Зразок закріплюють у затискачі розривної машини на рівній відстані за допомогою підсиленої прошитої тканини.
У процесі випробування записується діаграма "навантаження-деформація" до руйнування зразка, а також знімають показання вимірювальних приладів.
4.16.4 Обробка результатів
У розрахунок приймають результати, в яких руйнування зразка проходило в його робочій частині.
Границю міцності за розтягнення зразка монтажної піни в мегапаскалях обчислюють за формулою
, (7)
де Р – навантаження, яке викликало руйнування зразка, Н;
S – площа поперечного перерізу робочої частини зразка, м2.
Відносне подовження під час розриву зразка монтажної піни у відсотках обчислюють за формулою
, (8)
де l1 – початкова довжина робочої частини зразка, м;
l2 – довжина робочої частини зразка під час його розриву, м;
Кількість зразків для випробування – не менше п’яти.
4.17 Визначення теплопровідності за температури (25 ± 5) oС
Суть методу полягає у вимірюванні щільності теплового потоку, який пронизує зразок монтажної піни відповідної товщини, яку випробовують, і різниці температур між торцевими поверхнями зразка.
4.17.1 Засоби контролю та матеріали:
– засоби вимірювальної техніки – згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076);
– пластинки, які виготовлені з дерев’яних виробів згідно з ГОСТ 11047, розмірів: довжина (300 ± 2) мм; ширина (30 ± 1) мм і товщина (20 ± 1) мм;
– пластинки, які виготовлені з дерев’яних виробів згідно з ГОСТ 11047, розмірів: довжина (254 ± 2) мм; ширина (30 ± 1) мм і товщина (20 ± 1) мм;
– антиадгезійний матеріал і ножівка – згідно з 4.9.1 цього стандарту;
– поліетиленова плівка – згідно з ГОСТ 10354;
– хомути-захвати з будь-якого матеріалу і конструкції.
4.17.2 Підготовка до випробування
На рівну поверхню кладуть поліетиленову плівку, яку змазують антиадгезійним матеріалом.
Окремо складають за допомогою хомутів-захватів дерев’яну форму квадратного перерізу з внутрішніми розмірами (254 ± 1) мм(30 ± 1) мм (рисунок Б.6).
Поліетиленову плівку і внутрішні поверхні дерев’яних пластинок змазують антиадгезійним матеріалом.
Форму кладуть на поліетиленову плівку і заповнюють зразком монтажної піни.
Технологічна витримка перед початком заповнення форми зразком монтажної піни на поліетиленовій плівці, заповнення форми за її висотою повинні бути вказані у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни.
Після отвердіння форма повинна бути заповнена повністю пінопластом.
Формування зразків у формі – 24 год, потім форму розбирають, заготовки-зразки виймають із форми, перевертають на зворотній бік і витримують на повітрі 24 год.
Після цього ножівкою із заготовок вирізають зразки-пластини квадратного перерізу розмірами [(254 ± 1)(254 ± 1)] мм і заввишки (10 ± 1) мм.
Зразки повинні мати рівну поверхню без видимих дефектів коміркової структури і механічного оброблення.
Перед випробуванням зразки-пластини витримують ще 24 год, якщо немає інших вказівок у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни.
4.17.3 Проведення випробування
Випробування проводять відповідно до ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).
Положення зразка під час випробування – горизонтальне.
На кожному зразку проводять 10 вимірювань сигналів датчика теплового потоку, диференційованої, гарячої та холодної термопари.
Кількість зразків, взятих для випробування, – не менше трьох.
4.18 Визначення адгезійної міцності
Суть методу – визначення величини руйнівної сили за розтягування зразка монтажної піни, з’єднаного з поверхнею.
