- обслуговуванні генераторів ацетиленових установок;

- гальванічних роботах, чищенні вентиляційних каналів та повітропроводів;

- плавильних, заливальних роботах і роботах по термообробці лиття;

- роботи з піскострумними апаратами;

- монтажі, демонтажі і накачуванні шин автотранспортних засобів;

- обслуговуванні і ремонті елементів підвіски автомобілів, гідропідйомників на автомобілях-самоскидах та самоскидних причепах, їх зняття і установка;

- ремонті паливної апаратури двигунів внутрішнього згорання;

- управлінні тракторами і самохідним технологічним устаткуванням;

- роботи в індивідуальних засобах захисту;

- випробувальних роботах та інших роботах, передбачених ДНАОП 0.00-8.02-93 “Переліком робіт з підвищеною небезпекою”, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11 93 № 123 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.93 за № 196, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

10.7. Забороняється допуск осіб віком до 18 років до робіт, перелічених у ДНАОП 0.03-8.07-94 “Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385.

10.8. Забороняється допуск жінок до робіт , перелічених у ДНАОП 0.03-8.08-93 Переліку важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок” , затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я від 29.12.93 №256.

До обслуговування електроустановок допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право виконання робіт не нижче ІІІ кваліфікаційної групи з електробезпеки.

10.9. Медичні огляди працівників необхідно проводити відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94.

11. Вимоги безпеки до застосування засобів захисту працівників

11.1. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати ГОСТ 12.4.011-89.

11.2. Застосування засобів захисту працівників повинно забезпечувати:

- видалення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, притаманних прийнятій технології та умовам роботи, з робочої зони;

- зниження вмісту (рівня) шкідливих і небезпечних виробничих факторів у робочій зоні до припустимих діючими санітарними нормами рівнів як у штатному режимі, так і у випадках виникнення аварій;

- послаблення впливу шкідливих факторів виробничого середовища (шуму, теплового випромінювання, вібрації і тощо) на організм працівників.

11.3. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників необхідно здійснювати з урахуванням вимог безпеки для даного процесу або виду робіт і наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

11.4. Засоби колективного захисту працівників конструктивно повинні бути з`єднані з виробничим обладнанням або його елементами керування таким чином, щоб у випадку необхідності, виникла примусова дія засобу захисту.

Дозволяється використовувати засоби колективного захисту як елементи керування для включення й виключення виробничого обладнання.

11.5. Засоби колективного захисту працівників повинні бути розміщені на виробничому обладнанні або робочому місці таким чином, щоб постійно забезпечувалась можливість контролю його роботи, а також безпечне обслуговування та ремонт.

11.6. Засоби індивідуального захисту необхідно застосовувати у тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.

11.7. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників визначається ДНАОП 0.00-4.26-96.

11.8. Працівники, що не використовують виданих засобів індивідуального захисту до роботи не допускаються.

11.9. Засоби індивідуального захисту повинні мати інструкцію із зазначенням призначення й строку служби виробу, правил його експлуатації та зберігання.

11.10. Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98.

11.11. Засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички гумові, захисні окуляри, респіратори, протигази тощо) повинні відповідати характеру та умовам роботи, забезпечувати безпеку праці і закріплюватися за кожним працівником. Підбір засобів індивідуального захисту проводять індивідуально для кожного працівника.

11.12. До респіраторів і протигазів видають інструкції з їхнього використання та паспорти на протиаерозольні і газові фільтри, в яких відмічається тривалість їх роботи й найменування пестициду тощо.

11.13. Під час видачі засобів індивідуального захисту адміністрація повинна організувати навчання працівників правилам користування ними та найпростішим методам перевірки їх справності.

11.14. Спецодяг необхідно зберігати окремо від особистого одягу працівників.

11.15. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту підлягають очищенню, знезараженню, знешкодженню чи сушінню (залежно від виду робіт).

11.16. Прання, хімічне чищення, знезараження, знешкодження та ремонт спецодягу необхідно проводити централізовано. Не дозволяється його брати додому для прання й ремонту.

11.17. Працівникам, що працюють на підлозі, землі, металічних поверхнях в лежачи або з коліна для користування під час роботи повинні видаватися спеціальні мати або лежаки. Працювати без матів (лежаків) забороняється.

11.18. Працівникам зайнятим на роботах по очищенню деталей або виробів від іржі, фарби, бруду, видаються окуляри і за необхідністю респіратори.

11.19. Запобіжні пояси, що видаються працівникам, повинні мати паспорти і через кожні 6 місяців випробовуватися на статичне навантаження 225 кг на протязі 5 хв. На поясі повинен бути номер і дата випробовування.

11.20. Під час роботи з каустичним розчином, кислотами, а також під час очистки гальванічних ванн, приготуванні розчинів працівники повинні забезпечуватися захисним одягом, ґумовими рукавичками, окулярами.

11.21. Допоміжним працівникам під час електрозварювання повинні видаватися світлозахисні окуляри і діелектричні рукавиці.

11.22. Для захисту шкіри працівникам повинні видаватися захисні пасти і мазі згідно ГОСТ 12.4.068-79*.

11.23. Для захисту органів слуху при рівні шуму 85 дБ і вище працівники повинні забезпечуватися протишумовими навушниками згідно ГОСТ 12.4.051-87.

Рівень еквівалентний рівню шуму за робочу зміну не повинен перевищувати, з урахуванням виду трудової діяльності, гранично допустимих значень згідно ДНАОП 0.03-3.14-85 (СН 3223-85).

11.24. Під час виконання фарбувальних робіт, а також приготуванні фарб працівники повинні забезпечуватися респіраторами.

11.25. Під час виконання газозварювальних робіт працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно ГОСТ 12.4.013-85Е, зі світлофільтрами згідно ГОСТ 9411-91Е.

11.26. Для запобігання виникненню вібраційної хвороби у працівників під час роботи з пневмоінструментом працівники повинні забезпечуватись м'якими рукавицями згідно ГОСТ 12.4.002-74.

11.27. Під час використання казеїнових і синтетичних смоляних клеїв працівники повинні забезпечуватися ґумовими рукавицями.

11.28. Заливальники металу повинні допускатися до роботи тільки в спецодязі і спецвзутті.

11.29. Робота по обрубуванню ливарних виробів повинна проводитись в захисних окулярах з безосколочним склом.

12. Пожежна безпека

12.1. Пожежна безпека під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку", ДНАОП 0.01-1.01-95 та іншим нормативним актам з питань пожежної безпеки.

12.2. Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, покладається на їхніх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

13. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків

13.1. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником або уповноваженим ним органом згідно ДНАОП 0.00-4.03-93.

14. Обов`язки, права й відповідальність за порушення Правил

14.1. Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

14.2. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також відповідність об`єкта цим Правилам, відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

14.3. Керівники підприємств, установ і організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил у межах, покладених на них завдань та функціональних обов`язків згідно з чинним законодавством.

14.4. Власник підприємства, у разі необхідності, зобов’язаний надати транспорт для перевезення потерпілого при нещасному випадку

14.5. Власник несе відповідальність за відшкодування шкоди здоров’я працівника в зв’язку з виконанням професійних обов’язків відповідно до “Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.94 № 492 (ДНАОП 0.05-1.02-93) із змінами і доповненнями.

23