3.134 Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спортивних споруд із використанням підтрибунного простору в разі розміщення в ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи слід приймати не нижче II; в разі одноповерхового розміщення допоміжних приміщень у підтрибунному просторі ступінь вогнестійкості трибун приймається не нижче III.
Для несучих конструкцій трибун при відкритих спортивних спорудах, що не мають використовуваного підтрибунного простору, із кількістю рядів 20 і менше (незалежно від загальної місткості), а також для трибун, розташованих на земляному укосі, допускається застосування горючих матеріалів. Несучі конструкції трибун із кількістю рядів понад 20 повинні бути із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 51
3.135 У будинках критих спортивних споруд несучі конструкції стаціонарних трибун місткістю від 300 до 600 глядачів і більше повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год. Межа вогнестійкості несучих конструкцій трибун, що трансформуються (висувних та ін.), незалежно від їх місткості повинна бути не менше 0,25 год. Для несучих конструкцій трибун місткістю менше 300 глядачів допускається застосування горючих матеріалів.
На тимчасові місця для глядачів, що встановлюються на площі підлоги арени в разі її трансформації (партер), вимоги, викладені вище, не поширюються.
3.136 Сидіння на трибунах будь-якої місткості у відкритих і критих спортивних спорудах допускається виконувати із горючих матеріалів (у тому числі синтетичних), які за пожежною небезпекою відносяться до груп горючості Г1 і Г2, групи займистості В1, груп поширення по поверхні полум'я РП1 і РП2, груп димоутворювальної здатності Д1 і Д2, груп токсичності продуктів горіння Т1 і Т2.
3.137 Приміщення, що розташовуються під трибунами критих і відкритих спортивних споруд, повинні відокремлюватися від трибуни протипожежними перешкодами (перекриттями 3-го типу, перегородками 1-го типу). У прорізах протипожежних перегородок 1-го типу допускається встановлювати двері у звичайному виконанні з пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.
Розташування приміщень, призначених для зберігання горючих матеріалів, під трибунами відкритих спортивних споруд ІІІа, ІІІб, IV, V ступенів вогнестійкості, не допускається.
3.138 У спортивних залах, залах критих ковзанок і залах ванн басейнів (із місцями для глядачів або без них), а також у залах для підготовчих зайнять в басейнах і у вогневих зонах критих тирів (у тому числі розміщуваних під трибунами або вбудованих в інші громадські будинки), які мають площу, що перевищує допустиму площу пожежного відсіку, яка передбачається вимогами ДБН В.2.2-9, протипожежні стіни 2-го типу слід передбачати між зальними приміщеннями (у тирах - вогневою зоною зі стрілецькою галереєю) та іншими приміщеннями. Приміщення вестибулів і фойє слід не рідше ніж через 60 м розділяти замість протипожежних стін світло-прозорими димонепроникними перегородками з дверними полотнами, що зачиняються самі, із щільним притвором.
3.139 Склади зброї, боєприпасів і збройова майстерня повинні відокремлюватися від решти приміщень протипожежними стінами 2-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу. Межа вогнестійкості стін і дверей повинна бути не менше 0,75 год.
В разі розміщення тирів для кульової стрільби у підтрибунному просторі відкритих і критих спортивних споруд склади боєприпасів повинні бути винесені за межі підтрибунного простору.
3.140 Улаштування автоматичних установок пожежегасіння слід передбачати в приміщеннях:
а) елінгів;
б) складів та інших приміщеннях площею 100 м і більше, призначених для зберігання горючих або негорючих матеріалів у горючій упаковці, в разі їх розташування:
1) під трибунами місткістю 3000 і більше глядачів при відкритих спортивних спорудах;
2) під трибунами критих спортивних споруд будь-якої місткості;
3) у будинках критих спортивних споруд місткістю 800 і більше глядачів.
3.141 У зальних приміщеннях критих спортивних споруд, стрілецьких галереях критих і напіввідкритих тирів і вогневих зонах критих тирів не дозволяється застосовувати будівельні матеріали для каркасів, опорядження (у тому числі акустичного) стін і стель з більш високою пожежною небезпекою ніж наведена у таблиці 17.
Горючість і групи горючості визначаються відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19.
С. 52 ДБН В.2.2-13-2003
Таблиця 17
|
Кількість місць для глядачів |
Матеріали для обшивки |
||||
|
стелі |
стін |
||||
|
облицювання |
решетування |
облицювання |
решетування |
||
|
Понад 600 |
Г1 |
НГ |
Г1 |
НГ |
|
|
Від 300 до 600 включно |
Г2 |
НГ |
Г2 |
Г1 |
|
|
Менше 300 або без глядачів |
ГЗ |
НГ |
Г2 |
Г1 |
|
3.142 Місця для глядачів у відкритих і критих спортивних спорудах повинні бути розділені на блоки.
3.143 Уклон шляхів евакуації по сходах трибун відкритих і критих спортивних споруд не повинен перевищувати 1:1,6. Допускається збільшення уклону, але не більше ніж 1:1,4 за умови встановлення вздовж шляхів евакуації по сходах трибун поручнів (або інших пристроїв, що заміняють їх) на висоті не менше 0,9 м. За різниці позначок підлоги суміжних рядів понад 0,55 м вздовж проходу кожного ряду для глядачів повинна встановлюватися огорожа заввишки не менше 0,8 м, що не заважає видимості.
3.144 Кількість людей на 1 м ширини шляхів евакуації з трибун відкритих спортивних споруд слід приймати за таблицею 18.
Загальна кількість глядачів, що евакуюються, яка припадає на один евакуаційний люк, не повинна перевищувати 1500 люд. за І-ІІ ступеня вогнестійкості трибун.
За III ступеня вогнестійкості трибун кількість глядачів, що евакуюються, наведена вище, повинна бути зменшена на 30%, а за IIIa-V ступенів вогнестійкості - на 50 %.
Таблиця 18
|
Ступінь вогнестійкості трибун |
Розрахункова кількість глядачів на 1 м ширини шляху евакуації з трибун відкритих спортивних споруд, люд. |
|||
|
Шлях евакуації |
||||
|
по сходах проходу трибун, які ведуть |
По проходу вздовж рядів трибун або через люк під час евакуації в них із проходів трибун, які ведуть |
|||
|
униз |
уверх |
униз |
уверх |
|
|
І та II |
600 |
825 |
620 |
1230 |
|
III, IIIa, III6, IV |
420 |
580 |
435 |
860 |
|
V |
300 |
415 |
310 |
615 |
3.145 Шляхи евакуації глядачів із зального приміщення і з будинку в цілому повинні забезпечувати евакуацію за необхідний час, наведений у таблиці 19.
Таблиця 19
|
Ступінь вогнестійкості будинку |
Необхідний час евакуації, хв. |
|||||
|
із зального приміщення (tнб.буд) за його об'єму*), тис.м3 |
із будинку в цілому (tнб.буд)***) |
|||||
|
до 5 |
10 |
20 |
40 |
60**) |
||
|
І та II |
2 |
3 |
3,5 |
4 |
4,5 |
6 |
|
III, IIIa, III6, IV |
1,4 |
2,1 |
2,45 |
2,65 |
3,15 |
4,2 |
|
V |
1 |
1,5 |
1,75 |
Не нормується |
3 |
|
|
*) За об’єм зального приміщення слід приймати його будівельний об’єм без будівельного об’єму трибун. При проміжних значеннях об’єму (у межах до 60 тис.м3) необхідний час евакуації із зального приміщення tнб.буд. слід визначати за інтерполяцією. В разі розташування евакуаційних виходів із зальних приміщень (об’ємом 60 тис. м3 та менше) вище позначки арени на половину і більше висоти приміщення необхідний час евакуації tнб.буд. повинен прийматися вдвічі меншим від зазначеного в таблиці. |
||||||
ДБН В.2.2-13-2003 С. 53
Закінчення таблиці 19
|
**) За об'єму зального приміщення W понад 60 тис.м3 необхідний час евакуації з нього tнб.буд. слід приймати за формулою tнб.буд. = 0,115 , але не більше 6 хв. Необхідний час евакуації з будинку tнб.буд. з таким зальним приміщенням не повинен перевищувати 10 хв. Необхідний час евакуації tнб.буд, розрахований за формулою, повинен зменшуватися на 35 % в разі розташування евакуаційних виходів на половині висоти приміщення і на 65 % за їх розташування на висоті, що складає 0,8 висоти зального приміщення. При проміжних або менших значеннях необхідний час слід приймати за інтерполяцією, а при більших - за екстраполяцією. ***) Час евакуації по незадимлюваних сходових клітках в розрахунок часу евакуації з будинку tнб.буд не приймається. |
3.146 Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше:
а) 1 м - горизонтальних проходів, пандусів і сходів на трибунах критих і відкритих спортивних споруд;
б) 1,35 м - евакуаційних люків із трибун критих спортивних споруд;
в) 1,5 м - евакуаційних люків із трибун відкритих спортивних споруд.
Поверхня покриття на шляхах евакуації глядачів не повинна бути слизькою (у тому числі у відкритих спорудах під впливом дощу і снігу).
За розрахункової ширини проходів (сходів) блоків місць для глядачів або люків на трибунах відкритих і критих спортивних споруд понад 2,5 м слід передбачати розділювальні поручні на висоті не менше 0,9 м. За розрахункової ширини люка або сходів до 2,5 м допускається влаштування люків або сходів завширшки понад 2,5 м; при цьому розділювальні поручні не передбачаються.
3.147 Кількість глядачів, що евакуюються через кожний вихід (люк, двері) із зального приміщення (об'ємом понад 600 тис.м3), повинна бути не більше 600.
3.148 Евакуаційні виходи із приміщень для глядачів (крім санітарних вузлів і приміщення для куріння) повинні бути розосередженими; за наявності тільки двох виходів із приміщення (трибуни, партеру) відстань між ними повинна бути не меншою половини довжини приміщення.
3.149 У відкритих і критих спорудах шлях евакуації через люки повинен бути горизонтальним або по пандусу (влаштування сходів не допускається).
3.150 Дверні прорізи (у тому числі й у люках) на шляху евакуації глядачів повинні бути з дверними полотнами, що обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.
3.151 В усіх критих спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних спорудах слід передбачати системи оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7.
3.152 Зберігання вибухонебезпечних і легкозаймистих матеріалів слід передбачати в окремому будинку не нижче II ступеня вогнестійкості.
4 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ
4.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди повинні обладнуватися системами господарсько-питного і протипожежного водопроводу і каналізації, приєднаними до зовнішніх мереж населеного пункту або власного водозабірного вузла згідно з вимогами СНіП 2.04.01, СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.05, СНіП 3.05.01, СНіП 3.05.04, ДержСанПіН 383, СанПіН 42-121-4130 та локальних очисних споруд.
За відсутності в населеному пункті централізованого водопостачання слід використовувати місцеві джерела, вода в яких задовольняє вимоги ГОСТ 2874.
На стартах гірськолижних трас і біля стартових майданчиків трамплінів водопостачання допускається передбачати тільки для питних цілей із доставкою води в герметично закритих посудинах.
Зовнішні санітарні вузли з вигребами допускаються:
С. 54 ДБН В.2.2-13-2003
- при стрілецьких галереях тирів, що входять до складу стрільбищ;
- при окремо розташованих відкритих тирах;
- при відкритих площинних спорудах, що мають до 300 місць для глядачів;
- біля стартів спортивних гірськолижних трас і біля стартових майданчиків трамплінів.
4.2 У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах необхідно передбачати заходи, що забезпечують воді, яку подають до ванн басейнів, такі додаткові якості:
а) кольоровість не більше 5;
б) вміст завислих речовин:
1) у відкритих ваннах - не більше 2 мг/л;
2) у критих ваннах - не більше 1 мг/л;
в) прозорість (по хресту) - на всю глибину ванни.
