Г.3 Навколо зон і майданчиків для занять інвалідів, що користуються під час пересування кріслами-колясками, слід влаштовувати смуги безпеки завширшки не менше 2 м, а по торцевих (коротких) сторонах ігрових майданчиків - не менше 3 м. На тенісних кортах зона безпеки повинна бути збільшена: уздовж майданчиків до 4 м, по торцевих сторонах - до 6 м.
Г.4 У випадку, якщо бігова доріжка відділена від місць для глядачів огорожею, у ній слід передбачати проходи для інвалідів на відстані один від одного не менше 100 м.
Г.5 Для забезпечення орієнтації і безпеки спортсменів із повною або частковою втратою зору слід:
а) використовувати як орієнтири для напрямку руху звукові маяки;
б) влаштовувати по периметру ігрових майданчиків смугу орієнтації завширшки не менше 1,5 м із прилеглою до неї смугою безпеки завширшки не менше 2,5 м;
в) влаштовувати смугу орієнтації завширшки не менше 2 м уздовж доріжок для бігу або розбігу перед стрибком;
г) передбачати на біговій доріжці зону старту завдовжки за напрямком руху не менше 5 м і зону фінішу - завдовжки не менше 25 м;
д) влаштовувати смугу орієнтації завширшки не менше 1,2 м по периметру ванн басейнів. Смуги орієнтації, а також повороти бігових доріжок, зони стартів і фінішів, відштовхувальні зони стрибків повинні виділятися фактурною поверхнею покриття з яскравим контрастним кольором;
е) встановлювати сектор для стрибків у довжину на протилежній від центральної трибуни стороні; ширина ями для стрибків у довжину повинна бути не менше 7,0 м, ширина доріжки для розбігу не менше 3,0 м. Необхідно також передбачити встановлення звукового маяка за стрибковою ямою для орієнтації спортсменів-інвалідів із повною втратою зору.
Г.6 На відкритих площинних спорудах, призначених для занять людей із повною або часткової втратою зору, слід передбачати захист від шуму зон і майданчиків зеленими насадженнями із сумарним розрахунковим рівнем звукоізоляції за літнім періодом року не нижче 3 дБ.
Г.7 В разі проектування лазні сухого жару (сауни) її приміщення слід розташовувати в будинку, що стоїть окремо, або на першому поверсі будинку не нижче другого ступеня вогнестійкості з дотриманням вимог ДБН В.2.2-9 і протипожежних норм.
Г.8 По периметру ванн басейнів слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше, м:
а) для відкритих басейнів - 2,5;
б) для басейнів у залах - 2.
Ширина доріжки з боку стартових тумбочок і входів із роздягальних приміщень повинна бути не менше 3,5 м. Щоб уникнути травм у басейні для обхідних доріжок, підлоги в роздягальнях і душових слід передбачити з шорсткуватим покриттям, яке під час намочування не стає слизьким.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 77
Г.9 Уздовж стін залу басейну і на входах до залу з приміщень перевдягання і душових слід встановлювати горизонтальні поручні на висоті від підлоги в межах від 0,9 до 1,2 м, а в залах із басейном для дітей - на рівні 0,5 м від підлоги.
Г.10 По зовнішньому периметру обхідних доріжок навколо відкритих басейнів слід передбачати огорожі заввишки не менше 1 м із поручнями.
Г.11 У мілкій частині ванни басейну для спуску у воду слід передбачати сходи завширшки не менше 0,9 м, із шириною проступів не менше 0,3 м і висотою сходинок не більше 0,14 м. Сходи повинні мати стаціонарні поручні.
Г.12 Розміри ванни басейну для дітей повинні бути не менше, м: у дошкільних закладах і будинках-інтернатах - 3 х 7; у школах-інтернатах - 6 х 12,5.
Глибина ванни басейну за рівнем води повинна прийматися перемінною, м:
а) для дітей дошкільного віку - 0,6-0,8;
б) для дітей шкільного віку - 0,8-1,05;
в) для дітей у будинках-інтернатах - 0,25-0,5.
Г.13 Для спуску у воду і підйому з неї інвалідів із ураженням опорно-рухового апарату слід використовувати жолоби або спеціальні підйомники.
Г.14 У приміщеннях роздягалень слід передбачати для інвалідів, які займаються:
а) місця для зберігання крісел-колясок;
б) індивідуальні кабіни площею кожна не менше 4 м2 для перевдягання з розрахунку по одній кабіні на трьох інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;
в) не менше двох індивідуальних шаф заввишки не більше 1,7 м для зберігання милиць і протезів;
г) лавку завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м у приміщеннях роздягалень. Навколо лавки повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду до неї інваліда на кріслі-колясці. В разі неможливості влаштування зазначеної лавки слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лавки завширшки не менше 0,6 м.
Г.15 При проектуванні роздягалень слід передбачати для інвалідів на кріслах-колясках із супровідними не менше двох блоків площею кожний не менше 14 м2, обладнаних трьома двоярусними шафами для одягу, із власними душовою кабіною і туалетом. За розрахункової пропускної спроможності спортивного будинку або споруди більше 35 інвалідів на кріслах-колясках кількість таких блоків повинно бути не менше чотирьох.
Г.16 Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід розташовувати в нижньому ярусі. В разі відкритого способу зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися на висоті від підлоги не більше 1,3 м.
Г.17 Прохідні ножні ванни на шляху до басейну з приміщень роздягалень слід проектувати з урахуванням можливості проїзду через них інвалідів на кріслах-колясках.
Г.18 При роздягальнях слід передбачати кімнату відпочинку розрахунковою площею не менше 0,4 м2 на кожного з інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками, а при сауні - площею не менше 20 м".
Г.19 На стаціонарних трибунах і в партері спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних споруд слід передбачати місця для інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках.
Г.20 Місця для інвалідів слід передбачати в першому ряду трибун (партеру); при цьому в тій частині ряду, де розташовані місця для інвалідів, сидіння не влаштовуються, а їх роль повинні виконувати крісла-коляски. Ширина під'їзду інвалідів до своїх місць повинна прийматися не менше 0,9 м, а за необхідності повороту крісла-коляски на 90° - не менше 1,3 м. Розмір кожного місця приймається виходячи із ширини 0,9 м і довжини 1,5 м.
Г.21 Кількість місць для інвалідів повинна визначатися завданням на проектування; при цьому кількість місць приймається з розрахунку одне місце на кожні 300 місць для глядачів, але не менше чотирьох.
С. 78 ДБН В.2.2-13-2003
(обов'язковий)
ОЛІМПІЙСЬКІ ВИМОГИ ДО ПАРАМЕТРІВ СПОРТИВНОГО ЯДРА
ДЛЯ ЗМАГАНЬ ТА СПОРТИВНОГО ЯДРА ДЛЯ РОЗМИНКИ
1 - старт забігу на 3000 м; 2 - старт забігу на 2000 м; 3 - лінія фінішу, старт та фініш забігу з перешкодами А.0.000 та +396.084
Рисунок Д.1 - Спортивне ядро для бігу з перешкодами із стрибками у воду всередину
увігнутої зони 400-метрового стандартного ядра
ДБН В.2.2-13-2003 С. 79
Рисунок Д.2 - Обрис та розміри стандартного 400-метрового спортивного ядра
(радіус 36,50 м; розміри у м)
Рисунок Д.3 - Конфігурація та розміри спортивного ядра з подвійним вигином 400 м
(радіус 51,543 м та 34 м; розміри в м
С. 80 ДБНВ.2.2-13-2003
а) |
|
б) |
а) розминочна зона:
1 - чотиридоріжкова пряма; 2 - чотиридоріжкова крива; 3 - стрибки у висоту; 4 - метання списа;
5 - метання диска; 6 - метання ядра; 7 - метання молота.
б) розминочна зона з окремими секторами для метання:
1 - чотиридоріжкова пряма; 2 - чотиридоріжковий овальний трек; 3 - стрибки у довжину та потрійні стрибки; 4 - стрибки з жердиною; 5 - стрибки у висоту; 6 - метання списа; 7 - метання молота;
8 - метання диска; 9 - метання ядра
Рисунок Д.4 - Спортивне ядро для розминки
ДБН В.2.2-13-2003 С. 81
(обов'язковий)
С. 82 ДБН В.2.2-13-2003
ДОДАТОК Ж
(обов'язковий)
ВИМОГИ ДО СПОРУД ДЛЯ КІННОГО СПОРТУ
Іподроми
Ж.1 Мінімальний розмір майданчика для скачок з перешкодою - 120х60 м, оптимальний-200 х 100 м, не рахуючи площі трибун та інших споруд, необхідних для організації змагань у присутності глядачів. У безпосередній близькості від скакової доріжки повинен бути обладнаний майданчик розміром 60 х 30 м для розминки коней перед змаганнями, а біля в'їзних воріт - невеличкий майданчик на 3-5 коней, що очікують в'їзду на поле.
Ж.2 Дистанції гладких скачок (без перешкод) для дволіток - 1200 м, для триліток (дербі) - 2400 м. Дистанції для скачок із перешкодами такі самі. Дистанція відраховується на відстані 2 м від внутрішньої брівки доріжки. Ширина доріжки - 25-30 м, радіус повороту - не менше 100 м, відстань між перешкодами - не менше 160 м.
Дистанції рисистих випробувань по круговій доріжці - від 1200 до 4200 м.
Розмір майданчика для гри в поло - 180 х 280 м, ширина воріт - 7,5 м.
Ж.З Огорожа навколо поля іподрому повинна мати висоту 1,2-1,5 м, відстань від бар'єра до глядачів - не менше 2 м. Ґрунт на майданчику повинен бути водопроникним із добре укоріненим дереном.
