1. лагодити й регулювати електроінструмент під час роботи;

  2. залишати електроінструмент під час перерви в роботі на деталі, що оброблюється, або передавати електроінструмент іншим особам;

  3. тримати електроінструмент за кабель;

  4. працювати на висоті 1,5 м на приставних незакріплених трапах;

  5. вносити всередину барабанів, котлів, у танки та інші приміщення перетворювачі частоти й переносні трансформатори.

    1. До роботи на металорізальних верстатах допускаються особи, що мають відповідні посвідчення.

    2. Металорізальні верстати мають бути обладнані низьковольтним (до 42В) місцевим освітленням. Світильники мають бути надійно закріплені і фіксуватися у необхідних положеннях.

    3. Не допускається працювати на металорізальних верстатах під час хитавиці з креном понад 100.

    4. Поверхня палуби біля верстата має бути рівною і неслизькою (рифлене залізо, спецпокриття тощо), або вкритою дерев’яною підстилкою, прикріпленою до палуби.

    5. Під час виконання вогневих робіт (електрозварювальні, газозварювальні роботи, газове різання металів, роботи з паяльною лампою), а також фарбувальних і очисних робіт слід виконувати вимоги розділу 6 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України.

  1. Постановка суден на суднопідіймальні засоби і ремонт суден на них

    1. Перед постановкою судна на суднопідіймальний засіб екіпаж повинен бути ознайомлений:

  1. з цим підрозділом Правил;

  2. з особливостями даної суднопідіймальної операції;

  3. з розташуванням протипожежних засобів і санітарно-побутових приміщень на суднопідіймальних засобах і на території судноремонтного підприємства.

  1. Перед підійманням судно має бути звільнене від вантажу, баласту, палива, вибухових та вогненебезпечних матеріалів. Відсіки та інші суднові приміщення, у яких зберігається гас, бензин та інші матеріали, мають бути очищені, пропарені, провентильовані й опечатані.

  2. Вантажі й паливо залишати на судні допускається тільки у виняткових випадках з дозволу адміністрації судноремонтного підприємства.

У районі цистерн і танків, у яких залишене паливо, після закінчення суднопідіймальних операцій мають бути фарбою зроблені написи "Вогненебезпечно! Паливо!". Виконувати будь-які роботи, пов’язані з використанням відкритого вогню поблизу цих місць, не допускається.

  1. Перед підійманням судна та спусканням його на воду вантаж, що перебуває у трюмах та відсіках, має бути, за можливості, рівномірно розподілений з урахуванням міцності судна й доку, усі важкі предмети і вантажі надійно закріплені на своїх місцях.

Вантажні стріли, забортні трапи тощо мають бути завалені всередину судна і закріплені. Якорі мають бути втягнені у клюзи й закріплені наявними стопорними пристроями.

  1. Безпосередньо перед встановленням судна на суднопідіймальний засіб усі пристрої для закриття забортних отворів у підводній та надводній частинах борту судна мають бути перевірені, а усі бортові отвори (ілюмінатори, лацпорти, люки тощо) мають бути щільно задраєні.

  2. Не допускається робота механізмів і агрегатів судна під час стоянки на суднопідіймальному засобі.

Допускається робота окремих механізмів і агрегатів у виняткових випадках з дозволу адміністрації судноремонтного підприємства.

  1. Під час встановлення судна на суднопідіймальний засіб і спускання його на воду не допускається переходити з судна на суднопідіймальний засіб і назад без дозволу особи, відповідальної за суднопідіймальну операцію.

  2. Ремонтні роботи на суднопідіймальному засобі, що виконуються судновою командою, повинні виконуватись тільки з відома начальника суднопідіймального засобу (докмейстера).

  3. Особовий склад судна має бути ознайомлений старшим помічником капітана з інструкцією судноремонтного підприємства щодо роботи на риштуваннях. Старший помічник повинен переконатись у надійності риштувань та помостів.

  4. Під час спускання якорів і якорів-ланцюгів має бути поставлений спостерігач в районі спуску якорів, для попередження людей, що проходять внизу.

  5. Трап, що веде на борт судна з суднопідіймального засобу, має відповідати вимогам безпеки і бути надійним в експлуатації.

  6. Обладнання, що підлягає вивантаженню під час перебування судна на суднопідіймальному засобі, має зберігатись у місцях, передбачених адміністрацією судноремонтного підприємства.

  7. У період тривалої стоянки на суднопідіймальному засобі (з вимиканням господарсько-побутових систем) проживати екіпажу на судні не допускається.

