Таблиця 10

Таблиця 11

3. Конструкція знаків із внутрішнім освітленням повинна забезпечувати легкий доступ до елементів знака, які необхідно чистити чи замінювати, і місць електричних з'єднань.

4. Всі деталі і складові частини знаків повинні бути виготовлені з антикорозійних матеріалів або мати захисний покрив. Покрив повинен відповідати вимогам ГОСТ 9.032, ГОСТ 9.401.

5. Корпус і зворотний бік знака, а також усі елементи кріплення та стояк повинні бути сірого кольору.

6.2.6 Конструкція знаків із внутрішнім освітленням повинна забезпечувати щільність з'єднань скла з корпусом, необхідну для запобігання пошкодженням від дощу інтенсивністю 5 мм/хв.

6.3 Електротехнічні вимоги

1. Щоб приєднати знаки з внутрішнім освітленням до живильної електромережі, потрібно передбачити клемну колодку типу Св-2-4,0/250 УЗ або Сов-2-4,0/250 УЗ згідно з вимогами ГОСТ 17557. Клемну колодку потрібно розміщувати усередині корпусу знака.

2. Опір ізоляції між струмовідними дротами, а також між ними, з'єднаними разом, і заземлювальним контактом повинен бути не менший ніж 20 МОм у холодному (знеструмленому) стані.

3. Ізоляція між струмовідними дротами, а також між ними, з'єднаними разом, і заземлювальним контактом повинна витримувати дослідну напругу 1500 В частотою 50 Гц без пробою або перекриття не менш ніж 1 хв.

4. Для внутрішньої електромережі освітлювальних знаків потрібно застосовувати мідний дріт перерізом не менше ніж 1 мм² з ізоляцією, розрахованою на напругу не нижчу ніж 660 В змінного струму частотою 50 Гц.

5. Для заземлювання металевих неструмовідних частин знак повинен мати контактний затискач з умовною познакою заземлення згідно з вимогами ГОСТ 21130. Болт захисного заземлення не повинен мати лакофарбового покриву.

6.4 Фотометричні характеристики

1. Яскравість елементів зображення знаків із внутрішнім освітленням повинна бути: 150 — 300 — для білого кольору, 15 — 35 — для червоного, 45 —
   100  — для жовтого, 10 — 20 — для зеленого, 7 — 17 — для синього.

2. Знаки з внутрішнім освітлюванням повинні мати рівномірний розподіл яскравості на все поле зображення.

3. Питомий коефіцієнт сили світла знаків із світловідбивальною поверхнею за умови, що кут відхилу α = 20^´ і кут освітлювання β = 5°, повинен бути не менший ніж:
   50 — для білого кольору; 35 — для жовтого; 20 — для оранжевого; 10 — для червоного; 7 — для зеленого;
   2 — для синього.

6.5 Колориметричні характеристики

1. Зображення знаків треба виконувати поліграфічними або іншими фарбами, які забезпечують колориметричні характеристики, наведені в таблиці 12.

2. Для знаків з внутрішнім освітлюванням координати кольоровості х, у і коефіцієнти яскравості β, які визначено в колориметричній системі МКО [1] за джерела світла С згідно з вимогами ГОСТ 7721, повинні відповідати таблиці 12 і рисунку 6.

Таблиця 12

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Щоб перевірити відповідність знаків позначання трас магістральних трубопроводів вимогам цього стандарту, підприємство-виробник повинно проводити приймально-здавальні і періодичні випробовування.

2. Обсяг випробовувань та їх періодичність треба зазначати у технічних умовах на знаки конкретних видів.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Випробовування треба проводити за температури повітря (25 ± 10) °С, відносної вологості від 45 % до 80 %, атмосферного тиску від 630 мм рт. ст. до 800 мм рт. ст.

2. Міцність лакофарбового покриву (відповідно до 6.2.4) перевіряють згідно з ГОСТ 15140.

3. Відповідність вимогам 6.2.6 перевіряють таким чином:

• знаки встановлюють у робоче положення і спрямовують на них дрібні струмені води під тиском 203,68 кПа, що падають з висоти від 1,5 м до 2 м від верхньої точки знаків під кутом (30 ± 2)° до вертикалі і перекривають габаритні розміри знаків не менше ніж на 200 мм. Температура води — від 3 °С до 20 °С. Тривалість випробовування — 15 хв. Через кожні 3 хв знаки повертають навколо вертикальної осі на кут 90°. Допускають переривати випробовування на час повороту знаків;

• після закінчення випробовування із зовнішніх поверхонь витирають воду, відкривають і оглядають знаки. Знаки вважаються такими, що витримали випробовування, якщо на лампах і контактах не буде виявлено крапель води.

4. Опір ізоляції (відповідно до 6.3.2) перевіряють без ламп. Опір ізоляції потрібно вимірювати мегаомметром постійного струму напругою 500 В з похибкою ± 15 %.

5. Електричну міцність ізоляції (відповідно до 6.3.3) перевіряють без ламп на високовольтному обладнанні змінного струму частотою 50 Гц, потужністю не менше 500 Вт. Напругу підвищують плавно від нуля або від значення, що не перевищує номінального, до випробовувального значення протягом 20 с.

Під випробовувальною напругою знаки витримують протягом 1 хв після чого напругу плавно, не менше ніж за 10 с, знижують до нуля. Похибка вимірювання не повинна перевищувати ± 5 %.

6. Щоб перевірити яскравість (відповідно до 6.4.1), зображення знака розділяють на рівні ділянки квадратної форми зі стороною не більш ніж 50 мм. Яскравість вимірюють фотоелектричним фотометром у центрі кожної ділянки і визначають її середньоарифметичне значення для кожного кольору.

7. Рівномірність розподілу яскравості (відповідно до 6.4.2) проводять для зібраних знаків в такій послідовності:

— для кожного кольору візуально виділяють на поверхні знака дві площадки з центрами в точках 1 і 2 найбільшим можливим перепадом яскравості, розташованих на відстані 50 мм одна від одної. Схему виконання наведено на рисунку 7;

— вимірюють фотоелектричним фотометром значення яскравості L₁, L₂, L_z () відповідно в точках 1, 2 і z симетрично розміщеній між точками 1 і 2, і визначають рівномірність розподілу яскравості, яку вважають допустимою у разі дотримання нерівності:

L₁- L₂ 0,5L_z.

8. Питомий коефіцієнт сили світла (відповідно до 6.4.3) перевіряють фотоелектричним методом. Для вимірювання використовують пристрої і обладнання призначені для вимірювання питомого коефіцієнта сили світла.

9. Вимірювання координат кольоровості X, У коефіцієнта яскравості β (відповідно до 6.5.1) проводять за освітлення джерелом світла С згідно з вимогами ГОСТ 7721 під кутом 45°, а спостерігання — в напрямку перпендикуляра до поверхні.

Дозволено контролювати колір візуально методом порівнювання за зразками кольору, затвердженими в установленому порядку.

8.10 Світловідбивальний ефект (відповідно до 6.2.1), наявність марковання (відповідно до 6.3.5) перевіряють візуально.

9 МАРКУВАННЯ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

9.1 На корпусі знака або спеціальній табличці, прикріпленій до знака, повинно бути нанесене марковання, що містить такі відомості:

• товарний знак підприємства-виробника;

• дату виготовлення;

• позначання цього стандарту і технічних умов.