5.6 Простежуваність вимірювання

  1. Загальні положення

Усе устатковання, використовуване для проведення випробовування та (або) калібрування, зокрема устатковання для допоміжних вимірювань (наприклад, умов довкілля), що має істотний вплив на точність та вірогідність результатів випробовування, калібрування або відбирання зразків повинно бути відкаліброване до його введення в експлуатування. У лабораторії повинна бути вста­новлена програма та процедура для проведення калібрування свого устатковання.

Примітка. Така програма повинна охоплюючи систему вибирання, використовування, калібрування, перевіряння, конт­ролювання та підтримування еталонів, зразкових речовин, використовуваних як еталони, а також вимірювального та випробо- вувального устатковання, використовуваного для проведення випробовування та калібрування.

  1. Спеціальні вимоги

    1. Калібрування

      1. Для калібрувальних лабораторій повинна бути створена і функціювати програма ка­лібрування устатковання для того, щоб забезпечувати простежуваність проведених лабораторією калібрування та вимірювання до Міжнародної системи одиниць (SI) (Systeme international d’unites).

Калібрувальна лабораторія встановлює простежуваність вимірювання своїх власних еталонів та вимірювальних інструментів із системою SI за допомогою нерозривного ланцюга калібрування або зіставлень, що зв’язують їх із відповідними первинними еталонами одиниць системи SI. Зв’я­зок з одиницями системи SI можна досягти посиланням на національні еталони Національні ета­лони можуть бути первинними еталонами, які є первинним відтворенням одиниць системи SI, або прийнятими представленнями одиниць системи SI на основі фундаментальних фізичних констант, або вони можуть бути вторинними еталонами, що пройшли калібрування в іншому національно­му метрологічному інституті. У разі використання сторонніх калібрувальних послуг простежуваність вимірювання потрібно забезпечувати тим, що такі послуги надають лабораторії, які можуть проде­монструвати свою компетентність, здатність проводити вимірювання та продемонструвати просте­жуваність своїх вимірювань. Свідоцтва про калібрування, які видають ці лабораторії, повинні місти­ти результати вимірювань, зокрема вимірювання невизначеностей та (або) констатацію відповід­ності визначеній метрологічній специфікації (див. також 5.10.4.2).

Примітка 1. Калібрувальні лабораторії, що відповідають вимогам цього стандарту, вважаються компетентними Свідоцт­во про калібрування з логотипом органу акредитації, видане калібрувальною лабораторією, акредитованою на відповідність цьому стандарту щодо проведення даного виду калібрування, є достатнім свідченням простежуваності зазначених калібру­вальних даних.

Примітка 2. Простежуваність вимірювання до одиниць системи SI можна досягнути посиланням на відповідний первинний еталон (див. VIM:10S3, 6.4) або посиланням на природну константу, значення якої відомо в межах значення відповідної одиниці системи SI та рекомендовано Генеральною конференцією мір та ваг (CGPM) і Міжнародним комітетом мір та ваг (СІРМ).

Примітка 3. Калібрувальні лабораторії, що мають свої власні первинні еталони або представлення одиниць системи SI на основі фундаментальних фізичних констант, можуть декларувати простежуваність своїх вимірювань до системи SI тільки після того як ці еталони буде звірено, прямо або опосередковано, з іншими подібними еталонами національного метрологіч­ного інституту.

Примітка 4. Термін визначена метрологічна специфікація означає, що із свідоцтва про калібрування повинно бути ясно, з якими технічними характеристиками проводили порівнювання вимірювання. Для цього в ньому повинні бути відзначені дані технічні характеристики або зазначено точне посилання на відповідні технічні характеристики.

Примітка 5. Якщо терміни міжнародний еталон або національний еталон використовують в зв’язку з простежувані- стю, то передбачається що ці еталони мають властивості первинних еталонів для відтворювання одиниць системи SI.

Примітка 6. Простежуваність до національних еталонів не обов'язково потребує використання послуг національного метрологічного інституту країни, у якій лабораторія розташована.

Примітка 7. Якщо калібрувальна лабораторія бажає або зобов’язана отримати простежуваність вимірювання від націо­нального метрологічного інституту іншої країни, ця лабораторія повинна вибрати національний метрологічний інститут, що ак­тивно бере участь у діяльності ВІРМ, безпосередньо або за посередництвом регіональних груп.