4.18.1 Засоби контролю та матеріали:
– машина для випробування на розтягнення зі швидкістю рухомого захвата 25 мм/хв, яка забезпечує вимірювання величин зусилля з похибкою не більше 1 %. Захвати машини повинні забезпечувати надійне кріплення зразків за збігу осі зразка з напрямком його розтягнення і збереження конструкції зразка до початку випробування:
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427;
– штангенциркуль – згідно з ГОСТ 166;
– пластинки бетонні, виготовлені з цементу марки 400, піску і води у співвідношенні 1:3:0,45 розмірами: довжина (50 ± 1) мм, ширина (30 ± 1) мм, висота (20 ± 1) мм;
– пластинки дерев’яні, виготовлені з дерева згідно з ГОСТ 11047, розмірами: довжина (50 ± 1) мм, ширина (30 ± 1) мм, товщина (10 ± 1) мм;
– пластинки полівінілхлоридні, виготовлені з ПВХ згідно з ГОСТ 19111, розмірами: довжина (50 ± 1) мм, ширина (30 ± 1) мм, товщина (10 ± 1) мм;
– пластинки алюмінієві, виготовлені з алюмінію згідно з ГОСТ 21631, розмірами: довжина (50 ± 1) мм, ширина (30 ± 1) мм, товщина ;
– пластинки сталеві, виготовлені з листової сталі згідно з ГОСТ 16523, розмірами: довжина (50 ± 1) мм, ширина (30 ± 1) мм, товщина ;
– пластинки, виготовлені з цегли згідно з ДСТУ Б В.2.7-61, розмірами: довжина (50 ± 1) мм, ширина (30 ± 1) мм, товщина (20 ± 1) мм;
– пензлик для змочування поверхонь;
– ножівка з мілкозубчастим металевим полотном;
– наважка масою від до із будь-якого матеріалу (рисунок Б.7);
– опори будь-якої конструкції, на яких розташовують верхні пластинки.
4.18.2 Підготовка до випробування
Із двох пластинок одного і того ж матеріалу, поверхня яких заздалегідь змочена водою за допомогою пензлика, формують хрестоподібні зразки, які з’єднані між собою монтажною піною. Для цього монтажну піну наносять на нижню пластинку. За допомогою опор установлюють одразу ж хрестоподібно верхню пластинку. На верхню пластинку обережно, щоб не було зміщень пластинки, кладуть наважку для отримання зразків однакової висоти після отвердіння (див. рисунок Б.7).
Для випробування підготовлюють не менше п’яти зразків.
Через 24 год отвердіння знімають наважку, зразки обробляють ножівкою до розмірів, вказаних на рисунку Б.7, і витримують перед випробуванням 24 год, якщо немає інших вказівок у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни.
4.18.3 Проведення випробування
Заміряють розміри зразка монтажної піни, підраховують площу поперечного перерізу.
Зразки встановлюють у захвати розривної машини і проводять випробування до руйнування зразка.
4.18.4 Обробка результатів
Адгезійну міцність зразка монтажної піни в мегапаскалях обчислюють за формулою
, (9)
де Р – сила, яка викликала руйнування зразка, Н;
S – площа поперечного перерізу зразка монтажної піни, м2.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.19 Визначення опору текучості
Суть методу – визначення величини самовільного сповзання монтажної піни з вертикальної поверхні.
Визначають здатність монтажної піни утримуватися на вертикальних поверхнях.
4.19.1 Засоби контролю та матеріали:
– форми дерев’яні прямокутного перерізу внутрішніми розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (50+1) мм, висота (50+1) мм;
– форми картонні знімні прямокутного перерізу розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (50–1) мм, висота (50–1) мм. На їх дно наклеєний міліметровий папір;
– пензлик для змочування внутрішніх поверхонь картонних форм.
4.19.2 Підготовка до випробування
У горизонтально розташовані дерев’яні форми вставляють картонні форми, на яких по довжині форми відмічають відстань , яка рівно віддалена від країв форми (рисунок Б.8).
Внутрішні стінки картонної форми зволожують водою за допомогою пензлика.
4.19.3 Проведення випробування
На відмічену ділянку наносять монтажну піну. Заповнення форми за висотою установлюють у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни і воно повинно бути таким, щоб після утворення пінопласту форма була заповнена повністю (рисунок Б.8).
Після нанесення проби монтажної піни в форму останню одразу ж обережно ставлять у вертикальне положення. Спостерігають за здатністю монтажної піни утримуватися на вертикальних поверхнях.
Якщо монтажна піна не утримується у формі у вертикальному положенні, то випробування на цьому призупиняють і роблять відповідний запис у протоколі випробувань.
Якщо монтажна піна здатна утримуватися на вертикальних поверхнях, випробування продовжують, форми в такому положенні залишають на 24 год.
Після 24 год отвердіння виймають картонні форми і вимірюють збільшення монтажної піни відносно верхньої позначки hверх і збільшення монтажної піни відносно нижньої позначки hнижн.
4.19.4 Обробка результатів
Опір текучості монтажної піни в міліметрах визначають як різницю між hнижн і hверх.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох
.
4.20 Визначення структури матеріалу в перерізі
Суть методу – визначення конструктивних параметрів структури матеріалу в площині перерізу.
