3.6.5. До роботи з електроінструментом допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання, здали встановлені іспити, та мають II кваліфікаційну групу з електробезпеки, які знають практичні прийоми вивільнення від струму постраждалих осіб і надання їм першої допомоги.
3.6.6. Електроінструмент повинен підключатися тільки через рубильник або магнітний пускач гнучким гумовим шланговим кабелем, який повинен мати спеціальну жилу для заземлення корпуса електроінструмента. Не допускати перекручування, зламу кабеля або утворення на ньому петель. Щоб уникнути поразки електричним струмом не працювати незаземленим інструментом.
3.6.7. Не допускаєтьсяться самовільно ремонтувати електроінструмент, а також підключати його до електромережі.
3.6.8. Про всі помічені несправності в електроустаткуванні і електроінструменті, що можуть викликати поразку електричним струмом, робітник зобов'язаний повідомити бригадиру, майстру або черговому слесарю-електрику з ремонту шахтного обладнання, устаткування, машин і механизмів.
3.6.9. Самовільно не включати і не виключати рубильники, крім аварійних випадків, а також для вивільнення постраждалих від струму, при пожежі і т.п.
3.6.10. Не виправляти, не чистити та не регулювати електроінструмент під час його роботи.
3.6.11. Для уникнення нещасних випадків не підключати електроінструмент безпосередньо до проводів мережі.
3.6.12. Не робити виправлення електричних з'єднань і заземлення електроустаткування під напругою.
3.6.13. Ручним електричним інструментом працювати можна тільки в гумових діелектричних рукавичках і чоботах.
3.6.14. Виправляти патрон електричної лампи, заміняти перегорілі плавкі вставки, заміняти електролампи повинен слюсар-електрик при знятій напрузі; робітник ці роботи виконувати не повинен.
Щоб уникнути ураження електричним струмом не можна торкатись проводів і вводів освітлювальної мережі навіть тоді, коли зовнішній огляд не виявив порушення ізоляції.
3.6.15. Не торкатись руками, одягом або якимись предметами (навіть тими, що не проводять електричний струм) частин електричних машин, що зазвичай знаходяться під напругою, навіть у тому випадку, якщо вони відключені.
3.6.16. Не проводити ремонтні роботи поблизу не ізольованих, відкритих струмоведучих частин електроустаткування, які знаходяться під напругою.
3.6.17. Не можна користуватись ручним електроінструментом, знаходячись у нестійкому положенні.
3.6.18. Не виконувати роботу ручним електроінструментом з приставлених драбин.
3.6.19. Не застосовувати в якості переносних світильників звичайні електричні лампи, що живляться електричним струмом напругою 127 і 220 В.
Переносні світильники повинні живитись від електричної мережі напругою 12 В,
3.6.20. Переносний світильник повинен задовольняти таким вимогам:
а) мати ізолюючу ручку;
б) його струмоведучі частини повинні бути захищені від випадкового дотику вогнестійкими і вологостійкими ізолюючими матеріалами;
в) мати захисну металеву сітку;
г) в якості провода, що живить світильник повинен застосовуватись гнучкий гумовий шланговий провід із штепсельною вилкою на кінці;
д) конструкція штепсельної вилки повинна виключати можливість помилкового вмикання світильника в розетку з напругою 127 і 220 В.
3.6.21. Не застосовувати несправні світильники або проводи, що мають порушену ізоляцію.
3.6.22. Не можна підключати переносні світильники до оголених проводів або шин. Дозволяється включати переносні світильники тільки в штепсельні розетки і за допомогою штепсельної вилки.
3.7. При всіх нещасних випадках або раптових захворюваннях, фактах порушення технологічного процесу, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструментів, що створюють загрозу життю і здоров'ю робітників, необхідно відразу припинити роботу і повідомити про це беспосередьому керівнику робіт або особі технічного нагляду.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення робіт місця, де вони виконувались, повинні бути очищені, матеріали покладені так, щоб забезпечувалось безпечне пропускання рухомого складу.
4.2. По закінченні роботи робітник зобов'язаний упорядкувати робоче місце, зібрати і скласти у визначене місце інструмент і пристосування.
4.3. Упорядкувати ручний інструмент і ЗІЗ, здати на зберігання в спеціально відведене місце.
4.4.Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратися в спеціально відведені місця і металеві ящики.
4.5. Після закінчення роботи робітник повинен вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Загазованість, задимленість понад гранично припустимі норми, а також виявлення осідань гірничих порід і пливунів у гірничих виробках свідчать про можливі аварійні ситуації.
5.2. Для кожного об'єкта підземного будівництва розроблено ПЛА.
5.2.1. Особи, які не ознайомлені з ПЛА, і не знають його в частині, що відноситься до місця їх роботи і шляхам пересування, до роботи не допускаються. Кожне ознайомлення з ПЛА і виходами проводиться під розписку до початку роботи.
5.2.2. На кожному об'єкту підземного будівництва крім телефонного зв'язку повинна бути обладнана аварійна сигналізація (світлова, гучномовна, безпровідний радіозв'язок та ін.) з метою оперативного оповіщення працюючих про аварійні ситуації.
5.2.3. Всім підземним робочим перед спуском у гірничі виробки, небезпечні по газу або вибуховому пилу, повинні видаватися індивідуально закріплені за ними саморятівники. Відповідальність за справність і цілість саморятівника покладена на начальника дільниці.
5.3. При виникненні аварії робітник повинен припинити роботу і діяти відповідно до ПЛА при будівництві метрополітенів та підземних споруд:
а) при пожежах:
- виявивши джерело пожежі в гірничій виробці, необхідно оцінити обстановку і негайно повідомити про аварію (особисто або по засобах зв'язку) старшій особі в зміні (майстру, механіку, начальнику дільниці і т.п.) або керівництву організації, при можливості вжити заходів до усунення джерела пожежі в початковій стадії;
- знаходячись на вихідному від джерела пожежі струміні повітря, робітники зобов'язані включитися в саморятівник і виходити на поверхню по маршруту, передбаченому ПЛА;
- знаходячись на свіжому струміні повітря, робітники отримавши повідомлення про аварію, зобов'язані взяти саморятівники і виходити на поверхню по маршрутах, передбачених ПЛА;
б) при пожежах у тупикових виробках, при перекритому полум'ям виході робітники повинні:
- включитися в саморятівники, знайти найбільш безпечне місце, відчинити вентилі на трубопроводі стисненого повітря, що як правило знаходяться біля кінця вентиляційних труб або під вентиляційною свердловиною і чекати прибуття гірничорятувальних відділень;
- перекрити переріз тупикової виробки тимчасовою перемичкою з підручного або аварійного запасу матеріалів (може бути використана прогумована тканина гнучких вентиляційних труб), намагаючись створити у відгородженій частині виробки надлишковий тиск повітря з метою попередження проникнення продуктів горіння і високої температури до місця свого перебування;
- встановити і підтримувати зв'язок із відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії.
5.4. При всіх аваріях кожний робітник, як той,що виїхав (вийшов) на поверхню, так і той, що знаходився на поверхні у цей час, зобов'язаний, дізнавшись про аварію, особисто доповісти про свій виїзд (вихід) і виконати обов'язки відповідно до ПЛА або залишатися в розпорядженні відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.
5.5. Порядок дій при наданні першої допомоги потерпілим під час аварій:
- усунути вплив на організм факторів, що створюють загрозу здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого;
- визначити характер і тяжкість травми постраждалого і послідовність заходів щодо його порятунку;
- виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, імобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т.п.);
- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;
- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника.
