• звільнити посудину від рідини шляхом її продування;

  • відключити посудину від діючих комунікацій за допомогою стандарт­них заглушок або лінз. Якщо стандартні заглушки або лінзи встановити не­можливо, допускається відключення за допомогою двох запірних прист­роїв, які встановлені з двох сторін обладнання, що відключається, з розта­шованою між ними продувальною свічкою;

  • знизити тиск газу в посудині до атмосферного (контроль за відсут­ністю тиску проводиться за манометрами шляхом відкриття контрольних вентилів), при цьому швидкість зниження тиску повинна прийматись від­повідно до рекомендацій підприємства-виробника;

  • звільнити посудину від залишків рідини;

  • продути посудину повітрям або інертним газом, у випадку попадан­ня рідкої або твердої фази пальних речовин її необхідно попередньо проми­ти (пропарити);

  • провести аналіз повітря в посудині на вміст газу.

Робота всередині посудини допускається, якщо вміст газу у відібраній пробі нижче гранично допустимої концентрації (300 мг/м3), вміст кисню складає не менше 20 % об’ємних і, крім того, відкладення, що знаходяться на стінках посудини і містять пірофорні сполуки, підтримуються у вологому стані

  • .вийшли з ладу контрольно-вимірювальні прилади, а також засоби автоматичного захисту;

  • з’явився запах паленого або дим на компресорній установці або електродвигуні;

  • помітно збільшилась вібрація компресорної установки;

  • виявлені небезпечні тріщини на фундаменті;

  • не працює система вентиляції;

  • відключена чи несправна система автоматичного контролю загазо­ваності;

  • сталася розгерметизація ущільнень і газ попадає в приміщення;

  • відсутній підпір повітря в шлюз-тамбурі;

  • відсутнє освітлення в приміщенні;

  • виникла пожежа.

  1. Зупинка роботи компресорної установки проводиться аналогіч­но вимогам 6.42 цього розділу. При цьому перед зупинкою роботи електро­двигуна необхідно закрити вентиль на нагнітальному трубопроводі. Після зупинки компресорної установки необхідно закрити вентиль на трубопро­воді подачі охолоджувальної рідини.

  2. Якщо компресорна установка зупиняється на тривалий час (по­над три доби), то необхідно все обладнання продути газовим середовищем, яке рекомендоване підприємством-виробником, циліндри і рухомі частини густо змастити, прокрутивши ручку лубрикатора на 40—50 обертів, і по­вернути вал компресорної установки на 1 —2 оберти. Якщо в приміщенні компресорної установки температура нижче +5 °С, необхідно злити воду із системи охолодження компресорної установки.

  3. Під час аварійної зупинки компресорної установки перш за все вимикають електродвигун, потім виконуються операції, що передбачені в 6.50 цього розділу.

  4. Не дозволяється залишати без нагляду працюючу компресорну установку.

  5. Не дозволяється здійснювати пуск компресорної установки в роботу з несправною автоматикою безпеки (засобів блокування і сигна­лізації).

  6. Не дозволяється відкривати люки рами працюючої компресорної установки.

  7. Не дозволяється проводити підтягування болтових з’єднань, що знаходяться підтиском.

  8. Компресорна установка перед пуском у роботу після розкриття для огляду або ремонту хоча б одного вузла, що працює в середовищі при­родного газу, повинна бути продута газовим середовищем, яке рекомендо­ване підприємством-виробником.

  1. Не дозволяється проводити ремонт, чищення частин, що руха­ються, і усунення інших дефектів працюючої компресорної установки.Під час підготовки системи змащування механізму руху необ­хідно: зняти фільтри очищення масла, промити фільтри та їх гнізда вогне- безпечним розчинником, продути повітрям і установити фільтр на місце; оглянути і промити вогнебезпечним розчинником картер, просушити і за­лити його чистим фільтрованим маслом до верхньої риски масловказувача; перевірити стан паперового фільтра (якщо такий е) і за необхідності його замінити; установити запірні вентилі на трубопроводах подачі масла в ро­боче положення.

Для змащування механізму руху повинні застосовуватись масла, що рекомендовані підприємством-виробником компресорної установки.