4.20.1 Засоби контролю та матеріали:
– лупа з чотирикратним збільшенням – згідно з ГОСТ 25706;
– форми дерев’яні прямокутного перерізу внутрішніми розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (50+1) мм, висота (50+1) мм;
– форми картонні знімні прямокутного перерізу розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (50–1) мм, висота (50–1) мм;
– пензлик для змочування внутрішніх поверхонь картонних форм;
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427;
– ножівка з мілкозубчастим металевим полотном.
4.20.2 Підготовка до випробування
В горизонтально розташовані дерев’яні форми вставляють картонні форми. Внутрішні стінки картонної форми зволожують водою.
4.20.3 Проведення випробування
У зібрані форми наносять монтажну піну. Заповнення форми за висотою встановлюють у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни і воно повинно бути таким, щоб після утворення пінопласту форма була заповнена повністю.
Зразки отвердівають 24 год.
Після цього ножівкою відрізають верхню частину поверхні отверділого зразка, яка виступає за розмір висоти форми.
4.20.4 Обробка результатів
За допомогою лупи проводять огляд структури поверхні пінопласту. Відмічають форму комірок структури, дають характеристику щільності структури, відкритість чи закритість комірок структури, наявність перегородок, а також тріщин і отворів. Підраховують кількість отворів і раковин, розміри заміряють лінійкою.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.21 Визначення максимальної деформації
Суть методу – визначення максимальної деформації зразка монтажної піни після циклічного впливу нагрівання за температури (85 ± 5) оС та охолодження за кімнатної температури, якщо немає інших вказівок у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни.
4.21.1 Засоби контролю та матеріали:
– пластинки, які виготовлені з дерев’яних виробів згідно з ГОСТ 11047, розмірами: довжина (120 ± 1) мм; ширина (30 ± 1) мм і товщина (20 ± 1) мм;
– пластинки, які виготовлені з дерев’яних виробів згідно з ГОСТ 11047, розмірами: довжина (100 ± 1) мм; ширина (30 ± 1) мм і товщина (20 ± 1) мм;
– ножівка з мілкозубчастим металевим полотном;
– склад антиадгезійний – згідно з ГОСТ 15975 або згідно з ГОСТ 9433, або густий мильний розчин;
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427;
– шафа електрична сушильна, яка забезпечує температуру нагрівання до (85 ± 5) оС і автоматичне регулювання температури з границею похибки ± 5 оС;
– поліетиленова плівка – згідно з ГОСТ 10354;
– хомути-захвати з будь-якого матеріалу і будь-якої конструкції.
4.21.2 Підготовка до випробування
Зразки готують до випробування у формах (рисунок Б.9) відповідно до 4.17.2 цього стандарту. Ножівкою із заготовок вирізають зразки-пластини квадратного перерізу розмірами [(100 ± 1)х(100 ± 1) ] мм і заввишки (20 ± 1) мм.
Перед випробуванням зразки-пластини витримують 24 год, якщо немає інших вказівок у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни.
Кількість зразків-пластин для випробування – три.
4.21.3 Проведення випробування
Перед випробуванням заміряють всі геометричні розміри зразків-пластин на відстанях відповідно до рисунка Б.10: довжину граней, ребер, діагоналей.
Зразки витримують у сушильній шафі за температури (85 ± 5) оС протягом 8 год. Потім виймають із шафи і витримують за кімнатної температури 16 год і таким шляхом проводять три цикли підряд: нагрівання-охолодження.
Після закінчення циклічного прогрівання зразків заміряють знову всі геометричні розміри зразків-пластинок: довжину граней, ребер, діагоналей згідно з рисунком Б.10.
4.21.4 Обробка результатів
Деформацію кожного зразка монтажної піни Х у відсотках обчислюють за формулою
, (10)
де Х0 – довжина грані або висота ребра, або довжина діагоналі зразка-пластини монтажної піни до випробування, мм:
Х1 – довжина грані або висота ребра, або довжина діагоналі зразка-пластини монтажної піни
після випробування, мм:
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.22 Визначення теплостійкості
Суть методу – визначення стійкості зразка монтажної піни до дії температури під час його нагрівання за встановленої температури впродовж заданого часу.
4.22.1 Засоби контролю та матеріали – згідно з 4.21.1 цього стандарту. Шафа сушильна повинна забезпечувати температуру нагрівання (100 ± 5) оС, якщо немає інших вказівок у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни.