Страница 27: НПАОП 15.8-1.14-97. Правила безпеки для кондитерського виробництва (56651)

Маска промислового протигазу повинна бути правильно підігнана, не викликати больових відчувань на протязі шести годин праці.

Таблиця 12.1

Марки та характерисрики фільтруючих коробок

12.2.12. При роботах, пов’язаних з виділенням органічного та мікробного пилу, необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1, (“Пелюстка”), РПР-1, ПР-5, ШР, У-2к або РУ-60М.

Респіратор видається працівникам для індивідуального користування. Передавати респіратор іншим особам не дозволяється.

12.2.13. Універсальний фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів дихання працівників від дії шкідливих газів, парів та аерозолей (пилу, диму, туману), що одночасно та роздільно присутні у повітрі робочої зони.

У залежності від призначення універсальний респіратор комплектується фільтруючими патронами, марки яких наведені у табл. 12.2.

Таблиця 12.2

12.2.14. Для захисту від різноманітного органічного пилу (борошна, цукру, зерна тощо), а також від пиловидних хімікатів застосовується респіратор У-2К.

12.2.15. Для захисту органів дихання людини, яка знаходиться в атмосфері з нестачею кисню або ж при наявності в ній шкідливих газів, парів, пилу (робота в ємкостях, цистернах, колодязях), застосовуються протигази шлангові ПШ-1 та ПШ-2.

До комплекту протигаза ПШ-1 входять:

– коробка фільтруюча — 1 одиниця;

– рукав гумотканинний довжиною 10 м зі з’єднувальними деталями — 1 комплект;

– трубка гофрована — 3 одиниці;

– маска ШМП, зріст 1,2,3 — 3 одиниці;

– линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 15 м — 1 одиниця;

– пояс рятувальний — 1 одиниця;

– валіза — 1 одиниця.

Для зручності користування на сигнально-рятувальній линві кожні 0,5 м зав’язуються вузли.

12.2.16. При одночасній роботі в ємкостях, цистернах, колодязях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2.

До комплекту протигаза ПШ-2 входять:

– установка для нагнітання повітря — 1 комплект;

– рукав гумотканинний довжиною 20 м або 10 м (за узгодженням з замовником) — 2 комплекти;

– маска ШМТ, зріст 1,2,3 — 3 одиниці (за узгодженням з замовником дозволяється комплектувати додатково ШТМ — 0-4 зростів по 1 одиниці);

– трубка гофрована — 4 одиниці;

– пояс рятувальний — 2 одиниці;

– линва сигнально-рятувальна діаметром 0,0096 м довжиною — 25 м — 2 одиниці.

12.2.17. Рятувальні линви випробовуються двічі на рік. Линву піддають випробовуванню на міцність статичним навантаженням 200 кг на протязі 900 с. Довжина линви заміряється до випробовування та після його закінчення.

Видовження линви не повинне перевищувати 5 % її початкової довжини.

12.2.18. Випробовування рятувального поясу з карабінами проводиться один раз на 6 місяців.

12.2.19. Кожному поясові та линві присвоюється інвентарний номер, додається інструкція з перевірки рятувальних поясів та линв.

12.2.20. Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах необхідно застосовувати спецодяг та взуття, що відповідає вимогам п.6.1.50 ч.1 цих Правил.

12.2.21. Для запобігання накопиченню на тілі людини зарядів статичної електрики при контактній або індуктивній дії наелектризованого матеріалу елементів одягу необхідно забезпечити стікання цих зарядів у землю крізь електропровідність взуття та підлоги.

12.2.22. У вибухопожежонебезпечних цехах працівники повинні користуватись антистатичним взуттям.

12.2.23. В окремих випадках для забезпечення необхідної електропровідності взуття допускається прибивання підошви електропровідними (з міді або будь-якого металу, який не дає іскор) заклепками, що виходять на устілку.

12.2.24. У випадку, коли працівник виконує роботу сидячи, в неелектропровідному взутті, заряди статичної електрики накопичуються на його тілі, їх рекомендується відводити з використанням антистатичного халату у поєднанні з електропровідною подушкою стільця, або за допомогою легкознімних електропровідних браслетів, сполученних з землею через опір 10⁵–10⁷ Ом.

12.2.25. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях.

12.2.26. Відносна вологість у складі не повинна перевищувати 85 %. Щоб уникнути псування спецодягу та спецвзуття через дію сонячних променів скло у вікнах складу слід пофарбувати в білий колір або закрити вікна шторами.

12.2.27. Спільне зберігання спецодягу, текстильних матеріалів, спецвзуття з кислотами, лугами та горючими матеріалами категорично не дозволяється.

12.2.28. Склад для зберігання текстильних матеріалів, спецодягу та спецвзуття обладнують комірковими стелажами.

12.2.29. При надходженні на склад спецодягу його укладають паками або зв’язками на плоскі спеціальні або сітчасті піддони із встановленням їх до коморок стелажів або штабелів.

12.2.30. Спецодяг, що надійшов на склад в невеликій кількості, в м’якій упаковці або поштучно, слід укладати до коморок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід висушити.

Стелаж для зберігання повинен бути гратчастим, дошки мусять бути рівно обстругані.

12.2.31. Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати, очищати від пилу, добре провітрювати та змащувати рициновою олією.

12.2.32. Діелектричні рукавички, килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді.

Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов’язковому порядку повинні перевірятись на діелектричні властивості.

ЧАСТИНА 2 (галузева)

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УСТАТКУВАННЯ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБНИЦТВ

1.1. Устаткування для подрібнення, просіювання та змішування сировини та напівфабрикатів

1.1.1. Дробильно-розмельне устаткування повинне розміщуватись в ізольованому приміщенні. Місця виділення пилу (транспортування, пересипання) повинні обладнуватись місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням запиленого повітря перед викиданням у атмосферу. Приміщення повинне щозміни прибиратись. Періодичність прибирання пилу встановлюється конкретно для кожної ділянки, але не рідше одного разу за зміну.

1.1.2. Перед завантажувальною воронкою дробарок, дезінтеграторів, мікромлинів та подібного устаткування в місцях пересипання продукту (лоток, бункер тощо) повинні встановлюватись магнітні уловлювачі.

Очищення магнітних уловлювачів (автоматичне або ручне) повинне виконуватись у терміни, вказані в інструкції, затвердженій власником підприємства.

1.1.3. Для уникнення іскріння, розриву сита та інших ушкоджень, які виникають внаслідок биття молотків, ротори дробарок повинні бути відбалансовані.

1.1.4. Дробильно-розмельне устаткування повинне завантажуватись сировиною для подріблення самопливом або дозуючими пристроями (шнеками, норіями, роторними живильниками тощо) в кількості, яка не перевищує граничної ваги, вказаної в паспорті завода-виготовлювача цього устаткування.

1.1.5. Привод устаткування повинен обладнуватись блокувальним пристроєм, який виключає пуск устаткування при відчинених накривках (люках) дробарок, вальцювальних верстатів, та при вимкненій місцевій вентиляції або аспірації.

1.1.6. Конструкція подрібнюючих машин повинна виключити можливість доступу працюючих до рухомих елементів дробильного та розмельного пристроїв, вивантажувального шнека, приводного механізму.

1.1.7. Розмельні машини повинні бути обладнані кнопкою аварійного вимикання привода та блокувальним пристроєм, який виключає можливість пуску машини.

1.1.8. Корпуси розмельних машин та трубопроводи пневмотранспортування горючого сипкого продукту (сировини) повинні бути обладнані вибуховими мембранами. Стан вибухових мембран повинен перевірятись не рідше одного разу за зміну.

1.1.9. Люки для очищення та миття дробарок і просіювачів повинні бути розміщені в зручних та безпечних місцях. Накривки люків повинні бути легкознімними без застосування спеціального інструмента. Всі накривки і люки повинні щільно закриватись та мати пристрої для запирання, обладнані блокуваннями.

1.1.10. Ємкості для збору розмеленого продукту повинні бути герметично з’єднані з дробарками та млинами.

1.1.11. Приводні паси та шківи привода дробарок та вальцювальних верстатів повинні бути огороджені.

1.1.12. З виникненням вібрації понад допустимі норми дробарки слід зупинити до усунення несправності.

1.1.13. Дробильне та розмельне устаткування повинне бути зблоковане з приводом іншого устаткування, яке входить до механізованої лінії, щоб уникнути утворення завалів подрібнюваної сировини у випадку аварійної зупинки одного з агрегатів потокової лінії.

1.1.14. Процеси розмелювання сипкої сировини на мікромлинах повинні відбуватись при закріплених матерчатих фільтрах, заземлених для уникнення накопичення зарядів статичної електрики.

1.1.15. Ціліндричне сито протиральної машини повинне бути закрите знімним кожухом. Завантажувальні і розвантажувальні отвори протиральних машин повинні мати запобіжні пристрої, які виключають доступ у небезпечні зони під час роботи устаткування.

1.1.16. Засипний бункер просівального устаткування повинен обладнуватись запобіжними гратами, зблокованими з електроприводом.

1.1.17. Меланжери, в яких відбувається подрібнення та змішування компонентів, повинні мати кожухи, які щільно закриваються. Вивантаження меланжерів повинно бути механізоване.

1.1.18. Устаткування для змішування компонентів і отримання однорідної маси повинно бути забезпечене накривками, гратами у зоні обертання робочих органів, які зблоковані з пусковими пристроями.

1.1.19. Бичі шеретувальної машини повинні бути приварені до вала або закріплюватись болтами.

1.1.20. Застосування вібросит для просіювання борошна, цукрової пудри, крохмалю та інших порошкоподібних органічних речовин не допускається.

1.1.21. Електроустаткування мікромлинів (для одержання цукрової пудри, порошку какао), просівальних машин повинне виконуватись у вибухозахищеному варіанті.

1.2. Устаткування для розчинення, уварювання та темперування сировини та напівфабрикатів

1.2.1. Апарати для розчинення, уварювання і темперування напівфабрикатів, які працюють під тиском вищим за 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см) повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Варильні апарати повинні обладнуватись дренажним пристроєм для видалення конденсату. Відвід конденсату від апаратів та трубопроводів повинен бути герметизований. Зливання конденсату повинно здійснюватись самопливом.