3.6 точка спрацьовування (response point)
Відстань D, виміряна відповідно до 5.1.5, на якій певний сповіщувач полум'я під час випробовування видає сигнал тривоги
3.7 регулювання чутливості (sensitivity adjustment)
Будь-які регулювання сповіщувача або критерію тривоги в устаткованні електроживлення і контролювання (див. 5.1.2), що призводять до зміни чутливості.
Для відповідності цьому стандарту сповіщувач повинен задовольняти вимогам цього розділу, що повинно бути підтверджено огляданням або технічним оцінюванням. Сповіщувач треба випробовувати відповідно до розділу 5, і він повинен відповідати вимогам цих випробовувань.
Сповіщувачі повинні відповідати одній або більше з таких класифікацій: клас 1, клас 2 або клас З, відповідно до вимог випробовувань, зазначених у 5.5.
Кожний сповіщувач повинен мати вбудований червоний візуальний індикатор, за допомогою якого певний сповіщувач, який видав сигнал тривоги, може бути ідентифікований до скидання режиму тривоги. Якщо інші режими сповіщувача можуть бути показані візуально, то вони повинні чітко відрізнятися від індикації режиму тривоги, крім тих випадків, коли сповіщувач переведено в режим обслуговування. Для знімних сповіщувачів індикатор може бути вбудовано в базу або в головку сповіщувача.
Якщо сповіщувач забезпечує підімкнення допоміжних пристроїв (наприклад, виносних індикаторів, реле керування тощо), то коротке замикання або обрив цих з'єднань не повинні перешкоджати правильній роботі сповіщувача.
Для знімних сповіщувачів, з метою видавання сигналу несправності, повинні бути передбачені засоби для системи дистанційного контролювання для виявляння вилучення сповіщувача з його бази (наприклад, пожежний приймально-контрольний прилад).
Не повинно бути можливості змінити настройки виробника, крім випадків застосовування спеціальних засобів (наприклад, спеціального коду або інструмента) або за умов руйнування або зняття печатки.
4.7 Регулювання чутливості на місці експлуатуванняЯкщо передбачено можливість регулювати чутливість сповіщувача на місці експлуатування, то: а) для кожної з настройок, для якої виробник засвідчує відповідність цьому стандарту, сповіщувач повинен відповідати вимогам цього стандарту та повинен відповідати класифікації, зазначеній на сповіщувачі для цих настройок; b) для кожної з настройок відповідно до а), доступ до засобів регулювання повинен бути можливий тільки за умов застосовування коду або спеціального інструмента, або за умов зняття сповіщувача з його бази або його кріплення; с) будь-яка настройка(-и), для якої(-их) виробник не засвідчує відповідність цьому стандарту, повинна бути доступною тільки за умов застосовування коду або спеціального інструмента, та при цьому на сповіщувачі або у відповідній документації повинно бути чітко зазначено, що за умов використовування цієї (цих) настройки(-йок) сповіщувач не відповідає цьому стандарту. |
Сповіщувачі треба або постачати із супровідною документацією, що має достатні технічні дані, дані щодо встановлювання та обслуговування, та забезпечувати їх правильне встановлювання та роботу1), або, якщо всі ці дані не надають із кожним сповіщувачем, то повинне бути надане посилання на відповідний перелік технічних характеристик на кожному сповіщувачі або з кожним сповіщувачем.
Примітка. Додаткову інформацію можуть вимагати організації, що проводять роботи з сертифікації для підтвердження, що сповіщувачі відповідають вимогам цього стандарту.
4.9 Додаткові вимоги щодо програмно-керованих сповіщувачів4.9.1 Загальні положенняСповіщувачі, робота яких базована на програмному керуванні, для відповідності вимогам цього стандарту повинні задовольняти вимоги 4.9.2, 4.9.3 та 4.9.4. 4.9.2 Документація щодо програмного забезпечення4.9.2.1 Виробник повинен подати на розгляд документацію, яка дає загальну уяву про програмне забезпечення. Ця документація повинна бути досить детальною для перевіряння відповідності цьому стандарту і повинна містити, принаймні: а) функційний опис основної програми (наприклад, блок-схему програми або структурограму), в тому числі: 1) короткий опис модулів та виконуваних ними функцій; 2) спосіб взаємодії між модулями; 3) повну ієрархію програми; 4) спосіб взаємодії програмного та апаратного забезпечення сповіщувача;. 5) спосіб викликання програмних модулів, а також будь-яке обробляння переривання. |
|
b) опис областей пам'яті, використовуваних для різних цілей (наприклад, програм, специфічних даних об'єкта або поточних даних); с) познаки, за допомогою яких можна однозначно ідентифікувати програмне забезпечення та його версію 4.9.2.2 Виробник повинен мати докладну конструкторську документацію, яку треба надавати в разі потреби випробовувальній організації. Вона повинна містити, принаймні: а) короткий опис конфігурації виробу, в тому числі усіх компонентів програмного та апаратного забезпечення; b) опис кожного модуля програми, в тому числі, принаймні: 1) назву модуля; 2) опис виконуваних задач; 3) опис інтерфейсів, у тому числі, спосіб передавання даних, діапазон вірогідних даних та перевіряння їхньої вірогідності; с) повну роздруківку вихідних кодів у вигляді друкованої копії або у формі машинного коду (наприклад, у коді ASCII), у тому числі всі використані глобальні і локальні змінні, константи і мітки, та достатні коментарі для розпізнавання послідовності виконання програми; d) подробиці будь-яких програмних засобів, застосовуваних на етапах розробляння та впроваджування (наприклад, засоби CASE, компілятори). |
|
Національна примітка. ASCII - скор, від American standard code for information interchange - Американський стандартний код обміну інформацією CASE - скор, від computer-aided software engineering - автоматизоване проектування та створення програм |
Для гарантії надійної роботи сповіщувача треба виконувати такі вимоги щодо побудови програмного забезпечення:
a) програмне забезпечення повинне мати модульну структуру;
b) побудова інтерфейсів для ручного або автоматичного формування даних не повинна дозволяти, щоб некоректні дані викликали помилку в роботі програми;
c) програмне забезпечення повинне бути побудоване так, щоб унеможливити зависання програми.
Програма, що необхідна для відповідності цьому стандарту, та всі попередньо встановлені дані, такі як настройки виробника, повинні зберігатися в енергонезалежній пам'яті. Записування в області пам'яті, що містить цю програму та дані, повинне бути можливе тільки у разі використовування деякого спеціального інструмента або коду, та не повинне бути можливим під час нормальної роботи сповіщувача.
Специфічні дані об'єкта повинні міститися в пам'яті, яка буде зберігати дані протягом, принаймні, двох тижнів без зовнішнього електроживлення сповіщувача, а з моменту відновлення електроживлення після його вимкнення повинно бути забезпечено виконання автоматичного відновлювання таких даних протягом 1 год.
Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовувати треба після того, як випробний зразок стабілізувався за нормальних атмосферних умов для випробовування згідно з EN 60068-1, що є такими:
температура - від 15 °С до 35 °С;
відносна вологість - від 25 % до 75 %;
атмосферний тиск - від 86 кПа до 106 кПа.
Примітка. Якщо зміна цих параметрів має значне впливання на вимірювання, то такі зміни необхідно звести до мінімуму під час ряду вимірювань, виконуваних як частина одного випробовування на одному зразку.
Якщо відповідно до методики випробовування зразок повинен бути у робочому стані, то його треба підмикати до відповідного устатковання електроживлення і контролювання з характеристиками, зазначеними у супровідній документації. Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, параметри електроживлення, застосовувані для зразка, повинні знаходитися в межах діапа-зону(-ів), зазначеного(-их) виробником, і повинні залишатися істотно постійними протягом випробовування. Величина, обрана для кожного параметра, повинна, зазвичай, мати номінальне значення або середнє значення із зазначеного діапазону. Якщо методика випробовування вимагає щоб зразок контролювали на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності, тоді повинне бути зроблене підімкнення до будь-яких необхідних додаткових пристроїв (наприклад, за допомогою провідникового підімкнення до кінцевого пристрою для звичайних сповіщувачів), для
розпізнавання сигналу несправності.
Якщо в методиці випробовування для сповіщувачів, які мають регульовану чутливість, не зазначено інше, то під час випробовування повинна бути встановлена найбільша чутливість сповіщувачів.
