Ручний пожежний сповіщувач повинен бути промаркований спеціальними символами, зображеними на рисунку 3, як зазначено в 4.7.3.2 і 4.7.3.3. Приклади розташовання символів на ручних пожежних сповіщувачах типу А і типу В надані на рисунках 4 і 5 відповідно.

4.7.3.2 Символи і написи на передній стороні

4.7.3.2.1 На передній стороні над робочою поверхнею та у центрі вертикальної центральної лінії повинен знаходитися символ відповідно до рисунка За). Цей символ може бути доповнено словом «FIRE» або еквівалентними словами державною мовою. Ця комбінація повинна знаходитися на передній стороні і вище робочої поверхні симетрично вертикальної центральної лінії. Висота символу повинна бути, принаймні, 0,15 а і висота напису не повинна перевищувати висоту символу. Напис повинен відповідати ISO 3098-0:1997, «напис для типу В, вертикальний (V) ». Символи і написи повинні бути білими згідно з ISO 3864:1984.

4.7.3.2.2 Інше марковання, відмінне від визначеного в 4.7.3.2.1 (наприклад, логотип компанії або контактна адреса), повинне бути обмежене до області передньої сторони, що знаходиться нижче горизонтальної центральної лінії робочої поверхні. Загальна площа для цього марковання, відмінного від червоного кольору, не повинна перевищувати 5 % площі передньої сторони.

4.7.3.3 Символи і написи на робочій поверхні

4.7.3.3.1 Робоча поверхня ручного пожежного сповіщувача типу А повинна бути промаркована спеціальним символом відповідно до рисунка Зс). Робоча поверхня ручного пожежного сповіщувача типу В повинна бути промаркована спеціальними символами відповідно до рисунків 3b) і 3d). Символ відповідно до рисунка 3b) повинен вказувати на робочий елемент і повинен залишатися чітко видимим, коли крихкий елемент розбито або зміщено. Ці символи можуть бути доповнені відповідними словами для інструкції. Там, де використовують додаткові слова, вони повинні вказувати на положення і (або) на відповідну дію (наприклад, «НАТИСНУТИ ТУТ»).

Ці символи і написи для будь-яких додаткових інструкцій повинні бути чорного кольору з площею, що не перевищує 10 % площі робочої поверхні.

Примітка. Відповідний чорний колір визначено у ISO 3864.

4.7.3.3.2 Інше марковання, відмінне від визначеного в 4.7.3.3.1 (наприклад, логотип компанії або контактна адреса), повинне бути обмежене вище і (або) нижче 25 % області робочої поверхні і не повинне перетинатися з іншими символами. Загальна площа цього марковання, відмінного від білого кольру, не повинна бути більшою ніж 5 % площі робочої поверхні.



а) символ на передній стороні

Ь) символ на робочій поверхні для активізування робочого елемента для ручного пожежного сповіщувача типу В






с) символ стрілок на робочій поверхні, що містить віртуальну кнопку для ручного пожежного сповіщувача типу А

d) символ стрілок на робочій поверхні для ручного пожежного сповіщувача типу В (віртуальна кнопка також може бути показана)





Примітка. Розміри і проміжки між символами повинні бути пропорційні показаній висоті.




Пояснення:

а - висота робочої поверхні, див. таблицю 1.





Рисунок 3 - Символи, використовувані для ручних пожежних сповіщувачів



а) приклад використовування

квадратноїробочої поверхні

b) приклад використовування прямокутної робочої поверхні


Рисунок 4 - Приклад розташовання символів на передній стороні

і робочій поверхні для ручних пожежних сповіщувачів типу А




а) приклад використовування

квадратної робочої поверхні

b) приклад використовування прямокутної робочої поверхні


Примітка. Пунктирний контур показує видиму частину робочого елемента.


Рисунок 5 - Приклад розташовання символів на передній стороні

і робочій поверхні для ручних пожежних сповіщувачів типу В


4.7.4 Захист від випадкового спрацьовування

Додатково, крім використовування крихкого елемента, можна застосовувати інші засоби захисту, наприклад, прозору захисну заслінку.

У випадку використовування захист повинен легко і миттєво зніматися, а також повинні бути в наявності чіткі інструкції з його видаляння для того, щоб забезпечити роботу ручного пожежного сповіщувача.

З установленим засобом захисту зовнішній вигляд ручного пожежного сповіщувача, інструкції із роботи з ним і нормальний та тривожний стан ручного пожежного сповіщувача повинні бути чітко видимими.

4.7.5 Категорія довкілля

Категорія довкілля (тобто, застосовування усередині і поза приміщеннями, спеціальні умови довкілля) ручного пожежного сповіщувача повинна бути визначена виробником.

Ручний пожежний сповіщувач треба випробовувати відповідно до визначеної категорії довкілля, як зазначено в плані випробовування у таблиці 2.

4.8 Додаткові вимоги щодо програмно-керованих ручних пожежних сповіщувачів

4.8.1 Загальне

Програмно-керовані сповіщувачі для відповідності вимогам цього стандарту повинні задовільняти вимоги 4.8.2, 4.8.3 і 4.8.4.

4.8.2 Документація на програмне забезпечення

4.8.2.1 Виробник повинен подати на розглядання документацію, яка дає загальну уяву пропрограмне забезпечення. Ця документація повинна бути досить детальною для перевіряння відповідності цьому стандарту і повинна містити, принаймні:

a) функційний опис основної програми (наприклад, блок-схему програми або структурограму), в тому числі:

  1. короткий опис модулів та виконуваних ними функцій;

  2. спосіб взаємодії між модулями;

  3. повну ієрархію програми;

  4. спосіб взаємодії програмного та апаратного забезпечення ручного пожежного сповіщувача;

  5. спосіб викликання програмних модулів, у тому числі будь-яке обробляння переривання;

  1. опис областей пам'яті, використовуваних для різних цілей (наприклад, програм, специфічних даних об'єкта або поточних даних);

  2. познаки, за допомогою яких можна однозначно ідентифікувати програмне забезпечення та його версію.

4.8.2.2 Виробник повинен мати докладну конструкторську документацію, яка повинна надаватися, в разі потреби, випробовувальній організації. Вона повинна містити, принаймні:

  1. короткий опис конфігурації всієї системи, в тому числі усіх компонентів програмного та апаратного забезпечення;

  2. опис кожного модуля програми, в тому числі, принаймні:

  1. назву модуля;

  2. опис виконуваних задач;

  3. опис інтерфейсів, у тому числі, спосіб передавання даних, діапазон вірогідних даних та перевіряння їхньої вірогідності;

  1. повну роздруківку вихідних кодів у вигляді друкованої копії або у формі машинного коду (наприклад, у коді ASCII), у тому числі всі використані глобальні і локальні змінні, константи і мітки та достатні коментарі для розпізнання послідовності виконання програми;

  2. подробиці будь-яких програмних засобів, застосовуваних на етапах розробляння та впроваджування (наприклад, засоби CASE, компілятори).

Національна примітка.

ASCII - скор. від American standard code for information interchange - Американський стандартний код обміну інформацією.

CASE - скор. від computer-aided software engineering - автоматизоване проектування та створення програм.

4.8.3 Побудова програмного забезпечення

Для гарантії надійної роботи ручного пожежного сповіщувача треба виконувати такі вимоги щодо побудови програмного забезпечення:

  1. програмне забезпечення повинне мати модульну структуру;

  1. побудова інтерфейсу для ручного або автоматичного формування даних не повинна дозволяти, щоб некоректні дані викликали помилку в роботі програми;

  1. програмне забезпечення повинне бути побудоване так, щоб унеможливити зависання програми.

4.8.4 Збереження програм і даних

Програма, що необхідна для відповідності цьому стандарту, та всі попередньо встановлені дані, такі, як настройки виробника, повинні зберігатися в енергонезалежній пам'яті. Записування в області пам'яті, що містять цю програму і дані, повинне бути можливе тільки у разі використовування деякого спеціального інструмента або коду і не повинне бути можливе протягом нормальної роботи ручного пожежного сповіщувача.


Специфічні дані об'єкта повинні міститися в пам'яті, яка буде зберігати дані протягом, принаймні, двох тижнів без зовнішнього живлення ручного пожежного сповіщувача, а з моменту відновлення електроживлення після його вимкнення повинно бути забезпечено виконання автоматичного відновлення таких даних, протягом 1 год.

5 ВИПРОБОВУВАННЯ

5.1 Загальні положення

5.1.1 Атмосферні умови під час випробовування

Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовувати треба після того, як випробний зразок стабілізувався за нормальних атмосферних умов для випробовування згідно з ІЕС 60068-1:1994, що є такими:

  1. температура - від 15 °С до 35 °С;

  2. відносна вологість - від 25 % до 75 %;

  3. атмосферний тиск - від 86 кПа до 106 кПа.

Примітка. Якщо зміна цих параметрів має значне впливання на вимірювання, то такі зміни необхідно звести до мінімуму під час ряду вимірювань, виконуваних як частина одного випробовування на одному зразку.

5.1.2 Стан сповіщувача під час випробовування

Якщо відповідно до методики випробовування зразок повинен бути у робочому стані, то його треба підімкнути до відповідного устатковання електроживлення і контролювання з характеристиками, зазначеними у супровідній документації. Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, параметри електроживлення, застосовувані для зразка, повинні бути в межах діапазону(-ів), зазначеного(-их) виробником, і повинні залишатися істотно постійними під час випробовування. Величина, обрана для кожного параметра, повинна, зазвичай, мати номінальне значення або середнє значення із зазначеного діапазону. Якщо методика випробовування вимагає щоб зразок контролювали на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності, тоді повинне бути зроблено підімкнення до будь-яких необхідних додаткових пристроїв для розпізнавання сигналу несправності (наприклад, за допомогою підімкнення проводів до кінцевого пристрою для звичайних сповіщувачів).

Примітка. Подробиці про устатковання електроживлення і контролювання та застосовані критерії тривоги, повинні бути наведені в протоколі випробовування.

5.1.3 Установлювання

Зразок треба встановлювати за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до інструкцій виробника. Якщо ці інструкції зазначають більше ніж один спосіб установлювання, тоді для кожного випробовування повинен бути обраний спосіб, який вважають найнесприятливішим.

5.1.4 Допустимі відхили

Якщо не зазначено інше, допустимі відхили параметрів випробовувань на впливання довкілля повинні відповідати наданим у базових стандартах для випробовування, на які є посилання (наприклад, відповідна частина стандарту ІЕС 60068).

Якщо вимога або методика випробовування не визначає допустимі відхили або межі відхилу, тоді межі відхилу повинні дорівнювати ± 5 %.

5.1.5 Вимірювання часу спрацьовування

Якщо потрібно, щоб сповіщувач видавав сигнал тривоги під час випробовування, то сигнал тривоги повинен бути відображений на устаткованні електроживлення і контролювання (див. 5.1.2) не пізніше 10 с після активізації робочого елемента.

Цей час спрацьовування треба вимірювати та заносити у протокол.

5.1.6 Забезпечення випробовування

Для проведення випробовувань на відповідність цьому стандарту треба забезпечити:

a) для ручних пожежних сповіщувачів, що є простими перемикачами або містять прості електронні компоненти:

  • 8 зразків для використовування всередині приміщень;

  • 9 зразків для використовування зовні будівель;

b) для ручних пожежних сповіщувачів з активними електронними компонентами:

  • 13 зразків для використовування всередині приміщень або

  • 14 зразків для використовування зовні будівель;

c) 30 додаткових крихких елементів, якщо для повернення у вихідне положення ручного пожежного сповіщувача необхідно замінити елемент;

d) листи технічних даних або специфікації відповідно до 4.2.2;

e) додаткову технічну інформацію, якщо потрібно, наприклад, діаграми, проектні кресленики з розмірами, список деталей і дані про матеріали.

Надані зразки повинні вважатися типовими зразками серійного виробництва виробника у відношенні їх конструкції та настройки.


5.1.7 План випробовування

Зразки треба пронумеровати в довільному порядку:

  1. від 1 до 8, якщо їх призначено для використовування всередині приміщень, і вони є простими перемикачами або містять прості електронні компоненти;

  2. від 1 до 13, якщо їх призначено для використовування всередині приміщень і вони містять активні електронні компоненти;

  3. від 1 до 8 і 14, якщо їх призначено для використовування зовні будівель, і вони є простими перемикачами або містять прості електронні компоненти;

  4. від 1 до 14, якщо їх призначено для використовування зовні будівель, і вони містять активні електронні компоненти.