НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ ЦЕМЕНТУ

Частина 3

ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ ТУЖАВЛЕННЯ

ТА РІВНОМІРНОСТІ ЗМІНИ ОБ'ЄМУ

(EN 196-3:2005, IDT)

ДСТУ EN 196-3:2007

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )


Київ

МІНБУД УКРАЇНИ

2007

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕМ"
    ПЕРЕКЛАД: відділ іноземних перекладів Харківської Торгово-Промислової палати
    НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Бабіч (керівник розробки); А. Липовська; Л. Полонська

  2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінбуду України від 05.02.2007 р. № 38

3 Національний стандарт відповідає EN 196-3:2005 Prüfverfahren für Zement - Teil 3:
Bestimmung der Erstarrungszeiten und der Raumbeständigkeit; Deutsche Fassung EN 196-3:2005
(Методи випробування цементу - Частина 3: Визначення строків тужавлення та рівномірності
зміни об'єму.

Німецька редакція EN 196-3:2005)

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з німецької (de)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Міністерства будівництва,

архітектури та житлово-комунального господарства України заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Мінбуду України.

© Мінбуд України, 2007

Офіційний видавець нормативних документів
у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів
Мінбуду України
Державне підприємство "Укрархбудінформ"

ЗМІСТ

C.

Національний вступ IV

Вступ V

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Суть методу 1

  4. Лабораторія, прилади та матеріал 1

  1. Приміщення лабораторії 1

  2. Прилади та матеріал 2

5 Визначення нормальної густоти 2

  1. Прилади 2

  2. Виконання . З

6 Визначення строків тужавлення 5

  1. Прилади 5

  2. Визначення початку тужавлення 5

  3. Визначення кінця тужавлення 6

7 Визначення рівномірності зміни об'єму 6

  1. Прилади 6

  2. Виконання 8

  3. Звіт про випробування 8

  4. Повторення випробування 8

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт (Методи випробування цементу - Частина 3: Визначення строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму. Німецька редакція EN 196-3:2005) ідентичний EN 196-3:2005 Prüfverfahren für Zement - Teil 3: Bestimmung der Erstarrungszeiten und der Raumbeständigkeit; Deutsche Fassung EN 196-3:2005.

Національний орган, відповідальний за цей стандарт, - Державне підприємство "Орган з сер­тифікації цементів "СЕПРОЦЕМ".

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Цей стандарт діє паралельно з чинним на цей час в Україні ГОСТ 310.3-76 "Цементы. Методы определения нормальной густоты, сроков схватывания и равномерности изменения объема" і призна­чається, в першу чергу, для контролю виробництва і якості цементу, що експортується або засто­совується в будівництві в Україні за європейською технологією.

Застосування цього стандарту сприятиме поступовому переходу підприємств України на методи випробування цементів відповідно до європейських норм.

До стандарту внесені такі редакційні зміни:

  • структурні елементи цього стандарту - "Передмову", "Зміст", "Національний вступ" та "Бібліо­графічні дані" - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації;

  • наведено Національне пояснення, а саме переклад українською мовою нормативних посилань,
    наведених в EN 196-3:2005;

  • до розділів 2 і 4 додано національні інформативні примітки, які виділено в тексті рамкою.

ВСТУП

Цей документ (EN 196-3:2005) було розроблено Технічним комітетом CEN/TС 51 "Цемент та буді­вельне вапно", секретаріат якого знаходиться в Бельгійському інституті з стандартизації (ІBN).

Цей документ замінює EN 196-3:1994.

Цей Європейський стандарт щодо методів випробувань цементу складається з наступних частин:

  • EN 196-1 Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності;

  • EN 196-2 Методи випробування цементу - Частина 2: Хімічний аналіз цементу;

  • EN 196-3 Методи випробування цементу - Частина 3: Визначення строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму;

  • EN 196-5 Методи випробування цементу - Частина 5: Випробування пуцоланічності пуцоланових
    цементів;

  • EN 196-6 Методи випробування цементу - Частина 6: Визначення тонкості помелу;

  • EN 196-7 Методи випробування цементу - Частина 7: Методи відбору та підготовки проб цементу;

  • EN 196-8 Методи випробування цементу - Частина 8: Теплота гідратації; метод розчинення;

  • EN 196-9 Методи випробування цементу - Частина 9: Теплота гідратації; частково адіабатичний
    метод.