Примітка 8. Нерозривність ланцюга під час звіряння або калібрування може бути досягнута за декілька етапів, викону­ваних різними лабораторіями, здатними продемонструвати простежуваність.

  1. Існують калібрування, що уданий час не можуть бути точно виконані в одиницях сис­теми SI. У цих випадках калібрування повинне забезпечувати достовірність вимірювань установ­ленням простежуваності вимірювання до відповідних еталонів, як-от:

  • використання стандартних зразків, наданих компетентним постачальником, щоб дати надій­не визначення фізичних або хімічних характеристик матеріалу;

  • використання встановлених методів та (або) узгоджених еталонів, чітко описаних та узгод­жених усіма зацікавленими сторонами.

Якщо можливо, то треба вимагати участі у відповідних програмах міжлабораторних порівнянь.

5.Є.2.2 Проведення випробовувань

5.6.2.2.1 Щодо випробовувальних лабораторій вимоги, наведені в 5.6.2.1, застосовні до ви­користовуваного вимірювального та випробовувального устатковання з вимірювальними функці­ями, якщо тільки не було встановлено, що вплив калібрування на загальну невизначеність резуль­татів випробовувань незначний. Коли виникає така ситуація, лабораторія повинна гарантувати, щоб використовуване устатковання може забезпечити необхідну невизначеність вимірювання.

Примітка. Точність, з якою вимоги 5.6.2.1 слід виконувати, залежить від відносного впливу невизначеності калібруван­ня на загальну невизначеність. Якщо калібрування є домінувальним чинником, вимог треба суворо дотримуватися.

5.Є.2.2.2 Якщо простежуваність вимірювання до одиниць системи SI неможлива та (або) нео­бов'язкова, то для випробовувальних лабораторій (наприклад, до стандартних зразків, узгоджених методів та (або) узгоджених еталонів) чинні такі самі вимоги щодо простежуваності, як і для каліб­рувальних лабораторій (див. 5.6.2.1.2).

5.6.3 Вихідні еталони та стандартні зразки

  1. Вихідні еталони

Лабораторія повинна мати програму і процедуру калібрування своїх власних вихідних ета­лонів. Вихідні еталони повинні бути відкалібровані органом, що може забезпечити простежуваність, як це описано в 5.6.2.1.3 Такі наявні в лабораторії еталони потрібно використовувати лише для ка­лібрування і більш ні для ніяких інших цілей, якщо не можна показати, що їх характеристика, як вихідних еталонів, не була визнана недійсною. Вихідні еталони потрібно калібрувати до та після будь-якого регулювання.

  1. Стандартні зразки

Стандартні зразки, за можливості, треба простежувати до одиниць системи SI або до стандарт­них зразків. Внутрішні зразкові речовини потрібно перевіряти залежно від технічних та економіч­них потреб.

  1. Проміжне перевіряння

Перевіряння, необхідні для підтримування довіри до статусу калібрування вихідних, первин­них еталонів, еталонів передавання або робочих еталонів і стандартних зразків, потрібно прово­дити згідно з визначеними процедурами та графіками.

  1. Транспортування та зберігання

Лабораторія повинна мати процедури безпечного поводження, транспортування, зберігання та використовування вихідних еталонів та стандартних зразків для того, щоб запобігти забрудненню або ушкодженню, а також для того, щоб зберегти їхню цілісність.

Примітка. Якщо вихідні еталони та зразкові речовини використовують для проведення випробовування, калібрування або відбирання зразків поза постійною лабораторією, то може виникнути потреба у додаткових процедурах.

  1. Відбирання зразків

Лабораторія повинна мати план та процедури відбирання зразків, якщо лабораторія про­водить відбирання зразків речовин, матеріалів або продукції для наступного випробовування аб

окалібрування. План та процедура відбирання зразків повинні бути у наявності на місці проведен­ня відбирання зразків. Плани відбирання зразків повинні, коли це доцільно, спиратися на статис­тичні методи. У процесі проведення відбирання зразків необхідно враховувати чинники, які необ­хідно контролювати для того, щоб забезпечити вірогідність результатів випробовування та каліб­рування.

Примітка 1. Відбирання зразків — це визначена процедура, за допомогою якої беруть частину речовини, матеріалу або продукції для проведення випробовування або калібрування репрезентативного зразка сукупності. Необхідність відбирання зразків може бути зазначена у відповідних технічних умовах, згідно з якими проводять випробовування або калібрування ре­човини, матеріалу або продукції. У деяких випадках (наприклад, у разі арбітражного аналізування) зразок може не бути ре­презентативним, а бути визначеним виходячи з наявності.

Примітка 2. У процедурах відбирання зразків треба описувати вибирання, план відбирання, вилучання та готування зразка або зразків із речовини, матеріалу або продукції для отримування необхідної інформації.

    1. Якщо замовник вимагає відхилів, доповнень або винятків стосовно документованої про­цедури відбирання зразків, то вони повинні бути докладно зареєстровані разом з відповідними даними відбирання зразків та долучені до всіх документів, що містять результати випробовуван­ня та (або) калібрування, а також повідомити відповідному персоналу.

    2. Лабораторія повинна мати процедури реєстрації відповідних даних та операцій, що сто­суються відбирання зразків, які становлять частину випробовування або калібрування, яке прово­дять. Ці зареєстровані дані повинні містити: використовувану процедуру відбирання зразків, іден­тифікацію спеціаліста, що проводить відбирання зразків, умови довкілля (якщо необхідно), а та­кож діаграми або інші еквівалентні засоби для необхідної ідентифікації місця відбирання зразків та, якщо необхідно, статистичні дані, на які спираються процедури відбирання зразків.

  1. Поводження з випробовуваними виробами та виробами, які підлягають калібруванню

    1. Лабораторія повинна мати методики транспортування, отримування, поводження, захис­ту, зберігання, підтримування належних умов та (або) звільнення від випробних виробів, та тих які підлягають калібруванню, зокрема враховувати положення, необхідні для захисту цілості випробного виробу та того, який підлягає калібруванню, а також захисту інтересів лабораторії та замовника.

    2. У лабораторії повинна бути система ідентифікації виробів, які випробовують та (або) ка­лібрують. Ідентифікацію потрібно зберігати протягом усього перебування виробу в лабораторії. Си­стема повинна бути спроектована та діяти таким чином, щоб не допустити плутанини виробів фізично або під час посилання на них у звітах або інших документах. Якщо необхідно, система повинна пе­редбачати поділ виробів на групи та переміщення виробів усередині лабораторії або з неї.

    3. На одержаний для випробовування або калібрування виріб аномалії та відхили від нор­мальних або заданих умов, передбачених методом випробовування або калібрування, потрібно за­реєструвати. Якщо є сумніви щодо придатності виробу для випробовування або калібрування, чи якщо він не відповідає наданому опису, або необхідні випробовування або калібрування не описані достатньо докладно, лабораторія повинна проконсультуватися із замовником, щоб отримати по­дальші вказівки до початку випробовування або калібрування (повинен бути протокол переговорів).

    4. Лабораторія повинна виконувати процедури та відповідні можливості, щоб уникнути по­гіршення характеристик, втрати або ушкоджень виробів для випробовування та калібрування під час їх зберігання, поводження з ними та готування. Інструкції з поводження, які додають до виробу, по­трібно виконувати. Якщо вироби потрібно зберігати або кондиціювати за певних умов довкілля, то ці умови потрібно підтримувати, контролювати та реєструвати. Якщо виріб для випробовування або калібрування або його частину потрібно зберігати, то лабораторія повинна мати пристрої для їх збе­рігання та безпеки, які захищають стан та цілість цих виробів або їх відповідних частин.

Примітка 1. Якщо випробовувані вироби підлягають поверненню в експлуатацію після випробовування, то потрібна особлива обережність, щоб їх не ушкодити або не зіпсувати під час поводження, проведення випробовувань або у процесі зберігання/чекання

Примітка 2. Особи, відповідальні за приймання і транспортування зразків, повинні бути обізнані процедурою відбиран­ня зразків та інформацією про їх зберігання та транспортування, зокрема інформацією про чинники відбирання зразків що впливають на результати випробовування або калібрування.

Примітка 3. Безпечне зберігання об’єктів випробовування або калібрування може знадобитися з різних причин це мо­жуть бути вимоги до реєстрування, забезпечення безпеки, враховування цінності об’єкта, а також забезпечення можливості додаткового випробовування в наступний період.