Страница 8: ДБН В.2.2-23-2009. Будинки і споруди. Підприємства торгівлі (56335)

3. Для опалення торговельних залів та інших приміщень площею 400 м² і більше слід
   проектувати окремі гілки, оснащені регуляторами температури. На опалювальних приладах решти
   приміщень необхідно встановлювати термостатичні клапани. У приміщеннях, де проектується
   кондиціонування повітря, що забезпечує оптимальні параметри повітря протягом усього року,
   регулятори температури і термостатичні клапани в системі опалення встановлювати не потрібно.

4. Системи опалення магазинів слід проектувати з пристроями, що забезпечують програмне
   зменшення теплової потужності в неробочий час. При цьому температура в торговельних залах
   не повинна опускатися нижче+10 °С.

5. Вентиляцію і кондиціонування повітря в торговельних залах магазинів необхідно роз-
   раховувати, виходячи з площі 6 м² на одну людину в магазинах меблів, музичних, книжкових,
   спортивних, ювелірних, а також у магазинах аудіо-, відео-, побутової та оргтехніки. В інших
   магазинах слід приймати 5 м² на людину.

6. При проектуванні припливно-витяжної вентиляції торговельних залів витрати прип-
   ливного і витяжного повітря мають бути однаковими.

7. Повітряно-теплові завіси необхідно проектувати в магазинах, розташованих у населених
   пунктах, де зимова температура зовнішнього повітря (параметри Б) дорівнює мінус 15 °С і нижче
   в таких випадках:

• на входах для покупців у магазинах, торговельна площа яких перевищує 150 м²;

• на входах для покупців у ринках торговельною площею більше 600 м²;

• на воротах розвантажувальних приміщень продовольчих магазинів торговельною площею
  більше 1500 м²;

• на воротах розвантажувальних приміщень непродовольчих магазинів торговельною площею
  більше 2500 м²;

• за наявності постійних робітників у безпосередній близькості від вхідного прорізу.

С.28 ДБН В.2.2-23:2009

В інших випадках допускається проектування повітряно-теплових завіс за завданням на проектування.

9.4.8 Системи вентиляції магазинів, вбудованих у будинки іншого призначення або прибу-
довані до них, слід проектувати окремими від систем вентиляції цих будинків.

Якщо продаж продовольчих і непродовольчих товарів передбачається в різних залах одного магазину, системи вентиляції цих залів мають бути роздільними.

Системи витяжної вентиляції з комор необхідно проектувати окремими від систем вентиляції інших приміщень. Допускається об'єднувати ці системи у разі встановлення протипожежних клапанів у місцях перетинання повітроводами перегородок комор відповідно до вимог СНиП 2.04.05.

9.4.9 У залах, де продаються товари побутової хімії, рециркуляція не допускається.
9.5 Електропостачання та електрообладнання

9.5.1 Електрообладнаання будинків та споруд підприємств роздрібної торгівлі слід проект-
тувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ДБН В.2.5-28, ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.21,
НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ Б В.2.5-38, ГОСТ 7396.1, СНиП 3.05.06, ВСН 97, ВСН 205.

9.5.2 Електроприймачі підприємств роздрібної торгівлі стосовно забезпечення надійності
електропостачання слід відносити:

до І категорії - електроприймачі систем протипожежного захисту (системи внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації, системи протидимного захисту; електроприймачі ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, евакуаційного та аварійного освітлення, систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей); систем охоронної сигналізації, сигналізації загазованості, а також інші електроприймачі, що мають живитися за І категорією надійності згідно з ПУЕ;

до II категорії - усі інші електроприймачі за торговельної площі більше 2000 м², електроприймачі за торговельної площі від 250 м² до 2000 м², крім вказаних в І категорії;

до III категорії - електроприймачі за торговельної площі підприємств торгівлі менше 250 м², крім вказаних у І категорії.

3. Живильні лінії холодильних установок, касових апаратів, аварійного освітлення, світло-
   вої реклами, освітлення вітрин, охоронної та пожежної сигналізації повинні бути самостійними,
   починаючи від увідно-розподільного пристрою. Відключення зазначених споживачів не повинно
   бути пов'язане з відключенням решти споживачів.

4. Кабельні лінії і системи електропроводки повинні відповідати вимогам пожежної безпеки
   згідно з додатком Т ДБН В.2.2-9.

5. В усіх підприємствах торгівлі слід передбачати блокування систем вентиляції від сиг-
   налу автоматичних установок пожежогасіння та (або) пожежної сигналізації чи централізоване
   відключення їх із доступного місця за відсутності зазначених установок.

6. В усіх підприємствах торгівлі повинно бути передбачене підведення електроживлення
   для рекламного оформлення фасадів, світлових табло, вітрин і різноманітних видів реклами в
   інтер'єрах підприємства.

При цьому світлова реклама підприємств торгівлі повинна бути встановлена так, щоб у нічний час доби не освітлювати житлові приміщення вище 5 лк.

9.5.7 У підприємствах торгівлі повинно передбачатися евакуаційне освітлення і слід вста-
новлювати світлові покажчики "Вихід", враховуючи вимоги ДБН В.2.5-28.

У торговельних залах, а також над касовими апаратами слід встановлювати світильники аварійного освітлення.

ДБН В.2.2-23:2009 С 29

8. Блискавкозахист будинків та споруд підприємств торгівлі повинен виконуватися згідно
   з ДСТУ Б В.2.5-38.

9. Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація
   довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності з вимогами
   ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04-.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06,
   СНиП 3.05.07, СНиП П-35, ПУЭ, НПАОП 40.1-1.32, ВСН 205, ВСН 60.

9.6 Системи зв'язку та сигналізації

1. Будинки і споруди підприємств торгівлі повинні обладнуватися мережами і пристроями,
   а за необхідності мати окремі приміщення для організації телекомунікацій загального корис-
   тування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).

2. Згідно з завданням на проектування будинки і споруди підприємств торгівлі можуть бути
   обладнані додатково мережами і пристроями:

• відомчої АТС;

• систем передачі даних (проводових та безпроводових);

• локальної комп'ютерної мережі для автоматизації технологічних процесів;

• відомчого телебачення;

• мікростільникового зв'язку;

• звукопідсилення для трансляції фонових музичних програм та відомчих повідомлень;

• технічних засобів охоронної сигналізації;

• відеонагляду;

• системи контролю доступу.

3. Мережі систем зв'язку, як правило, повинні об'єднуватися в комплекси і будуватися на
   базі єдиного інформаційного простору з використанням структурованих кабельних систем.

4. Системи звукопідсилення будинків і споруд підприємств торгівлі можуть виконуватися
   суміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей при
   забезпеченні вимог ДБН В. 1.1-7.

5. Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку будинків і споруд підприємств тор-
   гівлі слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового вста-
   новлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу,
   а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб.

6. Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних
   приміщеннях, приміщеннях чергового персоналу.

7. Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках і спорудах підпри-
   ємств торгівлі, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаш-
   туванням згідно з ВСН 600 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та
   сигналізації.

8. Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх
   до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

9.6.9 Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого про-
никнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди, приміщення та до обладнання мереж
зв'язку і сигналізації.

9.6.10 Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення
повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків.

С. 30 ДБН В.2.2-23:2009

Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

9.6.11 Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у
тому числі і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ВСН 60, ВСН 1.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

12. Будинки і споруди підприємств торгівлі рекомендується обладнувати відомчою охо-
    ронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.

13. Охоронною сигналізацією повинні обладнуватися приміщення протипожежної авто-
    матики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та ви-
    ходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів тощо з виведенням сигналу на
    пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони.

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.

9.6.14 Вимоги щодо обладнання будинків і споруд підприємств торгівлі автоматичною по-
жежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей
викладені в розділі 8.

10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕНЯ

1. Огороджувальні конструкції будинку слід проектувати так, щоб розрахункові значення
   величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше
   нормативних значень, встановлених ДБН В 2.6-31. Конструкції вікон і вітрин повинні відповідати
   вимогам опору теплопередачі і повітропроникності, встановленим ДБН В 2.6-31.

2. Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системою
   опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні пере-
   вищувати контрольних показників, встановлених СНиП 2.04.05.

3. Припливні вентиляційні системи приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з меха-
   нічним спонуканням, необхідно проектувати, як правило, з утилізаторами тепла витяжного по-
   вітря.

4. Холодильні машини системи технологічного холодопостачання слід, як правило, про-
   ектувати з пристроями, що дозволяють відводити повністю або частково теплоту конденсації
   холодильного агента в системи теплоспоживання.

Системи теплоспоживання необхідно, як правило, проектувати з пристроями, що дозволяють використовувати повністю або частково теплоту конденсації холодильного агента.

5. У будинках з кондиціонуванням повітря при обґрунтуванні слід застосовувати системи
   теплоспоживання, що використовують поновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навко-
   лишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

6. Якщо тиск води на вводі водопроводу в будинок перевищує необхідний проектний напір
   більш ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".

7. Водопідігрівачі гарячого водопостачання слід проектувати з пристроями, що автоматично
   перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 31

ДОДАТОК А (обов'язковий)

Таблиця А.1 - КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ (МАГАЗИНІВ)