г) регулярно перевіряти роботу лубрикатора і рівень масла в резервуарі лубрикатора і за необхідності додавати масло. Лубрикатор повинен по- підприємства-виробника; у разі виявлення нагрівання будь-якої деталі понад допустиму температуру необхідно вжити заходів з усунення причин нагрівання, перевірити зазори і надходження масла. Після усунення виявлених дефектів здійснюється повторний пуск компресорної установки. При цьому перевірити:
відсутність сторонніх шумів та стуків у циліндрах й механізмі руху;
тиск у системі змащування;
роботу лубрикатора за наявністю крапель масла, через оглядові вікна, за необхідності відрегулювати кількість масла, що подається, відповідно до паспортних даних лубрикатора.
Після 50 хв роботи (час залежить від типу компресорної установки) на холостому ході компресорну установку необхідно зупинити для огляду, під час якого перевіряються нагрівання сальників, пар тертя кривошипно-шатунного механізму, допустима температура яких не повинна перевищувати температури, що рекомендована керівництвом з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника, затягнення різьових з’єднань, відсутність задирок і рисок на поверхнях тертя.
Під час випробувань компресорної установки на холостому ході необхідно провести продування холодильників, вологомасловіддільників і трубопроводів згідно з керівництвом з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника. При цьому тиск всмоктування і нагнітання — атмосферний. Під час роботи компресорної установки на холостому ході перевіряються справність дії та щільність закриття арматури, що встановлена на продувальних лініях.
Не дозволяється проводити продування підчас випробувань компресорної установки на холостому ході в продувальну посудину (бак).
Результати випробувань компресорної установки на холостому ході оформлюються актом.
Перед індивідуальними випробуваннями компресорної установки під навантаженням на природному газі остання і газовий тракт повинні бути продуті інертним або природним газом (продування вважається закінченим, якщо вміст кисню в двох послідовно відібраних пробах продувального газу не перевищує 1 % за об’ємом).
Пуск компресорної установки на природному газі під час індивідуальних випробувань під навантаженням проводиться з відкритими вентилями: на трубопроводах всмоктування, ручного продування всіх ступенів стискання і на байпасі. При цьому вентилі скидання газу “на свічку” і на трубопроводі нагнітання — закриті. За відсутності байпасу вентиль на трубопроводі нагнітання — відкритий.
Підвищення тиску нагнітання до номінального проводиться після закриття всіх вентилів ручного продування (починаючи з першого ступеня стиснення) і поступового закриття вентилю на байпасі.
Інтервали підвищення тиску і тривалість роботи в кожному інтервалі повинні бути указані в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.
Індивідуальні випробування компресорної установки під навантаженням проводяться протягом часу, указаного в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника. За цей час необхідно:
проконтролювати розподілення тисків за ступенями, які повинні стабілізуватись до кінця випробувань і відповідати даним, що указані у формулярі на компресорну установку;
проконтролювати відповідність температур (за показаннями термометрів) газу, що нагнітається, після кожного ступеня стиснення температурам, що указані у формулярі;
на підставі вимірів тисків, температур на вході і виході ступенів стискання, витрати газу і споживання електроенергії на режимі, близькому до номінального, розрахувати політропні к. к. д. ступенів і питоме споживання електроенергії на стискання газу. Отримані значення необхідно використовувати для оцінки технічного стану агрегату в міжремонтний період;
проконтролювати справність системи змащування циліндрів і сальників;
проконтролювати справність системи змащування механізму руху (тиск і температура масла повинні бути в допустимих межах);
провести вібраційне діагностування із застосуванням спеціалізованих діагностичних приладів з метою визначення якості ремонту механізму руху та агрегату в цілому. У разі неможливості проведення діагностування виконати вібраційне обстеження відповідно до норм, визначених НАОП 1.1.23-3.01—88 “Автомобільні газонаповнювальні компресорні станції. Норми вібрації. Методика віброобстеження. Віброзахист облад- нання.РД 51-132-88”;
візуально проконтролювати щільність з’єднань системи подачі масла, охолодження і гарячої води (витікання води і масла не допускаються);
омилюванням проконтролювати щільність газопроводу, імпульсних ліній і трубопроводів продування;
проконтролювати відповідність температур охолоджувальної рідини на вході в кожну лінію охолодження і на виході температурам, що указані в керівництві з експлуатації підприємства-виробника компресорних установок;
проконтролювати відповідність тиску охолоджувальної рідини і умови охолодження кожної точки охолодження залежно від температур, що створені працюючою компресорною установкою, тиску і умовам охолодження, які рекомендовані підприємством-виробником. За необхідності — відрегулювати систему охолодження;
проконтролювати справність систем повітряного охолодження;
~ проконтролювати справність систем продування. Підчас продувань будь-якого ступеня стиснення має спостерігатись зниження тиску за ступенями стиснення.
Зупинка роботи компресорної установки після її випробувань під навантаженням проводиться шляхом відкриття вентиля на байпасі та вентиля ручного продування, починаючи з четвертого ступеня стиснення, зупинки роботи електродвигуна, закриття вентилів на всмоктувальному газопроводі і ручних вентилів на продувальних лініях, відкриття вентиля скидання газу на свічку.
Після усунення всіх несправностей, що виявлені у процесі індивідуальних випробувань, підтягнення всіх з’єднань і повної заміни масла компресорна установка вважається підготовленою до експлуатації.
Результати індивідуальних випробувань компресорної установки під навантаженням оформлюються відповідним актом.
Перед пуском компресорної установки в роботу необхідно:
перевірити рівень масла в рамі компресорної установки і резервуарі лубрикатора (за необхідності долити масло);
відкрити ручні продувальні вентилі холодильників;
відкрити вентилі на підвідному та відвідному колекторах охолоджувальної води і біля циркуляційних насосів, а також біля насосів, що знаходяться в резерві;
відкрити вентилі на байпасі і на нагнітальному трубопроводі. Вентиль скидання газу “на свічку” повинен бути закритим;
відкрити вентиль на всмоктувальному трубопроводі.
Якщо компресорна установка пускається в роботу після тривалої зупинки (понад три доби) або з резерву, крім вимог, що перелічені в 6.44, необхідно виконати такі операції:
відкрити люки рами і змастити гільзи крейцкопфа і штоки маслом з рами;
перевірити затягнення фундаментних болтів і штоків, з’єднань газопроводу, кріплення циліндрів і електродвигуна, контрування шатунних болтів і штоків;
прокачати масло вручну, повернувши ручку лубрикатора на 50~60 обертів, і перевірити подачу масла в кожну змащувану точку, для чого від’єднати мастильні трубки від зворотних клапанів; після цього встановити мастильні комунікації на місце, повернути лубрикатор вручну на 30—40 обертів та зняти ручку;
рукояткою повернути колінчастий вал не менше ніж на 1 —2 оберти, при цьому не повинно бути стуків і заїдань. Після цього рукоятку зняти.
Пуск компресорної установки проводиться відповідно до інструкції з експлуатації компресорної установки, що затверджена у встановленому порядку.