Примітка. Подробиці про устатковання електроживлення і контролювання та застосовані критерії тривоги повинні бути наведені у протоколі випробовування.
Зразок повинен бути встановлений за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до інструкцій виробника. Якщо ці інструкції описують більше ніж один спосіб установлювання, тоді для кожного випробовування повинен бути обраний спосіб, який вважають найнесприятливішим.
Якщо конкретні допустимі відхили або межі відхилів не зазначено у вимогах або у методиці випробовувань, то повинна бути прийнята межа відхилу ± 5 %.
5.1.5.1 Принцип вимірювання
Точку спрацьовування треба вимірювати під час засвічування сповіщувача протягом 30 с випромінюванням від відповідного джерела полум'я, та визначати найбільшу відстань, на якій сповіщувач буде надійно формувати режим тривоги.
5.1.5.2 Випробовувальне устатковання
Випробовувальне устатковання повинно бути таким, як зазначено в додатку А.
Виконання та конструкція устатковання, а також поверхня навколо місця, де проводять випробовування, повинні бути такими, щоб сповіщувача, в значній мірі, досягало лише випромінювання від джерела, яке проходить крізь апертуру. (Це означає, наприклад, що не повинно бути відзеркалювання випромінювання від стін або інших частин устатковання, а також хибного випромінювання від гарячих газів диму або гарячої поверхні навколо пальника).
Під час цього випробовування треба спрямувати сповіщувач відносно його оптичної осі та виміряти відстань до площини чутливого(-их) елемента(-ів) сповіщувача. Якщо сповіщувач не має чітко визначеної оптичної осі, тоді виробник повинен позначити оптичну вісь для цього методу випробовування. Положення цієї осі відносно площини сповіщувача, яку легко визначити, повинно бути записано у протоколі випробовування.
Також, якщо чутливі елементи сповіщувача не лежать у чітко визначеній площині, тоді виробник повинен позначити площину для цього методу випробовування. Положення цієї площини відносно площини сповіщувача, яку легко визначити, повинно бути записано у протоколі випробовування.
5.1.5.3 Початкове визначання
Відповідний розмір апертури повинен бути визначений експериментально, перед початком випробовування, так, щоб точка спрацьовування одного сповіщувача, обраного навмання із зразків, які надані на випробовування, знаходилась в межах від 1300 мм до 1700 мм. Розмір та форму використовуваної апертури треба записувати та підтримувати незмінними протягом усієї програми випробовування. Для сповіщувачів, що мають регульовану чутливість, та межі регулювання яких перекривають понад один клас чутливості, треба визначити відповідний розмір апертури для кожного класу чутливості сповіщувача.
5.1.5.4 Стабільність джерела
Після визначання відповідного розміру апертури та перед будь-яким визначанням точок спрацьовування треба вимірювати щільність випромінювання джерела по оптичній осі за допомогою радіометра, зазначеного в А.5. Вимірювати треба без модуляції джерела та з незасміченою апертурою. Рівень виміряної щільності випромінювання треба записувати та використовувати як еталон протягом програми випробовування (для визначання, що рівень щільності випромінювання джерела не відхилився більше ніж на 5 %).
Зразок треба підмикати до устатковання електроживлення і контролювання та стабілізувати протягом 15 хв або протягом часу, зазначеного виробником. Протягом цього періоду стабілізування зразок повинен бути екранований за допомогою екрану, зазначеного в А.З, від усіх джерел випромінювання, які можуть впливати на визначання точки спрацьовування.
Перед початком будь-яких вимірювань точки спрацьовування пальник повинен досягти умов стабільної роботи.
Відстань зразка від джерела треба варіювати, і на кожній відстані сповіщувач треба засвічувати випромінюванням від джерела протягом 30 с, використовуючи екран. Точка спрацьовування D є найбільшою відстанню, яку вимірюють між апертурою та площиною чутливого (-их) елементу (-ів) зразка, за якої сповіщувач буде надійно спрацьовувати, формуючи сигнал тривоги під час кожного засвічування протягом 30 с. Якщо відомо про залежність спрацьовування сповіщувача від попереднього засвічення випромінюванням, то тоді його треба витримувати достатній час перед кожним засвічуванням для того, щоб впевнитися, що попередні засвічення не мають суттєвого впливання на вимірювання точки спрацьовування.
