2.1.26. Експлуатація металообробного устаткування та
інструменту повинна відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і
виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених
Мінхіммашем СРСР 05.07.83 (НПАОП 0.00-1.42-83 ), Правил безпечної
роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці
України від 05.06.2001 N 252 (далі - НПАОП 0.00-1.30-01).
2.2. Освітлення
2.2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення
повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до
ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ А.01.001-2004.
Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для
захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно
застосовувати штори, жалюзі тощо.
2.2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і
рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно
бути передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.
2.2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і
механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути
передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні
розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками.
2.2.4. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати
світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В.
Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з
напругою 127-220 В за умов недопущення їх струмовідводних частин
для випадкових доторкань.
2.2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами
розжарювання , так й з люмінісцентними лампами, повинні мати
відбивачі із непрозорого матеріалу з захисним кутом не менше
30 град., а при встановленні світильника не вище рівня очей
працівника - не менше 10 град.
2.2.6. Світильники штучного освітлення в цехах, де
проводяться процеси рідинної обробки, повинні встановлюватись у
герметичній арматурі відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
2.2.7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних
приміщень повинен проводитись відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.32-01 та НАПБ А.01.001-2004
залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для
освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні
світильники.
2.2.8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і
правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).
2.2.9. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів
ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно
здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
2.2.10. Очищення світильників та арматури повинно
здійснюватись тільки після відключення напруги електричної мережі
та їх охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та
деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно
використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані
драбини тощо.
2.2.11. Очищення від забруднення віконного скла, скляних
світлових прорізів, ліхтарів і світильників повинно здійснюватись
відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006 не менше
двох разів на рік (або в залежності від забруднення), а в
приміщеннях лужних станцій, шліфувальних відділеннях, приміщеннях
сортування і комплектування шкіряної сировини сухого
консервування, кузнях, котельних та інших приміщеннях зі значним
виділенням пилу і копоті повинно виконуватись не рідше чотирьох
разів на рік.
2.2.12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман,
дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та
транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця
повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до
НПАОП 40.1-1.32-01.
2.2.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю
освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової
заміни ламп.
2.3. Вентиляція й опалення
2.3.1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути
обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також
системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция,
кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі -
СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004.
2.3.2. В цехах і на дільницях шкіряних підприємств, де
проводяться процеси рідинної обробки, та в оздоблювальних цехах
повинна передбачатись вентиляція відповідно до галузевих норм
технологічного проектування.
2.3.3. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що
видаляють місцеві витяжні пристрої, перед викидом його в атмосферу
повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони,
фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).
2.3.4. Пилові камери, циклони, фільтри, за виключенням
індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах,
повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.
2.3.5. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване
розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного
повітрообміну, температури та стану повітряного середовища
відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату
виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42
(далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 та
ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають
планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному
технічному випробуванню.
2.3.6. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки
в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2, 3
класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість
не перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко
виражені неприємні запахи цих речовин.
2.3.7. Виробничі процеси, під час виконання яких утворюється
пил (процеси шліфування) або відбувається виділення шкідливих
газоподібних речовин (процеси приготування та нанесення фарб,
апретур тощо), а також променевого і конвекційного теплоутворення,
повинні проводитися у приміщеннях, ізольованих від інших та
обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими
відсмоктувачами.
2.3.8. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки
більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.
2.3.9. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні
установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність
їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен
періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем
графіків.
2.3.10. У разі зміни технологічного процесу та розташування
виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху),
вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму
роботи.
2.3.11. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування
повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам
СНиП 2-04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.
2.3.12. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка
запобігає попаданню на них пилу та різних матеріалів виробництва й
можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко
очищати від пилу.
2.3.13. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час
технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і
підтримання температури поверхні не більше 43 град.С.
2.4. Водопостачання і каналізація
2.4.1. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані
внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог
СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених
постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі -
СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з
вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.
2.4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації
повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84
N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85
N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод
підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених
пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від
19.02.2002 N 37 , зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація
водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись
відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.
2.4.3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і
водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а
експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мережі має
відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
2.4.4. Кожне підприємство повинне бути забезпечено подачею
води:
- для санітарно-гігієнічних потреб;
- для виробничо-технічних потреб;
- для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
2.4.5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з
мережами, що подають питну воду, не дозволяється.
2.4.6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно
встановлювати водопровідні колонки, автомати газованої води,
кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною
водою разового використання в дрібній розфасовці.
2.4.7. Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не
повинна перевищувати 75 м.
2.4.8. Питна вода повинна відповідати вимогам "СанПіН "Вода
питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
2.4.9. Вода для душових, умивальників, для охолодження
повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної
води.
2.4.10. У відмочувально-зольних і дубильних цехах, на лужних,
хімічних і фарбувально-жирувальних станціях, хімічних лабораторіях
та інших приміщеннях, де можливий шкідливий вплив на працівників
вапна, сірчистого натрію, кислоти, лугу, хромових сполучень та
інших хімікатів, повинні бути фонтанчики або крани для обмивання
шкіри і негайного промивання очей після ураження.
2.4.11. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і
забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
2.5. Електроустановки й електросилове обладнання
2.5.1.Експлуатація електроустановок, електричних станцій і
підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням
вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, Правил захисту від статичної електрики, затверджених
наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (далі -
НПАОП 0.00-1.29-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів,
затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 253 (далі -
НПАОП 40.1-1.07-01), ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84,
ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної
документації та цих Правил.
2.5.2. Улаштування і експлуатація внутрішніх мереж
електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях
мають відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-02 .
2.5.3. Електропроводка та арматура силової і освітлювальної
мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і
захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і
хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
2.5.4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що
використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок,
потрібно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.07-01.
2.5.5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне
заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та
бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.
2.5.6. Стан ізоляції і надійність заземлення щороку після
капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними
приладами зі складанням відповідного протоколу (акта) згідно з
вимогами НАПБ А.01.001-2004.
2.5.7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на
обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати
самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або
несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно
вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення.
2.5.8. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення
статичної електрики (лакування, полірування, шліфування деталей
тощо), повинне мати пристрій, який виключає можливість її
накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити
згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29-97.
2.5.9. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних
інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91.
2.5.10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і
персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Державних
санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними
терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
10.12.98 N 7 (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
2.5.11. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні
бути захищені від потрапляння блискавки та вторинних її проявів
відповідно до вимог "Инструкции по устройству молниезащиты зданий,
сооружений и промышленных коммуникаций" (РД- 34.21.122-87).
2.6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
2.6.1. Під час виконання технологічних процесів у шкіряному
виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі
виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно
до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
2.6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників
мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.096-02, Державних санітарних норм виробничої загальної та
локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37
(ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99
ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90,
ДСН 3.3.6.096-02.
