• приміщення для обробки останків після кремації (кремуляторна):

  • приміщення для охолодження праху - від 16 м2 до 18 м2;

  • кремуляторна - 15 м2 на один кремулятор;

  • сховище для урн з прахом - від 18 м2 до 20 м2;

  • ремонтна майстерня - від 24 м2 до 30 м2;

  • приміщення інженерних служб - згідно зі СНиП 2.09.02;

  • приміщення зберігання та миття візків - 10 м2 на кожну кремаційну піч;

  • кімната прибиральників із коморою для сховища інвентарю - від 6 м2 до 8 м2.

4.5.5 Під час розрахунку пропускної здатності крематорію треба враховувати:

- коефіцієнт смертності (відношення числа померлих за рік до середньої чисельності населення,
що обслуговується, приведене до тисячі жителів; визначається за даними статистичних органів);

  • відсоток кремацій загальної кількості померлих, що передбачено у технічному завданні на
    проектування;

  • коефіцієнт нерівномірності смертності (з умов пори року).

Пропускну здатність кремаційної печі треба визначати за технічними характеристиками заводу-виробника (у середньому з розрахунку однієї години на одну кремацію). Під час визначення кількості кремаційних печей потрібно передбачати резервні печі (не менше однієї).


7

ДБН Б 2.2-1:2008

  1. Кремаційний зал треба розміщувати на одному рівні з ритуальним залом або на рівень
    нижче.

  2. У разі розміщення ритуальних і кремаційних залів на одному рівні необхідно передбачати
    влаштування горизонтального транспорту (катафалк-візок) для переміщення труни з ритуального
    залу в передпічний простір через шлюз завдовжки не менше 2,5 м. Межа вогнестійкості шахти
    шлюзу повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.

  3. У разі розміщення кремаційних залів та технологічно зв'язаних з ним приміщень на рівень
    нижче ритуального залу переміщення труни з тілом до кремаційного залу може бути передбачено за
    двома варіантами:


  • труна з тілом померлого через шлюзову камеру завширшки не менше ніж 2,4 м і завглибшки
    не менше ніж 4 м з витяжною вентиляцією горизонтальним транспортом надходить у ліфт, встанов­
    лений у суміжному приміщенні. Стіни, стеля і проріз шлюзу можуть бути декоровані світлопогли-
    наючим матеріалом. Розмір прорізу шлюзу в світлі не повинен бути меншим ніж 0,8 м х 0,8 м;

  • шахту ліфта розміщують безпосередньо у ритуальному залі та оформлюють як постамент для
    труни.

Вантажопідйомність ліфта - не менше ніж 250 кг, розмір платформи підйомника - 2,0 м х 0,8 м, прорізу шахти - 2,10 м х 0,9 м. З метою безпеки треба передбачати автоматичне закриття прорізу шахти ліфта після опускання платформи підйомника. Межа вогнестійкості шахти підйомника повин­на бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.

4.5.9 Передпічну зону кремаційного залу треба обладнати спеціальними завантажувальними
механізмами вантажопідйомністю не меншою ніж 250 кг для переміщення труни до завантажу­
вальних прорізів кремаційних печей.

Ширину передпічної зони треба приймати не меншою ніж 5 м.

  1. У кремаційному залі та в приміщенні для обробляння останків після кремації треба
    передбачати витяжні шафи для охолодження праху.

  2. Місткість холодильних камер треба визначати з урахуванням середнього терміну збері­
    гання померлих від двох діб до трьох діб та відповідно до пропускної здатності ритуальних залів і
    кремаційних печей. Десять відсотків від місткості треба передбачити для зберігання померлих про­
    тягом 7-14 днів.

  3. Холодильні камери та технічні приміщення дозволено розміщувати в цокольному поверсі.

  4. Холодильні камери треба розміщувати за можливості одним блоком, улаштовуючи входи
    в них через теплові шлюзи.

  5. Висота камер від підлоги до низу виступних конструкцій повинна бути від 2,4 м до 3,5 м.
    Якщо висота поверху, де розміщують холодильні камери, більша ніж 3,5 м, камери треба перекривати
    самостійними перекриттями згідно зі СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.14.

  6. Холодильні агрегати треба розташовувати в окремих приміщеннях, суміжних з холодиль­
    ними камерами; агрегати повинні мати металеву огорожу з дверцятами заввишки не менше ніж 1,5 м.

  7. Площу приміщень для агрегатів треба розраховувати відповідно до таблиці 1.
    Таблиця 1



Площа холодильних камер, м2

До 10

10-20

20-30

30-40

40-50

50-60

60-70

70-80

Площа приміщення для агрегату, м2

2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-12

13-14

15-16

4.5.17 Заборонено розміщувати холодильні агрегати в тамбурах холодильних камер.

  1. Холодильну камеру треба обладнати холодильним устаткованням, яке підтримує тем­
    пературу всередині камери від 0°С до мінус 5°С. Треба проводити дезінфекцію холодильного устат-
    ковання і приміщення холодильної камери.

  2. Транзитний пропуск через холодильні камери труб опалення, водопроводу, каналізації,
    газу, а також повітроводів загальної вентиляції будинку заборонено.

  3. Висоту кремаційного залу дозволено приймати в залежності від габаритів обладнання й
    умов його експлуатації, але не меншою ніж 3,6 м.

  4. Кремаційні зали треба обладнувати однокамерними чи двокамерними печами.


8

ДБН Б 2.2-1:2008

  1. Для роботи кремаційних печей дозволено застосовувати як паливо природний газ, дизель­
    не паливо, електроенергію тощо відповідно до технічних характеристик печей. Печі повинні бути
    обладнані ефективними системами димовсмоктування і очищування газів. Ступінь очищення треба
    визначати в кожному конкретному випадку за узгодженням з органами державного санітарного
    нагляду.

  2. Треба застосовувати печі тільки серійного виробництва (вітчизняного та (або) закор-­
    донного), такі, що пройшли екологічну експертизу відповідно до чинного законодавства з охорони
    навколишнього природного середовища. Витрати палива на проведення кремації треба встановлю­
    вати згідно з паспортними даними на кремаційні печі серійного виробництва.

  3. Для монтажних і ремонтних робіт приміщення кремаційного залу, димовсмоктувальної
    і очищення газів треба обладнати вантажопідйомними механізмами (монорейки, талі тощо), а також
    монтажними прорізами.


  1. Відстань від панелі керування і розвантаження кремаційної печі до протилежної стіни
    треба приймати не меншу ніж 4 м.

  2. Приміщення для обробляння праху треба обладнати стелажами для зберігання урн, кре-
    мулятором, електромагнітом для видалення металу з праху, спеціальними місткостями для праху,
    засобами виявлення і зберігання дорогоцінних металів, а також службовим телебаченням (у разі
    об'єднання приміщення із залом печей).

  3. За потреби дозволено здійснювати реконструкцію існуючих будівель: якщо на кладовищі
    вже існують будинки трауру, до них можна прибудовувати приміщення для тимчасового зберігання
    трун, які потім централізовано надходять на кремацію, або повністю кремаційне відділення.

  1. У кремаційному залі треба передбачати систему димовідведення згідно зі СНиП 2.04.05.

4.6 Колумбарій

  1. Місткість колумбарію треба визначати за завданням на проектування.

  2. Конструкція колумбарію має забезпечувати вільний доступ до ніш з прахом.

  3. По вертикалі колумбарну стіну треба поділити на ряди, а кожен ряд - на ніші. Кількість
    рядів ніш для установлення похоронних урн по вертикалі повинна бути не більше трьох. Кількість ніш
    у кожному ряді залежить від загальної довжини споруди.


  1. Розміри ніш мають відповідати габаритам урн згідно з відповідним нормативним доку­
    ментом, розробленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері
    житлово-комунальної політики України.

  2. Над нішами колумбарної стіни проектують укриття від негоди.

5 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

5.1 Водопостачання і водовідведення

  1. Системи господарсько-питного і протипожежного водопроводу, внутрішню систему кана-­
    лізації, водостоки і водовідведення з території кладовищ та колумбаріїв треба проектувати згідно з
    вимогами СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03. Якість води повинна відповідати вимогам
    ДСанПіН №383.

  1. Заборонено проектувати прокладання транзитних водогонів через територію кладовища.

  1. Водозабезпечення будівель, розташованих на території кладовищ, треба здійснювати шля-­
    хом приєднання їх до мережі міського водопроводу або свердловин, улаштування резервуарів,
    наповнюваних привізною водою. Допустиму відстань між свердловинами і місцями поховання треба
    встановлювати в кожному конкретному випадку з урахуванням геологічної та гідрологічної харак-­
    теристики місцевості згідно з ДСанПіН 2.2.2.028.

  2. Для поливання прилеглої території треба передбачати влаштування поливальних кранів з
    під'єднанням до мережі виробничого чи господарсько-питного водопроводу. Водорозбірні колонки чи
    крани треба встановлювати у кожному секторі кладовища. У сільських населених пунктах з цією
    метою треба використовувати воду шахтних колодязів або поверхневих водоймищ. Колодязі треба
    розміщувати на відстані не ближче ніж 20 м від місця поховання з урахуванням напрямку руху

9

ДБН Б 2.2-1:2008

грунтових вод від колодязя та передбачати заходи щодо унеможливлення забруднення води про­дуктами розкладу трупів.

  1. Мережу виробничого водопроводу треба прокладати вздовж магістральних проїздів з ухи-­
    лом у бік колодязя для спорожнювання мережі на зиму.

  2. Для уникнення загрози забруднення води в мережах підземне прокладання водопровідних
    мереж на території кладовища заборонено.

  3. Витрати води на поливання треба приймати згідно з відповідними нормами і нормативами.

  4. Треба передбачати підведення гарячої води до умивальників, раковин, душових сіток.

  5. Водорозбірні крани і трапи треба передбачати в таких приміщеннях:


  • холодильних камерах;

  • кремаційному залі;

  • передпічному просторі.


  1. На території кладовища проектують розміщення громадських туалетів. Відстань між гро-­
    мадськими туалетами та іншими об'єктами кладовища приймають згідно з ДСанПіН 2.2.2.028. У разі
    відсутності каналізаційних мереж на території кладовища для відвідувачів передбачають туалети з
    водонепроникним вигребом, до якого забезпечено вільний під'їзд асенізаційного транспорту, або
    біотуалети з радіусом обслуговування відповідно до їх технічних характеристик.

  2. Відведення побутових стічних вод від споруд і громадських туалетів треба здійснювати
    в міську чи селищну мережу каналізації.


  1. Відведення стічних вод від приміщень холодильних камер, кремаційного залу, миття
    візків треба здійснювати у відстійник, де відбувається їх знезаражування. Скид знезаражених стіч-­
    них вод у міську водовідвідну мережу дозволено у тому випадку, коли їх об'єм і склад відпові­-
    дають вимогам [3] за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду на місцях.

  2. Розрахункову витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, а також кількість
    струменів для внутрішнього гасіння пожежі приймають згідно зі СНиП 2.04.01 та СНиП 2.04.02.

  3. Водовідведення атмосферних і талих вод з території кладовищ та колумбаріїв треба
    передбачати поверхневим - лотками уздовж проїзної частини дорожньої мережі.

  4. Водовідведення з ділянок кладовищ із традиційним способом поховання в знижені місця
    прилеглих територій передбачають тільки за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічного
    нагляду на місцях. У разі розміщення кладовищ на схилах треба влаштовувати нагірні канави з метою
    захисту території від підтоплення водами з верхньої сторони. Дозволено терасування схилів.

5.2 Опалювання та вентилювання

  1. Опалювання та вентилювання будинків похоронного призначення треба проектувати згідно
    з вимогами СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП ІІ-35.

  2. Теплопостачання будинків треба здійснювати від теплових мереж, а за їх відсутності - від
    окремо розташованої чи вбудованої котельні. Дозволено передбачати пічне опалювання.

  3. Розрахункові температури повітря в холодний період року і норми повітрообміну в примі­
    щеннях треба приймати відповідно до додатка А.

  4. У приміщеннях, пов'язаних із перебуванням людей, за винятком санітарних вузлів, ма-­
    шинних відділень і технічних служб, треба передбачати приховане прокладання трубопроводів.

  5. Нагрівальні прилади опалювання в ритуальних залах, вестибюлях треба встановлювати в
    нішах, у каналах, які розташовані під підлогою, і закривати декоративними гратами.


  1. Припливною системою вентилювання треба обладнати приміщення ритуальних залів і
    вестибюлів, кремаційного залу з системою димовсмоктування, душових і санвузлів, холодильних
    камер.

  2. Рециркуляція повітря в ритуальних залах не допускається.

  3. Приміщення вентиляційних камер, компресорних, машинних відділень, холодильних камер
    заборонено розміщувати суміжно з ритуальними залами.

  4. Транзитне прокладання повітроводів через приміщення ритуальних залів у інші приміщення
    заборонено.