---

9.9.8. При сигналізаторі, що не працює, вихід пучка іонізувального випромінювання повинен перекриватись пристроєм, який передбачений конструкцією сигналізатора.

10. Вимоги до перевірних та випробувальних стендів

10.1. Перевірні та випробувальні пересувні стенди повинні бути закріплені за відповідальними особами, призначеними роботодавцем. Стенди повинні зберігатися в ізольованій прибудові до цеху або в спеціально відведеному місці в цеху.

10.2. Стенди, що розміщені в місцях зберігання, повинні бути справними, мати паспорти, у яких повинні бути вказані їх технічні характеристики, принципові схеми та журнали для реєстрації регламентних робіт, що проводяться на стенді, а також інструкцію з експлуатації. У паспорті на стенд повинні бути вказані терміни перевірки стенду.

10.3. До управління стендами повинні допускатися особи, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право виконання перевірних та випробувальних робіт на виробі.

10.4. Прилади, що встановлені на пульті стенда (для вимірювання тиску та температури середовища), повинні проходити періодичну перевірку відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94. Редуктори, відсічні запобіжні клапани повинні перевірятися на справність з наступним опломбовуванням не рідше одного разу на 6 місяців із занесенням результатів перевірки до паспорта або журналу контрольних перевірок. Тумблери перед підключенням стендового обладнання до джерел живлення системи повинні бути у положенні "Вимкнуто".

10.5. На стендах повинні бути трафарети із зазначенням призначення стенда ("Для промивки", "Для відпрацювання" тощо), манометрів, вимикачів та інших приладів і агрегатів згідно з принциповою схемою стенда та інструкцією з експлуатації.

10.6. Конструкція стендів, пультів управління, рукавів, шлангів та електроджгутів повинна забезпечити надійність і зручність приєднання до виробу.

10.7. Для підключення гідравлічних стендів до виробу повинні застосовуватися труби з нержавіючої сталі або рукава з фторопласту з металевим оплетенням.

10.8. Стенди повинні бути забезпечені спеціальними шухлядами або контейнерами для зберігання шлангів, рукавів та електроджгутів.

10.9. Пофарбування перевірних та випробувальних стендів повинно відповідати вимогам СН 181-70.

10.10. Умикання і вимикання стендів в електромережу повинно здійснюватися тільки особами, які мають кваліфікаційну групу не нижче III. Після закінчення робіт залишати стенди ввімкненими в електромережу не дозволяється.

10.11. Матеріали для заправлення гідростендів повинні зберігатися у спеціальному пожежобезпечному приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією.

10.12. Заправлення баків гідросистем гідросумішшю необхідно проводити на спеціально виділеній для цього дільниці, забезпеченій засобами пожежогасіння відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83.

10.13. Під час відпрацювання систем стенд повинен бути надійно встановлений для усунення можливості самовільних пересувань.

10.14. Балони зі стисненим газом повинні кріпитися на стенді

та мати маркування відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94.

10.15. Усі стенди, що застосовуються під час відпрацювання систем літального апарата, повинні відповідати вимогам керівних матеріалів та галузевих стандартів на перевірні і вимірювальні пересувні стенди (додаток 3).

10.16. Шланги для підключення систем літального апарата до стенда продувки повинні бути забезпечені запобіжним тросом.

10.17. Стенд для зарядження пневматиків шасі повинен бути забезпечений редуктором та манометром. Пневматики повинні бути обладнані захисною огорожею.

11. Вимоги безпеки під час випробування систем

і конструкцій літального апарата на герметичність

та усунення дефектів герметизації

11.1. Випробування літальних апаратів на герметичність тиском, передбаченим технічними умовами на відповідні літальні апарати, повинні здійснюватися у спеціально ізольованому приміщенні або в цеху, коли інші роботи в ньому не виконуються.

11.2. Роботи, пов'язані з усуненням дефектів герметизації, повинні проводитись тільки після випробування систем, конструкцій, агрегатів на міцність. При цьому на даному виробі не повинно проводитись паралельно ніяких інших робіт.

11.3. Під час випробування літального апарата або його агрегатів на герметичність люки, двері, ліхтар кабіни та інші подібні місця повинні бути захищені спеціальними чохлами, передбаченими технологією для забезпечення безпеки при виконанні робіт. Розміри зон для випробування визначаються залежно від об'єму та тиску, на який випробується літальний апарат. Зона повинна бути огороджена, і на видному місці перед входом до неї

повинно бути вивішене світлове табло "Випробування під тиском! Не входити!".

11.4. Під час випробування літального апарата на герметичність працівники, які проводять випробування поза літальним апаратом, повинні бути в спеціально обладнаному укритті або за межами небезпечної зони, визначеної у технічній документації. Зовнішній огляд літального апарата, агрегатів, вузлів після випробування на герметичність повинен проводитись під тиском не вище 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см).

11.5. Випробування літального апарата, блоків, вузлів, агрегатів на герметичність необхідно проводити тільки з використанням спеціального випробувального стенда, обладнаного відповідними приладами, контрольною апаратурою та системою фільтрів. Перелік приладів, контрольної апаратури та фільтрів визначається технічними умовами на випробування.

11.6. Під час випробування на герметичність повинно бути забезпечено герметичне та надійне з'єднання шлангів і трубопроводів, підключених до манометрів, які показують тиск на виробі.

11.7. Випробувачі під час перебування всередині кабіни літального апарата, обладнаного відкидним ліхтарем, повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту голови та очей (шоломами, захисними окулярами).

11.8. У кабіні літального апарата повинен бути встановлений запобіжний клапан, передбачений конструкцією випробувального стенда і відрегульований на максимальний тиск з технічними умовами на випробування.

11.9. У разі необхідності аварійного скидання тиску в літальному апараті повинен застосуватися спеціальний пристрій. Рукоятка управління цим пристроєм повинна бути запломбована.

Випадки зривання пломби повинні заноситись у спеціальний журнал із зазначенням причин.

Управління зниженням тиску всередині літального апарата дозволяється лише у таких випадках:

- при необхідності термінового виходу людей;

- коли дається попередження про неможливість здійснити зниження тиску ззовні;

- коли без попередження ззовні зниження тиску не починається або зненацька припиняється.

11.10. У разі потреби виконання робіт всередині літального апарата під підвищеним тиском працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту та переговорними пристроями. Тиск не повинен перевищувати 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см).

11.11. Час перебування кожного працівника під підвищеним тиском, час входу та виходу повинні враховуватись та реєструватися у спеціальному журналі обліку часу роботи всередині літального апарата або його окремих вузлів під підвищеним тиском (додаток 4).

Журнал повинен зберігатися у особи, відповідальної за випробування літального апарата на герметичність.

11.12. Усередині літального апарата на період усунення дефектів герметизації повинні бути в наявності:

- аптечка з набором медикаментів та перев'язувальних матеріалів для надання першої невідкладної допомоги;

- прилад для контролю тиску всередині літального апарата;

- термометр для контролю температури повітря.

Температура повітря всередині літального апарата повинна бути в межах 16-22 град.С;

- таблиця сигналів для світлової сигналізації;

- первинні засоби пожежогасіння;

- переговорний пристрій для прямого та зворотного зв'язку з пультом випробування (при необхідності).

11.13. Під час усунення дефектів із застосуванням спеціальних герметиків при герметизації літальних апаратів або їх агрегатів, блоків, вузлів повинні виконуватись вимоги Правил безпеки праці при герметизації виробів космічної техніки, затверджених Мінавіапромом від 04.02.91 (далі - ДНАОП 1.4.72-1.36-91), та ДНАОП 0.03-1.47-89. При цьому працівники, які зайняті виконанням робіт з герметиком, повинні застосовувати спеціальні захисні креми та респіратори відповідно до галузевих норм.

11.14. На пульті управління випробувального стенда повинні бути: мікрофон і телефон переговорного пристрою для зв'язку з працівниками всередині літального апарата, номери телефону медпункту та пожежної охорони.

11.15. Переносні світильники, що застосовуються при виконанні робіт під час усунення дефектів при герметизації, повинні відповідати вимогам пункту 9.4.3.

11.16. Герметики повинні поставлятися до цеху готовими до використання у чистому дюралюмінієвому посуді зі щільно закритими кришками. До літального апарата герметики повинні заноситися в тарі з кришкою, що закривається, у кількості, необхідній для виконання завдання.

11.17. Контроль за температурою повітряного середовища в літальному апараті повинен здійснюватися за допомогою термометрів, розміщених у різних місцях літального апарата. Застосування ртутних термометрів не дозволяється.

11.18. Контроль герметичності відсіків (кесон-баків, центропланів, фюзеляжів) пневматичним методом із застосуванням індикаторів течі на основі поверхнево-активної речовини (ПАР) повинен виконуватись на окремо виділеній дільниці, що забезпечена:

- стендами (пневмопультами), що забезпечують заповнення виробів повітрям під тиском відповідно до технічних умов на випробування;

- підведенням стисненого повітря з точкою роси згідно з технічними умовами на випробування;

- підведенням напруги не вище 12 В для переносних світильників.

11.19. Випробування з використанням ПАР повинні проводитись обслуговувальним персоналом у кількості не менше двох осіб.

При заповненні виробу повітрям необхідно проводити контроль тиску з манометром. Не допускати перевищення тиску понад величину, указану в технічних умовах на випробування виробу.

12. Вимоги безпеки під час пневмовипробування

повітряно-арматурних блоків (ПАБ), вузлів,

агрегатів, спецвиробів високим тиском

12.1. Випробувальні установки

12.1.1. Монтаж та виготовлення випробувальних установок повинні здійснюватися лише за проектом, розробленим спеціалізованими проектними організаціями або окремими підприємствами, затвердженим керівництвом цих організацій чи підприємств. Організація, що розробила проект, відповідає за вибір схеми випробувальної установки, системи управління, контролю та регулювання, вибір арматури, розрахунки елементів і вузлів

установки на міцність.

12.1.2. Матеріали, що застосовуються для виготовлення установок та їх обладнання, пультів управління тощо, повинні задовольняти вимоги проекту, технічних умов і вибиратися з урахуванням умов їх експлуатації (впливу робочого середовища, тиску тощо).

12.1.3. Кожна випробувальна установка для пневмовипробувань ПАБ, вузлів, агрегатів, спецвиробів літальних апаратів на герметичність повинна бути обладнана системами світлової та звукової сигналізації, які повинні включатися автоматично перед поданням тиску на виріб, що випробується.

12.1.4. Системи випускання газу з виробу, що проходить випробування, повинні бути обладнані глушниками, які знижують шум до рівня, установленого нормами, відповідно до вимог Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99).

12.1.5. Усі посудини, будови, експлуатація яких повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94, повинні бути взяті на облік і на них повинна бути оформлена належна технічна документація.

12.1.6. Монтаж, випробування та експлуатація трубопроводів для проведення пневматичних випробувань повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.13-71, Тимчасових правил будови і безпечної експлуатації повітропроводів і азотопроводів високого тиску (100 - 1000 кг/кв.см) ПТВД-67/100-1000, затверджених ЦК Профспілки робітників авіаоборонпрому від 08.07.67 (НАОП 1.4.72-1.28-67), "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджені постановою Держбуду СРСР від 07.05.84 N 72 (СНиП 3.05.05-84).

12.1.7. За вибір схеми трубопроводів, систем управління, контролю та регулювання, прокладки дренажу, кріплень, запірних і запобіжних засобів, матеріалів, за правильність та доцільність конструкції, за правильність розрахунку на міцність, розрахунку діаметрів труб, а також у цілому за проект і відповідність його вимогам безпеки відповідає організація, що розробила проект випробувального стенда та трубопроводів.

12.1.8. Використання регулювальних вентилів високого тиску як запірних не дозволяється.

12.1.9. Вибір вимірювальних приладів, методика схем вимірювання повинні погоджуватися з енергетичною, метрологічною службами та службою охорони праці підприємства. Класи точності контрольно-вимірювальних приладів повинні визначатися технічними умовами на вузол, агрегат і літальний апарат.

12.1.10. На всіх приладах, що перебувають в експлуатації на випробувальній установці, повинно бути тавро з терміном чергових перевірок приладів. Прилади повинні періодично перевірятися у терміни, указані в паспорті на прилад.

12.1.11. Манометр, призначений для вимірювання тиску у виробі, що випробовується, повинен дублюватися контрольним манометром.

12.1.12. Прилади, що працюють під тиском, повинні бути встановлені всередині бронезахисних пристроїв. На панелях і щитах, де монтуються прилади, що працюють під тиском, повинні бути передбачені отвори для виходу газу при розриванні приладів.