  1. Підчас підготовки системи охолодження необхідно:

  • попередньо опресувати її пробним пуском води або антифризу з тис­ком, що дорівнює 1,5 (Рр^ — робочий тиск охолоджувальної рідини). Результати опресовування визнаються задовільними, якщо підчас випро­бувань не сталось падіння тиску за показаннями манометра і на всіх з’єд­наннях (зварних, різьових і фланцевих) не виявлено витікання і запотіван­ня. Час випробувань призначається згідно з інструкцією з ремонту;

  • опресувати систему трубопроводів гарячої води нагрівальних еле­ментів (якщо такі є) системи змащування пробним пуском води з тиском, що дорівнює 1,5 Рр^ (Рроб — робочий тиск гарячої води). Результати опре­совування визнаються задовільними, якщо підчас випробувань не сталось падіння тиску за манометром і в усіх з’єднаннях не виявлено витікання і за­потівання;

  • перевірити рівень охолоджувальної рідини в резервуарі та відрегу­лювати роботу автоматичних сигналізаторів рівня;

  • під час заповнення системи охолодження охолоджувальною ріди­ною перевірити за зливом надходження її (рідини) до всіх охолоджуваних точок, відрегулювати її витрату, переконатись у відсутності витікання рідини і провести настроювання приладів сигналізації і блокування систе­ми автоматизації за протоком охолоджувальної рідини.

  1. Підчас підготовки системи автоматичного управління необхідно перевірити:

  • наявність заземлення щитів та електродвигуна;

  • зовнішнім оглядом наявність і справність вимірювальних приладів, світлосигнальної арматури, вимикачів, перемикачів і командних кнопок;

  • за паспортами, клеймами і пломбами, що контрольно-вимірювальні прилади пройшли відповідну перевірку і придатні для експлуатації;

~ вихідні положення вимикачів, перемикачів, кнопок тощо, що при­значені для управління роботою компресорної установки, залежно від положення яких здійснюється пуск компресорної установки, або з місця, або з пульту (щита) управління, що встановлений поза компресорним від­діленням.

  1. Перед пуском компресорної установки на холостому ході необхідно:

  • перевірити стан затягнення різьових з’єднань кріплення циліндрів та електродвигуна до рами, кришок циліндрів, фланців проміжних холо­дильників до циліндрів; перевірити затягнення фундаментних і шатунних болтів, а також контрування шатунних болтів і штоків;

  • зняти по одному клапану на кожній порожнині стиснення;

  • відкрити люки, щоб мати можливість спостерігати за сальниками під час роботи компресорної установки;

  • вручну рукояткою провернути колінчастий вал не менше ніж на один повний оберт і переконатись у правильній установці поршнів, після чого рукоятку зняти;

  • - повернути рукоятку лубрикатора на 50-60 обертів, перевірити по­дачу масла на кожну змащувану точку, спостерігаючи в оглядові вікна луб­рикатора. Після цього рукоятку зняти;

  • перевірити наявність необхідного протоку води в системі охолод­ження;

  • перевірити ступінь натягу ременя клиноремінної передачі приводу насоса охолоджувальної рідини відповідно до рекомендацій підприємства- виробника;

  • за наявності вентилятора наддуву привідного електродвигуна не­обхідно відкрити засувку на лінії наддуву і пустити вентилятор у роботу;

  • перевірити вихідні положення вимикачів, перемикачів, кнопок тощо, що призначені для пуску і управління роботою компресорної уста­новки.

Обсяг передпускових операцій повинен бути уточнений з вимогами ке­рівництва з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

  1. Пуск компресорної установки без навантаження здійснюється відповідно до інструкції з її експлуатації.

  2. Індивідуальні випробування компресорної установки на холосто­му ході повинні проводитись у кілька етапів з метою виявлення і усунення несправностей, що викликані похибками монтажу і складання.

Кількість етапів і їх тривалість повинні бути указані в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

  1. Підчас роботи компресорної установки на холостому ході необ­хідно контролювати:

  • напрям обертання електродвигуна і відсутність різкого стуку;

  • відсутність витікань із системи змащування циліндрів і сальників;

  • справність роботи мастильного насоса як за манометром, так і через люк за наявністю масла, що розбризкується;

нагрівання корінних підшипників, верхніх і нижніх головок шатунів, крейцкопфів і їх гільз, температура яких не повинна перевищувати темпе­ратури, що вказана в керівництві з експлуатації компресорної установки давати масло в такій кількості, щоб на стінках циліндра і нагнітальних кла­панах виникала тонка плівка масла. Якщо в лубрикатор попала вода, ком­пресорну установку слід негайно зупинити, злити з резервуара лубрикато­ра масло, промити лубрикатор і залити його свіжим маслом;

  1. слідкувати за рівнем масла в рамі компресорної установки, який по­винен знаходитись між рисками масловказувача;

  2. слідкувати за справністю запобіжних клапанів і збереженістю пломби запобіжного клапана (ревізія і перевірка справності запобіжних клапанів виконується відповідно до 5.13 цих Правил);

  3. під час обкатування компресорної установки проводити вручну продування холодильника першого ступеня стискання і вологомасловід- дільників всіх ступенів стискання через кожну годину;

  1. підчас робочого режиму роботи компресорної установки проводити вручну контрольні продування холодильників і вологомасловіддільників, починаючи з першого ступеня стискання, через кожні чотири години, без­посередньо після закінчення автоматичного продування. За наявності за­лишків конденсату у вологомасловіддільниках слід збільшити частоту авто­матичних продувань, а також збільшити час продувань;

  1. слідкувати за герметичністю з’єднань;

  2. один раз за зміну проводити очистку пластинчасто-щілинного фільтра шляхом повороту рукоятки;

м) слідкувати за станом фундаменту (наявністю тріщин) і затягненням фундаментних болтів;

н) утримувати компресорну установку, застосовуваний інструмент і приміщення цеху в чистоті. Не допускати попадання масла на фундамент.

  1. Машиніст зобов’язаний зупинити компресорну установку, не че­каючи спрацьовування автоматичного захисту, якщо:

  • манометри на будь-якому ступені стискання, а також нагнітальній лінії, показують тиск вище допустимого;

  • манометр системи змащування показує тиск нижче величини, що указана в керівництві з експлуатації компресорної установки підприєм­ства-виробника;

  • підвищився або знизився тиск газу на всмоктуванні, порівняно з заданими величинами;

  • припинилась подача охолоджувальної рідини або виявилась не­справність системи охолодження;

  • припинилась подача повітря на наддув електродвигуна, а також на охолодження газу (за наявності системи повітряного охолодження газу);

  • прослуховуються стук, удари в компресорній установці та у двигуні або виявлено їх несправності, які можуть призвести до аварії;

  • температура стиснутого газу вище допустимої норми;

прилади на щиті компресорної установки указують на переванта­ження електродвигуна;Після пуску компресорної установки необхідно перевірити за пока­заннями манометра і термометра тиск і температуру масла в системі зма­щування кривошипно-шатунного механізму і, якщо протягом ЗО сек тиск масла не досягає нижньої межі тиску, що рекомендований керівництвом з експлуатації підприємства-виробника, і не спрацьовує система автоматич­ного блокування, компресорну установку слід негайно зупинити і усунути несправності; перевірити через контрольні вікна подачу масла лубрикато­ром, закрити ручні продувальні вентилі холодильників, починаючи з пер­шого ступеня, і вентиль на байпас; прослухати роботу компресора і в разі виявлення стуку або звуків, що не властиві нормальній роботі, зупинити компресорну установку і усунути несправності; перевірити за показаннями манометрів і термометрів тиск і температуру газів за ступенями стиснення, які повинні відповідати тискам і температурам, що указані у формулярі (паспорті).

У випадку зупинки компресорної установки через припинення її охо­лодження не дозволяється відновлення подачі охолоджувальної рідини на компресорну установку’до її повного охолодження в зупиненому стані.

  1. Якщо пуск компресорної установки проводиться після тривалої зупинки або з резерву, то після 30-хвилинної роботи її необхідно зупинити, відкрити люки рами і перевірити на дотик гільзи крейцкопфів, крейцкопфи, корінні підшипники і головки шатунів. У випадку нагрівання будь-якої деталі вище температури, що вказана у формулярі, необхідно усунути при­чину перегрівання.

  2. Підчас роботи компресорної установки машиніст зобов’язаний: а) слідкувати за показами контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені на щиті і безпосередньо на компресорній установці;

  • ) контролювати і фіксувати в журналі, форма якого наведена у фор­мулярі, не рідше двох разів на зміну наявність газу в баці антифризу;

  • ) контролювати і фіксувати в журналі, не рідше одного разу на дві години:

  • тиск і температуру газу після кожного ступеня стискання;

  • температуру стиснутого газу після холодильників;

  • температуру води в нагрівальному контурі системи змащування, якщо така є, яка не повинна бути понад 90 °С;

  • температуру охолоджувальної рідини на вході і виході із системи охолодження;

  • тиск і температуру масла в системі змащування кривошипно-ша­тунного механізму;

  • тиск стиснутого повітря, що надходить на наддув електронагрівника;

  • силу струму і напругу на привідному електродвигуні;