7.8.61.Ванни для загартування не рекомендується встановлювати поблизу цехових проходів або в заглибленнях підлоги.
7.8.62. Масляні ванни для загартування необхідно обладнувати спеціальними спускними кранами, які встановлюють у нижній частині ванни, для відведення води в випадку її попадання у ванну.
7.8.63. Об’єм маслозбиральних резервуарів повинен бути на 30% більше об’єму масла в системі.
7.8.64. Установка, яка живить кілька робочих місць (нагрівальних постів) одночасно, повинна мати загальний пульт управління; при цьому для дистанційного відключення установки на кожному робочому місці повинні бути аварійні кнопки.
7.8.65. Для забезпечення видимого розриву в живильній мережі установки від цехової електромережі повинні бути рубильник, автоматичний вимикач або роз’єднувач, розташовані поза установкою.
7.8.66. Вода для охолодження деталей установки, які нормально знаходяться під напругою (генераторні лампи, конденсатори, узгоджуючі трансформатори, індуктори тощо), повинна подаватися і відводитися через ізоляційні шланги.
7.8.67. Усі струмоведучі частини нагрівальних постів (робочі конденсатори, редуктори тощо) повинні бути огороджені і розміщені таким чином, щоб виключити можливість випадкового доторкання до струмоведучих частин при нормальній експлуатації установки.
7.8.68. Розміри робочих місць біля електротермічних установок визначаються технологічними вимогами і розмірами виробів, що оброблюються.
7.8.69. Перетворювачі частоти, що обертаються (машинні генератори, які створюють шум вище 80 Дб), повинні встановлюватися в звукоізолюючому приміщенні.
7.8.70. Конденсаторні батареї в загальному приміщенні повинні бути встановлені в шафі з листового металу або металевої сітки з дверима. Двері повинні мати блокування, яке забезпечує зняття напруги з конденсаторів при їх відкриванні і неможливості подачі напруги на батарею конденсаторів при відкритих дверях.
7.8.71. Для зниження рівня електромагнітних полів на робочих місцях усі частини схеми установки, що несуть струм високої частоти, повинні бути екрановані.
7.8.72. Експлуатація установок при відсутності технічної документації (паспорта з указанням конструктивних і експлуатаційних параметрів, електричних схем і інструкцій по обслуговуванню установки) не дозволяється.
7.8.73. Вимірювання напруженості електромагнітного поля високої частоти на робочих місцях повинні проводитися в режимі максимальної потужності як при введенні установки в експлуатацію, а також згодом при будь-яких змінах екранування установки. Результати вимірювання повинні заноситься в експлуатаційний журнал.
7.8.74. Роботи по налагодженню і регулюванню високочастотних установок проводиться спеціально навченим персоналом по окремій інструкції, затвердженій керівництвом даного підприємства. Робота повинна здійснюватися не менше ніж двома працівниками, причому один з них повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
7.8.75. При автоматичному відключенні установки включення її знову може бути проведено тільки після виявлення і усунення причин відключення. Відомості про автоматичне відключення установки і вжитих заходах заносяться в експлуатаційний журнал.
7.9. Гальванічні роботи
7.9.1. Організація і обладнання робочих місць для виконання гальванічних робіт повинна відповідати вимогам ПВЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.028-82, ГОСТ 12.4.011-89 і цих Правил.
7.9.2. До робіт по приготуванню і застосуванню розчинів і електролітів можуть бути допущені тільки ті працівники, які мають посвідчення на право проведення цих робіт.
7.9.3. Гальванічні цехи повинні бути розміщені в одноповерхових будівлях або на перших поверхах багатоповерхових будівель в ізольованих приміщеннях висотою не менш ніж 5 м.
7.9.4. При розміщенні гальванічних цехів і дільниць в багатоповерхових будівлях повинні бути проведені заходи, що виключають можливість потрапляння забрудненого повітря з гальванічних цехів у вищерозміщені і суміжні приміщення.
7.9.5. У приміщеннях гальванічних відділів стіни повинні бути облицьовані на висоту 2 м від підлоги керамічною або скляною плиткою на кислото- і лужностійкій мастиці. Інша частина стін і стелі повинна бути оштукатурені і пофарбовані світлою фарбою.
7.9.6. Підлога гальванічних цехів і дільниць повинна бути кислото- і лужностійка, не повинна усмоктувати розчини електролітів та інших хімічних речовин і мати ухил для стікання рідини в зливні пристрої.
7.9.7. На підлозі біля робочих місць по всьому ряду ванн повинні бути укладені дерев'яні решітки, покриті ґумовими доріжками.
7.9.8. Електролізні ванни повинні бути ізольовані від землі, а баки для збору відпрацьованого електроліту заземлені.
7.9.9. Усі відділення гальванічного цеху повинні бути обладнанні припливною і місцевою витяжною вентиляцією безпосередньо від місць виділення газів, парів і пилу. При несправній вентиляції робота повинна бути припинена.
7.9.10. Для місцевого відсмоктування від ванни повинні застосовуватися двосторонні бортові відсмоктувачі.
7.9.11. При ширині ванн більше 1 м повинні бути встановлені спеціальні укриття з таким розрахунком, щоб ширина відкритої поверхні розчину у ванні не перевищувала 0,9 м.
7.9.12. Травильні відділення необхідно розташовувати в окремих приміщеннях.
7.9.13. Витяжна вентиляція на всіх дільницях гальванічних цехів повинна виключатися не раніше ніж через 15 хв після закінчення роботи зміни.
7.9.14. Сушильні шафи й камери в гальванічних цехах повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
7.9.15. Промивання й протирання органічними розчинниками деталей повинні бути механізовані і проводитися у витяжних шафах, або на столах із витяжними зонтами.
7.9.16. Працівники, що працюють на промивці деталей органічними розчинниками, повинні бути ознайомлені з токсичними властивостями розчинників і з правилами пожежної безпеки.
7.9.17. Температура у приміщеннях гальванічних цехів повинна бути в межах 18-22°С.
7.9.18. Полірувально-шліфувальні відділення і дільниці повинні бути розташовані в окремих ізольованих приміщеннях.
7.9.19. Пускові і контрольні пристрої ванн повинні бути добре видимі з робочого місця і мати вільний доступ для їх включення і відключення.
7.9.20. Проміжки між ваннами повинні закриватися козирками для запобігання попадання на підлогу розчину при перенесенні деталей.
7.9.21. Каналізаційні труби, які розміщені в підвальному каналі, повинні прокладатись нижче водопровідних труб не менше ніж на 10 см.
7.9.22. Спуск кислот і лужних розчинів повинен проводитися по роздільним каналам або трубопроводом.
7.9.23. Ванни травлення малих габаритів з концентрованими кислотами слід розміщувати у витяжних шафах.
7.9.24. З метою запобігання опіків операції завантаження деталей в травильні ванни і вивантаження їх повинні бути механізовані. При електролітичному травленні ці операції повинні виконуватися тільки при знятій напрузі.
7.9.25. Корзини та інші пристрої, які використовують для занурення деталей в травильну ванну, повинні систематично оглядатися і по мірі їх зношення замінюватися.
7.9.26. При великих об’ємах травильних робіт травильне відділення повинно бути обладнане установками централізованої подачі кислоти. Переливання кислоти повинно здійснюватися насосами.
7.9.27. При переливанні кислоти з бутля необхідно використовувати пристрої для поступового нахилу бутля та запобігання розбризкування кислоти.
7.9.28. Вентиляція гальванічних цехів і дільниць не повинна допускати забруднення повітря газами, парою й пилом вище гранично допустимих чинних санітарних норм.
7.9.29. Витяжні вентиляційні установки гальванічних відділень слід обладнувати пристроями, що сповіщають про нормальну роботу установок.
7.9.30. Приміщення травильних ванн повинні мати ефективну загальнообмінну вентиляцію. Вентиляція повинна забезпечувати подачу припливного повітря (зимою підігрітого) як у робочу зону, так і у верхню зону приміщення.
7.9.31. Приплив повітря не повинен порушувати правильну роботу бортових відсмоктувачів.
7.9.32. Кожен полірувально-шліфувальний верстат повинен бути обладнаний місцевою витяжною вентиляцією.
7.9.33. Витяжні установки від ванн знежирювання органічними розчинниками і від полірувально-шліфувальних верстатів повинні бути виконані для кожного виду обладнання окремо.
7.9.34. Об’єм повітря, видаленого витяжною вентиляцією з гальванічного цеху необхідно компенсувати припливом зовнішнього чистого повітря на протязі всього року. В холодну пору року припливне повітря належить підігрівати до температури не нижче 18°С.
7.9.35. Забір зовнішнього повітря для припливної вентиляції повинен проводитись з озеленених або не забруднених зон. У випадку необхідності припливне повітря належить очищати від пилу. Рециркуляція повітря не дозволяється.
7.9.36. Вентилятори повинні бути розміщенні в окремих, звукоізольованих приміщеннях і встановлені на звукопоглинаючих пристроях.
7.9.37. Приміщення і повітроводи місцевих відсмоктувачів необхідно періодично очищувати від пилу, щоб кількість завислого в повітрі та осілого пилу не могла створити вибухонебезпечну пилоповітряну суміш (1% об’єму приміщення).
7.9.38. При зміні технологічного процесу, обладнання, вентиляції, матеріалів які використовуються, концентрації розчинів і електролітів та умов застосування їх у виробництві повинен бути проведений аналіз повітряного середовища робочої зони.
7.9.39. Для зменшення викиду в атмосферу туманоподібних електролітів від хромових ванн і ванн оксидування на повітроводах повинні бути встановлені спеціальні уловлювачі.
7.9.40. Перед викиданням в атмосферу повітря від полірувально-шліфувальних верстатів його слід очищати.
7.9.41. Для запобігання утворення отруйного і самозаймистого монохлоретилену стикання трихлоретилену з міцними лугами і мінеральними кислотами не дозволяється.
7.9.42. Приготування розчинів і електролітів повинно проводитися в окремих обладнаних приміщеннях, які мають витяжну вентиляцію, в присутності особи, відповідальної за проведення цих робіт.
7.9.43. Чищення обладнання, контактів, шлангів і анодних гаків повинно проводитися тільки вологим способом спеціально виділеними і навченими працівниками з застосуванням ґумових рукавичок та інших захисних засобів. Після закінчення роботи весь інструмент і засоби індивідуального захисту, що застосовувалися під час очищення, повинні бути знешкоджені.
7.9.45. Каустик, трифосфат, сода та інші подібні речовини під час подрібнення необхідно закривати щільною тканиною, що не допускає пилоутворення.
7.9.46. Їдкі луги повинні розчинятися невеликими порціями при безперервному помішуванні.
7.9.47. Для попередження викиду розчину з ванн оксидування під час корегування їх наповнення необхідно використовувати спеціальні пристосування.
7.9.48. Для витягання деталей, що впали у ванну, на гальванічній дільниці повинні бути спеціальні пристрої або інструменти-магніти, щипці, совки.
7.9.49. Залишки анодів від ванн з кислими та іншими шкідливими і отруйними електролітами перед здаванням на склад або переробку повинні бути знешкоджені і ретельно промиті водою.
7.9.50. Особи, які не мають відношення до робіт пов'язаних з металопокриттям, без дозволу власника в гальванічний цех (дільницю) не допускаються.
7.9.51. Зберігання розчинників в приміщеннях для промивання дозволяється в кількості не більшій за добову потребу і в герметично закритій тарі. Пуста тара повинна звільнятися від парів горючих розчинників.
7.9.52. В приміщеннях, де для промивання використовують легкозаймисті рідини, використання пічного опалення або опалення газовими і електричними приладами, а також відкритого вогню забороняється. З метою запобігання іскроутворенню і можливого вибуху електродвигуни, пускові пристрої, вентилятори та інші пристрої повинні бути в вибухобезпечному виконанні.
7.9.53. Ванни для лужного оксидування повинні бути теплоізольовані. Завантаження у ванни і вивантаження з них деталей повинні бути механізовані.
7.9.54. Рівень розчину в ванні оксидування повинен знаходитися не менше ніж на 300мм нижче верхнього краю ванни.
7.9.55. Вживання їжі і куріння в гальванічних цехах (дільницях) не дозволяється. Перед вживанням їжі і курінням обов'язкове миття рук.
7.9.56. В випадку появи нудоти, запаморочення, порізів і опіків працівника необхідно відсторонити від роботи до отримання дозволу лікаря на продовження роботи.
7.10. Деревообробні роботи
7.10.1. Організація і обладнання робочих місць на деревообробних роботах повинні відповідати вимогам ДСТУ 2807-94, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.2.003-91 і цих Правил.
7.10.2. Деревообробні цехи і дільниці повинні бути розташовані в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних вентиляцією, природним та штучним освітленням і опаленням. Освітлення повинно бути в захищеному виконанні.
7.10.3. Зона робочої частини різального інструменту деревообробних верстатів (пил, ножів, фрез тощо) повинна закриватися або автоматично діючими захисними засобами, що відкриваються під час проходження матеріалу, який обробляється, або нерухомим огородженням, зблокованим з пусковим і гальмовим пристроєм.
7.10.4. Зона непрацюючої частини різального інструменту повинна бути повністю огороджена нерухомою огорожею.
7.10.5. Кожна лісопильна рама повинна бути обладнана світловою та звуковою сигналізацією.
7.10.6. Захисні засоби кривошипно-шатунного механізму, механізму подачі і приводу лісопильних рам повинні бути зблоковані з пусковим і гальмовим пристроями.
7.10.7. Для надійного кріплення пилкової рамки у верхньому і проміжному положенні під час ремонту лісопильної рами повинні застосовуватися спеціальні пристрої, що виключають можливість самовільного опускання пилкової рами.
7.10.8. Стрічкова пилка в неробочій зоні і шківи повинні мати суцільне нерухоме огородження, а в робочій зоні - рухоме огородження, яке встановлюється на висоту (товщину) матеріалу, що розпилюється.