Ж.4 Майданчик для виїздки розміром 60 х 20 м повинен розташовуватися на рівній горизонтальній ділянці. Краще покриття - дерен, у крайньому випадку - пісок. Майданчик обгороджують бар'єрами заввишки 40-50 см і завдовжки 2,0-2,5 м.
Ж.5 Форма і кількість перешкод залежать від роду скачок. Відстань між ними 30-50 м. Першу перешкоду встановлюють не менше ніж за 40 м від старту, далі ділянка для розбігу перед перешкодою - 30 м (перед ровом - 35 м), довжина прямої за перешкодою - не менше 15м. Висота перешкод залежить від умов конкуру і може коливатися від 1,0 м до 2,0 м (для рекордних стрибків – до 2,8 м).
Манежі
Ж.6 Розміри манежу визначаються з розрахунку радіуса повороту коня, що галопує, - 10-11 м. Мінімальний розмір манежу, розрахованого на роботу 12 коней, - 36х18 м без урахування площ під трибуни і допоміжних приміщень. Співвідношення довжини манежу до його ширини 2:1. Висота до низу виступних конструкцій - 8,0-11,0 м. По стінах на висоту 1,5-2,0 м роблять похилу дощату обшивку в ялинку з дубових дощок завтовшки не менше 3 см із залишенням прозору в підлозі на висоту можливого удару копит не нижче 50 см. Нахил обшивки визначається укосом її основи від вертикалі на 30-40 см у бік поля. Ширина в'їзних воріт 2,5-3,5 м у світлі (двостулкові, з відчиненням за ходом коня).
Ж.7 Підлогу в манежі виконують, вкладаючи по добре вирівняній і ущільненій землі шар утрамбованої глини завтовшки 15-20 см, а потім шар тирси завтовшки 20-30 см. До тирси можна додати пісок в об'ємному співвідношенні 1:1. Покриття вкладають шарами 5-10 см з укочуванням котком вагою до 200 кг (очищення і розпушування провадиться боронуванням).
Ж.8 Температура повітря в манежі повинна бути не вище 8-10 °С.
Вентиляція повинна бути організована таким чином, щоб запобігати конденсації пари через високу вологість, що виникає під час роботи великої кількості коней.
Освітлення повинно бути розсіяним і безтіньовим. Вікна розміщують на висоті не нижче 2,5 м від підлоги. Не слід влаштовувати вікна з південної сторони.
Ж.9 Для нормальної організації змагань при манежі необхідно передбачати комплекс допоміжних приміщень для адміністрації, суддів, спортсменів і коней, складські та інвентарні приміщення, кузню, шорну, фуражну. Крім того, при манежі можуть бути розміщені і клубні приміщення. Окремо передбачають комплекс приміщень для глядачів (трибуни, вестибулі, буфети, каси тощо).
ДБН В.2.2-13-2003 С. 83
а)
б)
а) іподром для скачок з перепонами та гладких скачок; б) іподром для скачок з перепонами
Рисунок Ж.1 - Схеми іподромів
Рисунок Ж.2 - Елементи обладнання стайні
С. 84 ДБН В.2.2-13-2003
Стайні
Ж. 10 Стайні можуть бути двох типів - постійні і тимчасові. Перші призначені для постійного утримання коней, тому вхід у денники передбачається з коридору. Другі допускають тимчасове утримання коней на іподромах, тому вихід із денників передбачається безпосередньо назовні.
Ж. 11 У стайнях, як правило, передбачається природна вентиляція і виключається можливість появи протягів, тому за коридорної системи одні ворота розраховуються на 20-25 коней.
Ж. 12 Висота стайні 3,5-4,5 м, ширина внутрішніх коридорів 2,0-3,5 м. Розмір подвійного денника 3,0 х 3,5 м, одинарного - 1,8 х 3,5 м. Площа віконних прорізів повинна складати не менше 10 % площі підлоги. Нижній край вікон повинен знаходитися на висоті не менше 2,75 м від рівня підлоги. Розмір зовнішніх воріт 1,6х2,4 м, ширина дверей у денниках 1,2 м. Висота перегородок із боку коридору 2,5-2,6 м.
Двері повинні відчинятися назовні (можливі розсувні). У денниках уклон підлоги повинен мати 8 % уклону у бік коридору (або назовні - у денниках, що виходять назовні), де розташований каналізаційний стік для відведення нечистот у закриті колодязі.
Годівниці влаштовують на висоті 90 см і обладнують автоматичними комплексами. У стайнях повинні бути приміщення для конюхів, для підковування коней, шорня, фуражна, склад.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 85
ДОДАТОК И
(довідковий)
Стадіони є основними спортивними та фізкультурно-оздоровчими спорудами, які бувають відкритими та закритими. Окрім того, вони поділяються на спортивні, клубні, відомчі, навчальних закладів та ін. Залежно від розміру, призначення та ролі у системі обслуговування стадіони включаються у фізкультурно-спортивні комплекси або розміщуються окремо.
Стадіони за призначенням поділяються на тренувальні та демонстраційні або тренувально-демонстраційні.
За місткістю трибун стадіони слід поділяти на: