- максимальне одноразове завантаження карбіду кальцію у навантажувальний пристрій не повинно перевищувати 4 кг;
- кількість пальників (різаків) на один апарат повинно бути не більше двох за умови встановлення постійного водяного затвору на кожний пост;
- сумарна потужність пальників (різаків) не повинна перевищувати 2000 літрів газу за годину;
- приміщення повинно мати об'єм не менше 300 м3 і вентиляцію;
- генератор повинен встановлюватись на відстані не менше, ніж 10 м від місця зварювання металу, а також від будь-якого відкритого вогню і сильно нагрітих виробів;
- у котельних, які експлуатуються, кузнях і подібних приміщеннях встановлювати переносні генератори забороняється; зварювання і різання в таких приміщеннях можна виконувати, підводячи ацетилен по гумовому шлангу чи стальній трубі від генератора чи балону, встановлених поза межами приміщення;
- на місці встановлення генератора повинні вивішуватись попереджуючі плакати чи написи на табличках: "ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО", "НЕ КУРИТИ", "НЕ ПІДХОДИТИ З ВОГНЕМ";
- не встановлювати переносні генератори поблизу повітрозбірників і вентиляторів .
3.31.5. З'єднувати шланги за допомогою вилок, трійників та іншого влаштування для живлення декількох пальників не дозволяється.
3.31.6. Шланги на приєднаних ніпелях апаратури (пальники, різаки, редуктори тощо) необхідно закріплювати надійно. На ніпелі водяних затворів шланги слід надівати щільно, але не закріплювати.
3.31.7. Для закріплення шлангів на приєднуваних ніпелях апаратури (пальники, різаки, редуктори тощо) слід використовувати тільки спеціальні хомути. Місця приєднання шлангів необхідно перевіряти перед початком і під час роботи.
3.31.8. Шланги при газовому зварюванні слід підвішувати для запобігання різноманітним пошкодженням. Розташовувати їх у проходах і проїздах, а також ближче 1 м від вогню і електропроводів забороняється.
3.31.9. Під час експлуатації переносних газогенераторів на відкритому повітрі чи у приміщеннях, які не опалюються, при температурі нижче 0 С необхідно вживати заходів, що запобігають замерзанню генераторів: закрити генератор ватяним чохлом, шланг і корпус вентиля на водяному затворі покрити теплоізоляційним матеріалом, наприклад, шнуровим азбестом, а водяні затвори замити незамерзаючою рідиною.
3.31.10. У випадку замерзання води в генераторі, водяному затворі чи шлангу, слід відігріти їх у теплому приміщенні на відстані не менше, ніж 10 м від джерела вогню, іскр тощо. Допускається відігрівати генератор гарячою водою та парою. Не дозволяється для відігрівання застосовувати відкритий вогонь, розжарений метал, електричні нагрівальні прилади тощо, а також сколювати лід з генератора і підносити посудини, які нагріті на відкритому вогні, так як на їхній поверхні можуть бути частки розжареної сажі.
3.31.11. Після зняття ковпака з газових балонів необхідно оглянути і перевірити:
- штуцер кисневого балона на відсутність видимих слідів масел і жирів і справність різьби штуцера і вентиля;
- наявність і справність ущільнюючої шкіряної прокладки у гнізді приєднувального штуцера ацетиленового балона.
3.31.12. Кисневі балони і редуктор повинні бути пофарбовані у блакитний колір, а ацетиленові - у білий, з написом червоною фарбою - "Ацетилен".
3.31.13. Знімати ковпак з балона за допомогою зубила і молотка чи інших засобів, які можуть визвати іскру, забороняється. Якщо ковпак не відкручується, необхідно повідомити про не майстра для вжиття заходів щодо його безпечного відкручування.
3.31.14. Під час приєднання редуктора до кисневого балона слід оглянути вхідний штуцер і накидну гайку редуктора, впевнитись у справності різьби гайки, у відсутності слідів масла і жирів, а також у наявності і справності ущільнюючої фібрової прокладки і фільтра на вхідному штуцері редуктора.
3.31.1 5. У випадку несправності фіброву прокладку необхідно замінити новою.
Прокладки повинні мати гладеньку знежирену поверхню. При зберіганні вони повинні бути загорнуті у цупкий папір. Не дозволяється користуватись прокладками з інших матеріалів (шкіри, алюмінію, міді тощо).
3.31.16. Для продування штуцеру балона необхідно плавно на короткий час відкрити вентиль на чверть оберту для видалення сторонніх часток. Відкриваючи вентиль, необхідно знаходитись осторонь від струменю газу. Закривати вентиль після продування слід без застосування ключа.
3.31.17. Необхідно користуватись тільки справним редуктором з справною різьбою у накидній гайці, справними манометрами, манометрами з непростроченими термінами випробування.
3.31.18. Не дозволяється розбирати і ремонтувати вентилі балонів власними силами; ремонт повинен виконувати завод (цех), в якому наповнюють балони газом.
3.31.19. Для відкриття вентиля ацетиленового балона і для укріплення на ньому редуктора необхідно мати спеціальний торцевий ключ, не використовуючи з цією метою звичайні гайкові ключі .
3.31.20. Завантажувати карбід кальцію тільки тої грануляції, яка вказана у паспорті генератора. Перед завантаженням необхідно відсіяти карбідний пил. Застосування мілкого карбіду кальцію надзвичайно небезпечно через виникнення інтенсивного окислення, що може призвести до вибухонебезпечної ситуації і нещасного випадку.
3.31.21. Карбід кальцію необхідно завантажувати тільки у кошик. Безпосередньо у реторду карбід завантажувати не дозволяється.
3.31.22. При живленні газозварювальних постів ацетиленом і киснем від балонів необхідно встановлювати балони у вертикальне положення в спеціальні гнізда, міцно кріпити їх хомутами чи ланцюгами і оберігати від ударів і падіння. Над гніздами повинні бути навіси, які запобігають попаданню на них масла (наприклад, з мостового крана).
3.31.23. Балони необхідно встановлювати на відстані не менше 1 м від приладів опалення і 5 м від нагрівальних печей і інших джерел тепла.
3.31.24. Необхідно виключити торкання балонів і шлангів із струмоведучими дротами. Особливо уважно треба слідкувати за цим на тих виробничих дільницях, де одночасно застосовується електричне зварювання, газове зварювання і різка.
3.31.25. На дільниці і у майстерні, де виконується газополум'яна обробка, дозволяється мати тільки один заповнений балон на кожний пост.
3.31.26. Відстань між кисневим балоном і газогенератором повинна бути не менше, ніж 5 м.
3.31.27. Перед запалюванням пальника (різака) необхідно продути шланги для видалення повітря робочими газами (кисневі - киснем, ацетиленові - ацетиленом).
3.31.28. Під час запалювання ручного пальника чи різака спочатку необхідно при відкрити вентиль кисню, потім відкрити вентиль ацетилену і тільки після короткочасного продування шлангів запалити горючу суміш газів.
Запалювання пальника виконувати спеціальною запальничкою. Не дозволяється запалювати горілку від гарячого металу чи інших предметів.
3.31.29. Під час роботи не тримати шланги під пахвою, на плечах, не затискувати їх ногами.
3.31.30. Не переміщатись із запаленим пальником чи різаком за межі робочого місця, а також не підніматись по трапах, риштуваннях тощо.
3.31.31. Для запобігання хлопкам і зворотним ударам дозволяється виконувати роботу тільки незабрудненими вихідними каналами мундштуків .
При зворотному ударі полум'я, необхідно терміново закрити вентиль на пальнику (різаку), на балонах і водяному затворі.
3.31.32. Під час експлуатації ацетиленових апаратів необхідно дотримуватись наступних вимог безпеки:
- не завантажувати карбід кальцію у мокрі ящики і кошики;
- не підвищувати тиск в ацетиленовому генераторі вище вказаного у паспорті;
- не відключати автоматичний регулятор, якщо він є;
- не працювати саморобними чи несправними завантажувальними пристроями.
3.31.33. При перегріванні пальника роботу призупинити, а пальник загасити і охолодити до повного остуджування у посудині з чистою водою.
3.31.34. Дозволяється працювати тільки із справними пальниками, різаками, шлангами, редукторами, вентилями та іншою задіяною апаратурою (не рідше одного разу в місяць і у всіх випадках підозри на несправність повинні перевірятись всі різаки і пальники на газопроникність з наступною реєстрацією перевірки в журналі, не рідше ніж один раз в квартал повинен проводитись технічний огляд і випробування всіх кисневих і ацетиленових редукторів).
3.31.35. Не дозволяється залишати без нагляду зварювальний пост з підключеними робочими газами при включеній напрузі.
3.31.36. Дозволяється прочищати мундштук наконечника тільки латунною голкою згідно з розміром отвору мундштука.
3.31.37. Запалювати пальник під час роботи у закритих посудинах дозволяється виконувати тільки поза посудиною.
3.31.38. Не дозволяється використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену, ацетиленові - для подачі кисню.
3.31.39. Шланги при газовому зварюванні і різанні оберігати від можливих пошкоджень:
- при укладенні не допускати їх сплющення, змотування і перегинання;
- не користуватись замазученими шлангами;
- не допускати попадання на шланги іскор, вогню чи важких предметів, а також впливу високих температур.
3.31.40. Під час перерв у роботі для підвішування погашених пальників необхідно користуватись стояком з гаком чи вилкою.
3.31.41. Під час роботи переносний генератор повинен бути розташований на відстані від кисневого балону .
3.31.42. Виконувати газове різання виробів і деталей, які не очищені від фарби (особливо на свинцевій основі), масла, окалини і бруду, забороняється (для запобігання розбризкуванню металу і забруднення повітря випарами і газами).
3.31.43. Якщо необхідно зварювати чи різати пофарбований метал, його обов'язково очищують по лінії різання чи шва. Ширина смуги металу, що очищується від фарби, повинна бути не менше 200 мм (по 100 мм на кожен бік). Застосовувати для цієї мети газове полум'я не дозволяється.
3.31.44. Витрачати ацетилен із генератора до повного зниження тиску і погашення полум'я пальника (різака) забороняється (для запобігання підсмоктуванню повітря і виникненню зворотного удару).
3.31.46. Влітку слід захищати балони від сонячних променів.
3.31.47. Переміщення балонів із одного приміщення в інше, навіть коли ці приміщення суміжні, необхідно виконувати на спеціально пристосованих візках (двох чи чотирьохколісних). на спеціальних ношах, які забезпечують безпечне перенесення балонів, у спеціальних контейнерах за допомогою вантажопідйомних механізмів. Переносити балони на руках без нош і на плечах не дозволяється
3.32. Вимоги безпеки при виконанні електрозварювальних робіт:
3.32.1. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі виконується тільки через комутаційні апарати.
3.32.2. Не дозволяється безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мереж.
3.32.3. Схема приєднання декількох джерел зварювального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має бути такою, щоб виключити можливість виникнення між
виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.
3.32.4. Напруга холостого ходу джерел струму для дугового зварювання у разі нормальної напруги мережі не повинна перевищувати:
• 80В ефективного значення - для джерел змінного струму ручного дугового та напівавтоматичного зварювання;
• 140В ефективного значення - для джерел змінного струму автоматичного зварювання;
• 100В середнього значення - для джерел постійного струму.
3.32.5. Пересувні джерела зварювального струму на час їх пересування повинні відключитись від мережі.
3.32.6. Електрозварювальну установку на весь час роботи слід заземлити мідним проводом перерізом не менше 6 мм або сталевим прутом (смужкою) перерізом не менше 12 мм . Заземлення здійснюється через спеціальний болт, що має бути на корпусі установки.
Крім заземлення основного електрозварювального обладнання у зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт).
Не дозволяється використання нульового робочого чи фазного двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора.
Заземлення електрозварювальних установок слід виконувати до їх підключення до мережі і зберігати до відключення від мережі.
3.32.7. Зварювальні кабелі повинні бути з'єднані опресуванням, зварюванням або паянням.
Підключення кабелю до зварювального обладнання слід здійснювати опресованими чи припаяними кабельними наконечниками.
3.32.8. У разі застосування пересувних джерел зварювального струму та виконання робіт у пожежонебезпечних приміщеннях зворотний провід слід ізолювати так, як і прямий.
3.32.9. Працювати в особливо небезпечних приміщеннях, а також у колодязях, тунелях, резервуарах, цистернах тощо слід тільки електрозварювальними установками, які мають електричне блокування, що забезпечує автоматичне виключення зварювального ланцюга при доторканні електроду до зварюваного виробу і автоматичне виключення зварювального ланцюга при холостому ході, або застосовувати понижену до 12 В напругу в зварювальному ланцюзі. При таких роботах використовувати тільки безпечний світильник напругою не більше 12 В.
3.33. Про факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників, нещасні випадки зварник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення електрозварювальних робіт необхідно виключити зварювальну апаратуру від джерела електроенергії.
4.2. При гасінні пальника закрити вентиль ацетилену, а потім вентиль кисню.
4.3. Закрити вентилі на балонах чи газопроводах, випустити гази зі всіх комунікацій і звільнити затискувальні пружини редукторів. Шланги зняти і разом з ручними пальниками і редукторами здати у комору (інші місця зберігання).
