
1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ"
РОЗРОБНИКИ: Т. Волошина, С. Лаповська, канд. техн. наук (науковий керівник); Ю.Червяков, канд. техн. наук
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Мінрегіону України від 30.12.2011 р. № 411, чинний з 01.10.2012 р.
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 23464-79)
ЗМІСТ
с.
Вступ IV
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 2
4 Класифікація цементів 5
5 Застосовність критеріїв і показників якості цементів 11
Додаток А
Раціональна сфера застосування цементів 12
Додаток Б
Класифікація цементів з урахуванням класифікації, що прийнята в країнах Європейського союзу 26
Бібліографія 31
Цей стандарт розроблено у зв'язку з тим, що ГОСТ 23464-79 "Цементы. Классификация" застарів і не відповідає сучасним вимогам до нормативних документів національного рівня.
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт - ТК 305 "Будівельні вироби і матеріали".
Цей стандарт містить класифікацію звичайних та спеціальних цементів за призначенням, за видом клінкеру, за речовинним складом, за стандартною міцністю при стиску, за швидкістю тверднення, за строками тужавлення, за спеціальними властивостями.
Стандартами ряду європейських країн установлюється різна класифікація цементів за речовинним складом, міцністю, швидкістю тверднення тощо, що утруднює ідентифікацію і зіставлення якісних характеристик продукції, що випускається за даними стандартами. На сьогодні в країнах ЄС не існує нормативного документа, який би містив узагальнену класифікацію цементів загально-будівельного та спеціального призначення.
Класифікацію звичайних цементів наведено у ДСТУ Б EN 197-1:2008 Цемент. Частина 1. Склад, технічні умови та критерії відповідності для звичайних цементів (EN 197-1:2000, IDТ) (у країнах ЄС діє EN 197-1:2011 Cement - Part 1: Composition, specifications and conformity criteria for common cements (Цемент. Частина 1. Склад, технічні умови та критерії відповідності для звичайних цементів [1], що встановлює єдині для всіх країн ЄС класифікацію, технічні вимоги та методи контролювання якості звичайних цементів будівельного призначення.
Класифікацію спеціальних цементів наведено в EN 413-1:2011 Masonry cement - Part 1: Composition, specifications and conformity criteria (Мурувальний цемент. Частина 1. Склад, технічні умови та критерії відповідності) [2]; EN 14216:2004 Cement. Composition, specifications and conformity criteria for very low heat special cements (Цемент. Склад, технічні умови та критерії відповідності спеціальних цементів з низьким тепловиділенням) [3], EN 14647:2005 / АС:2006 Calcium aluminate cement. Composition, specifications and conformity criteria (Цемент глиноземистий. Склад, технічні умови та критерії відповідності) [4], EN 15743:2010 Supersulfated cement - Composition, specifications and conformity criteria (Цемент сульфатно-шлаковий. Склад, технічні умови та критерії відповідності) [5].
Розроблений національний стандарт містить класифікацію звичайних та спеціальних цементів, обумовлену конкретними потребами промисловості України з урахуванням вимог стандартів Європейського союзу.
Видання і впровадження цього національного стандарту дозволяє розширити співробітництво українських виробників з потенційними споживачами країн Євросоюзу, гарантує доступність його для ознайомлення проектним організаціям, будівельникам і потенційним замовникам, як в Україні, так і на території країн Євросоюзу для прийняття ефективного рішення при визначенні типу цементу.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЦЕМЕНТИ
Класифікація
ЦЕМЕНТЫ
Классификация
CEMENTS
Чинний від 2012-10-01
Цей стандарт поширюється на цементи та встановлює їх класифікацію, а також застосовність вимог за основними показниками якості продукції.
У стандартах на цементи конкретних видів допускається додаткова класифікація, пов'язана зі спеціальними сферами їх застосування.
Стандартом необхідно керуватись при:
- розробленні нормативних документів на цементи, що призначені для застосування у будівництві;
визначенні оптимального типу цементу;
наданні споживачам достовірної інформації щодо визначення цементу.
Вимоги і методи контролювання показників якості цементів розробники нормативних документів повинні встановлювати у відповідних нормативних документах на конкретні види продукції.
1.4 Раціональна сфера застосування цементів у будівництві наведено у додатку А.
