Результати огляду КВП і СКУР фіксуються у змінному журналі.

  1. На прилади, які вийшли з ремонту і пройшли держповірку, вида­ються свідоцтва про перевірку (атестацію).

  2. Контрольно-вимірювальні прилади, що встановлені на АГНКС для комерційного обліку витрат газу та води (манометри, термометри і витратоміри), а також прилади для вимірювання опору ізоляції та зазем­лення повинні не рідше одного разу на рік підлягати державній повірці.

  3. Державна повірка промислових газових лічильників та лічиль­ників води проводиться не рідше одного разу на два роки, лічильників елек­тричної енергії трифазного струму — не рідше одного разу на чотири роки, лічильників електричної енергії однофазного струму — не рідше одного разу на вісім років.

Решта контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені на тру­бопроводах та агрегатах, підлягають відомчій або державній повіркам у терміни, які регламентуються ГОСТ 8.002—86* “ГСИ. Государственный надзор и ведомственный контроль за средствами измерений. Основные по­ложения”, ГОСТ 8.001—80 “Организация и порядок проведения государ­ственных испытаний средств измерений”.

  1. На шкалі контрольно-вимірювального приладу повинна бути на­несена червона лінія через поділку шкали, яка відповідає дозволеному ро­бочому тиску, витраті, температурі тощо.

Дозволяється замість червоної лінії, що наноситься на шкалу, закріп­лювати пайкою ззовні КВП металеву пластинку, яка фарбується в черво­ний колір і щільно прилягає до скла КВП.

  1. Не дозволяється експлуатувати КВП за робочих навантажень, тисків і температур, які перевищують допустимі навантаження, тиски і температури, що регламентуються паспортами підприємств-виробників на відповідні прилади.

  2. Продування імпульсних трубних проводок КВП, що встановлені на діючих трубопроводах або обладнанні, допускається з дозволу начальни­ка АГНКС з попереднім зняттям тиску, закриттям запірних пристроїв, а за необхідності — з установкою заглушки тощо.

  3. Ремонт КВП виконувати після відключення їх від електричної мережі.

  4. Не дозволяється виконувати ремонт КВП, що встановлені на діючих трубопроводах і обладнанні.

Не дозволяється робота технологічного обладнання та газопро­водів АГНКС у випадку виходу з ладу КВП, які забезпечують їх безпечну експлуатацію.ляції з’єднувальних ліній та обриву заземлювальних проводів; правиль­ність показів приладів за нульовим значенням; чищення карманів термо­метрів та заливання їх маслом.

Крім того, не рідше одного разу на шість місяців повинна проводитись перевірка робочих манометрів зразковим манометром для визначення по­хибки показань у робочому діапазоні шкали.

Зовнішній огляд СКУР і КВП повинен проводитись щодня.

  1. Несправності, які виявлені під час зовнішнього огляду КВП і СКУР, повинні негайно усуватись. У разі неможливості усунення дефектів, які можуть відбитись на правильності показів КВП, а також у разі простро­чених термінів перевірок, експлуатація останніх не дозволяється.

  2. Підчас профілактичних ремонтів КВП проводяться: змащування рухомих частин вимірювальних механізмів; часткова або повна заміна зно­шених деталей та вузлів; заміна фільтрувальних елементів (за наявності останніх); перевірка цілісності пристроїв, що забезпечують вибухозахист приладів; перевірка опору ізоляції електричних кіл приладів; перевірка від­повідності номінальних значень запобіжників та опору заземлення; пере­вірка роботи приладів, а за необхідності їх регулювання тощо.

  3. Профілактичні ремонти СКУР і КВП повинні проводитись у міру необхідності, але не рідше періодичності, яка вказана в інструкціях підпри­ємств-виробників на відповідні прилади та системи.

При цьому вихідні характеристики датчиків технологічних параметрів та вимірювальних перетворювачів повинні перевірятись не рідше одного разу на шість місяців, функціонування стаціонарних систем контролю зага­зованості приміщень, один раз на п’ять днів і переносних газоаналізаторів не рідше одного разу на місяць.

Перевірка стаціонарних газоаналізаторів еталонними газовими сумі­шами проводиться спеціально навченим для цього персоналом підприєм­ства або силами спеціалізованих організацій один раз на місяць з оформ­ленням результатів перевірки актами. Замість знятого на перевірку стаціо­нарного газоаналізатора загазованість приміщення визначається перенос­ним газоаналізатором, що пройшов необхідну перевірку.

Не дозволяється робота технологічного обладнання у вибухонебез­печній зоні приміщення без наявності в останньому необхідної кількості перевірених та встановлених газоаналізаторів.

Розкриття стаціонарних електровимірювальних приладів для огляду або ремонту проводиться персоналом, який допущено до даного виду робіт.

Капітальний ремонт СКУР проводиться у міру необхідності; обсяг ремонту установлюється за фактичним станом пристроїв на основі резуль­татів обслуговувань та систематичного контролю функціонування СКУР, а також аналізу відмов та несправностей.Не дозволяється виконувати ремонтні роботи на газопроводах, що знаходяться підтиском.

  1. Не дозволяється зменшувати товщину сальникової набивки ар­матури розбиванням її молотком.

  2. Не дозволяється застосовувати будь-які додаткові важелі підчас закривання або відкривання арматури.

  3. Підтягування сальникових болтів або шпильок підчас ущільнен­ня набивки повинно проводитись рівномірно.

  4. Ліквідація льодяних і гідратних пробок на газопроводах повинна проводитись шляхом їх розігріву парою або гарячою водою, після знижен­ня тиску газу в газопроводі до атмосферного.

Допускається застосування метанолу для ліквідації льодяних або гід­ратних пробок за умови додержання вимог НАОП 1.1.23-5. і4—75 “Інст­рукція про порядок одержання від постачальників, перевезення, зберіган­ня, відпуску та застосування метанолу на газових промислах, магістраль­них газопроводах та СПЗГ”.

  1. Газозаправні колонки повинні підлягати періодичному зовніш­ньому огляду. Технічне обслуговування газозаправних колонок повинно проводитись один раз на шість місяців згідно з графіком ППР АГНКС.

Заходи безпечного проведення технічного обслуговування газоза­правних колонок повинні відповідати вимогам розділів 4 та 10 цих Правил.

  1. У процесі експлуатації не рідше одного разу на шість місяців ру­кава (шланги) газозаправної колонки повинні піддаватись гідравлічним ви­пробуванням на тиск, що дорівнює 1,25 робочого тиску, який указаний у паспорті на газозаправну колонку. Випробування заправних шлангів вико­нуються на спеціальних стендах згідно з вимогами розробленої на підпри­ємстві Інструкції з безпечного виконання гідравлічних випробувань за­правних шлангів на спеціальних стендах.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ КОМПРЕСОРНИХ УСТАНОВОК

  1. Цей розділ визначає порядок безпечного обслуговування всіх типів компресорних установок, що знаходяться в експлуатації на АГНКС, та регламентує основні вимоги щодо їх безпечної експлуатації та обслуго­вування.

  2. Експлуатація компресорних установок повинна відповідати вимо­гам ДНАОП 0.00-1.14—70 “Правила будови і безпечної експлуатації порш­невих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах”, ДНАОП 0.00-1.13—71 “Правила будови і безпечної експлуатації стаціо­нарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів” та керів­ництва з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

  3. Адміністрація підприємства разом з начальником АГНКС зобо­в’язані забезпечити правильне утримання, експлуатацію та ремонт ком­пресорних установок, а також безпечність обслуговування та надійність роботи обладнання.

  4. Для забезпечення правильного утримання, експлуатації та ремон­ту компресорних установок на АГНКС повинна бути така технічна доку­ментація:

  • паспорт і формуляр компресорної установки;

  • технічний опис компресорної установки, інструкції з експлуатації, технічного обслуговування, пуску, обкатки, відомості запасних частин;

  • керівництво (технічні умови) з ремонту компресорної установки, граничні норми зносу основних деталей та вузлів, які швидко зношуються;

  • опис типового технологічного процесу ремонту;

  • схема трубопроводів обв’язок із зазначенням місць розташування арматури, апаратів та контрольно-вимірювальних приладів, їх призначен­ня, прохідні перерізи, робочі тиски, температури і напрямки потоків робо­чого середовища;

  • акти індивідуальних випробувань;

  • креслення загального вигляду основних вузлів обладнання та дета­лей, що швидко зношуються, а також деталей, які в процесі експлуатації піддаються періодичному неруйнівному контролю;

  • паспорти посудин та апаратів, що працюють підтиском, запобіжних клапанів, арматури, електродвигунів та апаратів повітряного охолодження;

  • сертифікати на компресорне масло або результати його лаборатор­ного аналізу;

  • змінний журнал обліку роботи компресорної установки, ремонтний формуляр;

  • графік планово-попереджувальних ремонтів.

  1. Технічне обслуговування та ремонт компресорних установок про­водяться за графіком планово-попереджувальних ремонтів, що затверд­жений головним інженером підприємства або посадовою особою, на яку покладено виконання його обов’язків, та узгоджений з ремонтною орга­нізацією (за умови виконання ремонтних робіт сторонньою організацією). Результати виконаних робіт за графіком ГІПР оформляються згідно з ви­могами 2.1.12 цих Правил.

  2. Перед початком ремонту компресорної установки повинні бути проведені такі підготовчі заходи:

  • складається попередня дефектна відомість за затвердженою фор­мою. У процесі проведення ремонту попередня відомість може бути відко- ригована;

  • складається план-графік роботи персоналу;

відповідно до попередньої дефектної відомості заготовляються не­обхідні матеріали та запасні частини;пиловловлювачів і скидання газу в атмосферу з адсорберів через проду­вальний трубопровід (свічку), вимикання (автоматично, дистанційно або “за місцем”) електропідігрівників газу і нагрівників поверхні адсорберів, закривання запірних пристроїв на трубопроводі, підведення охолоджу­вальної рідини.

  1. Не дозволяється здійснювати пуск у роботу установок осушення газу з несправними засобами автоматичного захисту.

  2. Не дозволяється проводити підтягування всіх болтових з’єднань, які перебувають підтиском.

  3. Установки осушення газу перед пуском у роботу після тривалої зупинки (понад три доби) повинні бути продуті природним газом.

9. ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИКИ
ТА КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

  1. Вимоги даного розділу поширюються на системи контролю, управління та регулювання (СКУР) основного та допоміжного обладнання АГНКС і контрольно-вимірювальні прилади (КВП), що експлуатуються на АГНКС.

  2. СКУР і КВП на АГНКС повинні експлуатуватись відповідно до вимог НАОП 1.1.23-1.07—90 “Правила безпеки при експлуатації засобів і систем автоматизації та управління в газовій промисловості”, затвердже­ного Газпромом СРСР від 23.03.90 р., ДНАОП 0.00-1.21—98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”, керівництв з екс­плуатації підприємств-виробників, правил та інструкцій Держстандарту України для вимірювальних приладів та рекомендацій комісії, яка прово­дить обстеження та визначає працездатність СКУР АГНКС з терміном екс­плуатації більше 10 років.

  3. Обсяг та періодичність технічного обслуговування і ремонтів СКУР і КВП на АГНКС визначаються відповідними інструкціями з екс­плуатації, що розроблені підприємствами-виробниками, та рекомендація­ми комісії, яка проводить обстеження та визначення працездатності СКУР АГНКС з терміном експлуатації більше 10 років.

  4. Ремонти та зовнішні огляди СКУР і КВП проводяться персоналом АГНКС (підприємства) або спеціалізованих організацій, спеціально на­вченим та допущеним до відповідних робіт у встановленому порядку.

Під час зовнішніх оглядів СКУР і КВП перевіряється наявність клейм (пломб) та умовних знаків вибухозахисту, герметичність і кріплення імпульсних ліній і приладів; надійність кріплення кабелів та заземлюваль- них болтових з’єднань; наявність механічних пошкоджень приладів, ізо-

соналом АГНКС під керівництвом спеціаліста. Результати технічного об­слуговування повинні фіксуватись у формулярі установки і оформлятись актами.

  1. Заходи безпечного проведення робіт з технічного обслуговуван­ня і ремонтів обладнання установок осушення газу, а також підчас техніч­ного огляду обладнання регламентуються розділами 4, 5, 7, 10 цих Правил.

  2. Пуск установки осушення газу проводиться відповідно до інст­рукції з монтажу і експлуатації підприємства-виробника.

  3. Підчас роботи установки осушення газу машиніст компресорної установки зобов’язаний:

  • слідкувати за показами контрольно-вимірювальних приладів;

  • фіксувати в журналі не рідше одного разу за зміну: тиск газу в адсор­бері, температуру газу після адсорбера, температуру газу після електро- підігрівників, температуру і тиск газу регенерації після його охолодження, витрату газу регенерації, точку роси осушеного газу, рівні конденсату в се­параторах, перепади тиску газу на адсорберах, сепараторах і фільтрах, на­пругу і силу струму на електропідігрівниках газу і нагрівниках поверхонь адсорберів;

  • здійснювати, у міру необхідності, ручні продування сепараторів і вологомасловіддільників;

  • слідкувати за герметичністю з’єднань;

  • утримувати установку в чистоті.