Примітка. Попередня частина стандарту - EN 196-21 Методи випробування цементу: Визначення хлориду, діоксиду вуглецю та лугів у цементі - була перероблена та увійшла до EN 196-2.

Наступний документ - ENV 196-4 Методи випробування цементу; Частина 4: Кількісне визначення компонентів - був розроблений і буде опублікований як технічний звіт CEN.

У це видання стандарту на підставі відгуків, отриманих секретаріатом, були введені наступні технічні зміни:

  1. показник мінімальної відносної вологості повітря в приміщенні лабораторії було змінено з 65%
    до 50% (4.1);

  2. для зберігання та кип'ятіння зразків, які випробовують, дозволене вживання питної води (4.2.5).
    Застосування питної води при виготовленні цементного тіста не допускається, оскільки якість питної
    води залежить від місцевості (4.2.5);

  3. кільце приладу Віка може мати циліндричну або конічну форми (5.1);

  4. час зчищання цементного тіста, що налипло на стінки та дно чаші змішувача, збільшено з 15 с
    до 30 с (5.2.1);

є) допуск показника точки вимірювання при випробуванні на проникнення було збільшено з (6 ±1) мм до (6 ±2) мм (5.2.3);

f) зразки для випробування щодо визначення строків тужавлення розміщають під водою (Розділ 6);

g) показник температури зберігання зразків при визначенні строків тужавлення (20 ±1) °С було уточнено, як (20,0 ±1,0) °С (6.1.3);

h) при визначенні строків тужавлення дозволено застосування автоматичних приладів, які відповідають вимогам рекомендованих методів (6.1.1);

і) показник точки вимірювання при визначенні початку тужавлення (4 ±1) мм змінено на (6 ±3) мм (6.2.2);

j) показник кінця тужавлення необхідно підтвердити, повторюючи експеримент на проникнення в двох інших точках випробувального зразка (6.3.1);

k) при виготовленні кілець Ле-Шательє для визначення рівномірності зміни об'єму дозволене використання всіх стійких до корозії пружних металів (7.1.1);

l) показник мінімальної відносної вологості повітря, за якої повинні зберігатись зразки, призначені для визначення рівномірності зміни об'єму, було змінено з 98 % до 90 % (7.1.3);

m) визначення рівномірності зміни об'єму проводять одноразово (7.2) ;

n) за необхідності повторного визначення рівномірності зміни об'єму пробу цементу зберігають в умовах зниженої відносної вологості повітря - не менше ніж 50 % замість 65 % (7.4).

У відповідності з регламентом діяльності CEN/CENELEC національні інститути з стандартизації Бельгії, Данії, Німеччини, Естонії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Ісландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Австрії, Польщі, Португалії, Швеції, Швейцарії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Чеської Республіки, Угорщини, Об'єднаного Королівства та Кіпру зобов’язані прийняти цей Європейський стандарт.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Методи випробування цементу

Частина 3: Визначення строків тужавлення

та рівномірності зміни об'єму

Методы испытания цемента

Часть 3: Определение сроков схватывания

и равномерности изменения объема

Methods of testing cement

Part 3: Determination of setting time and soundness

Чинний від 2007-08-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей документ встановлює методи визначення нормальної густоти, строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму цементу.

Методи стосуються звичайних цементів, а також інших цементів та будівельних матеріалів, якщо у відповідних стандартах містяться посилання на ці методи. За певних обставин методи не стосуються видів цементів, у яких, наприклад, початок тужавлення наступає дуже швидко. Методи застосовуються, щоб мати змогу судити, чи відповідають цементи поставленим вимогам щодо строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму.

Національна примітка. Під звичайними цементами в Україні слід розуміти цементи загально­будівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46.

Цей документ описує рекомендовані методи; інші методи та прилади, якщо на це буде вказано у примітках, дозволяється використовувати, якщо вони документовано дають ті ж самі результати випробувань, що й описані методи та прилади. У спірних випадках визначальними є рекомендовані методи та прилади.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наступні документи потрібні, щоб застосовувати цей стандарт. При посиланні на датовані документи повинні використовуватись виключно названі видання. Щодо недатованих документів, мають силу їх останні видання (включно з усіма змінами).

EN 196-1 Prufverfahren fur Zement - Teil 1: Bestimmung der Festigkeit

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 196-1 Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності

3 СУТЬ МЕТОДУ

Цементне тісто нормальної густоти чинить певний опір проникненню стандартного товкачика. Кількість води, необхідної для отримання нормальної густоти, визначають на основі численних експериментів на проникнення з різним вмістом води.

Часом тужавлення вважається проміжок, за який голка проникає в цементне тісто нормальної густоти на визначену глибину.

Рівномірність зміни об'єму цементу визначають шляхом вимірювання зміни об'єму цементного тіста нормальної густоти за показниками зміни відстані між двома індикаторними стрілками.

4 ЛАБОРАТОРІЯ, ПРИЛАДИ ТА МАТЕРІАЛ

4.1 Приміщення лабораторії

У лабораторних приміщеннях, де виготовляють та випробовують зразки, повинні підтримуватись стабільна температура (20 ±2) °С та відносна вологість повітря не менше ніж 50 %.

Температура та відносна вологість повітря в приміщенні лабораторії, а також температура води в ємкостях для зберігання повинні реєструватись не менше ніж раз на добу.

Цемент, вода та прилади, що використовують для виготовлення та випробування зразків, повинні зберігатись при температурі (20±2) °С.

Для дотримання температурного режиму номінальним значенням температури, що встанов­люється на приладі, мусить бути середнє арифметичне значення заданого діапазону температур.

4.2 Прилади та матеріал

4.2.1 Загальні вимоги

Наведені на рисунках 1 та 2 допустимі відхилення розмірів у приладах є важливими для пра­вильного їх обслуговування при випробуванні. Якщо під час регулярних контрольних вимірювань виявиться, що допустимі відхилення не дотримуються, прилади більше не застосовують, або їх встановлюють заново чи ремонтують. Результати контрольних вимірювань повинні бути записані і збережені.

Приймальні випробування нового устаткування передбачають вимірювання маси, об'ємів та розмірів відповідно до наведених у цьому документі. Особливу увагу слід звернути на те, щоб дотримувались розміри, для яких встановлено допустимі відхилення.

У випадках, коли матеріал устаткування може впливати на результати випробувань, визначають придатний матеріал, ніякий інший застосовуватись не повинен.

Наведені на рисунках приблизні розміри є орієнтовними для виготовлювача приладу чи обслуго­вуючого персоналу. Розміри, для яких вказані допустимі відхилення, повинні дотримуватись.

  1. Ваги з точністю зважування ±1 г.

  2. Мірний циліндр або бюретка з точністю вимірювання ±1 мл.

  3. Змішувач у відповідності з EN 196-1.

Примітка. Гомогенне цементне тісто може бути приготовлене за умови встановлення допусти­мого відхилення відстані між лопаттю та чашею змішувача на нижній межі.

НАЦІОНАЛЬНА ПРИМІТКА. Приготування цементного тіста здійснюють згідно з ГОСТ 310.3-76.

  1. Вода. Для приготування зразків необхідно застосовувати дистильовану або деіонізовану
    воду. Дозволяється застосувати питну воду для зберігання та кип'ятіння зразків.

  2. Таймер з точністю ±1 с.

  3. Лінійка з точністю ±0, 5 мм.

5 ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАЛЬНОЇ ГУСТОТИ

5.1 Прилади

Прилад Віка, представлений на рис. 1а та 1b, застосовують з товкачиком, який виготовляють із стійкого проти корозії металу у вигляді прямого циліндра (рис. 1 с) з робочою довжиною не менше ніж 45 мм та діаметром (10,00±0,05) мм. Загальна маса рухомих деталей приладу має складати (300 ±1) г; вони повинні рухатись строго вертикально без відчутного тертя, їх вісь повинна збігатись з віссю товкачика.