Яким залишиться у пам’яті 2006
рік з точки зору вирішення проблем
охорони праці? Яким був стан
виробничого травматизму в області
і які питання слід вирішити, щоб
ефективнішою була його
профілактика на підприємствах і в
господарствах? Про ці та інші
питання головний спеціаліст —
технічний інспектор праці
Федерації профспілок України,
представник Федерації в
Івано-Франківській області Р.
Бончук поділився своїми
міркуваннями під час зустрічі з
нашим власним кореспондентом
Степаном ПОПОВИЧЕМ.
У 2006 р. на Прикарпатті на
виробництві травмовано 247 осіб, що
на 12 менше, ніж у 2005 р., з них 17 —
смертельно, що на 1 випадок
перевищує аналогічний показник
позаминулого року. Найбільше
клопотів щодо травмувань на
робочих місцях завдають
підприємства деревообробної та
хімічної галузей. Останню
представляють значні за обсягами
виробництва та чисельністю
працюючих підприємства, зокрема,
ЗАТ «Лукор» у м. Калуші. Цю страшну
статистику «створювали» також
підприємства енергетики,
житлово-комунального господарства
й особливо — невиробнича сфера.
Високий рівень травматизму і в
будівельній галузі, зокрема при
зведенні житла. Виконавці робіт так
поспішають догодити замовникам, що
не звертають уваги на власну
безпеку: абияк встановлюють
риштовання, ігнорують засоби
індивідуального захисту, не
вважають за потрібне пройти
елементарний «лікбез» з особистої
та колективної безпеки. Прагнення
будь-якою ціною якомога більше
заробити йде всупереч здоровому
глузду. Несанкціонованих
будівельних майданчиків з’явилося
вже стільки, що охопити їх
контролюючими органами
неможливо.
На одному із засідань ради
теруправління Держгірпромнагляду
по Івано-Франківській області
заслуховувалося питання про
причини зростання рівня
травматизму у ВАТ
«Івано-Франківськобленерго».
Констатувалося, що заходи безпеки
ігнорують переважно працівники,
які перебувають у нетверезому
стані, та ті, хто займається
крадіжками металу. Щоб не допускати
таких порушень, хіба потрібні
значні кошти? Звичайно, ні. Такі
нещасні випадки зумовлює людський
фактор, зневажання тим, що в
правових державах вважається
святим,— безумовним дотриманням
вимог безпеки праці.
Позитивним є те, що останнім часом
проблемами охорони праці почали
більше перейматися профспілки.
Свідченням цього служить
запровадження у кожній області з
липня 2005 р. посади головного
спеціаліста — технічного
інспектора праці Федерації
профспілок України. До такого вкрай
важливого нововведення,
спрямованого на активізацію ролі
профспілок у здійсненні
громадського контролю за станом
охорони праці та соціального
захисту потерпілих на виробництві,
безпосередньо причетний голова
Федерації профспілок України О.
Юркін.
Ще одним свідченням наступальної
активності профспілок, спрямованої
на захист прав працюючих, стала
ініціатива Федерації профспілок
оголосити 2007 рік Роком боротьби
профспілок з приховуванням
нещасних випадків на виробництві,
що було підтримано колегією
Держгірпромнагляду, виконавчою
дирекцією Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних
захворювань України. В
Івано-Франківській області все
почалося із семінару-навчання за
участю представників галузевих
профспілок області та засідання
круглого столу з цієї проблеми. У
лютому пройшло аналогічне
засідання круглого столу на
обласному телебаченні за участю
керівників теруправління
Держгірпромнагляду, управління
виконавчої дирекції обласного
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків та голів
галузевих обкомів профспілок.
На жаль, поки що з тихою заводдю
можна порівняти роль профспілок
(правда, де вони ще існують) у
боротьбі з приховування нещасних
випадків на багатьох
підприємствах, у господарствах й
особливо на підприємствах
недержавних форм власності.
Звичайно, така байдужість на руку
недбалим роботодавцям, котрі
намагаються кошти, призначені на
покращання безпеки праці
працюючих, спрямувати на одержання
нових прибутків. Із виявленими
державними інспекціями з охорони
праці недоліками вони, звичайно,
погоджуються, обіцяють їх усунути.
Та після цього продовжують свою
бездіяльність у питаннях охорони
праці. Активізуються хіба що після
того, як станеться черговий
нещасний випадок.
Відносно невисокий рівень
виробничого травматизму в області
— результат належної співпраці
державних інспекторів з охорони
праці та керівництва теруправління
Держгірпромнагляду, обласного
управління виконавчої дирекції
Фонду, обласної ради профспілок.
Та є проблеми, з якими доводиться
стикатися у поточній роботі.
Здебільшого яблуком розбрату між
членами комісії з розслідування
нещасного випадку є ст. 14 Закону
«Про охорону праці», яка окреслює
обов’язки працівника щодо
додержання вимог
нормативно-правових актів з
охорони праці. Коли формально
підходити до цієї статті, то вкрай
важко захистити інтереси
потерпілого, членів його сім’ї.
Тому дуже важливо комплексно і
всесторонньо з’ясовувати всі
обставини нещастя, що сталося, з
урахуванням думок і позицій усіх
зацікавлених сторін. Такий підхід
дає змогу захистити права
потерпілих, належно виконувати
функції, покладені на членів
комісії з розслідування нещасних
випадків.
Нагляд за додержанням вимог
безпеки праці, зміст та форма
профілактичних заходів щодо
запобігання нещасним випадкам і
професійним захворюванням
потребують суттєвого правового
вдосконалення. Тут також не
обійтися без принциповості всіх
зацікавлених сторін. Лише
злагодженість і доброзичливість у
стосунках причетних до цієї
державної ваги справи осіб
сприятиме усуненню наявних і
виникаючих перешкод при додержанні
інтересів працюючих, трудових
колективів і роботодавців.
На знімку:
представник Федерації профспілок
України в Івано-Франківській
області Р. Бончук.
Фото автора
