Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
НПАОП 85.20-1.03-99
/ 12

  1. Для центрифугування інфекційних суспензій необхідно:

  • настільні центрифуги розташовувати в боксах;

  • користуватися безпечними центрифугальними гільзами;

  • між стаканом та гільзою заливати відповідний дезрозчин, щоб у випадку, коли розіб'ється стакан, матеріал був продезінфікований. Крім того, це створює добру амортизацію;

  • надосадову рідину не виливати із стакана, а відсмоктувати безпечною вакуумною системою, яка містить безпечні ємкості та фільтри. Якщо рідину необхідно зливати, то після її зливу зовнішній край стакана потрібно протерти дезрозчином.

  1. Особи, що працюють з живими культурами збудника сибірки, з зараженими лабораторними тваринами або досліджують матеріал, інфікований збудником сибірки, проходять профілактичне щеплення проти сибірки.

  2. Дозволяється використовувати тільки ті дезінфекційні засоби, які зареєстровані та дозволені до застосування в Україні.

Дезінфекційні розчини використовують тільки один раз.

  1. Господарсько-ремонтні роботи у відділах лабораторії дозволяється виконувати тільки в присутності працівників відповідних відділів.

  1. Вимоги до території та приміщень

  1. Територія

  1. Для кожної лабораторії повинна бути відведена ділянка з урахуванням розташування на ній необхідних виробничих і допоміжних будівель та споруд. Вибір майданчика під лабораторію повинен проводитися відповідно до вимог ДБН-360 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.

  2. Територія лабораторії за розмірами та характером місцевості повинна відповідати нормам технологічного проектування об'єктів ветеринарної медицини.

  3. Територія лабораторії повинна бути огороджена та утримуватися у відповідному санітарному та протипожежному стані.

  4. Проїзди, пішохідні проходи і під'їзди до виробничих будівель та інших об'єктів на території лабораторії повинні мати тверде вологонепроникне покриття і стоки.

  5. Територія лабораторії повинна охоронятися та освітлюватися в нічний час.

  6. Виробничі, складські та допоміжні приміщення на території лабораторії необхідно розміщувати з урахуванням відповідних умов безпеки.

  7. В'їзд стороннього транспорту і вхід сторонніх осіб на територію лабораторії забороняється.

  1. Виробничі приміщення

  1. Будівництво нових і переобладнання наявних виробничих приміщень лабораторії повинно проводитись за типовими або індивідуальними проектами, погодженими з органами державної ветеринарної медицини та державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

  2. Види приміщень лабораторного корпусу визначаються характером і обсягом досліджень, які проводяться, і залежать від зони діяльності лабораторії (господарство, район, область).

  3. Лабораторні приміщення розміщують, як правило, в окремих будівлях (комплексі будівель). В окремих випадках дозволяється розміщення лабораторії в одному приміщенні з установами державної ветеринарної медицини за умові ізоляції виробничих приміщень лабораторії від адміністративних. Розміщення на території або в приміщеннях лабораторії інших установ та організацій не допускається.

Лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи необхідно розміщувати в торговельній зоні ринків, в приміщеннях, які мають окремий вхід, або в окремих будівлях.

  1. Приміщення лабораторії повинні мати центральне опалення та, крім боксів, загальну примусову припливно-витяжну вентиляцію, які повинні відповідати СНиП 2.04.05-91 та ДНАОП 0.03-3.15-86.

Вентиляція повинна забезпечувати необхідну кратність обміну повітря та мікрокліматичні умови.

  1. Вентиляція повинна бути влаштована так, щоб тиск в коридорах був дещо вищий, ніж в лабораторних приміщеннях та боксах. Повітря із коридорів у бокси повинно надходити через верхній отвір, обладнаний фільтрувальними установками.

  2. У блоці для заразного або підозрілого в зараженні матеріалу на виході припливно-витяжної вентиляції встановлюють біологічний фільтр.

  3. Приміщення хіміко-токсикологічного відділу, де проводять роботу з особливо шкідливими та отруйними речовинами, додатково обладнують місцевою витяжною вентиляцією (витяжною шафою). Вентиляційні пристрої витяжних шаф повинні бути ізольовані від загальної вентиляційної системи.

  4. Бокс обладнують самостійною автоматичною припливно-витяжною вентиляцією з бактеріологічним фільтром. Щоб запобігти надходженню повітря з інших приміщень, вентиляцію влаштовують так, щоб вона автоматично вимикалася при відчиненні дверей боксу. Вікна у боксах повинні бути зачинені наглухо.

