Страница 7: ДБН В.2.2-23-2009. Будинки і споруди. Підприємства торгівлі (56335)

Зовнішнє оформлення дверей пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309.

Примітка. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння та необхідна кількість струменів приймається для пожежних кранів без урахування струменів та витрат пожежних кран-комплектів.

8.23 Сигнали на запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водо-
мірного вузла мають надходити від кнопок дистанційного пуску, які встановлені у шафах по-

С. 24 ДБН В.2.2-23:2009

жежних кранів, приміщенні пожежного поста та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів і кран-комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля).

У разі встановлення внутрішніх пожежних кранів на живильних трубопроводах водозапов-нених спринклерних установок відповідно до ДБН В.2.5-13 встановлення кнопок дистанційного пуску насосів біля пожежних кранів не потрібно.

У шафах пожежних кранів слід також передбачати кнопки дистанційного відкривання попо-верхових клапанів димовидаляння та підпору повітря і вмикання вентиляторів протидимного захисту.

9 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ 9.1 Ліфти

9.1.1 Кількість та вантажопідйомність вантажних ліфтів слід визначати розрахунком і прий-
мати за чинними нормами оснащення згідно з НПАОП 0.00-1.02 з урахуванням класифікації груп
магазинів, а також засобів механізації, які передбачаються для розвантаження і завантаження
ліфтів.

Мінімально необхідну кількість вантажних ліфтів слід визначати з урахуванням розрахунку вантажопотоків.

9.1.2 Перед вантажними ліфтами на кожному поверсі обслуговування мають передбачатися
розвантажувальні площадки, що не включаються до складу мінімальної розрахункової площі
групи приміщень для приймання, зберігання і готування товарів до продажу.

Ширина розвантажувальних площадок повинна бути не менше ширини ліфтів, що виміряна за зовнішніми габаритами з урахуванням огороджувальних конструкцій.

Глибину площадки слід визначати без урахування ширини коридорів, які до неї прилягають.

3. Виходи з вантажних ліфтів у підземному і підвальному поверхах влаштовують згідно з 4.34
   ДБН В.1.1-7.

4. Для вертикального технологічного зв'язку між приміщеннями магазину допускається
   застосування малих вантажних ліфтів вантажопідйомністю 40 кг, 100 кг і 250 кг згідно з ГОСТ 8824,
   ДСТУ ISO 4190-3.

Малі вантажні ліфти із двома зупинками і висотою підйому не більше 5,2 м, що поставляються в комплекті з незахищеною металокаркасною шахтою, можуть встановлюватися без влаштування протипожежних перегородок і перекриттів; вхід до цих ліфтів у підземному, підвальному і цокольному поверхах слід передбачати через тамбур-шлюз.

9.1.5 У разі розташування торговельних залів на трьох і більше поверхах слід передбачати
встановлення пасажирських ліфтів згідно з ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-6,
ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2, НПАОП 0.00-1.02.

Кількість та вантажопідйомність пасажирських ліфтів слід визначати з урахуванням розрахунку пасажиропотоків.

Усі ліфти в будинках торговельних підприємств мають бути розраховані на роботу в режимі "Пожежна небезпека" згідно з вимогами НАПБ Б.01.007.

9.1.6 У разі розміщення торговельної зали торговельною площею 1000 м² і більше на чет-
вертому поверсі і вище, як правило, слід встановлювати ескалатори, які передбачають згідно з
ДСТУ ISO 9589 та ДСТУ EN 115.

Допускається за завданням на проектування встановлення пасажирських ліфтів або ескалаторів у магазинах меншої поверховості, а також за площі торговельної зали менше 1000 м².

9.1.7 У магазинах з торговельними залами, розташованими в двох і більше рівнях, слід вста-
новлювати не менше одного пасажирського ліфта з глибиною кабіни не менше 2,1 м, призначеного

ДБН В.2.2-23:2009 С. 25

для переміщення інвалідів (у тому числі на кріслах-колясках), згідно з вимогами ДБН В.2.2.9, ДБН В.2.2-17 і ДСТУ pr EN 81-70.

8. За наявності перепадів рівнів (позначок) у межах торговельних залів магазинів менше
   висоти поверху і неможливості влаштування пандуса слід передбачати спеціальні підйомники для
   інвалідів (у тому числі на кріслах-колясках), які переміщуються вертикально або похило вздовж
   сходового маршу (згідно з ДСТУ ISO 9386-1 і ДСТУ ISO 9386-2). При цьому ширина платформи
   підйомника повинна бути не менше 0,9 м, а її глибина - не менше 1,2 м.

9. Машинні відділення ліфтів і вантажні підйомники магазинів не допускається розтало-
   вувати безпосередньо під житловими приміщеннями і суміжно з ними, над приміщеннями з
   постійним перебуванням в них людей (крім персоналу, що обслуговує ліфти і підйомники).

9.2 Сміттєвидаляння та пилоприбирання

9.2.1 Сміттєпроводи (за відсутності пневматичної або вакуумної системи сміттєвидаляння)
слід передбачати в п'ятиповерхових магазинах. Необхідність влаштування сміттєпроводів у мага-
зинах меншої поверховості визначається завданням на проектування.

Для магазинів, не обладнаних сміттєпроводами, за завданням на проектування і з урахуванням додатків П і Р слід передбачати сміттєзбірну камеру, приміщення для механізованого пресування паперових і деревно-стружкових відходів, камеру для зберігання харчових відходів.

2. Сміттєпровід і сміттєзбірна камера щодо конструкції та розміщення повинні відпові-
   дати вимогам ДСТУ Б В.2.5-34 і ДБН В.2.2-9.

3. Централізовану або комбіновану систему вакуумного пилоприбирання слід передбачати
   в магазинах торговельною площею 6500 м² і більше. Необхідність систем пилоприбирання в
   магазинах меншої торговельної площі встановлюється завданням на проектування.

4. При проектуванні комбінованої системи вакуумного пилоприбирання радіус обслуго-
   вування одним приймальним клапаном повинен бути не більше 50 м.

5. За відсутності централізованої або комбінованої системи вакуумного пилоприбирання
   влаштування камери чищення фільтрів пилососів визначається завданням на проектування.

9.3 Водопостачання і каналізація

1. Будинки підприємств, роздрібної торгівлі необхідно обладнувати господарсько-питним
   водопроводом холодної і гарячої води, каналізацією, зливостоками і внутрішнім протипожежним
   водопроводом, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.01. Допускається не передбачати внутрішній
   водопровід і каналізацію в будинках непродовольчих магазинів торговельною площею до 150 м²,
   якщо вони проектуються в районах, у яких немає каналізаційних мереж, передбачаючи при цьому
   біотуалети.

2. При застосуванні холодильних машин із водяним охолодженням конденсатора необ-
   хідно проектувати систему оборотного водопостачання.

3. Системи водопостачання підприємств торгівлі, розміщених у будинках іншого приз-
   начення або прибудованих до них, слід проектувати з окремими гілками, на яких встановлюються
   водолічильники, а системи каналізації цих підприємств слід проектувати з окремими випусками.

4. Прокладання трубопроводів і стояків водопроводу та каналізації через приміщення
   підприємств торгівлі, вбудованих та вбудовано-прибудованих в житлові будинки, слід проводити
   з урахуванням вимог 5.20 і 5.22 ДБН В.2.2-15 та СНиП 2.04.01.

5. У приміщеннях для зберігання прибирального інвентаря необхідно встановлювати
   трапи і раковини зі змішувачами на системах холодного і гарячого водопостачання. У примі-
   щеннях для готування продовольчих товарів до продажу слід встановлювати раковини і мийні
   ванни. У залах непродовольчих магазинів торговельною площею більше 8500 м² і в залах про-

С 26 ДБН В.2.2-23:2009

довольчих магазинів торговельною площею більше 1000 м² слід передбачати трапи і поливальні крани для мокрого прибирання підлоги. Шлюз у камері харчових відходів повинен бути обладнаний раковиною, мийкою для миття бачків і трапом. Трап необхідно встановлювати також у приміщеннях рибних магазинів, якщо ці приміщення запроектовані з акваріумами.

9.4 Теплопостачання, опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

9.4.1 Будинки підприємств роздрібної торгівлі необхідно обладнувати опаленням і венти-
ляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05.

Системи кондиціонування повітря слід проектувати за завданням на проектування. При цьому в приміщеннях мають підтримуватися оптимальні параметри мікроклімату внутрішнього повітря щодо температури і відносної вологості.

Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях слід приймати відповідно до таблиці 5.

9.4.2 Будинки магазинів необхідно підключати до систем централізованого теплопостачання
через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання.
Вбудовані в будинки іншого призначення або прибудовані до них магазини слід обладнувати
окремими системами або гілками систем зі своїми приладами обліку теплоспоживання, які роз-
ташовуються в приміщенні ІТП. Допускається забезпечувати теплопостачання вбудованих мага-
зинів площею до 150 м² від загальнобудинкових систем теплоспоживання.

У разі неможливості приєднання будинку магазину до централізованого теплопостачання, а також в інших випадках при техніко-економічному обґрунтуванні і за наявності дозвільної документації до складу проекту будинку має входити місцева котельня, яку слід проектувати згідно з СНиП П-35 і ДБН В.2.5-20.

Таблиця 5

ДБН В.2.2-23-2009 С. 27

Кінець таблиці 5