7.4.3.31 Різаки, пальники не рідше одного разу на місяць провіряють на газонепроникність з послідуючою реєстрацією результатів перевірки в журналі. Не рідше одного разу в квартал проводять технічний огляд і випробування кисневих і ацетиленових редукторів.

Нове газозварювальне обладнання (різаки, пальники, редуктори тощо), що поступило на підприємство, перед видачею в експлуатацію перевіряється і реєструється в журналі.

7.4.3.32 Проводити ремонт пальників, різаків, вентилів балонів та іншої апаратури на робочому місці газозварників забороняється. Несправна апаратура повинна бути здана на ремонт у відповідну спеціалізовану майстерню.

У випадках, коли через несправність вентилів балонів газ не може бути використаний, балон підлягає поверненню на наповнювальну станцію. На балоні повинен бути зроблений крейдою напис "Обережно, повний".

7.4.3.33 Приєднання редуктора до балону слід проводити спеціальним ключем.

7.4.3.34 Газозварювальні шланги, зіставлені з різних відрізків (більше двох), використовувати забороняється.

7.4.3.35 Шланги на з’єднувальних ніпелях апаратури (пальників, різаків, редукторів тощо) надійно закріплюють, а на ніпелі водяних затворів щільно надівають, але не закріплюють.

7.4.3.36 Газозварювальні роботи з використанням рідкого пального дозволяється проводити тільки на відкритих майданчиках. Використання етилованого бензину при газозварювальних роботах забороняється.

7.4.3.37 Використання під час газозварювальних робіт замінників ацетилену, в складі яких є токсичні речовини, дозволяється тільки при погодженні з органами санітарного і технічного нагляду.

7.4.3.38 Під час використання зріджених газів в холодну пору року дозволяється застосовувати підігрів балонів до 30° гарячою водою або пропускати зріджений газ через спеціально вмонтований випарник.

7.4.3.39 Шланги повинні використовуватися в залежності від їхнього призначення. Не дозволяється використання кисневих шлангів для подачі ацетилену або навпаки.

7.4.3.40 Довжина шлангів для газового зварювання не повинна перевищувати 20 м і бути менше ніж 5 м, щоб не обмежувати рухів зварника.

7.4.3.41 Мінімальна довжина відрізків шлангів до стику повинна бути не менше ніж 3 м; кількість стиків у шлангах не більше двох.

7.4.3.42 Застосування пропан-бутанової суміші для робіт у закритих ємкостях може бути дозволене тільки при умові забезпечення надійними засобами вентиляції робочої зони і під наглядом відповідальної особи.

7.4.3.43 Горючі гази, що не мають запаху, забороняється застосовувати для газозварювальних робіт.

7.4.3.44 Шланги, редуктори, водяні затвори та інше газове обладнання, що має пропуски газів (нещільності), повинні негайно замінюватися справними, попередньо випробуваними на газонепроникність.

7.4.3.45 Газопроводи, арматура, апаратура й прилади, що використовуються для газів-замінників ацетилену з метою своєчасного виявлення, а також усунення підтікання газу та інших дефектів, повинні оглядатись не рідше одного разу у зміну.

7.4.3.46 При виявленні витікання горючих газів із балонів або трубопроводів у приміщення роботи з відкритим вогнем повинні бути негайно припинені. Роботи можуть бути відновлені після усунення несправності та вентилювання приміщень.

7.4.3.47 Бачки для рідкого палива повинні мати манометр і випробовуватися на міцність гідравлічним тиском 10 кГс/см2.

7.4.3.48 По закінченні роботи різак із шлангами й бачком повинні здаватися у склад, де апаратура зберігається з дотриманням вимог пожежної безпеки.

7.4.3.49 Забороняється:

  • установлювати ацетиленові генератори всередині житлових приміщень і під ними;

  • користуватися саморобними ацетиленовими апаратами;

  • виконувати роботу від одного генератора кількома пальниками або різаками;

  • залишати без нагляду переносний генератор під час роботи;

  • проводити роботу без захисних окулярів і щитків із спеціальним склом;

  • виконувати зварювальні роботи на відстані менше 10 м від легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів;

  • зберігати у зварювальному приміщенні на відстані менше 10 м від місця зварювання легкозаймисті матеріали;

  • проводити зварювання трубопроводів і резервуарів, що знаходяться під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони наповнені;

  • переносити балони на руках без носилок, пристроїв і на плечах;

  • застосовувати для кисню редуктори й шланги, які раніше використовувались для роботи зі зрідженим газом.

7.5. Лазерні роботи

7.5.1. Експлуатація лазерного обладнання повинна проводитися згідно ДСТУ 3009-95.

7.5.2. До обслуговування установок допускаються особи, що пройшли навчання, ознайомлені з технічною документацією заводу-виготовлювача на обладнання, яке буде експлуатуватися, та мають відповідне посвідчення на право виконання робіт.

7.5.3. Дільниця підготовки деталей для лазерного термозміцнення повинна мати технологічний зв’язок (конвеєр, внутрішньозаводський транспорт) з дільницею лазерної обробки.

7.5.4. Температура в приміщенні для підготовки деталей і їх зміцнення повинна підтримуватися в межах 20+2°С, відносна вологість повітря не більше 80%.

7.5.5. Електрична проводка внутрішніх комунікацій повинна виконуватися тільки схованою.

7.5.6. Дільниця лазерного термозміцнення повинна бути розташована на першому поверсі і мати площу не менше 60 м2 при довжині не менше 10 м, з розміщенням пульта управління або всієї установки в окремому приміщенні.

7.5.7. В приміщенні не повинно бути джерел пило-, газо-, паровиділень, а також вібраційних навантажень вище ІV ступеня жорсткості згідно ГОСТ 17516.1-90Е.

7.5.8. Внутрішні поверхні приміщень і предмети, що знаходяться на дільниці лазерної обробки повинні бути пофарбовані в матовий колір, який забезпечує максимальне розсіювання випромінювання. Стіни слід фарбувати повністю, двері і віконні рами фарбують в колір стін.

7.5.9. Доступ в приміщення повинен бути обмежений. Перед лазерною дільницею і в місцях з підвищеною інтенсивністю лазерного випромінювання повинні бути вивішені попереджувальні знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 з надписом “Обережно! Лазерне випромінювання”, а безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.040-83.

7.5.10. Приміщення повинно бути обладнане протипожежним інвентарем і вуглекислотними вогнегасниками типу ОУ-2 і ОУ-8.

7.5.11. На лазерної дільниці необхідно передбачити вантажопідіймальні механізми.

7.5.12. Системи водопостачання, каналізації, вентиляції й енергозабезпечення установки для лазерного зміцнення повинна відповідати вимогам інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

7.5.13. Працювати на лазерній установці слід тільки в захисних окулярах із дотриманням вимог безпеки від ураження випромінюванням.

7.5.14. Необхідно перевіряти надійність захисних засобів на шляху проходження випромінювання оптичного квантового генератора (ОКГ), а також справність блокувань.

7.5.15. Перш ніж знімати чи відкривати захисну панель (навіть при наявності блокування), необхідно відключати установку від електромережі і за контрольними приладами перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах установки.

7.5.16. Після закінчення роботи необхідно відключити ОКГ від мережі, поставити всі тумблери в положення “Відключено”, (при цьому стрілки приладів, що показують напругу живлення, високу напругу струму розряду, повинні зайняти нульове положення), перекрити вентилі подачі газових робочих сумішей у розрядні трубки ОКГ (для газових лазерів), відключити подачу води в систему охолодження й рубильник на щиті живлення.

7.5.17. При виявленні несправності обладнання у процесі експлуатації необхідно відключити подачу електроенергії на блок живлення і повідомити керівника робіт.

7.5.18. У випадку виробничої травми потерпілому необхідно негайно надати першу долікарську допомогу і викликати лікаря або відправити потерпілого до лікарського закладу.

7.5.19. Забороняється:

- закорочувати блок-контакти, виключати систему блокування;

- працювати на установці зі знятими кожухами, кришками оптичного блоку, відкритими дверками блоку живлення;

- проводити візуальне регулювання ОКГ (порушення цієї вимоги може привести до повної втрати зору, а при попаданні випромінювання на відкриту шкіру - до сильного опіку);

- працювати в режимах, не вказаних у паспорті на установку; залишати установку без нагляду під час її експлуатації.

7.6. Ковальсько-пресові роботи

7.6.1. Ковальсько- пресові роботи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87, ГОСТ 12.2.017-93, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75 і цих Правил.

7.6.2. Приміщення для виконання ковальсько-пресових робіт повинні бути одноповерхові. Висота прольоту повинна дозволяти розбирання й складання найбільш високого обладнання. Стіни будують із міцних вогнетривких матеріалів з урахуванням вібрації при роботі ковальсько-пресового устаткування. Підлогу приміщень виготовляють із твердих матеріалів.

7.6.3. Приміщення для ковальсько-пресових робіт обладнують загальнообмінною, а робочі місця - місцевою вентиляцією.

7.6.4. В районах із жарким кліматом слід уживати заходи по захисту працівників, зайнятих на гарячих і фізично важких роботах, від попадання прямого сонячного проміння.

7.6.5. Заготовки, поковки й відходи слід вкладати в тару, на стелажі й у штабеля. Висота штабелю при наявності упорів (стовпів) і стелажів не повинна перевищувати 2 м, а при відсутності упорів -1 м.

7.6.6. На стелажах на видному місці вказується допустиме навантаження. Перевантаження стелажів не дозволяється.

7.6.7. При виконанні наладки і ремонтних робіт слід використовувати пристрої, що втримують траверси (баби) молотів і гідравлічних пресів у верхньому положенні.

7.6.8. Для загартування деталей у воді або маслі виготовляють баки об’ємом в 4,5 рази більше об'єму деталей, що будуть завантажуватися. Масляний бак повинен закриватися металевою кришкою.

7.6.9. На робочих місцях ковальське обладнання повинно мати спеціальні пристрої для зберігання інструменту.

7.6.10. На пускові пристрої необхідно наносити чіткі написи, що позначають найменування механізмів.

7.6.11. Продукти очистки, вилучені з лежаків, до подальшої переробки не допускаються. Вони повинні негайно видалятися з території в місця, погоджені з органами санітарного нагляду.

7.6.12. Вивантаження заготовок з печі і подача їх до молотів і пресів повинні бути механізовані (крани зі спеціальними захватами, захватні кліщі на монорейках, спускні жолоби тощо).

7.6.13. В цеху повинні бути схеми трубопроводів (магістрального і біля кожної печі), рідкого палива, газу, пари, повітря з указанням номерів вентилів і засувок та місць їх розміщення. Для зручності обслуговування і нагляду трубопроводи фарбують у відповідні кольори.

7.6.14. Ручна подача заготовок в штамп і ручне видалення відштампованих деталей зі штампу допускаються тільки при наявності на штампі ефективних захисних пристроїв, що виключають можливість травмування працівників.

7.6.15. На невеликих штампах, що застосовуються на пресах з малим ходом повзуна, для запобігання травмуванню рук повинні передбачатися зазори безпеки між рухомими і нерухомими частинами.

7.7. Жерстянницько-мідницькі роботи

7.7.1. Організація і обладнання робочих місць для виконання жерстяницько-мідницьких робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.0.003-74, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.4.011-89 і цих Правил.

7.7.2. Жерстяницько-мідницькі роботи виконуються в ізольованих приміщеннях, обладнаних загальною припливно-витяжною вентиляцією і водопроводом.

7.7.3. Роботи, пов'язані з виділенням шкідливих випарів, а також роботи по зачищенню деталей перед паянням або лудінням проводять під панелями витяжної вентиляції.

7.7.4. Робочі місця для паяння і лудіння необхідно обладнувати витяжними зонтами. Верстати і робочі столи обшивають залізом.

7.7.5. Припливне повітря подається рівномірно в верхню зону приміщення в кількості, що складає не менше 90% об’єму повітря, що відсмоктується.

7.7.6. Використане ганчір'я, яке містить свинець, складається в ящики з кришками і після закінчення зміни спалюється. Повторне його використання не дозволяється.

7.7.7. Приміщення і робочі місця для виконання паяльних робіт обладнують вогнестійкими матеріалами, які дозволяють проводити їх ретельне очищення від свинцевого пилу.

7.7.8. Паяльні лампи необхідно тримати в справності і не рідше одного разу в місяць перевіряти їх на міцність і герметичність з занесенням результатів і дати перевірки в спеціальний журнал. Крім цього, не рідше одного разу на рік повинні проводитися контрольні гідравлічні випробовування тиском.

7.7.9. Наповнювати паяльну лампу паливом дозволяється не більше, ніж на 3/4 об’єму резервуара. Використовувати як пальне етилований бензин забороняється. Після закінченні роботи пальне з лампи зливається, а вона здається у склад.

7.7.10. Травлення кислоти проводиться в кислотостійкій ємкості, що не б'ється, і тільки у витяжних шафах. Опускати в кислоту цинк слід невеликими порціями.

7.7.11. Флюс і матеріал для приготування флюсу (кислоти, луги тощо) зберігають у спеціальному приміщенні, що має справну вентиляцію або у витяжних шафах. Пляшки з кислотою добре закупорюють і зберігають у справній тарі.

7.7.12. На робочому місці кислоту і флюси зберігають в зручному скляному або фарфоровому посуді з притертими пробками в кількості, яка не перевищує потребу для однієї зміни.

7.7.13. Перенесення, правка і різання листового металу здійснюється тільки в рукавицях.

7.7.14. Під час виготовлення ремонтних деталей і латок з листової сталі, а також при вирізанні пошкоджених місць, гострі кути, краї і задирки слід затупити.

7.7.15. Ремонт ємкостей з-під пального виконується після попереднього очищення, промивання і пропарювання до повного видалення парів і горючих матеріалів. Зварювання або паяння проводяться при відкритих пробках (кришках).