приміщення для обробки останків після кремації (кремуляторна):
приміщення для охолодження праху - від 16 м2 до 18 м2;
кремуляторна - 15 м2 на один кремулятор;
сховище для урн з прахом - від 18 м2 до 20 м2;
ремонтна майстерня - від 24 м2 до 30 м2;
приміщення інженерних служб - згідно зі СНиП 2.09.02;
приміщення зберігання та миття візків - 10 м2 на кожну кремаційну піч;
кімната прибиральників із коморою для сховища інвентарю - від 6 м2 до 8 м2.
4.5.5 Під час розрахунку пропускної здатності крематорію треба враховувати:
- коефіцієнт смертності (відношення числа померлих за рік до середньої чисельності населення,
що обслуговується, приведене до тисячі жителів; визначається за даними статистичних органів);
відсоток кремацій загальної кількості померлих, що передбачено у технічному завданні на
проектування;
коефіцієнт нерівномірності смертності (з умов пори року).
Пропускну здатність кремаційної печі треба визначати за технічними характеристиками заводу-виробника (у середньому з розрахунку однієї години на одну кремацію). Під час визначення кількості кремаційних печей потрібно передбачати резервні печі (не менше однієї).
7
Кремаційний зал треба розміщувати на одному рівні з ритуальним залом або на рівень
нижче.
У разі розміщення ритуальних і кремаційних залів на одному рівні необхідно передбачати
влаштування горизонтального транспорту (катафалк-візок) для переміщення труни з ритуального
залу в передпічний простір через шлюз завдовжки не менше 2,5 м. Межа вогнестійкості шахти
шлюзу повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.
У разі розміщення кремаційних залів та технологічно зв'язаних з ним приміщень на рівень
нижче ритуального залу переміщення труни з тілом до кремаційного залу може бути передбачено за
двома варіантами:
труна з тілом померлого через шлюзову камеру завширшки не менше ніж 2,4 м і завглибшки
не менше ніж 4 м з витяжною вентиляцією горизонтальним транспортом надходить у ліфт, встанов
лений у суміжному приміщенні. Стіни, стеля і проріз шлюзу можуть бути декоровані світлопогли-
наючим матеріалом. Розмір прорізу шлюзу в світлі не повинен бути меншим ніж 0,8 м х 0,8 м;
шахту ліфта розміщують безпосередньо у ритуальному залі та оформлюють як постамент для
труни.
Вантажопідйомність ліфта - не менше ніж 250 кг, розмір платформи підйомника - 2,0 м х 0,8 м, прорізу шахти - 2,10 м х 0,9 м. З метою безпеки треба передбачати автоматичне закриття прорізу шахти ліфта після опускання платформи підйомника. Межа вогнестійкості шахти підйомника повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.
4.5.9 Передпічну зону кремаційного залу треба обладнати спеціальними завантажувальними
механізмами вантажопідйомністю не меншою ніж 250 кг для переміщення труни до завантажу
вальних прорізів кремаційних печей.
Ширину передпічної зони треба приймати не меншою ніж 5 м.
У кремаційному залі та в приміщенні для обробляння останків після кремації треба
передбачати витяжні шафи для охолодження праху.
Місткість холодильних камер треба визначати з урахуванням середнього терміну збері
гання померлих від двох діб до трьох діб та відповідно до пропускної здатності ритуальних залів і
кремаційних печей. Десять відсотків від місткості треба передбачити для зберігання померлих про
тягом 7-14 днів.
Холодильні камери та технічні приміщення дозволено розміщувати в цокольному поверсі.
Холодильні камери треба розміщувати за можливості одним блоком, улаштовуючи входи
в них через теплові шлюзи.
Висота камер від підлоги до низу виступних конструкцій повинна бути від 2,4 м до 3,5 м.
Якщо висота поверху, де розміщують холодильні камери, більша ніж 3,5 м, камери треба перекривати
самостійними перекриттями згідно зі СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.14.
Холодильні агрегати треба розташовувати в окремих приміщеннях, суміжних з холодиль
ними камерами; агрегати повинні мати металеву огорожу з дверцятами заввишки не менше ніж 1,5 м.
Площу приміщень для агрегатів треба розраховувати відповідно до таблиці 1.
Таблиця 1
Площа холодильних камер, м2 |
До 10 |
10-20 |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
50-60 |
60-70 |
70-80 |
Площа приміщення для агрегату, м2 |
2 |
3-4 |
5-6 |
7-8 |
9-10 |
11-12 |
13-14 |
15-16 |
4.5.17 Заборонено розміщувати холодильні агрегати в тамбурах холодильних камер.
Холодильну камеру треба обладнати холодильним устаткованням, яке підтримує тем
пературу всередині камери від 0°С до мінус 5°С. Треба проводити дезінфекцію холодильного устат-
ковання і приміщення холодильної камери.
Транзитний пропуск через холодильні камери труб опалення, водопроводу, каналізації,
газу, а також повітроводів загальної вентиляції будинку заборонено.
Висоту кремаційного залу дозволено приймати в залежності від габаритів обладнання й
умов його експлуатації, але не меншою ніж 3,6 м.
Кремаційні зали треба обладнувати однокамерними чи двокамерними печами.
8
Для роботи кремаційних печей дозволено застосовувати як паливо природний газ, дизель
не паливо, електроенергію тощо відповідно до технічних характеристик печей. Печі повинні бути
обладнані ефективними системами димовсмоктування і очищування газів. Ступінь очищення треба
визначати в кожному конкретному випадку за узгодженням з органами державного санітарного
нагляду.
Треба застосовувати печі тільки серійного виробництва (вітчизняного та (або) закор-
донного), такі, що пройшли екологічну експертизу відповідно до чинного законодавства з охорони
навколишнього природного середовища. Витрати палива на проведення кремації треба встановлю
вати згідно з паспортними даними на кремаційні печі серійного виробництва.
Для монтажних і ремонтних робіт приміщення кремаційного залу, димовсмоктувальної
і очищення газів треба обладнати вантажопідйомними механізмами (монорейки, талі тощо), а також
монтажними прорізами.
Відстань від панелі керування і розвантаження кремаційної печі до протилежної стіни
треба приймати не меншу ніж 4 м.
Приміщення для обробляння праху треба обладнати стелажами для зберігання урн, кре-
мулятором, електромагнітом для видалення металу з праху, спеціальними місткостями для праху,
засобами виявлення і зберігання дорогоцінних металів, а також службовим телебаченням (у разі
об'єднання приміщення із залом печей).
За потреби дозволено здійснювати реконструкцію існуючих будівель: якщо на кладовищі
вже існують будинки трауру, до них можна прибудовувати приміщення для тимчасового зберігання
трун, які потім централізовано надходять на кремацію, або повністю кремаційне відділення.
У кремаційному залі треба передбачати систему димовідведення згідно зі СНиП 2.04.05.
4.6 Колумбарій
Місткість колумбарію треба визначати за завданням на проектування.
Конструкція колумбарію має забезпечувати вільний доступ до ніш з прахом.
По вертикалі колумбарну стіну треба поділити на ряди, а кожен ряд - на ніші. Кількість
рядів ніш для установлення похоронних урн по вертикалі повинна бути не більше трьох. Кількість ніш
у кожному ряді залежить від загальної довжини споруди.
Розміри ніш мають відповідати габаритам урн згідно з відповідним нормативним доку
ментом, розробленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері
житлово-комунальної політики України.
Над нішами колумбарної стіни проектують укриття від негоди.
5 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
5.1 Водопостачання і водовідведення
Системи господарсько-питного і протипожежного водопроводу, внутрішню систему кана-
лізації, водостоки і водовідведення з території кладовищ та колумбаріїв треба проектувати згідно з
вимогами СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03. Якість води повинна відповідати вимогам
ДСанПіН №383.
Заборонено проектувати прокладання транзитних водогонів через територію кладовища.
Водозабезпечення будівель, розташованих на території кладовищ, треба здійснювати шля-
хом приєднання їх до мережі міського водопроводу або свердловин, улаштування резервуарів,
наповнюваних привізною водою. Допустиму відстань між свердловинами і місцями поховання треба
встановлювати в кожному конкретному випадку з урахуванням геологічної та гідрологічної харак-
теристики місцевості згідно з ДСанПіН 2.2.2.028.
Для поливання прилеглої території треба передбачати влаштування поливальних кранів з
під'єднанням до мережі виробничого чи господарсько-питного водопроводу. Водорозбірні колонки чи
крани треба встановлювати у кожному секторі кладовища. У сільських населених пунктах з цією
метою треба використовувати воду шахтних колодязів або поверхневих водоймищ. Колодязі треба
розміщувати на відстані не ближче ніж 20 м від місця поховання з урахуванням напрямку руху
9
грунтових вод від колодязя та передбачати заходи щодо унеможливлення забруднення води продуктами розкладу трупів.
Мережу виробничого водопроводу треба прокладати вздовж магістральних проїздів з ухи-
лом у бік колодязя для спорожнювання мережі на зиму.
Для уникнення загрози забруднення води в мережах підземне прокладання водопровідних
мереж на території кладовища заборонено.
Витрати води на поливання треба приймати згідно з відповідними нормами і нормативами.
Треба передбачати підведення гарячої води до умивальників, раковин, душових сіток.
Водорозбірні крани і трапи треба передбачати в таких приміщеннях:
холодильних камерах;
кремаційному залі;
передпічному просторі.
На території кладовища проектують розміщення громадських туалетів. Відстань між гро-
мадськими туалетами та іншими об'єктами кладовища приймають згідно з ДСанПіН 2.2.2.028. У разі
відсутності каналізаційних мереж на території кладовища для відвідувачів передбачають туалети з
водонепроникним вигребом, до якого забезпечено вільний під'їзд асенізаційного транспорту, або
біотуалети з радіусом обслуговування відповідно до їх технічних характеристик.
Відведення побутових стічних вод від споруд і громадських туалетів треба здійснювати
в міську чи селищну мережу каналізації.
Відведення стічних вод від приміщень холодильних камер, кремаційного залу, миття
візків треба здійснювати у відстійник, де відбувається їх знезаражування. Скид знезаражених стіч-
них вод у міську водовідвідну мережу дозволено у тому випадку, коли їх об'єм і склад відпові-
дають вимогам [3] за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду на місцях.
Розрахункову витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, а також кількість
струменів для внутрішнього гасіння пожежі приймають згідно зі СНиП 2.04.01 та СНиП 2.04.02.
Водовідведення атмосферних і талих вод з території кладовищ та колумбаріїв треба
передбачати поверхневим - лотками уздовж проїзної частини дорожньої мережі.
Водовідведення з ділянок кладовищ із традиційним способом поховання в знижені місця
прилеглих територій передбачають тільки за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічного
нагляду на місцях. У разі розміщення кладовищ на схилах треба влаштовувати нагірні канави з метою
захисту території від підтоплення водами з верхньої сторони. Дозволено терасування схилів.
5.2 Опалювання та вентилювання
Опалювання та вентилювання будинків похоронного призначення треба проектувати згідно
з вимогами СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП ІІ-35.
Теплопостачання будинків треба здійснювати від теплових мереж, а за їх відсутності - від
окремо розташованої чи вбудованої котельні. Дозволено передбачати пічне опалювання.
Розрахункові температури повітря в холодний період року і норми повітрообміну в примі
щеннях треба приймати відповідно до додатка А.
У приміщеннях, пов'язаних із перебуванням людей, за винятком санітарних вузлів, ма-
шинних відділень і технічних служб, треба передбачати приховане прокладання трубопроводів.
Нагрівальні прилади опалювання в ритуальних залах, вестибюлях треба встановлювати в
нішах, у каналах, які розташовані під підлогою, і закривати декоративними гратами.
Припливною системою вентилювання треба обладнати приміщення ритуальних залів і
вестибюлів, кремаційного залу з системою димовсмоктування, душових і санвузлів, холодильних
камер.
Рециркуляція повітря в ритуальних залах не допускається.
Приміщення вентиляційних камер, компресорних, машинних відділень, холодильних камер
заборонено розміщувати суміжно з ритуальними залами.
Транзитне прокладання повітроводів через приміщення ритуальних залів у інші приміщення
заборонено.