Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини

Вимоги до професійного підбору

Навчання, інструктаж і перевірка знань з питань охорони праці

1. Відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99 всі працівники лабораторії, включаючи керівника, повинні проходити навчання, інструктаж, перевірку знань правил, норм та інструкцій з питань охорони праці у порядку і в строки, які встановлені для певних робіт.

2. Відповідно до ДНАОП 0.00-8.01-93 керівник лабораторії та його заступники, які безпосередньо пов'язані з проведенням робіт в лабораторії, а також здійснюють контроль за технічним станом машин, механізмів, будинків і споруд, проведенням технологічних процесів, повинні проходити попередню, до виконання ними своїх обов'язків, а також періодично, один раз на три роки, перевірку знань з питань охорони праці.

3. Працівники, які зайняті на роботах, перелічених в пунктах 4, 11, 33, 34, 39, 40, 67, 97 ДНАОП 0.00-8.02-93, та з бактеріями, вірусами, збудниками мікозів та з патологічним матеріалом, а також там, де є потреба у професійному підборі, відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99 проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці при прийнятті на роботу та періодично не рідше одного разу на рік.

4. Не допускаються до роботи особи, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Приймання патологічного та інших матеріалів для дослідження

Патологічний та інший матеріал, що надходять для дослідження у відділи (підрозділи) лабораторії, необхідно вносити через окремий, передбачений для цього, вхід. Їх повинен приймати відповідальний працівник, який проходить інструктаж із безпеки праці в кожному з підрозділів лабораторії.

У приймальній кімнаті обладнують раковину з кранами, які відкриваються педаллю або натискуванням ліктя, встановлюють 2-3 столи або стелажі, покриті оцинкованим залізом чи пластиком, стійким до лугів і кислот, шафу для спецодягу. Приймальна кімната повинна бути забезпечена необхідними дезрозчинами.

Матеріал передають у відповідні відділи лабораторії через вікно зі стулками. Внутрішня поверхня підвіконня цього вікна повинна бути покрита луго-кислотностійким і термостійким матеріалом (пластиком).

Лаборант повинен зареєструвати одержаний матеріал, з'ясувати, з якою метою він надісланий, прийняти і покласти матеріал у закріплені за підрозділами лотки чи контейнери (залізні ящики) або штативи на відповідних столах (стелажах).

Якщо під час приймання та розкладання матеріалу його випадково пролили чи виявили підтікання рідини, то необхідно негайно перекласти матеріал у стерильний посуд, а забруднені поверхні та ті, що торкалися до нього, обробити дезрозчином або профламбувати. Про те, що сталося, лаборант повинен повідомити відповідного спеціаліста.

Приймальне приміщення з'єднують телефоном чи сигналізацією з підрозділами лабораторії.

Патологічний та інший матеріал з приймальної дозволяється доставляти у відділи тільки працівникам відповідних відділів.

Лотки, штативи, контейнери повертають у приймальну лише після знешкодження безпосередньо у підрозділах. При потребі їх піддають автоклавуванню у автоклавній.

У кінці робочого дня лаборант, відповідальний за приймання патологічного матеріалу, повинен продезінфікувати внутрішню поверхню вікон, що служать для приймання й передавання матеріалу, та поверхню столів (стелажів), а при кожному виході з приміщення - повинен знімати спецодяг і обробляти дезрозчином руки, потім помити їх теплою водою з милом.

Робота в боксах

Одягати санітарний одяг та проводити допоміжні роботи перед початком роботи в боксі необхідно тільки в передбокснику.

У боксі і передбокснику повинні бути змонтовані опромінювачі бактерицидні стельові ОБС-300 або (і) настінні ОБН-150, вимикачі яких повинні знаходитися, відповідно, поза боксом і передбоксником.

У передбокснику розміщують медичну шафу для зберігання стерильного матеріалу та шафу для халатів і одягу.

Перед початком роботи бокс опромінюють бактерицидною лампою протягом 1-2 годин із розрахунку 1, 5-2, 5 Вт на 1 куб.м приміщення. Після опромінювання заходити до боксу можна тільки через 30-60 хвилин.

У боксах необхідно щотижня робити бактеріологічний аналіз повітря.

Роботу з культурами та патологічним матеріалом проводять, дотримуючись заходів особистої безпеки, забезпечуючи чистоту посіву та запобігаючи розсіюванню збудників інфекції у навколишньому середовищі. Маніпулювати заразним матеріалом необхідно над кюветою.

Використані піпетки необхідно класти в банку з 5% розчином хлораміну, карболової кислоти або лізолу, потім разом із використаним посудом та інструментом знешкоджувати автоклавуванням або кип'ятінням, як указано в п.п.9.5.17, 9.5.18 і 9.6.23.

Під час роботи двері боксу та передбоксника повинні бути щільно зачинені. У цей час заборонено виходити з боксу, а також заходити до передбокснику іншим працівникам лабораторії.

Після закінчення роботи в боксі необхідно прибрати робоче місце, стіл, кювету та спиртівку продезінфікувати, винести відпрацьований матеріал і предмети, які не належать до боксового інвентарю, провести вологе прибирання боксу, після чого підлогу, стіни й меблі протерти дезрозчином.

Приміщення боксів не менш як один раз на тиждень миють гарячою водою з милом, дезінфекційними засобами і витирають насухо.

Після закінчення роботи й прибирання, приміщення боксів опромінюють бактерицидними лампами протягом 30-60 хвилин. Потужність опромінення повинна бути 2, 5 Вт на 1 куб.м приміщення.

Якщо необхідно залишити в боксі матеріал до наступного дня, то в кінці робочого часу бокс опечатують.

Робота в секційній

У секційній повинно бути таке обладнання: секційний стіл для розтину трупів тварин і птиці, столик з інструментарієм, столик для записів, шафа для зберігання інструментарію, лабораторного посуду та предметного скла, шафа для спецодягу, умивальник, свіжоприготовлений дезрозчин у достатній кількості для миття рук.

Секційний стіл повинен бути укомплектований двома газовими пальниками або спиртівками, шпателями та підставкою для їхнього прожарювання, стерильними пастерівськими піпетками, банкою з ватою, олівцями або чорнилом по склу, банкою з предметним склом, ножицями, пінцетами, скальпелями у фарфоровому стакані, ватними тампонами в банці з притертою пробкою, банками з дезрозчинами (5% розчином карболової кислоти, хлораміну чи лізолу) для відпрацьованих піпеток та для інструменту.

Працівників, які працюють у секційній, крім спецодягу забезпечують комплектом санітарного одягу і захисних засобів (комбінезон, халат бавовняний, ковпак або косинка, фартух прогумований, рукавички гумові анатомічні або хірургічні, нарукавники клейонкові, чоботи гумові або галоші, окуляри захисні, ватно-марлева маска, рушник).

Для розтину та дослідження трупи тварин поміщають у кювети.

Перед розтином труп тварини занурюють у 3% мильний розчин, а потім протирають ватним тампоном, змоченим у воді і віджатим.

При випадковому пораненні розтин припиняють, миють руки, рану дезінфікують розчином йоду, покривають лейкопластиром, перев'язують, змінюють рукавички і продовжують роботу. Після закінчення розтину трупа рану дезінфікують повторно.

При підозрі на особливо небезпечні хвороби роботу з патматеріалом необхідно проводити в гумових рукавичках, захисних окулярах і в масці.

Посіви з патологічного матеріалу, приготування мазків, відбір матеріалу для зараження лабораторних тварин треба проводити над кюветою.

На мазках, пробірках, чашках з посівами та пересівами, пробірках з матеріалом, узятим для зараження, роблять надписи, вказуючи дату й назву матеріалу (тканини, органу), відібраного чи посіяного.

Після закінчення роботи стіл необхідно ретельно продезінфікувати 5% розчином хлораміну, відпрацьовані піпетки, інструмент, інші предмети, якими торкалися до інфікованого матеріалу, зібрати в стерилізатор або бікси і знезаразити.

Інструмент загортають у марлю і дезінфікують кип'ятінням у 2% розчині питної соди протягом 30 хвилин.

Гумові фартухи, нарукавники, чоботи обробляють хлораміном і миють водою з милом. Рукавички знезаражують не скидаючи з рук, насухо витирають, потім, посипавши тальком, знімають вивертаючи.

Після роботи секційну необхідно прибрати, підлогу змити гарячою водою і продезінфікувати.

Для знезараження стін та підлоги застосовують один із вказаних дезрозчинів: розчин хлорного вапна із вмістом 2-4% активного хлору, хлорантоїн, зоостерил, дезокс, 2% розчин формальдегіду, 4% гарячий розчин гідроксиду натрію.

Трупи тварин та інший матеріал після дослідження автоклавують або спалюють у печі. Режим автоклавування встановлюють у кожному окремому випадку залежно від виду інфекції.

Боротьбу з мухами в секційній ведуть за допомогою аерозолів, зрошувань та приманок, насичених отруйними речовинами.

Робота у віваріях

Для забезпечення протиепідемічного та протиепізоотичного режимів мінімальний набір приміщень для віварію повинен включати два надійно ізольовані приміщення для окремого утримання здорових та заражених тварин, приміщення ізолятора, карантину, для зберігання і приготування кормів, для очищення і дезінфекції кліток (дезінфекційно-мийне приміщення).

Забороняється вхід до віварію особам, робота яких не пов'язана з доглядом та спостереженням за лабораторними тваринами.

Чищення і миття кліток та інвентарю необхідно проводити щоденно, після попереднього знезараження. При цьому забруднену підстилку та інші відходи з кліток збирають у спеціальні металеві бачки з кришками. Бачки щільно закривають і переносять у мийно-дезінфекційне приміщення. Відходи підлягають знезараженню або спалюванню. Методи дезінфекції, дезінсекції та режим автоклавування встановлюються у кожному окремому випадку в залежності від стану тварин (здорові чи заражені), а також від виду інфекції.

Інвентар для чищення кліток та прибирання приміщень віварію повинен бути закріплений за кожним приміщенням.

Забороняється мити та дезінфікувати клітки, годівниці та поїлки безпосередньо у секціях.

Для уникнення поранення рук під час роботи з тваринами необхідно:

Поповнення віварію лабораторними тваринами дозволяється тільки із спеціалізованих розплідників (віваріїв), благополучних щодо інфекційних захворювань, з дотриманням відповідних ветеринарно-санітарних правил.