Приміщення, у яких у процесі виробництва виділяються пил, пара чи гази, повинні бути ізольовані від інших приміщень.
Сполучені між собою приміщення, які мають різко виражену різницю температури або вологості, розділяються тамбурами, коридорами, тамбур-шлюзами, шторами або повітряними завісами.
Приміщення, де проводиться робота з рідким азотом, повинне бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією з механічним збудженням або мати природну вентиляцію (кватирки).
У виробничих приміщеннях передбачаються місця для інструменту, вогнегасників, аптечок першої допомоги.
У добре видимих місцях повинні бути вивішені плакати з безпеки праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії та плани безпечної евакуації людей і тварин під час пожежі або іншого стихійного лиха.
Не допускається зберігання в приміщеннях обладнання, інвентарю, матеріалів тощо, які не мають безпосереднього відношення до даного виробництва.
Підлога у виробничих приміщеннях, де можливе забруднення жиром, молоком тощо, повинна промиватися гарячим розчином мила або кальцинованої соди, як правило, раз на зміну, а панелі стін - за необхідністю.
Для попередження виникнення крокової напруги керамзитобетонна підлога в стійлах для тварин повинна бути обладнана пристроями для вирівнювання електричних потенціалів.
У нижній частині станків доїльних установок, які мають траншею для оператора, повинен бути встановлений бризковідбивний щиток висотою 0, 12 м з нахилом 75 град. у бік стійла корови.
Установка каналізаційних решіток у доїльних станках повинна виключати їх зміщення ногами тварин.
Віконні рами і вентиляційні пристрої вікон повинні мати легко керовані ручні або механізовані пристрої для відкривання, закривання і фіксування їх з підлоги у потрібному положенні. Вікна у відкритому положенні не повинні створювати небезпеку для персоналу.
Отвори у стінах, якими транспортуються сипучі корми на кормороздавальні установки, обладнуються пристроями (підвісні щитки, фартухи тощо), що виключають протяги у приміщеннях.
Поверхні будівельних конструкцій, стін, стелі та підлога виробничих приміщень повинні бути рівними, стійкими до хімічно агресивного середовища, не допускати абсорбції шкідливих речовин, легко оброблятися під час проведення дезінфекції та вологого прибирання.
Годівниці не повинні мати гострих кутів та інших небезпечних виступів.
Фарбування стін, стелі, обладнання кормоцехів, кормокухонь, складів тощо повинне відповідати вимогам санітарії.
Підлога в робочій зоні оператора доїльних установок з траншеями повинна мати настил у вигляді дерев'яних решіток.
Для запобігання надходженню в доїльний зал забрудненого повітря необхідно забезпечити ізоляцію доїльного залу від корівників розсувними воротами, шторами або повітряними завісами.
Люки і завантажувальні отвори повинні закриватися міцними кришками, які згідно з ГОСТ 12.4.026-71 фарбують з обох боків у сигнальний жовтий колір.
У приміщеннях, де використовуються електрокари, навантажувачі та інший технологічний транспорт, слід виділяти окремі зони для проїзду транспорту і для проходу людей. Постійні робочі місця слід огородити.
Під час роботи у виробничому приміщенні машин з двигунами внутрішнього згоряння слід проводити вентилювання (провітрювання) приміщення.
Перебування машин з працюючим двигуном внутрішнього згоряння у приміщеннях допускається тільки на час виконання технологічного процесу. Машини повинні бути обладнані глушниками шуму та іскрогасниками.
У закритих виробничих приміщеннях мікроклімат повинен відповідати ВНТП-СГіП-46-1.94. Повітротехнічне обладнання повинне постійно функціонувати, а в разі несправності - сигналізувати про неї.
Пристрої для вентиляції закритих виробничих приміщень не повинні створювати протягів.
У манежі для взяття сперми в бугаїв за всім периметром встановлюють вертикальні стовпці висотою 2 м із товстостінних труб діаметром не менше 100 мм на відстані 1 м від стіни з проміжком між трубами 0, 4 м. Стовпці нижнім кінцем на 0, 5 м закладаються у бетон, у верхній частині зварюються впоперек без перехватів. Не можна зварювати труби поперечними перетинками.
Підлога у манежі не повинна бути слизькою.
Передманежні приміщення повинні бути обладнані острівками безпеки для працівників.
Гноєсховища потрібно влаштовувати секційно з метою проведення профілактичних ремонтів і очищення, а укоси зміцнювати проти їх розмиву.
Глибокі гноєприймачі, ємкості для зберігання рідкого гною, аеротенки, гноєсховища повинні мати запобіжні огородження. Металеві сходинки з рифленими ступенями необхідно періодично очищати від бруду, льоду і снігу.
ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ
Внутрішні системи водопроводу і каналізації тваринницьких приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95.
Підприємства забезпечуються достатньою кількістю води, необхідною для задоволення питних потреб відповідно до санітарних норм, господарсько-виробничих потреб та потреб пожежогасіння згідно з ДБН В.2.2-1-95, ВНТП-СГіП-46-1.94. Якість води повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940.
Не допускається поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для технологічних потреб.
Джерела водопостачання та оцінка можливостей їх використання, водопровідні споруди, водогони, зони санітарної охорони групового водопроводу і водопостачання пасовищ повинні відповідати вимогам відомчих будівельних норм Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі і споруди, затверджених Міністерством сільського господарства і продовольства України в 1996 році (ВБН СГіП-46/33-2.5-5.96), "Водоснабжение. Групповые водопроводы сельскохозяйственного назначения. Нормы проектирования", затверджених наказом Державного агропромислового комітету СРСР і Міністерства водного господарства СРСР від 08.08.88 N 533/254 (ВСН 33/10-2.2.10-88), "Водоснабжение. Пастбищные системы и водопойные пункты", затверджених наказом Міністерства водного господарства СРСР від 01.09.86 N 318 (ВСН 33-2.2.04-86), та ВНТП-СГіП-46-1.94.
У місцях забору води для пиття та господарських потреб належить улаштовувати зони санітарної охорони джерел водопостачання згідно з вимогами ВСН 33/10-2.2.10-88.
Питання про забезпечення питною водою обслуговуючого персоналу та тварин на пасовищах повинне вирішуватися за погодженням із місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.
Для відведення виробничих та господарсько-побутових стічних вод потрібно влаштовувати каналізацію. Кількість та типи систем каналізації повинні визначатися з урахуванням забезпечення повного знезараження стоків.
Відповідно до ДБН В.2.2-1-95 відведення промивних вод до каналізації від технологічного обладнання для приймання, транспортування та обробки молока повинне здійснюватися закритим способом із розривом струменя не менше 0, 02 м.
Не допускається прокладання мереж внутрішньої каналізації під стелею (відкрито та закрито) у приміщеннях для зберігання та переробки харчової продукції.
ОСВІТЛЕННЯ
Освітлення виробничих та допоміжних приміщень повинне відповідати вимогам СНиП II-4-79.
Робочі місця, на яких внаслідок відмови приладів штучного освітлення можуть виникати небезпечні ситуації, повинні мати системи аварійного освітлення, які автоматично включаються під час виключення струму в загальній електромережі.
Світильники аварійного та евакуаційного освітлення (з обов'язковими відмінними позначеннями) під'єднують до мережі, незалежної від мережі робочого освітлення, або до іншого джерела живлення.
Світильники аварійного освітлення можуть використовуватися як евакуаційні.
Контроль освітленості повинен проводитися не рідше одного разу на рік, а також після кожної групової заміни джерел світла. Він має здійснюватися вимірюванням освітленості на робочих місцях, перевіркою освітлення відповідності проекту, типів і кількості освітлювальних приладів, а також їх розміщення відносно світлових отворів і обладнання.
Вимірювання рівня освітленості проводиться у площині робочої поверхні згідно з вимогами державного стандарту України "Будівлі і споруди. Методи вимірювання освітленості" (ДСТУ Б В.2.2-6-97).
Експлуатація освітлювального обладнання повинна здійснюватися згідно з "Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей" (ПТЭ) і ДНАОП 0.00-1.21-98.
Усі роботи з технічного обслуговування та чищення світильників проводиться тільки електротехнічним персоналом із застосуванням засобів доступу, що відповідають вимогам безпеки (драбини, пересувні механізми і установки), після зняття електричної напруги та остигання світильників.
Обслуговування світильників з висотою підвішування до 5 м від підлоги дозволяється з приставних драбин і драбин-стрем'янок працівниками в кількості не менше двох осіб.
Чищення світильників у приміщеннях загального призначення повинно проводитися не рідше одного разу на 3 місяці.
У сараях, навісах потрібно монтувати електричну мережу напругою 12-42 В для підключення переносних світильників.
У вибухонебезпечних приміщеннях застосовуються світильники у вибухозахищеному виконанні, а в пожежонебезпечних світильники у закритому виконанні.
Люмінесцентні лампи та інші джерела світла з ртутним наповненням після їх виходу з ладу повинні зберігатися упакованими, у спеціальному приміщенні та періодично вивозитися у спеціально відведені місця для дезактивації та знищення.
ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ
Системи опалення і вентиляції приміщень необхідно влаштовувати згідно з вимогами будівельних норм і правил "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (СНиП 2.04.05-91), ДБН В.2.2-1-95, ВНТП-СГіП-46-1.94, державного стандарту "Системы вентиляционные. Общие требования" із змінами 1988 року (ГОСТ 12.4.021-75) та Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (із змінами) (ДНАОП 0.00-1.11-98).
Забезпечення гарячою водою приміщень необхідно проводити згідно з вимогами будівельних норм і правил "Внутренний водопровод и канализация зданий" (із змінами) (СНиП 2.04.01-85); температуру та витрату гарячої води потрібно приймати за нормами технологічного процесу.
Джерела із значним виділенням конвекційної теплоти (парові, водогрійні і варильні котли, автоклави, трубопроводи теплоносія тощо) у місцях можливого контакту працівників повинні бути теплоізольовані або огороджені.
Прилади контролю температури і відносної вологості повітря встановлюються на видних місцях у всіх виробничих приміщеннях.
Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.
Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.
Загальнообмінна вентиляція цих приміщень повинна забезпечувати такий обмін повітря, при якому концентрація шкідливих речовин у повітрі приміщення не перевищувала б гранично допустимих рівнів.
Джерела із значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані та обладнані місцевими відсмоктувачами.
ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ
Конструкції машин і обладнання, які використовуються під час виконання робіт, повинні відповідати чинним стандартам із безпеки праці.
Приймання з ремонту й передавання в експлуатацію відремонтованих машин і обладнання здійснюється тільки на підставі акта ремонтного підприємства (структурного підрозділу), який підтверджує відповідність відремонтованих виробів вимогам безпеки праці.