1.5 Класифікацію цементів згідно з нормативними документами країн Європейського союзу наведено у додатку Б.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ Б В.2.7-46:2010 Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-66-98 Будівельні матеріали. Цементи. Номенклатура показників якості
ДСТУ Б В.2.7-85-99 Будівельні матеріали. Цементи сульфатостійкі. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-88-99 (ГОСТ 1581-96) Будівельні матеріали. Портландцементи тампонажні. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-91-99 Будівельні матеріали. В'яжучі мінеральні. Класифікація
ДСТУ Б В.2.7-112-2002 Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-124-2004 Будівельні матеріали. Цемент для будівельних розчинів. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-181:2009 Будівельні матеріали. Цементи лужні. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-257:2011 Портландцементи білі. Технічні умови (ГОСТ 965-89, MOD)
ДСТУ Б В.2.7-258:2011 Цементи глиноземисті та високоглиноземисті. Технічні умови (ГОСТ 969-91, MOD)
ДСТУ Б В.2.7-266:2011 Цемент гіпсоглиноземистий розширюваний. Технічні умови (ГОСТ 11052-74, MOD)
ДСТУ Б В.2.7-268:2011 Портландцемент кольоровий. Технічні умови (ГОСТ 15825-80, MOD)
ДСТУ Б В.2.7-289:2011 Цементи. Методи визначення теплоти гідратації (EN 196-9:2010, MOD)
ДСТУ EN 196-3:2007 Методи випробування цементу. Частина 3. Визначення строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму (EN 196-3:2005, IDT)
ДСТУ Б EN 197-1:2008 Цемент. Частина 1. Склад, технічні умови та критерії відповідності для звичайних цементів (EN 197-1:2000, IDT)
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті та визначення позначених ними понять
3.1 цемент
Порошкоподібне неорганічне гідравлічне в'яжуче, яке при змішуванні з водою утворює тісто, що тужавіє та твердне внаслідок реакцій і процесів гідратації, та після попереднього тверднення на повітрі здатне до тверднення і набору міцності як у повітряному середовищі, так і у водному. Цемент складається з клінкеру і, за необхідності, добавок
3.2 портландцемент
Цемент, отриманий на основі портландцементного клінкеру
3.3 глиноземистий (високоглиноземистий) цемент
Цемент, отриманий на основі глиноземистого (високоглиноземистого) клінкеру
3.4 сульфоалюмінатний (-феритний) цемент
Цемент, отриманий на основі сульфоалюмінатного (-феритного) клінкеру
3.5 цемент загальнобудівельного призначення
Цемент на основі портландцементного клінкеру, основною вимогою до якого є забезпечення міцності бетонів або розчинів
3.6 цемент загальнобудівельного призначення з низькою теплотою гідратації
Цемент загальнобудівельного призначення з обмеженнями щодо тепловиділення під час гідратації
3.7 сульфатостійкий цемент загальнобудівельного призначення
Цемент загальнобудівельного призначення, що задовольняє вимоги щодо сульфатостійкості
3.8 шлаковий цемент з низькою теплотою гідратації та низькою ранньою міцністю
Шлаковий цемент з низькою ранньою міцністю з обмеженою величиною тепловиділення при гідратації
3.9 сульфатостійкий шлаковий цемент з низькою ранньою міцністю
Шлаковий цемент з низькою ранньою міцністю, що задовольняє вимоги щодо сульфатостійкості
3.10 спеціальний цемент
Цемент до якого крім забезпечення міцності бетонів або розчинів ставляться спеціальні вимоги
3.11 спеціальний цемент з низьким тепловиділенням
Гідравлічний в'яжучий матеріал, реакція гідратації та процеси в якому ідентичні з такими ж у нормальному цементі (ДСТУ Б EN 197-1, ДСТУ Б В.2.7-46, ДСТУ Б В.2.7-112), але через склад, тонину помелу або реакційну здатність складових частин процес гідратації відбувається повільніше
3.12 спеціальний радіаційно-захисний цемент
Спеціальний цемент, в якому у вихідній суміші вапняк повністю або частково замінено барієвим (стронцієвим) компонентом - карбонатом або сульфатом барію (або стронцію)
3.13 цемент з високою тониною помелу
Високодисперсний цемент, що характеризується визначеним хіміко-мінералогічним складом та постійною гранулометрією з малою градацією розмірів зерен
3.14 цемент з регламентованим мінералогічним складом
Цемент, в якому вміст основних мінералів цементного клінкеру обмежено відповідно до сфери застосування (белітовий цемент, цемент для виробництва ніздрюватих бетонів тощо)
3.15 лужний цемент
Цемент, що виготовляється на основі алюмосилікатного компоненту (доменний гранульований шлак, портландцементний клінкер, зола виносу, базальт) та сполук лужних металів - натрію або калію, що дають у водних розчинах лужну реакцію
3.16 цемент для торкретбетону
Цемент (з інтенсифікаторами тверднення або без них), склад якого оптимізований за сзтордочкиойм тужавлення)
3.17 сульфатно-шлаковий цемент
Цемент з високим вмістом гранульованого доменного шлаку, в якому гідравлічні властивості гранульованого доменного шлаку активізуються сульфатами
3.18 стандартна міцність
Регламентована стандартом мінімальна міцність при стиску (вигині), МПа, в передбачені стандартом кінцеві строки
3.19 рання міцність (міцність у ранньому віці)
Міцність при стиску (вигині), МПа, у віці однієї, двох, трьох або семи діб (у залежності від вимог нормативного документа)
3.20 клас (марка) цементу за міцністю
Умовна познака, що відображає мінімальні вимоги до міцності при стиску зразків зі стандартного цементного розчину, які виготовлялись, тверднули і випробовувались за умов і в кінцеві строки, що установлені нормативними документами на цемент.
4.1 Цементи класифікують за наступними ознаками:
речовинним складом;
призначенням;
видом клінкеру;
стандартною міцністю при стиску (класи);
швидкістю тверднення;
строками тужавлення;
спеціальними властивостями.
За речовинним складом цементи поділяються на типи, що характеризуються різними видами і вмістами мінеральних добавок (наприклад, портландцемент без добавок, портландцемент з вапняком, шлакопортландцемент, глиноземистий цемент, вапняно-пуцолановий цемент, шлаколужний цемент, сульфатно-шлаковий цемент тощо). Вид та вміст мінеральних добавок регламентується в нормативних документах на цемент конкретного типу або групу конкретної продукції.
Класифікація цементів за призначенням
4.3.1 Цементи загальнобудівельного призначення
- портландцемент:
- типу II згідно з ДСТУ Б В.2.7-46 (зі шлаком, з пуцоланом, з золою виносу, з вапняком, композиційний);
типу СЕМ II згідно з ДСТУ Б EN 197-1 (зі шлаком, з силікатним пилом, з пуцоланом, з золою виносу, з випаленим сланцем, з вапняком, композиційний);
- типу III згідно з ДСТУ Б В.2.7-46 (шлакопортландцемент);
- типу СЕМ III згідно з ДСТУ Б EN 197-1 (шлаковий цемент);
типу IV згідно з ДСТУ Б В.2.7-46 (пуцолановий цемент);
типу СЕМ IV згідно з ДСТУ Б EN 197-1 (пуцолановий цемент);
типу V згідно з ДСТУ Б В.2.7-46 (композиційний цемент);
типу СЕМ V згідно з ДСТУ Б EN 197-1 (композиційний цемент);
цементи для будівельних розчинів згідно з ДСТУ Б В.2.7-124;
цементи лужні згідно з ДСТУ Б В.2.7-181.
4.3.2 Цементи спеціального призначення
цементи сульфатостійкі згідно з ДСТУ Б В.2.7-85;
портландцементи тампонажні згідно з ДСТУ Б В.2.7-88;
портландцементи білі згідно з ДСТУ Б В.2.7-257;
цементи глиноземисті і високоглиноземисті згідно з ДСТУ Б В.2.7-258;
цемент гіпсоглиноземистий розширюваний згідно з ДСТУ Б В.2.7-266;
портландцемент кольоровий згідно з ДСТУ Б В.2.7-268;
цементи з високою тониною помелу (тонкомелений, надтонкого помелу);
цемент з регламентованим мінералогічним складом (белітовий, для виробництва ніздрюватих бетонів);
спеціальний радіаційно-захисний цемент (барієвий та стронцієвий);
цемент для торкретбетонів.
4.3.3 Цементи інші
цементи, що працюють в особливо агресивних середовищах (наприклад, кислототривкі);
цементи зі спеціальними властивостями.
4.3.4 Усі паковання цементу повинні мати познаку відповідного кольору, що розміщується на видному місці. Познака повинна мати вигляд кола діаметром не менше 100 мм, в яке вписано подвійним контуром літеру "Ц", та мати колір:
