---

12.8.5. Парові і водогрійні котли при камерному спалюванні палива повинні бути обладнані автоматичними приладами для припинення подачі палива в топку у випадках:

– згасання факела в топці;

– відключення димососів або припинення тяги;

– відключення всіх дуттьових вентиляторів;

– несправності автоматики безпеки.

13. ВОДНИЙ РЕЖИМ КОТЛІВ

13.1. Водний режим повинен забезпечувати роботу парових і водогрійних котлів без ушкодження їх елементів унаслідок відкладання накипу і шламу або внаслідок корозії металу.

13.2. Вибір засобів обробки води для живлення котлів і підживлення системи опалення повинен здійснюватися спеціалізованою (проектною, налагоджувальною) організацією.

Експлуатація котлів без докотлової обробки води забороняється.

13.3. Періодичність чищення парових і водогрійних котлів повинна бути такою, щоб товщина відкладень на найбільш теплонапружених ділянках поверхні нагріву котла на час його зупинки на чищення не перевищувала 0,5 мм.

13.4. Для відкритих систем теплопостачання живильна і підживлювальна вода додатково повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 «Вода питна».

13.5. Якість мережної підживлювальної води водогрійних котлів нормується за показниками (табл. 1).

Таблиця 1

13.6. Для стальних парових котлів якість живильної води повинна відповідати таким вимогам (табл.2).

Таблиця 2

Солевміст і лужність котлової води встановлюються на основі теплохімічних випробувань. Відносна лужність не нормується.

13.7. На резервних лініях сирої води, приєднаних до ліній зм’якшеної води чи конденсату, а також до живильних баків, установлюють два запірних органи і контрольний кран між ними. Запірні органи повинні знаходитися в закритому положенні і бути опломбовані, контрольний кран відкритий. Кожний випадок живлення котла сирою водою фіксується записом у журнал із водопідготовки.

13.8. У котельні ведеться журнал (відомість) водопідготовки для запису результатів аналізів води, даних щодо продування котлів та операцій по обслуговуванню устаткування водопідготовки. При кожній зупинці котла для чищення внутрішніх поверхонь його елементів у журналі з водопідготовки записується вид і товщина накипу і шламу.

14. ЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ

14.1. Для живлення котлів водою допускається застосування:

– відцентрових і поршневих насосів з електричним приводом;

– відцентрових поршневих насосів з паровим приводом;

– насосів з ручним приводом;

– водопровідної мережі.

Використання водопроводу допускається замість одного з насосів, якщо тиск води у водопроводі безпосередньо в котлі перевищує робочий тиск не менше як на 0,1 МПа (1 кгс/см²). У цьому випадку на водопроводі в безпосередній близькості від котлів повинні бути встановлені запірний вентиль, зворотний клапан і манометр.

14.2. На корпусі кожного живильного насоса має бути прикріплена табличка, на якій вказуються такі дані:

– назва заводу-виготовлювача;

– рік виготовлення і заводський номер;

– номінальна продуктивність при номінальній температурі води;

– частота обертання відцентрових насосів або число ходів для поршневих насосів;

– максимальний напір при номінальній продуктивності;

– номінальна температура води перед насосом.

14.3. Тип, характеристика, кількість і схема включення живильних пристроїв повинні вибиратися спеціалізованою організацією по проектуванню котельних із метою забезпечення надійної і безпечної експлуатації котла на всіх режимах, включаючи й аварійні зупинки.

14.4. При примусовій циркуляції води в системі опалення в котельній має бути не менше двох мережних насосів, один із яких повинен бути резервним.

Допускається не влаштовувати резервний насос при чотирьох робочих мережних насосах в одній групі.

14.5. Кількість і продуктивність мережних насосів повинна вибиратися проектною організацією за умови забезпечення нормальної роботи системи опалення.

14.6. Для підживлення системи без розширювальної посудини в котельній має бути встановлено не менше двох насосів із електричним приводом; підживлювальні насоси повинні автоматично підтримувати тиск у системі.

Для підживлення системи опалення з розширювальною посудиною в котельній має бути не менше двох насосів, у тому числі допускається один ручний.

14.7. Підживлення водогрійних котлів, працюючих на систему опалення з примусовою циркуляцією, повинно здійснюватися в трубопровід на всмоктуванні мережних насосів системи опалення, а при природній циркуляції – у зворотний трубопровід системи опалення на відстані не менше
3 м від запірного пристрою котла.

14.8. На живильному трубопроводі між запірним органом і поршневим насосом, в якому немає запобіжного клапана, а створюваний напір перевищує розрахунковий тиск трубопроводу, повинен бути встановлений запобіжний клапан.

15. УТРИМАННЯ, ОБСЛУГОВУВАННЯ І НАГЛЯД ЗА КОТЛАМИ

15.1. Власник котла повинен забезпечити утримання котлів у справному стані, а також безпечні умови їх роботи, організувавши обслуговування, ремонт і нагляд відповідно до вимог цих Правил.

15.2. Для здійснення у відповідності з цими Правилами технічного опосвідчення, забезпечення справного стану і постійного контролю за безпечною експлуатацією котлів власником котла має бути призначена особа, відповідальна за його справний стан і безпечну експлуатацію. Така особа призначається з інженерно-технічних працівників, які мають відповідну кваліфікацію і теплотехнічну освіту і пройшли перевірку знань цих Правил в установленому порядку.

В окремих випадках відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію може бути покладена на інженерно-технічного працівника, який не має теплотехнічної освіти, але пройшов навчання в інституті підвищення кваліфікації в повному обсязі за спеціальною програмою і склав екзамени.

Призначення відповідальної особи необхідно оформляти наказом по підприємству з записом номера і дати наказу в паспорт котла (водопідігрівача). На період відсутності відповідальної особи (відпустка, відрядження тощо) виконання її обов’язків має бути покладено згідно з наказом на іншого інженерно-технічного працівника, який пройшов перевірку знань цих Правил.

15.3. Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію повинен забезпечити:

– утримання котлів у справному стані;

– проведення своєчасного планово-запобіжного ремонту котлів і підготовку їх до технічного опосвідчення;

– своєчасне усунення виявлених несправностей;

– обслуговування котлів навченим та атестованим персоналом;

– обслуговуючий персонал – виробничими інструкціями, а також періодичну перевірку знань цих інструкцій;

– виконання обслуговуючим персоналом виробничих інструкцій.

15.4. Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію котлів зобов’язаний:

– регулярно оглядати котли в робочому стані;

– щоденно в робочі дні перевіряти записи в змінному журналі і розписуватися в ньому;

– проводити роботу з персоналом по підвищенню його кваліфікації;

– проводити технічне опосвідчення котлів;

– зберігати паспорти котлів та інструкції заводів-виготовлювачів щодо їх монтажу та експлуатації;

– проводити протиаварійне тренування з персоналом котельні;

– перевіряти правильність ведення технічної документації при експлуатації та ремонті котлів;

– брати участь у комісії з атестації та періодичній перевірці знань ІТП і обслуговуючого персоналу;

– брати участь в обстеженнях, які проводять органи Держнаглядохоронпраці, і своєчасно виконувати їх приписи.

15.5. Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію котлів має право:

– усувати від обслуговування котлів персонал, що допустив порушення виробничих інструкцій або виявив незадовільні знання;

– подавати власникові котла пропозиції щодо притягнення до відповідальності інженерно-технічних працівників, осіб із обслуговуючого персоналу, що порушують правила та інструкції;

– подавати керівництву підприємства пропозиції щодо усунення причин, які породжують порушення вимог цих Правил та виробничих інструкцій.

15.6. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи не молодші за 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію в установленому порядку відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників із питань охорони праці ДНАОП 0.00-4.12-94.

Навчання і первинна атестація машиністів (кочегарів) і операторів котельні повинні проводитися в професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах (курсах). Індивідуальна підготовка зазначеного персоналу не допускається.

Періодичні перевірки знань мають проводитися не рідше одного разу на 12 місяців. Позачергова перевірка знань проводиться:

– при переході на інше підприємство;

– у випадку переведення на обслуговування котлів іншого типу;

– при переведенні котла на спалювання іншого виду палива;

– при перерві в роботі понад 6 місяців;

– за рішенням адміністрації або за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці. При переведені персоналу на обслуговування котлів, працюючих на газоподібному паливі, проводять додаткову перевірку знань у порядку, встановленому Правилами безпеки в газовому господарстві.

15.7. Забороняється доручати машиністові (кочегару), операторові котла, який знаходиться на чергуванні, виконання під час роботи котла будь-яких інших робіт, не передбачених виробничою інструкцією.

15.8. Забороняється залишати котел без нагляду до повного припинення горіння в топці, вилучення з неї решток палива і зниження тиску до нуля.

15.9. Робота котла при камерному спалюванні палива допускається без постійного нагляду машиніста, оператора при наявності автоматики, що забезпечує ведення нормального режиму роботи з пульта управління, контроль і зупинку котла при порушеннях режиму роботи, які можуть викликати пошкодження котла з одночасною сигналізацією про це на пульт управління. Переведення котлів на диспетчеризоване управління має бути проведене за проектом, виконаним спеціалізованою організацією.

15.10. Власник котла на підставі інструкції заводу-виготовлювача і цих Правил з урахуванням особливостей даної котельні розробляє і затверджує виробничу інструкцію для персоналу котельні.

Виробнича інструкція має знаходитись у котельні на видному місці та видаватись під розписку обслуговуючому персоналу. До виробничої інструкції по обслуговуванню котлів прикладається оперативна схема трубопроводів котельні.

У котельні також обов’язково вивішуються режимні карти котлів.

15.11. У котельні повинні бути годинник, телефон чи звукова сигналізація для виклику в екстрених випадках представників адміністрації.

15.12. У котельню не дозволяється допускати осіб, які не мають відношення до експлуатації устаткування котельні.

15.13. У котельні необхідно вести змінний журнал для записів результатів перевірки котлів і котельного устаткування, водовказівних приладів, сигналізаторів граничних рівнів води, манометрів, запобіжних клапанів, живильних пристроїв, засобів автоматики, а також тривалості продування котлів, про що ті, хто здає і приймає зміну, повинні обов’язково розписуватись у журналі про здачу і приймання котлів і зміни. У змінному журналі мають бути записані також розпорядження начальника котельні або особи, яка його заміняє, про розтопку або зупинку котлів (за винятком випадків аварійної зупинки).

15.14. Перевірка водовказівних приладів продувкою і звіряння показів з водовказівними пристроями прямої дії здійснюється не рідше одного разу на зміну.

15.15. Перевірка справності дії запобіжних клапанів їх короткочасним «підривом» виконується при кожному пускові котла в роботу, а в період роботи – не рідше одного разу на зміну. Робота котлів із несправними або невідрегульованими запобіжними клапанами забороняється.

15.16. Справність резервних живильних насосів перевіряють шляхом короткочасного пуску кожного з них у роботу не рідше одного разу на зміну.

15.17. Перевірка справності схеми і приладів автоматики безпеки проводиться відповідно до виробничої інструкції. Результати перевірки заносяться в спеціальний журнал.

15.18. Обслуговуючий персонал зобов’язаний знати послідовність операцій при аварійній зупинці котла.

15.19. Котел повинен бути негайно зупинений і відключений дією захисту чи персоналом у випадках, передбачених виробничою інструкцією, зокрема, при таких несправностях і відхиленнях від норми: