---

7.2.1 Міцність клейових з'єднань деревини за довжиною на зубчасті шипи при статичному вигині визначають за ГОСТ 15613.4.

Міцність клейових з'єднань деревини за товщиною і шириною при сколюванні вздовж волокон визначають за ГОСТ 15613.1.

Для перевірки відбирають по 10 зразків, які випиляні з різних заготовок (деталей). Оцінку результатів випробувань проводять за їх середнім значенням, при цьому результат кожного випробування не повинен бути нижче ніж на 20 % від встановленого у 5.35.

Обработка результатов испытаний

(по схемам А и В)

Результаты испытаний признают положительными, если все образцы выдержали контрольную нагрузку без разрушения и образования трещин. Рекомендуется доводить нагрузку до разрушения образца с целью анализа характера разрушения клеевого шва.

7.1.10 Прочность клеевого соединения древесины по толщине и ширине определяют на трех образцах типа А по ГОСТ 15613.1, склеенных по режимам, установленным в технологической документации.

Склеенные образцы выдерживают в воде при температуре 16-24°С не менее трех часов. Испытания проводят ударом деревянного молотка (киянки) по выступающей части образца. Если площадь скалывания по клеевому шву каждого образца не превышает 20 % от общей площади склеивания, результат испытаний признают положительным.

7.1.11 Прочность зубчатого клеевого соединения определяют на трех образцах деталей длиной (600±10) мм. Образец устанавливают на двух опорах с расстоянием между ними (500±5) мм. Клеевой шов должен располагаться по середине образца. Клеевой шов нагружают усилием не менее 20 Н на 1 см² сечения образца. Нагрузку прикладывают по ширине образца вдоль оси клеевого шва через брусок сечением 20 мм х 20 мм.

Результат испытания признают положительным, если каждый образец выдержал испытание без разрушения.

7.1.12 Работу оконных приборов проверяют пятиразовым открыванием-закрыванием створчатых элементов изделия. В случае обнаружения отклонений в работе оконных приборов производят их наладку и повторную проверку.

7.2 Методы контроля при проведении периодических испытаний

7.2.1 Прочность клеевых соединений древесины по длине на зубчатые шипы при статическом изгибе определяют по ГОСТ 15613.4.

Прочность клеевых соединений древесины по толщине и ширине при скалывании вдоль волокон определяют по ГОСТ 15613.1.

Для проверки отбирают по 10 образцов, выпиленных из различных заготовок (деталей). Оценку результатов испытаний производят по их среднему значению, при этом результат каждого испытания не должен быть ниже чем на 20 % от установленного в 5.35.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.29

7.2.2 Міцність кутових з'єднань визначають у відповідності з 7.1.9, доводячи навантаження до зруйнування зразка. За результат приймають середнє арифметичне результатів випробувань за кожним зразком, при цьому кожний резу-льтат не повинен бути нижче значення контро-льного навантаження більше ніж на 15 %.

7.2.3 Водостійкість клейових з'єднань визначають за ГОСТ 17005 з таким режимом впливу на зразки перед випробуванням:

- 1 доба на повітрі при температурі (20±4)°С;

- 6 год у киплячій воді;

- 2 год у воді при температурі (20±4)°С;

- 1 доба на повітрі при мінусовій температурі мінус 8 (±4)°С;

- 2 доби на повітрі при температурі (20±4)°С.

Результат випробувань повинен бути не нижче такого, що установлений для групи "середня Б".

7.2.4 Міцність зчеплення лакофарбових покриттів з оздоблюваною поверхнею визначають методом ґратчастих надрізів за ГОСТ 15140 з такими добавленнями:

- лакофарбові матеріали наносять на поверхню дерев'яного бруска з вологістю і шорсткістю поверхні, які відповідають нормативним вимогам;

- сушіння покриттів проводять за режимом сушіння, що прийнятий у виробництві;

- якість покриття повинна відповідати нормативним вимогам;

- розмір одиничного квадрата решітки 2 мм х 2 мм;

- видалення шматочків покриття, що відшарувались, проводять з допомогою липкої стрічки (наприклад, скотчу).

7.2.5 Приведений опір теплопередачі виробу визначають за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1).

7.2.6 Повітропроникність виробів визначають за ДСТУ Б В.2.6-18 (ГОСТ 26602.2).

7.2.7 Звукоізоляцію визначають за ДСТУ Б В.2.6-19 (ГОСТ 26602.3).

7.2.8 Коефіцієнт загального світлопропус-кання визначають за ДСТУ Б В.2.6-20 (ГОСТ 26602.4).

7.2.9 Опір статичним навантаженням визначають за ГОСТ 24033.

