Страница 3: ПІ 1.4.32-185-2001. Примірна інструкція з охорони праці при обслуговуванні установок газотранспортного осаджування кремнію (59089)

3.5.1. Перед тим, як приєднати редуктор до вентиля балона, треба
візуально перевірити справність манометрів, накидної гайки редуктора:

• на накидній гайці редуктора не повинно бути тріщин;

• різьбова нарізка на накидній гайці і редукторі повинна бути без механічних пошкоджень (не зірвана);

• манометр повинен бути з такою шкалою, щоб межа робочого тиску знаходилась в другій третині шкали.

3.5.2. Не допускається застосовування манометрів у таких випад
ках:

• відсутня пломба або клеймо;

• пройшов термін перевірки;

• стрілка манометра при відсутності тиску не повертається на нульову відмітку шкали;

• розбите скло або є інші пошкодження, які впливають на правильність його показань.

3. Під час пуску газу в камеру редуктора вентиль балона треба відкривати вручну, плавно, щоб різко не зростав тиск в камері редуктора. Якщо вентиль відкривається важко, необхідно користуватися спеціальним ключем. (Не допускається застосування молотка, зубила, гаечного ключа).

4. Після заміни балона з технологічним газом, необхідно перевірити обмиленням герметичність з'єднання балона з газовою системою установки та відрегулювати потрібний тиск по манометру.

5. При доставці балонів до місця установки застосовувати спеціальні візки, ноші та інші пристрої з приладдям для закріплення балонів, щоб запобігти сповзанню та падінню балонів. Горловина балона

з вентилем має бути закрита герметично металевим запобіжним ковпаком.

6. Вертикальне транспортування балонів з газами або газовими сумішами необхідно виконувати тільки у вантажному ліфті.

7. Переносити балони на плечах або в руках не допускається. Переміщення балонів на невелику відстань в межах робочого місця дозволяється робити шляхом перекочування у злегка нахиленому положенні.

6. Електрообладнання потрібно включати та виключати в послідовності, зазначеній в інструкції з експлуатації.

7. Технологічні процеси, наведені в п. 3.1, на відповідному обладнанні проводять згідно з технологічними інструкціями та операційними технологічними картами тільки технологи або оператори, які пройшли відповідне навчання та спеціальний інструктаж.

8. При раптовому відключенні витяжної вентиляції, припиненні подачі води для охолодження реактора або скрубера, згасанні запальника в скрубері, слід негайно припинити подачу технологічних газів, відключити установку, а до реактора подати азот для продувки.

9. Для проведення ремонтних робіт, які вимагають відключення напруги, слід вжити у вказаному порядку таких технічних заходів:

• здійснити необхідні відключення і вжити заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;

• вивісити заборонні плакати ("Не вмикати! Працюють люди!") на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;

• перевірити покажчиком напруги заводського виготовлення відсутність напруги на струмовідних частинах, які слід заземлити для захисту працюючих від ураження електричним струмом;

• зняти ручним розрядником залишковий заряд з конденсаторів;

• встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі або встановити переносні заземлення);

• обгородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, шо залишились під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки (залежно від конкретних умов, струмовідні частини обгородити до чи після їх заземлення. (ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".)

10. При виконанні робіт необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки.

11. Кожна дільниця, де для проведення технологічних процесів використовуються отруйні вибухонебезпечні гази, мас бути забезпечена аварійним запасом протигазів відповідних розмірів і коробками відповідних марок (див. Таблицю 1) в кількості не менше як 3 комплекти.

12. В разі появи або можливості появи будь-якої аварійної ситуації припинити всі роботи, вжити відповідних заходів щодо її ліквідації, повідомити керівника, відповідального за проведення роботи.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ

РОБОТИ

1. Закрити вентилі балонів з технологічними газами, а також вентилі магістральних газів, крім магістралі азоту.

2. "Стравити" рештки технологічних газів на байпас.

3. Продути лінії подачі технологічних газів азотом протягом 10 хвилин.

4. Прибрати з робочого місця оснастку, спирт, бязь та інструменти.

5. Виключити обладнання відповідно до інструкції з експлуатації або передати його працівнику, що заступає на зміну.

6. Відключити витяжну вентиляцію установки і скрубера через ЗО хвилин після закінчення роботи.

7. Відключити подачу води для охолодження реактора і зрошування скрубера.

8. Загасити запальник в скрубері.

9. Виключити освітлення робочого місця і загальнообмінну вентиляцію.

10. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти у відведене для цього місце.

11. Вимити руки теплою водою з милом, прополоскати ротову порожнину, в разі необхідності прийняти душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦЯХ

5.1. При обслуговуванні установок газотранспортного осаджу
вання кремнію і його сполук можуть статись такі аварійні ситуації:

1. несанкціоноване (аварійне) вимкнення напруги в силовій мережі;

2. руйнування або раптове відключення витяжної вентиляції, установок і скруберів;

3. руйнування водопровідної мережі і припинення подачі води для охолодження реактора і зрошування скрубера;

4. загасання запальників у скруберах;

5. розгерметизація газової магістралі;

6. вибух чи загоряння газу або газової суміші.

5.2. В усіх випадках виникнення аварійних ситуацій треба зжити
термінових заходів для ліквідації наслідків та причин їх виникнення:

1. припинити виконання робіт;

2. надіти протигаз з відповідним фільтром;

3. відключити подачу в газову систему технологічних газів чи газових сумішей, закривши вентилі на газових балонах. В газову систему повинен подаватись тільки азот;

4. відключити від електромережі обладнання;

5. організувати евакуацію персоналу, який не бере участі в ліквідації аварії;

6. винести з приміщення пожежонебезпечні речовини;

7. повідомити про аварію керівництво виробничої дільниці (майстра, технолога, начальника цеху), а в разі нещасного випадку- в медпункт;

8. надати першу допомогу потерпілому;

9) оозпочати гасіння пожежі.

3. Вогнища загоряння сумішей моносилану гасити водою, вуглекислотою. Найбільш ефективний засіб - йодистий метил. Концентрація, при якій настає гасіння, складає 2,2 % об'єму.

4. Вогнища загоряння суміші фосфіну з воднем гасити порошковою сполукою СИ-2, вуглекислотою (вогнегасники типу УП), сухим піском, кошмою.

5. Вогнища загоряння диборану необхідно гасити піском або бікарбонатом натрію.

6. Вогнища загоряння суміші арсину з воднем гасити порошковою сполукою СИ-2, вуглекислотою (вогнегасники типу УП), сухим піском, кошмою. Флегмітизація досягається при введенні у суміш 70 % азоту.

■г

7. В разі займання дихлорсилану гасіння здійснюється спеціальними сполуками СИ-Вк і СИ-2. Як засіб об'ємного пожежогасіння використовується азот.

8. Надання першої (долікарської) допомоги:

5.3.1. В разі появи ознак отруєння токсичними газами треба негайно викликати лікаря, повідомити адміністрацію підрозділу, вивести потерпілого із зони аварії на свіже повітря, забезпечити спокій, тепло. Рекомендуються інгаляції киснем.

5.8.1.1. При отруєнні фосфіном (РН3) потерпілому треба дати міц
ний чай, каву. В разі сильного подразнення рекомендуються інгаляції

2 % розчином соди або 10 % розчином ментолу, прикласти грілку до шиї.

5.8.1.2. При отруєнні дибораном потерпілому рекомендоване теп
ло, інгаляції киснем. Ділянки шкіри, на які попав диборан, треба негай
но промити водою з милом.

5.8.1.3. При отруєнні арсином (АбНз) необхідно потерпшому дати
аскорбінову кислоту (0,5 г).

5.8.1.4. При отруєнні аміаком треба випити тепле молоко з содою, прикласти грілку до шиї. Дати потерпілому кодеїн (0,015 г) або діонін (0,015 г), при спазмі голосових зв'язок - еуфілін (0,2 г). При ураженні слизової оболонки очей треба негайно промити очі водою, закапати в очі 30 % розчин альбуциду (сульфацилу натрію). При ураженні слизової оболонки носа та горла - безперервно протягом 15 хвилин промивати ніс і ротову порожнину чистою водою. Якщо потерпілий може ковтати, дати йому випити велику кількість 0,5 % розчину лимонної кислоти. При ураженні шкіри рекомендоване промивання уражених ділянок, а також примочування 0,5 % розчинами оцтової, лимонної, або соляної кислот.

4. При отруєнні хлористим воднем або чотирихлористим кремнієм потрібно потерпшому забезпечити тепло, повний спокій. В разі легкого отруєння треба робити інгаляції 2...3 % розчином питної соди, пити дрібними ковтками тепле молоко із содою. Дати потерпшому кодеїн (0,015 г) або діонін (0,015 г), закапати в ніс нафтизин. Рекомендується також поставити гірчичники на грудну клітину. Якщо уражені слизові оболонки очей, промити очі 2 % розчином соди.

5. При попаданні дихлорсилану на шкіру, слизові оболонки треба промити їх водою та 2% розчином борної кислоти.

5.8.2. В разі ураження електричним струмом конче потрібно якомога скоріше звільнити потерпілого з-під дії електричного струму, тому що від тривалості дії струму залежить тяжкість електротравми.

5.8.2.1. Якщо потерпілий тримає дріт руками, першою дією особи, що надає допомогу, має бути негайне вимкнення (відключення) електроустановки. Вимкнення здійснюється вимикачами, рубильником, або за допомогою іншого вимикаючого пристрою.

2. Якщо вимкнути установку досить швидко неможливо, треба вжити заходів для звільнення потерпілого від струмовідних частин, яких вік торкається. При цьому в усіх випадках той, хто надає допомогу, не повинен торкатися потерпілого без належних запобіжних заходів, тому що це дуже небезпечно. Крім того, надаючи допомогу, треба слідкувати, щоб самому не опинитись в контакі зі струмовідною частиною.

3. Для звільнення потерпшого від струмовідних частин або дроту напругою до 1000 В слід використати канат, палку, дошку або якийсь інший сухий предмет, який не проводить електричний струм. Можна також відтягнути потерпшого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелектричні рукавички або натягнути на руку рукав піджака, накинути на потетерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, підклавши під ноги гумовий килимок, суху дошку тощо.

5.8.2.4. Надання долікарської допомоги залежить від стану по
терпшого після звільнення його від електричного струму.

В усіх випадках ураження електричним струмом треба обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.

5.8.2.5. Якщо потерпілий притомний, але до того був у непритом
ному стані із збереженням сталого дихання і пульса, його слід покласти
на підстилку, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря,
розтерти і зігріти тіло та забезпечити спокій.

Потерпшому, який перебуває у непритомному стані, слід давати нюхати нашатирний спирт, обприскувати обличчя холодною водою. Коли потерпілий опритомніє, дати йому випити 15...20 крапель настоянки валеріани і гарячого чаю. Не можна дозволяти потерпшому рухатись, а тим більше продовжувати роботу, бо відсутність тяжких симп-

томів після ураження електричним струмом не виключає можливості погіршення його стану. Тільки лікар може прийняти рішення про стан здоров'я потерпілого.

5.8.2.6. Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судорожно, але у нього можна прощупати пульс, треба негайно робити йому штучне дихання. Якщо дихання і пульс відсутні (у потерпілого через різке погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, з'являється синюшність шкіри і слизових оболонок), в цих випадках треба поновити життєві функції шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.

Інструкція розроблена і внесена Державним підприємством науково-дослідним інститутом мікроприладів Держкомпромполітики України.

Розроблено вперше.

ТАБЛИЦЯ 1 КОРОБКИ ФІЛЬТРУЮЧІ