  5. Природне і штучне освітлення виробничих і побутових приміщень лабораторії повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79.

Світильники й арматура у виробничих приміщеннях повинні бути закритого типу і доступними для вологого очищення.

  1. Магістральні короби припливно-витяжної вентиляції, електроживлення, водопровідно-каналізаційних труб повинні розміщуватись у спеціальних нішах коридорів, щоб забезпечити вільний доступ до них під час профілактичного огляду та ремонту.

  2. Приміщення лабораторії повинні розташовуватись відповідно до основного потоку технологічного процесу (приймання матеріалу для дослідження, первинна обробка, власне дослідження, знезараження відпрацьованого матеріалу, посуду тощо).

  3. У кожному лабораторному корпусі має бути вхід для працівників лабораторії та окремий вхід (двері) для внесення патологічного та інших матеріалів, що надходять для дослідження. Вхід для внесення патматеріалу повинен вести в кімнату для їхнього приймання та в секційну. Кімнату відділяють від передньої (тамбуру) дверима, в яких є віконце зі стулками.

  4. Секційну, приміщення для посівів та обробки матеріалів розміщують біля кімнати для приймання проб з урахуванням поточності роботи із зараженим матеріалом.

  5. Автоклавні, мийні, лаборантські та кімнати для приготування середовищ необхідно згруповувати в один вузол.

  6. У лабораторії необхідно передбачити ізоляцію:

  • приміщень для приймання патологічного матеріалу, секційної, віварію, а також вірусологічного, бактеріологічного, серологічного й радіологічного відділів від інших підрозділів;

  • приміщень для ізолятора та карантину у віварії від інших приміщень віварію;

  • між кормокухнею, секціями для тварин та дезінфекційно-мийним відділенням віварію.

  1. Віварії для утримання здорових (не заражених) і піддослідних (заражених) тварин необхідно розміщувати у відокремлених приміщеннях або в окремо розташованих будівлях.

  2. У виняткових випадках, при розташуванні віварію для заражених тварин в основному лабораторному корпусі, приміщення цього віварію повинні бути повністю ізольовані від інших підрозділів.

  3. При вході до віварію і до кожного з його приміщень, для знезараження взуття повинні бути обладнані дезінфекційні бар'єри на ширину входу і довжиною не менше ніж 1 метр. Верх дезбар'єра повинен бути на одному рівні з підлогою або мати плавний перехід до неї.

  4. Нижня частина дверного отвору приміщень віварію, в яких утримуються тварини, повинна перекриватися знімним металевим або дерев'яним, обшитим бляхою, бар'єром висотою не менш як 30 см.

  5. У лабораторії необхідно додержуватися принципу поділу приміщень, у яких безпосередньо проводиться робота з інфікованим матеріалом, з отруйними хімічними речовинами, а також радіологічні дослідження, та приміщень, у яких проводяться інші роботи, не пов'язані зі шкідливими умовами.

  6. Відділи вірусологічний, хіміко-токсикологічний (хімічний), біохімічний, радіологічний, бактеріологічний, серологічний повинні складатися не менше ніж з двох кімнат, одна з яких служить допоміжним приміщенням (лаборантською для підготовки матеріалу).

  7. Для проведення досліджень харчових продуктів за показниками безпеки необхідно виділити окремий блок з дотриманням вимог під час проведення санітарно-бактеріологічних досліджень (окреме приймання матеріалу, бокс з передбоксником, кімната для роботи з посівами).

  8. Приміщення відділів лабораторії, у яких проводяться роботи із збудниками заразних хвороб, повинні бути ізольовані (окрема будівля або блок з окремим входом). Внутрішнє розміщення приміщень лабораторії повинно максимально забезпечувати безпеку працівників (розподіл на "заразну", "умовно заразну" і "чисту" частини, душ за типом санітарного пропускника тощо та не менше двох окремих входів).

  9. На "чистій" частині повинні бути окремі приміщення (кімнати) для:

  • радіологічних досліджень;

  • приготування живильних середовищ, розчинів тощо;

  • стерилізації та автоклавування середовищ, посуду тощо;

  • ведення записів та роботи з книгами;

  • для підготовчих робіт (лаборантська, препараторська, мийно-дезінфекційна);

  • виробництва біологічних препаратів, мікроелементів, лікувальних засобів (окремий блок);

  • приймання їжі;

  • особистої гігієни;

  • туалету та куріння.

  1. На "умовно заразній" частині повинні бути окремі приміщення для:

  • хіміко-токсикологічних досліджень;

  • біохімічних досліджень;

  • мікологічних досліджень;

  • гематологічних досліджень;

  • паразитологічних досліджень;

  • гістологічних досліджень;

  • досліджень з ветеринарно-санітарної експертизи (дослідження харчових продуктів, сировини та кормів).

  1. На "заразній" частині повинні бути такі приміщення:

  • санпропускник для переодягання та прийняття гігієнічного душу;

  • бактеріологічних досліджень;

  • вірусологічних досліджень;

  • серологічних досліджень;

  • досліджень шкірсировини на сибірку;

  • приймання патологічного матеріалу для дослідження;

  • секційна для розтину трупів і обробки матеріалів, які надходять для дослідження;

  • блок для роботи із зараженими піддослідними тваринами;

  • автоклавна для знешкодження патматеріалу та культур;

  • крематорій для спалювання трупів тварин, залишків проб та відпрацьованого матеріалу.

  1. Розміщення відповідних приміщень лабораторного корпусу визначається послідовністю роботи з приймання матеріалу, його попередньої обробки, дослідження, знезараження інфікованого матеріалу та інвентарю, а також знешкодження посуду та інвентарю.

  2. Обов'язково повинні бути обладнані ізольовані бокси з передбоксниками в таких приміщеннях:

  • бактеріологічних досліджень;

  • вірусологічних досліджень;

  • серологічних досліджень;

  • паразитологічних досліджень;

  • мікологічних досліджень;

  • досліджень з ветеринарно-санітарної експертизи;

  • секційній для розтину трупів тварин і обробки матеріалів, що надходять для дослідження;

  • блоці для роботи із зараженими піддослідними тваринами;

  • приготування живильних середовищ, розчинів тощо.

  1. У вірусологічному відділі обладнують бокси площею не менше ніж 9 кв.м і передбоксники - не менше ніж 4 кв.м, а в бактеріологічному, серологічному, мікологічному, паразитологічному відділах, у блоці для досліджень з ветеринарно-санітарної експертизи, у секційній, віварії для роботи із зараженими піддослідними тваринами, у кімнаті для приготування поживних середовищ, у відділі з виробництва біологічних препаратів - бокс площею 3 - 5 кв.м і передбоксник площею не менше ніж 2 кв.м.

Бокс і передбоксник повинні бути розділені між собою скляною перегородкою. Двері боксу повинні бути розсувними.

  1. Приміщення лабораторії повинні бути обладнані водопроводом гарячої і холодної води та каналізацією відповідно до СНиП 2.04.01-85.

Каналізацію необхідно обладнувати очисними спорудами із знезаражувальними пристроями.

Установлене в приміщенні санітарно-технічне обладнання повинно забезпечувати вільний підхід персоналу і зручність під час роботи та прибирання приміщень.

  1. Умивальники у виробничих приміщеннях необхідно обладнувати змішувачами холодної та гарячої води. Безпосередньо біля кожної раковини встановлюють бутель з тубусом, в якому повинен постійно знаходитися 0, 5%-й розчин хлораміну для дезінфекції рук, а також кладуть господарське й туалетне мило, вішають рушник.

  2. Підлога в приміщеннях, де проводиться робота з матеріалом, зараженим або підозрілим у зараженні збудниками I-IV груп патогенності, в хіміко-токсикологічному, радіологічному, мікологічному відділах, а також у коридорах, повинна бути встелена вологонепроникним матеріалом (лінолеумом, пластиком тощо).

Підлога в секційній, автоклавній, мийній, боксах, приміщеннях віварію повинна мати нахил до отвору або жолоба каналізації, покриття з гладенької плитки та буртики вздовж стін.

  1. Приміщення лабораторії повинні бути непроникні для гризунів.

  2. Стіни в приміщеннях вірусологічного, бактеріологічного і виробничого відділів, у боксах, секційній, мийній, автоклавній і віварії від підлоги до стелі, або на висоту не менше 2 метрів, повинні бути облицьовані глазурованою плиткою або плиткою із гладеньких синтетичних матеріалів. Стеля у цих приміщеннях, а також стіни й стеля в решті приміщень і в коридорах, а також двері повинні бути пофарбовані олійною або іншою вологостійкою фарбою світлих тонів. Двері у всіх виробничих приміщеннях повинні бути гладкими, без виступів.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →