---

6.4.3 Під час випробування необігрівальна поверхня зразка має бути захищена від повітряних потоків екранами.

7 Зразки для випробувань на вогнестійкість

7.1 Виготовлення зразків

7.1.1 Зразки для випробувань на вогнестійкість мають бути виготов­лені відповідно до вимог технічної документації при дотриманні технології, що застосовується на підприємстві-виготовлювачі.

7.1.2 Зразки повинні мати розміри, які відповідають проектним розмірам будівельних конструкцій. У випадку, якщо зразки таких розмірів випробувати неможливо, допускається використання зразків - фрагментів конструкцій. Мінімальні розміри зразків регламентуються стандартами на методи випробувань на вогнестійкість конструкцій конкретних типів.

7.1.3 Для випробування одношарових та симетричних багатошарових конструкцій необхідно виготовити два однакових зразки.

Для випробування багатошарових несиметричних конструкцій необхідно виготовити чотири однакових зразки. У випадках, коли відомий

ДСТУ Б В.1.1-4-98 С.7

напрямок вогневого впливу на конструкцію або бік конструкції з меншою вогнестійкістю, необхідно виготовити два однакових зразки.

7.1.4 Вологість зразків має відповідати технічним умовам і бути врівноваженою з навколишнім середовищем з відносною вологістю від 45 до 75 % за температури від 5 до 40 °С. Для отримання відповідної вологості зразків допускається природне або штучне сушіння за температури повітря, що не перевищує 60 °С.

7.2 Перевірка зразків на відповідність технічній документації

7.2.1 Перед випробуваннями замовник повинен подати до випробу­вальної лабораторії технічний опис зразків, технічні рисунки або схеми головних складових елементів і всіх конструкційних деталей, а також перелік використаних матеріалів та виробів із зазначенням їх виготовлю­вачів та торговельних найменувань. Якщо виникають сумніви в тому, що зразки відповідають поданій технічній документації, лабораторія повинна проконтролювати увесь процес виготовлення зразків або ж вимагати подання одного або більше додаткових зразків і провести їх детальну перевірку.

7.2.2 Якщо неможливо перевірити відповідність усіх деталей конст­рукції зразків перед випробуваннями та після їх закінчення і виникає необхідність покластися на дані, що подані замовником, то це має бути відмічено у звіті про випробування.

7.2.3 Під час проведення сертифікаційних випробувань зразки відбираються відповідно до вимог системи сертифікації.

8 Підготовка та проведення випробувань

8.1 Установлення зразків

8.1.1 Зразок установлюють та закріплюють у печі так, щоб спосіб спирання" зразка та його навантаження відповідали умовам, що визначені в 6.3.

Допускається встановлювати в піч одночасно декілька зразків, якщо для кожного з них забезпечуються умови випробувань, що регламентують­ся цим стандартом або стандартами на методи випробувань на вогнестій­кість конструкцій конкретних типів.

8.1.2 Зразки несучих конструкцій не менше ніж за 15 хв до початку випробування мають бути повністю навантажені таким чином, щоб в них не залишилось ніяких динамічних ефектів. Деформації, що виникають в результаті прикладення навантажень, необхідно після їх стабілізації виміряти та зареєструвати.

8.2 Початок випробувань

Початком випробування вважається час увімкнення пальників у печі.

ДСТУ Б В.1.1-4-98 С.8

Не більше ніж за 5 хв до початку випробування необхідно зареєструва­ти початкові значення температури в печі та на (в) зразку за показаннями усіх термопар, а також значення усіх вимірювальних та контрольованих величин: навантаження, деформацій тощо.

Температура зразка до початку випробування має бути від 5 до 40 °С і не повинна відрізнятися від температури навколишнього середовища більше ніж на ±5 °С.

Середня температура в печі до початку випробування не повинна перевищувати 50 °С.

8.3 Вимірювання та спостереження у процесі випробувань

8.3.1 Вимірювання температури

Необхідно вимірювати та реєструвати температуру в печі, на необігрівальній поверхні зразка або всередині зразка з інтервалом не більше 1 хв.

8.3.2 Вимірювання надлишкового тиску в печі Необхідно вимірювати, реєструвати та контролювати надлишковий тиск у печі з інтервалом не більше 1 хв.

8.3.3 Вимірювання деформацій зразка

8.3.3.1 Необхідно вимірювати та реєструвати деформації зразка з ін­тервалом не більше 1 хв. Під час випробувань зразків несучих конструкцій вимірювання деформацій слід починати з моменту прикладення наванта­жень.

8.3.3.2 Для горизонтально навантажених зразків вимірювання необ­хідно проводити у місцях, де можна очікувати появу максимальних дефор­мацій. Як правило, ці місця знаходяться поблизу геометричного центра необігрівальної поверхні зразка.

8.3.3.3 Для вертикально навантажених зразків подовження, що являє собою збільшення висоти зразка, вважається додатньою величиною;

стискання, наслідком якого є зменшення висоти зразка, вважається величи­ною від'ємною.

8.3.4 Спостереження за цілісністю зразка

8.3.4.1 Цілісність зразка огороджувальної конструкції необхідно оцінювати у процесі випробування пристроями, що наведені в Б.5. Необ­хідно фіксувати моменти часу, за які проводиться перевірка цілісності зразка, та відзначати:

- час (що відраховується від початку випробування) загоряння або виникнення тління зі свіченням ватного тампона, що піднесений до необігрівальної поверхні зразка в місця тріщин на відстань від 20 до 30 мм протягом проміжку часу від 10 до 30с. При цьому необхідно зафіксувати місце на зразку, де це відбулося. Обвуглювання тампо­на, що відбувається без загоряння або тління зі свіченням, до уваги не брати;

ДСТУ Б В.1.1-4-98 С.9

- час, коли щуп діаметром 6 мм можна вільно ввести (без додаткових зусиль) крізь тріщину в зразку до печі та перемістити його вздовж цієї тріщини на відстань не менше 150 мм. Необхідно зафіксувати місце розташування цієї тріщини;

- час, коли щуп діаметром 25 мм можна вільно ввести крізь тріщину або отвір у зразку до печі. Необхідно зафіксувати місце розташуван­ня цієї тріщини або отвору;

- час, коли па необігрівальній поверхні зразка з'явилося полум'я, з описом місця, де воно з'явилося, та з зазначенням тривалості його існування.

8.3.5 Спостереження за поведінкою зразка

У процесі випробування слід спостерігати за зразком і складати хроно­логічний опис змін у зразку, тобто: деформацій, порушень цілісності, появи тріщин, диму, розм'якшення, розплавлення та обвуглювання матеріалів тощо.

Якщо це можливо, то під час випробування слід проводити фото- та відеозйомку.

8.4 Припинення випробувань

8.4.1 Випробування мають продовжуватися до настання одного з нор­мованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.

8.4.2 Випробування припиняються достроково, якщо подальше їх про­довження загрожує безпеці персоналу лабораторії або призведе до пошкод­ження випробувальної печі.

8.4.3 3 метою отримання додаткової інформації випробування можуть продовжуватися після досягнення зразком граничного стану з вогнестій­кості.

9 Граничні стани будівельних конструкцій

з вогнестійкості

Розрізняють такі основні види граничних станів будівельних конст­рукцій з вогнестійкості:

- граничний стан за ознакою втрати несучої здатності;

- граничний стан за ознакою втрати цілісності;

- граничний стан за ознакою втрати теплоізолюючої здатності.

Додаткові види граничних станів з вогнестійкості встановлюються у стандартах на методи випробувань на вогнестійкість конструкцій конк­ретних типів.

9.1 Граничний стан за ознакою втрати несучої здатності

9.1.1 Граничним станом за ознакою втрати несучої здатності є обва­лення зразка або виникнення граничних деформацій, що складають:

а) для зразків горизонтальних конструкцій:

граничне значення прогину

ДСТУ Б В.1.1-4-98 С.10

(3)

граничне значення швидкості наростання деформації

(4)

де L - прогін, мм;

b - розрахункова висота перерізу конструкції, мм.

Якщо значення прогину не більше L/30, то граничною деформацією є тільки граничне значення прогину.

б) для зразків вертикальних конструкцій:

граничне значення поздовжнього зміщення навантаженого кінця зраз­ка

(5)

граничне значення швидкості наростання вертикальних деформацій

(6)

де h - початкова висота зразка, мм.

9.1.2 Для зразків металевих конструкцій з вогнезахисними покриття­ми, що випробовуються без навантаження, граничним станом за ознакою втрати несучої здатності є перевищення середньої температури металевого елемента зразка над його початковою температурою на 480 °С - для ста­левих конструкцій та на 230 °С - для конструкцій з алюмінієвих сплавів.

9.2 Граничний стан за ознакою втрати цілісності

Граничним станом за ознакою втрати цілісності є стан, за якого вико­нується одна з наступних умов:

- загоряння або тління зі свіченням ватного тампона, що піднесений до необігрівальної поверхні зразка в місця тріщин на відстань від 20 до 30 мм протягом проміжку часу від 10 до 30 с;

- виникнення тріщини, через яку можна вільно (без додаткових зу­силь) ввести в піч щуп діаметром б мм і перемістити його вздовж цієї тріщини на відстань не менше 150 мм;

- виникнення тріщини (або отвору), через яку можна вільно ввести в піч щуп діаметром 25 мм;

- полум'я на необігрівальній поверхні зразка спостерігається протя­гом проміжку часу не менше ніж 10 с.

9.3 Граничний стан за ознакою втрати теплоізолюючої здатності

Граничним станом за ознакою втрати теплоізолюючої здатності є пе­ревищення середньої температури на необігрівальній поверхні зразка над початковою середньою температурою цієї поверхні на 140 °С або перевищення

ДСТУ Б В.1.1-4-98 C.11

температури в довільній точці необігрівальної поверхні зразка над почат­ковою температурою в цій точці на 180 °С.

10 Оцінка результатів випробувань

10.1 За результат випробувань беруть межу вогнестійкості конструкції, що визначена за формулою

(7)

де t_fr- межа вогнестійкості конструкції, хв;

t_mes- найменше значення часу від початку випробування до досягнен­ня граничного стану з вогнестійкості, що визначене за результатами випро­бувань однакових зразків, хв;

- похибка випробування, хв.

Значення похибки наводяться у стандартах на методи випробувань на вогнестійкість конструкцій конкретних типів. Якщо значення похибки в стандарті не наведено, то його визначають за формулою:

(8)

10.2 Результати випробувань не можуть переноситися на конструкції, в яких як заміна були використані інші матеріали, а також на конструкції, в які було внесено конструктивні зміни або була змінена технологія їх виготовлення.

11 Правила оформлення результатів випробувань

Результати випробувань оформлюються протоколом або звітом.

Протокол випробувань (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробувань, а саме:

- назву та адресу лабораторії, що проводила випробування;

- дату випробувань;

- найменування будівельної конструкції, зразки якої були випробу­вані;

- назву та адресу замовника, а також назву виготовлювача зразків;

- перелік матеріалів та виробів, що були використані для виготовлен­ня зразків, з назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач мате­ріалу або виробу невідомий, то це слід вказати;

- ескізи, фотографії та опис зразків;

- позначення стандарту, за яким проводилися випробування на вогне­стійкість;

- опис розташування термопар на (у) зразках;

- для зразків, що випробувані під навантаженням, - схеми навантажу­вання і дані про навантаження при випробуваннях;

- спосіб спирання та кріплення зразків у печі;

- результати вимірювань температури у приміщенні, де знаходиться піч;

ДСТУ Б В.1.1-4-98 С.12

- результати вимірювань температури в печі;

- відомості про те, чи проводилося при випробуваннях вимірювання надлишкового тиску в печі;

- результати вимірювання температури на (у) зразках;

- опис процесу визначення цілісності зразків з фіксацією у часі резуль­татів визначення цілісності;

- результати вимірювань деформацій зразків;

- опис поведінки зразків у процесі випробувань;

- час початку та закінчення випробувань і причину припинення ви­пробувань;

- оцінку результатів випробувань;

- зазначення виду граничного стану зразків з вогнестійкості та межі вогнестійкості конструкції;

- фотографії зразків після випробувань.

12 Техніка безпеки при проведенні випробувань

12.1 Серед персоналу, що обслуговує випробувальне обладнання, повинна бути особа, яка відповідає за техніку безпеки.

12.2 При проведенні випробувань необхідно забезпечити наявність не менше двох переносних порошкових вогнегасників із зарядом порошку не менше 9 кг.

12.3 Забороняється обливати водою футеровку печі.

12.4 Під час випробувань необхідно:

- визначити небезпечну зону з відстанню не менше 1,5 м від стінок печі, в яку під час проведення випробувань стороннім входити забо­ронено;

- вжити заходів з метою охорони здоров'я осіб, які проводять випро­бування, якщо внаслідок випробування очікується руйнування, перекидання або розтріскування зразка конструкції (наприклад, ус­тановка опор, захисних сіток). Необхідно вжити заходів для захисту конструкції самої печі.