7.2.2 Прочность угловых соединений определяют в соответствии с 7.1.9, доводя нагрузку до разрушения образца. За результат принима-ют среднее арифметическое результатов испы-таний по каждому образцу, при этом каждый результат не должен быть ниже значения кон-трольной нагрузки более чем на 15 %.

7.2.3 Водостойкость клеевых соединений определяют по ГОСТ 17005 со следующим режимом воздействия на образцы перед испытанием:

- 1 сутки на воздухе при температуре (20±4)°С;

- 6 ч в кипящей воде;

- 2 ч в воде при температуре (20±4)°С;

- 1 сутки на воздухе при отрицательной температуре минус 8 (±4)°С;

- 2 суток на воздухе при температуре

(20±4)°С.

Результат испытаний должен быть не ниже установленного для группы "средняя Б".

7.2.4 Прочность сцепления лакокрасочных покрытий с отделываемой поверхностью определяют методом решетчатых надрезов по ГОСТ 15140 со следующими добавлениями:

- лакокрасочные материалы наносят на поверхность деревянного бруска с влажностью и шероховатостью поверхности, соответствующим нормативным требованиям;

- сушку покрытий производят по режиму сушки, принятому в производстве;

- качество покрытия должно соответствовать нормативным требованиям;

- размер единичного квадрата решетки 2 мм х 2 мм;

- удаление отслоившихся кусочков покрытия производят при помощи липкой ленты (например, скотча).

7.2.5 Приведенное сопротивление теплопередаче изделия определяют по ГОСТ 26602.1.

7.2.6 Воздухопроницаемость изделий определяют по ГОСТ 26602.2.

7.2.7 Звукоизоляцию определяют по ГОСТ 26602.3.

7.2.8 Коэффициент общего светопропуска-ния определяют по ГОСТ 26602.4.

7.2.9 Сопротивление статическим нагрузкам определяют по ГОСТ 24033.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.30

7.2.10 Довговічність, безвідмовність віконних приладів, зусилля, які прикладаються до віконних приладів, визначають за методиками, затвердженими у встановленому порядку.

7.2.11 Методи випробувань при вхідному контролі якості матеріалів і комплектуючих виробів встановлюють у технологічній документації у відповідності з вимогами НД на ці матеріали і деталі.

7.2.12 Методи випробувань при проведенні виробничого операційного контролю встановлюють у технологічній документації з урахуванням вимог даного стандарту.

8 УПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

Упакування, транспортування і зберігання виробів - за ДСТУ Б В.2.6-23 (ГОСТ 23166).

9 РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 МОНТАЖУ

9.1 Вимоги до монтажу виробів установлюють у проектній документації на об'єкти будівництва з урахуванням прийнятих у проекті варіантів виконання вузлів примикання виробів до стін, розрахованих на задані кліматичні та інші навантаження.

9.2 Монтаж виробів повинен здійснюватись спеціалізованими будівельними фірмами. Закін-чення монтажних робіт повинне підтверджува-тись актом здавання-приймання, який містить гарантійні зобов'язання виконавця робіт.

9.3 За вимогою споживача (замовника) виготовлювач (постачальник) виробів повинен представляти йому Типову інструкцію з монтажу віконних блоків, яка затверджена керівником підприємства-виготовлювача і містить:

- креслення (схеми) типових монтажних вузлів примикання;

- перелік матеріалів, які застосовуються, (з урахуванням сумісності і температурних режимів застосування);

- послідовність і вміст технологічних операцій з монтажу віконних блоків.

9.4 При проектуванні і виконанні вузлів примикання повинні виконуватись такі умови:

- замазування монтажних зазорів між виробами і укосами прорізів стінових конструкцій повинне бути по всьому периметру віконного блока щільним, герме-

7.2.10 Долговечность, безотказность оконных приборов, усилия, прилагаемые к оконным приборам, определяют по методикам, утвержденным в установленном порядке.

7.2.11 Методы испытаний при входном контроле качества материалов и комплектующих изделий устанавливают в технологической документации в соответствии с требованиями НД на эти материалы и детали.

7.2.12 Методы испытаний при проведении производственного операционного контроля устанавливают в технологической документации с учетом требований настоящего стандарта.

8 УПАКОВКА, ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ

Упаковка, транспортирование и хранение изделий - по ГОСТ 23166.

9 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО МОНТАЖУ

9.1 Требования к монтажу изделий устанавливают в проектной документации на объекты строительства с учетом принятых в проекте вариантов исполнения узлов примыкания изделий к стенам, рассчитанных на заданные климатические и другие нагрузки.

9.2 Монтаж изделий должен осуществляться специализированными строительными фирмами. Окончание монтажных работ должно подтверждаться актом сдачи-приемки, включающим в себя гарантийные обязательства производителя работ.

9.3 По требованию потребителя (заказчика) изготовитель (поставщик) изделий должен предоставлять ему Типовую инструкцию по монтажу оконных блоков, утвержденную руководителем предприятия-изготовителя и содержащую:

- чертежи (схемы) типовых монтажных узлов примыкания;

- перечень применяемых материалов (с учетом их совместимости и температурных режимов применения);

- последовательность и содержание технологических операций по монтажу оконных блоков.

9.4 При проектировании и исполнении узлов примыкания должны выполняться следующие условия:

• заделка монтажных зазоров между изделиями и откосами проемов стеновых конструкций должна быть по всему периметру оконного блока плотной,

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.31

тичним, розрахованим на витримування кліматичних навантажень зовні і умов експлуатації всередині приміщень. Приклад виконання монтажного вузла віконного блока наведений на рисунку 8;

- конструкція вузлів примикання (включаючи розташування віконного блока за глибиною прорізу) повинна заважати утворенню мостиків холоду (теплових мос-тиків), які приводять до утворення конденсату на внутрішніх поверхнях віконних прорізів;

- експлуатаційні характеристики конструкцій вузлів примикання (опір теплопередачі, звукоізоляція, повітро- і водопроникність) повинні відповідати вимогам, встановленим у будівельних нормах;

- пароізоляція швів зі сторони приміщень повинна бути не менш щільною, ніж захист від кліматичних впливів зовні;

- конструкція вузлів примикання повинна забезпечувати надійне відведення дощової води і конденсату назовні. Не допускається проникнення вологи всередину стінових конструкцій і приміщень.

9.5 Як елементи закріплювання для монтажу застосовують:

- будівельні дюбелі (спосіб закріплювання, якому надається перевага);

герметичной, рассчитаной на выдерживание климатических нагрузок снаружи и условий эксплуатации внутри помещений. Пример исполнения монтажного узла оконного блока приведен на рисунке 8;

- конструкция узлов примыкания (включая расположение оконного блока по глубине проема) должна препятствовать образованию мостиков холода (тепловых мостиков), приводящих к образованию конденсата на внутренних поверхностях оконных проемов;

- эксплуатационные характеристики конструкций узлов примыкания (сопротивление теплопередаче, звукоизоляция, воздухо- и водопроницаемость) должны отвечать требованиям, установленным в строительных нормах;

- пароизоляция швов со стороны помещений должна быть не менее плотной, чем защита от климатических воздействий снаружи;

- конструкция узлов примыкания должна обеспечивать надежный отвод дождевой воды и конденсата наружу. Не допускается проникновение влаги внутрь стеновых конструкций и помещений.

9.5 В качестве крепежных элементов для монтажа применяют:

- строительные дюбели (предпочтительный способ крепления);

1 - ущільнювальні прокладки (зовні - водонепроникні, зсередині - паронепроникні); 2 - піноутеплювач; З - дерев'яний нащільник; 4 - будівельний дюбель;

5 - брусок віконної коробки.

Рисунок 8 - Приклад монтажного вузла віконного блока

1 - уплотняющие прокладки (снаружи - водонепроницаемые, изнутри - паронепроницаемые), 2 -пеноутеплитель; 3 - деревянный нащельник; 4 -строительный дюбель; 5 - брусок оконной коробки.

Рисунок 8 - Пример монтажного узла оконного блока

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.32

- монтажні шурупи;

- спеціальні монтажні системи (наприклад, з монтажними опорами, які регулюються).

Приклади вузлів кріплення представлені на рисунку 9 і вибираються у залежності від конструкції стіни.

Не допускається використання для закріплювання виробів герметиків, клеїв, піноутеплювачів, а також будівельних цвяхів.

9.6 Віконні блоки слід встановлювати за ватерпасом. Відхилення від вертикалі і горизонталі сторін коробок змонтованих віконних блоків не повинні перевищувати 1,5 мм на 1 м, але не більше 3 мм на висоту (ширину) виробу.

9.7 Відстань між елементами закріплювання при монтажі виробів не повинна перевищувати 800 мм. Приклад розташування деталей закріплювання наведений на рисунку 10.

9.8 Для заповнення монтажних зазорів (швів) застосовують попередньо стиснуті ущільнювальні стрічки ПСУС (компресійні стрічки), ізолюючі пінополіуретанові шнури, піноутеплювачі, мінеральну вату та інші матеріали, які мають гігієнічний висновок і забезпечують потрібні експлуатаційні показники швів. Піноутеплювачі не повинні збільшувати свій об'єм після закінчення монтажних робіт.