  8. Екіпажу судна, що стоїть на суднопідіймальному засобі, не дозволяється:

  1. підключатись до водопроводу, паропроводу, електропроводки суднопідіймального засобу чи проводити самостійні переключення без відома адміністрації суднопідіймального засобу;

  2. віддавати кінці, що кріплять упори;

  3. проводити електрозварювання та газозварювання, розводити паяльні лампи та інші джерела вогню без відома адміністрації суднопідіймального засобу;

  4. працювати на альтанках;

ґ) працювати під вантажем, а також під риштуваннями під час встановлення тимчасових помостів, розпорів та підставок;

  1. розбирати риштування чи виготовляти їх, а також працювати на риштуваннях без відома виконроба судноремонтного підприємства чи начальника суднопідіймального засобу;

  2. скидати на суднопідіймальні засоби дошки, бруси, інструмент та інші важкі предмети. Їх слід спускати спеціальними спусками на відтяжках.

    1. Сміття та інші відходи з судна мають прибиратись у спеціально відведені для них місця. Не допускається спускання за борт залишків мастил та палива, а також вмісту трюмів, цистерн та лляла.

  1. Електрозварювальні роботи на борту судна

    1. Електрозварювальні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог розділу 6.2 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, НПАОП 28.52-7.11-80 "ОСТ 5.9823-80 Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки", НПАОП 0.00-5.12-01 „Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за № 541/5732 (далі - Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах), а також вимог цього підрозділу.

    2. Під час зварювальних робіт дерев’яний настил палуби і містки вкривають листами заліза так, щоб розплавлений метал, що падає, не міг викликати пожежі або опіку людей, які проходять або працюють поблизу.

    3. Для захисту зварника і зварювальних апаратів, що перебувають на відкритому повітрі, від атмосферних опадів має бути передбачене укриття (навіс, тент тощо).

    4. Робочі місця електрозварників мають бути закриті переносними огородженнями (щитами чи ширмами) для захисту оточуючих осіб від дії променів електричної дуги.

Огородження має бути виготовлене з негорючого матеріалу.

  1. Електрозварювальні апарати, обладнання й частини, що зварюються, мають бути заземлені.

Заземлювальний провідник необхідно приєднати до заземлення якомога ближче до зварювальної установки. Заземлювати пересувні агрегати дугового зварювання необхідно до підключення їх до мережі й не порушувати заземлення до вимикання установок від мережі. Вторинна обмотка і корпус зварювального апарата мають бути заземлені роздільно. Послідовне заземлення не допускається.

Обладнання для електрозварювання повинно мати реле холостого ходу.

  1. Під час ведення зварювальних робіт на висоті необхідно створити умови для безпечної роботи зварника, враховуючи хвилювання морської поверхні.

  2. Для захисту обличчя й очей від дії променів відкритої електричної дуги зварники мають користуватися маскою або щитком із захисними скельцями (світлофільтрами) різної прозорості залежно від методу зварювання і зварювального струму.

  3. Щитки й маски для електрозварників повинні відповідати вимогам чинних стандартів. Вид маски та щитка визначається умовами зварювання.

  4. У разі появи на масках чи щитках тріщин чи отворів, пропалених бризками металу, вони мають бути замінені на справні.

  5. Під час електрозварювання під шаром флюсу електрозварники та їх підручні, а також працівники, що виконують зачищення поверхонь наплавленого металу (швів), мають бути в захисних окулярах з безколірними скельцями.

  6. Під час газо-, електрорізання та інших електрозварювальних робіт, що виконуються сидячи, на колінах чи лежачи на зварюваних виробах, зварникам мають видаватись діелектричні мати достатніх розмірів для ізоляції від виробу, що зварюється.

У разі дугового електрозварювання та газоелектричного різання всередині котлів, цистерн тощо, зварникам мають видаватись (крім спецодягу та матів) захисні каски з діелектричних матеріалів.

  1. Для захисту від зіткнення з холодним металом у закритих ємностях електрозварники мають забезпечуватись повстяними підстилками або матами, що мають гумовий прошарок, наколінниками та підлокітниками, виготовленими з брезенту й вати.

  2. Робота в закритих ємностях має виконуватись зварником під контролем спеціально проінструктованого спостережника, що перебуває ззовні ємності, що зварюється. Зварник, що працює всередині ємності, повинен мати захисний пояс із канатом, кінець якого має перебувати у спостережника.

  3. У разі зварювання у замкнутих та важкодоступних приміщеннях має проводитися постійна перевірка вмісту кисню у цьому приміщенні за допомогою автоматичного газоаналізатора безперервної дії.

У разі зварювання у двоокисі вуглецю у замкнутих та важкодоступних приміщеннях, крім перевірки на вміст кисню у даному приміщенні має проводитись перевірка на вміст окису та двоокису вуглецю кілька разів за зміну за допомогою автоматичних чи переносних газоаналізаторів.

  1. У разі проведення зварювальних робіт всередині цистерн, відсіків судна тощо трансформатор для переносних ламп має встановлюватись поза об’єктом, що зварюється. Вторинна обмотка трансформатора має бути заземлена.

  2. Умикання електрозварювальних трансформаторів або електродвигунів генераторів має здійснюватися рубильником.

Усі роботи з електрозварювальними агрегатами, осциляторами та іншими приладами, а також спостереження за їхнім станом у процесі експлуатації, здійснюються електриками.

Зварювальні агрегати мають бути захищені запобіжниками з боку мережі живлення.

  1. Обмежувач напруги має знижувати напругу холостого ходу на вихідних затискачах зварювального кола до значення, що не перевищує 12 В, не пізніше, ніж через 1 с після розмикання зварювального кола.

  2. Під час робіт у особливо небезпечних приміщеннях, а також тунелях, відсіках, цистернах тощо, електрозварювальна установка повинна мати електричне блокування, що забезпечує автоматичне увімкнення зварювального кола при стиканні електрода зі зварюваним виробом та автоматичне розривання зварювального кола при холостому ході, або зниженні напруги у зварювальному ланцюзі до 12 В.

  3. Обмежувач напруги має бути устаткований світловою сигналізацією про наявність небезпечної напруги на виході джерела струму для дугового зварювання.

  4. На видному місці корпусів зварювальних трансформаторів та випрямлячів класів захисту 01 та 1 за ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки” має бути напис "Без заземлення не вмикати!".

  5. Довжина кабелів між живильною мережею і пересувним зварювальним агрегатом не повинна перевищувати 10 м.

  6. Пересувні зварювальні установки на час їх пересування повинні вимикатись від мережі.

  7. Місця паяних і зварних з’єднань мають бути ізольовані.

  8. З’єднання електродотримача зі зварювальним кабелем має здійснюватись через гнучкий кабель довжиною 1 м.

  9. Не допускається використання устаткування, конструкцій електроустаткування і мережі заземлення як зворотнього проводу.

  10. У пересувних зварювальних установках зворотній кабель повинен бути ізольованим, як і кабель, приєднаний до електродотримача.

  11. Під час зварювання у замкнутих об’ємах судна, коли застосування загального вентилювання чи місцевої витяжної вентиляції неможливе, мають застосовуватись установки для подачі свіжого повітря у зону дихання електрозварника.

  12. Не допускається:

  1. користуватись електродотримачами з пошкодженою ізоляцією держака;

  2. проведення зварювальних робіт на обладнанні, посудинах, трубопроводах тощо, які перебувають під тиском;

  3. працювати без захисних щитів на відкритих палубах у місцях проходу людей.

    1. Під час перерв у роботі електрозварювальна установка має бути вимкнена.

  1. Електрозварювальні роботи під водою

    1. Під час електрозварювальних робіт під водою повинні виконуватися вимоги Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, Єдиних правил безпеки на водолазних роботах, а також вимоги даного підрозділу.

    2. До проведення електрозварювальних робіт під водою допускаються тільки особи, що мають відповідну освіту та досвід роботи і мають спеціальне посвідчення на право проведення робіт з підводного електрозварювання.

    3. Електрозварювання під водою допускається тільки за наявності електрозварника-водолаза, спостережника, що перебуває над водою і має прямий двобічний телефонний зв’язок зі зварником-водолазом. У безпосередній близькості від спостережника мають бути телефон, автоматичний вимикач напруги холостого ходу (контактор) і рубильник для відключення установки від мережі живлення.

    4. Поверхня електродів, за винятком торців та кінців, а також електродотримач мають бути вкриті гідроізоляційною плівкою.

    5. Для захисту очей водолаза від впливу електродуги передній ілюмінатор шолома зварника-водолаза має бути закритий відповідним світлофільтром на 65% його оглядової площі.

    6. У разі попадання води у водолазну сорочку (гідрокомбінезон) водолаз повинен подати команду про вимикання струму й виходити наверх.

  2. Газозварювальні роботи

    1. Газозварювальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог розділу 6.3 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, а також вимог даного підрозділу.

    2. Усі працівники, що виконують роботи зі стисненими газами повинні бути ознайомлені з кольоровим маркуванням балонів з такими газами згідно ГОСТ 949-73 „Балони сталеві малого і середнього об’єму для газів на Pp<19,6 МПа”.

    3. Газозварники та газорізальники мають бути забезпечені захисними окулярами закритого типу зі світлофільтрами, що відповідають потужності пальників.

    4. На зварювальних постах кисневі й ацетиленові балони повинні встановлюватись у вертикальному стані у спеціальних стояках і міцно прикріплятись до них хомутами.

    5. Кисневі й ацетиленові балони мають перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення і 5 м від місця зварювання та інших джерел тепла.

    6. Відбирання кисню з балона повинно проводитись до залишкового тиску не нижче 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).