Статьи

В останнє десятиріччя захворюваність населення України на алергічні захворювання (алергози) має тенденцію до зростання. Значну кількість серед захворілих становлять особи, які стикаються з алергенами на виробництві, тобто з промисловими алергенами.
Алергічні захворювання серед осіб, які мали професійний контакт з пиловими агентами, діагностуються значно частіше, ніж серед тих, хто стикався з пилом на виробництві. Найбільш виражені сенсибілізуючі властивості має пил хімічного, рослинного та тваринного походження. Негативній дії промислових алергенів сприяє підвищений радіаційний фон на значній території України, дизбіотичні порушення кишечника, шкідливі звички. Особливу небезпеку створюють професійні алергени, які є засобами медикаментозного призначення.
Застосування гербіцидів та інсектицидів у сільському господарстві також призводить до розвитку хвороб алергенної природи. Атопія, що пов’язана зі схильністю до алергічних захворювань, виявляється у 30–40% населення. У половини з них впродовж життя розвиваються алергічні захворювання: бронхіальна астма, алергічний риніт і альвеоліт, атопічний дерматит, еозинофільні захворювання легень. Високий рівень захворюваності на алергічні захворювання серед населення регіонів, що є неблагополучними в екологічному відношенні. Загальна тенденція і темпи приросту захворюваності на алергози серед працездатного населення залишаються на досить високому рівні. На жаль, професійні алергенні хвороби майже не діагностуються.
Численні епідеміологічні спостереження довели наявність прямого зв’язку між захворюваністю на бронхіальну астму, дерматитами й іншими алергічними захворюваннями та професійними факторами. За свідченням експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я епідеміологічні дослідження доводять наявність залежності між рівнями діючих шкідливих виробничих факторів, тривалістю їх дії та зумовленим ними ефектом. Зв’язок між професійними факторами та алергічною захворюваністю встановлено у працівників хімічної, гумової, текстильної та інших галузей промисловості. На сьогодні у багатьох країнах світу, і перш за все у розвинених країнах, спостерігається зростання уваги до запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на здоров’я працівників, для чого розробляються й активно реалізуються відповідні міжнародні програми.
Таким чином, проблема профілактики та зниження професійної алергопатології набуває особливого значення.
Спеціалісти Інституту медицини праці АМН України Л. Краснокутська, І. Луб’янова, Н. Дмитруха, К. Козлов, Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України Д. Тімошина, М. Коршун, В. Супрун та інших наукових установ розробили гігієнічний норматив «Перелік промислових алергенів». Цей гігієнічний норматив було затверджено наказом МОЗ України від 02.03.2007 р. № 99 та зареєстровано у Міністерстві юстиції 28.03.2007 р. за № 285/13552.
Метою розроблення нормативу стало визначення алергенної небезпеки виробництв, пов’язаних з наявністю алергічних чинників, запобігання негативній дії алергенних чинників на працівників та приведення умов праці на робочому місці у відповідність до вимог санітарного законодавства, запобігання професійним захворюванням.
Впровадження нормативного акта дасть можливість визначати категорії небезпеки алергенів для людини, критерії класифікації та обгрунтування небезпечності промислових алергенів, вирішувати питання щодо зв’язку алергічних захворювань з умовами праці, визначати шляхи профілактики виникнення алергопатології у працівників.

Інститут медицини праці АМН України, Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України



До списку