8.3.2. Підвісний блок повинен бути надійно закріплений на талевій системі бурової установки і піднятий над гирлом свердловини на висоту, яка забезпечує спуск кабелю з приладами в свердловину по її осі.
8.3.3. Перед початком геофізичних робіт повинна бути перевірена справність гальмівної системи каротажного підйомника, кабелеукладача, захисних загороджень, цілісності заземлюючого проводу і з’єднувальних кабелів.
8.3.4. Спуск і підйом кабелю повинні проводитись з контролем глибини, натягу та зі швидкостями, які обираються залежно від конструкції свердловини і рекомендовані для відповідних типів апаратури і пристроїв.
8.3.5. При непроходженні приладу до інтервалу досліджень або до вибою допускається проведення каротажу через буровий інструмент, низ якого обладнаний спеціальною воронкою, а також із застосуванням технології синхронного спуску геофізичного кабелю та бурового інструменту.
8.3.6. При випробуванні і дослідженні свердловин кабельними приладами (ВПК), а також при гідродинамічних дослідженнях підготовка до спуску ВПК повинна проводитись на містках бурової на спеціальних підкладках.
Розгерметизація пробовідбірників ВПК на свердловині допускається лише з застосуванням спеціальних пристроїв.
8.3.7. Проведення робіт із трубними пластовипробувачами допускається в свердловинах при справних буровому інструменті, насосах. Випробування об'єктів залежно від їх завдань може проводитись без та з випуском рідини доливу і пластового флюїду на поверхню.
8.3.8. При випробуванні свердловини з виведенням пластового флюїду на поверхню необхідно:
а) розрахувати колону бурильних труб на надлишковий внутрішній і зовнішній тиски, які можуть виникнути в процесі випробування, а також на розтяжне зусилля;
б) обладнати бурильну колону кульовим краном і спеціальною гирловою головкою, опресувавши їх на тиск, який на 10% перевищує очікуваний в процесі операції;
в) провести обв'язку гирла з маніфольдом бурових насосів та викидної лінії превентерної установки;
г) забезпечити можливість прямого і зворотного закачування бурового розчину в свердловину;
д) погодити схему обв'язки гирла з територіальними органами Держнаглядохоронпраці;
е) обладнати гирло свердловини робочою площадкою для екстреного закриття аварійного крана на спеціальній гирловій головці при піднятті бурильної колони з елементами обв'язки над столом ротора;
ж) забезпечити на буровій у місцях виходу пластового флюїду активну вентиляцію.
8.3.9. Забороняється вести роботи із трубними пластовипробувачами в свердловинах без обладнання їх превентерною установкою.
8.3.10. Проведення робіт із трубними пластовипробувачами в умовах поглинання промивної рідини і слабкому прояві свердловини допускається при вжитті додаткових заходів, які забезпечують безаварійність і безпеку робіт.
8.3.11. Геофізичні дослідження в обсадженому стовбурі свердловини повинні забезпечувати одержання інформації про здатність кріплення заколонного простору виключити можливість перетоку між пластами та вихід флюїду на поверхню.
8.3.12. Станція геолого-технічних досліджень повинна встановлюватися за типовою схемою прив'язки її до бурової установки. З’єднувальні кабелі та газоповітряна лінія повинні бути підвішені на опорах або розміщені в охоронних пристроях.
8.3.13. Ділянка жолобної системи, де встановлюються дегазатор і датчики контролю параметрів бурового розчину, повинна бути освітлена у темний час доби.
8.3.14. Перед початком проведення досліджень начальник партії (загону) геолого-технічних досліджень разом з буровим майстром повинні провести цільовий інструктаж працівників бурової бригади і партії геологічних досліджень щодо безпечних методів експлуатації геофізичного обладнання і взаємодії під час виконання технологічних операцій з записом у журналі проведення інструктажів з охорони праці бурової бригади.
8.3.15. Буровий майстер зобов'язаний інформувати начальника партії (загону) про відхилення від проектного технологічного режиму буріння і фізико-хімічного складу промивної рідини. Газовий каротаж не повинен проводитись при добавках у буровий розчин нафти.
8.3.16. Після закінчення буріння, перед геофізичними дослідженнями, циркуляція повинна бути продовжена до повного вирівнювання параметрів бурового розчину. При знаходженні вибою свердловини перед підняттям бурильного інструменту за 50 м до розкриття продуктивних горизонтів, а також при розкритих продуктивних горизонтах, промивання продовжується до повного вирівнювання параметрів бурового розчину, але не менше, ніж протягом одного циклу.
8.3.17. Черговий оператор СГТД (газокаротажної станції) зобов'язаний оперативно інформувати бурильника, а за ним і майстра про всі відхилення від нормальних показників газовмісту, витрати на виході, інших параметрів розчину, механічної швидкості тощо з наступним записом про це у вахтовому журналі.
8.4. Геофізичні роботи при експлуатації свердловин
8.4.1. Геофізичні дослідження в процесі експлуатації свердловин проводяться відповідно до планів геолого-технічних заходів і типових або індивідуальних проектів на підземний ремонт свердловин.
8.4.2. Геофізичні дослідження в процесі розробки родовища проводяться у всіх категоріях свердловин за наявності робочих площадок, які забезпечують безпечне проведення робіт з геофізичним гирловим обладнанням.
8.4.3. При проведенні дослідних робіт у свердловинах через НКТ, низ їх повинен бути обладнаний спеціальною воронкою.
8.4.4. При дослідженнях у нагнітальних свердловинах для спуску-підняття приладів допускається короткочасне стравлювання тиску. Скидна вода, що використовується як робочий агент, повинна відводитись до спеціально підготовленого приймача.
8.4.5. При дослідженнях у видобувних свердловинах рідина, що просочується через герметизатор кабелю, повинна відводитись у спеціальну місткість, яка доставляється до гирла свердловини замовником і встановлюється біля гирла свердловини.
8.4.6. Свердловини з високим тиском на гирлі повинні досліджуватись з застосуванням пересувного лубрикаторного обладнання.
8.4.7. В усіх випадках дослідження свердловини через НКТ і за міжтрубним простором швидкість підняття кабелю повинна знижуватись при підході до башмака НКТ, глибинного насоса і гирла свердловини.
8.4.8. Працівникам геофізичної партії (загону) дозволяється керування центральною засувкою фонтанної (запірної) арматури в процесі проведення робіт на свердловині. Відкривати і закривати засувки слід повільно, не допускаючи гідроударів при зміні тиску.
8.4.9. Роботи із застосуванням геофізичних методів впливу на привибійну зону, як у робочому режимі свердловини, так і при перебуванні її у капітальному ремонті, повинні здійснюватись за індивідуальною програмою.
8.5. Перфорація обсадних колон
8.5.1. Прострілочно-вибухові роботи (ПВР) у свердловинах проводяться відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.17-92.
8.5.2. Заходи безпеки, що випливають із прийнятої технології ПВР, повинні бути зазначені в "Технічному проекті на виконання ПВР" по кожній конкретній свердловині. Розроблений геофізичною організацією (підрядником) "Технічний проект..." повинен бути погоджений з буровим (нафтогазовидобувним) підприємством (замовником).
8.5.3. При виконанні ПВР у складі складних технологій випробування і освоєння свердловин, що вимагають безпосередньої взаємодії персоналу підрядника і замовника, роботи повинні виконуватися за планами, які сумісно затверджуються їх керівниками.
8.5.4. Керівник підрозділу з виконання ПВР (начальник партії, загону) повинен мати право відповідального керівництва підривними роботами. Керівник підривних робіт, які виконуються з застосуванням електропідривання, повинен пройти навчання з електробезпеки з присвоєнням кваліфікаційної групи не нижче III.
8.5.5. Безпосередню роботу з вибуховими матеріалами (ВМ) можуть виконувати лише підривники (каротажники, що мають Єдину книжку підривника). Окремі операції щодо роботи з прострілочно-вибуховою апаратурою (ПВА), які не пов'язані з поводженням із засобами ініціювання (ЗІ), монтажем і перевіркою електропідривної мережі (ЕПМ), поводженням із ПВА, що відмовила, можуть виконувати проінструктовані у встановленому порядку робітники геофізичних партій (загонів) під безпосереднім керівництвом підривника або керівника підривних робіт.
8.5.6. Обслуговуючий негеофізичне обладнання персонал, що залучається для виконання спуско-підйомних операцій і задіяння пристроїв, які спускаються на насосно-компресорних або бурильних трубах, повинен бути проінструктований керівником підривних робіт у частині заходів безпеки і працювати під керівництвом його та бурового майстра.
8.5.7. Геофізичні організації повинні мати експлуатаційну документацію на всі типи ПВА, які застосовуються ними, вироби з вибухових речовин (ВР), прилади вибухової справи, і керуватися цією документацією на всіх стадіях поводження з ними.
8.5.8. Умови застосування ПВА в свердловинах (максимальні температура і гідростатичний тиск, мінімальний прохідний діаметр та ін.) повинні суворо відповідати умовам, що допускаються експлуатаційною документацією на конкретну ПВА. У свердловинах з температурою і тиском в інтервалі перфорації (інтенсифікації) на рівні гранично допустимих ( 10%) для апаратури, яка використовується, обов'язкове проведення вимірів цих параметрів перед спуском ПВА.
8.5.9. Приступати до виконання ПВР на свердловині дозволяється лише після закінчення робіт з підготовки її території, стовбура і обладнання до ПВР, підтвердженого "Актом готовності свердловини для виконання ПВР", підписаним представниками замовника та підрядника.
8.5.10. При виконанні ПВР гирло свердловини повинне обладнуватись запірною арматурою, що забезпечує герметизацію при спуску, спрацьовуванні та піднятті ПВА.
8.5.11. Контрольне шаблонування стовбура свердловини необхідно виконувати спуском на кабелі шаблона, діаметр, маса і довжина якого повинні відповідати габаритно-масовим технічним характеристикам застосовуваної ПВА. При використанні ПВА нежорсткої конструкції (безкорпусних перфораторів, порохових генераторів тиску, шнурових торпед та ін.) обмеження по довжині шаблона, виготовленого з крихкого, що легко розбурюється, метала, не встановлюються.
8.5.12. Незалежно від наявності електроустановок, усі металоконструкції свердловини повинні мати надійний металевий зв'язок між собою і заземлюватись на єдиний заземлювач (контур заземлення свердловини).
8.5.13. На свердловині повинні бути підготовлені площадки для робіт зі спорядження і заряджання ПВА. Ці площадки повинні бути віддалені від житлових і побутових приміщень, які розміщені у межах виробничої зони, та від гирла свердловини не менше, ніж на 50м.
При неможливості забезпечення зазначених відстаней, розташовувати площадку необхідно з урахуванням мінімального ризику, за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці і зазначенням у проекті на виконання ПВР.
8.5.14. Навколо місць роботи з ВМ і ПВА повинні бути виставлені знаки позначення меж небезпечних зон підривних робіт:
а) місць спорядження ПВА - радіусом не менше 20м;
б) гирла свердловини - радіусом не менше 50 м.
8.5.15. Для приєднання окремих заземлюючих провідників геофізичного обладнання на металоконструкції свердловини в легкодоступному, добре видимому місці знаком "Земля" повинна бути позначена точка підключення.
8.5.16. При виконанні ПВР у темний час доби на свердловині повинне бути освітлення, виконане з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.17-92.
8.5.17. При використанні електричного методу підривання повинні вживатись заходи щодо захисту від блукаючих струмів. В особливих випадках, при неможливості їх виконання, роботи з ЗІ та з монтажу ЕПС необхідно вести з дотриманням спеціальних заходів, які розробляються геофізичними організаціями і зазначені в "Технічному проекті на виконання ПВР". При цьому у першу чергу повинне передбачатися застосування допущених Держнаглядохоронпраці України технічних засобів захисту від блукаючих струмів - захищених систем електропідривання, блокувань та ін.
8.5.18. Перевірка справності цілком змонтованої ЕПС повинна виконуватись замірюванням опору при провідності допущеним для цієї мети Держнаглядохоронпраці приладом після спуску апарата на глибину не менше 50 м. Після цього радіус небезпечної зони навколо гирла свердловини може бути зменшений за вказівкою керівника підривних робіт.
8.5.19. При піднятті задіяної ПВА у разі відсутності апаратурного контролю за фактом і повнотою підривання, аж до огляду ПВА підривником, режим небезпечної зони навколо гирла свердловини повинен зберігатися.
8.5.20. ПВР у свердловині повинні виконуватись безупинно. При тривалих роботах повинні бути, як мінімум, дві зміни їх виконавців.
8.5.21. Через 48 годин після першого прострілу перфорація повинна бути припинена для проведення шаблонування та промивки свердловин з метою дегазації бурового розчину та приведення його параметрів у відповідність до плану робіт.
8.5.22. При виникненні переливу з швидким наростанням темпу слід терміново відрубати каротажний кабель за допомогою спеціального пристрою та герметизувати гирло.
9. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОЗРОБЦІ
РОДОВИЩ НАФТИ І ГАЗУ, ЩО МІСТИТЬ СІРКОВОДЕНЬ
9.1. Загальні положення
9.1.1 Додаткові вимоги поширюються на об'єкти нафтових і газових родовищ, у продукції яких міститься сірководень у кількостях, достатніх (з урахуванням інтенсивності викиду) для утворення на території об'єктів і за їх межами загазованих зон з концентрацією сірководню, що перевищує гранично допустимі санітарні норми.
Виконання вимог має гарантувати безпеку персоналу і населення, запобігти виникненню аварійних ситуацій.
9.1.2. Виробничі об'єкти розвідування та облаштування нафтових, газових і газоконденсатних родовищ, що містять сірководень та інші шкідливі речовини, повинні бути ідентифіковані за класами небезпеки можливих викидів і витоків пари та газів в атмосферу відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76.
