Будинки і споруди. Підприємства торгівлі

Внутрішня поверхня охолоджуваних камер повинна передбачатися з матеріалів, які при контакті з харчовими продуктами не виділяють шкідливих речовин в концентраціях, які перевищують допустимі, регламентовані СанПиН 42-123-4240.

18. В огороджувальних конструкціях охолоджуваних камер не допускається прокладання
    трубопроводів водопроводу та каналізації, коробів вентиляції та електрокабелів.

19. Висота камер у чистоті повинна бути не менше 2,7 м і не більше 3,5 м.

У випадку більшої висоти і розміщення камер під житловими кімнатами та під іншими приміщеннями, де постійно перебувають люди, слід передбачати самостійне перекриття над камерами і провітрюваний простір між перекриттями камер та будинку.

20. Зону для приймання та зберігання тари і товарів, що не потребують охолодження, можна
    влаштовувати у вигляді єдиного об'єму, не членованого перегородками. Ширину цього примі-
    щення слід приймати не менше 6 м.

21. Склад приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу слід
    приймати згідно з додатками П і Р.

Площі приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу за видами магазинів продовольчих та непродовольчих товарів і ринків слід приймати не менше розрахункової, яка визначається за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з додатками Л, М і Н.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 17

6.4 Підсобні, службові та побутові приміщення

6.4.1 Склад підсобних, службових та побутових приміщень слід приймати відповідно до до
датків ПіР.

Площу підсобних, службових та побутових приміщень продовольчих і непродовольчих магазинів та ринків слід приймати не менше рахункової, визначеної за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з додатками Л, М і Н.

2. Приміщення для приймання скляної тари передбачають, як правило, в універсамах, гас-
   трономах, магазинах "Дієтпродукти", "Продукти", "Товари повсякденного попиту" і "Соки-напої",
   приймаючи площі цих приміщень залежно від величини магазинів за торговельної площі ма-
   газину: до 150 м² - 18 м²; більше 150 м² до 250 м² - 24 м² (у сільських поселеннях - 18 м²); більше
   250 м² до 1000 м² - 36 м² (у сільських поселеннях - 24 м²); більше 1000 м² - 60 м² (у сільських
   поселеннях - 36 м²).

3. Кількість санітарно-гігієнічних приладів для персоналу у побутових приміщеннях про-
   довольчих і непродовольчих магазинів слід визначати згідно з вимогами СНиП 2.09.04.

4. Громадські туалети для відвідувачів слід проектувати в магазинах класифікаційних груп
   ІН, IIН торговельною площею 2500 м² і більше із розрахунку один санітарний прилад на 600 м²
   торговельної площі, але не менше чотирьох санітарних приладів.

Рекомендується проектувати громадські туалети для покупців у магазинах груп IIIН, IVH із розрахунку один санітарний прилад на 600 м² торговельної площі, але не менше двох санітарних приладів.

6.4.5 Громадські туалети слід проектувати роздільними для чоловіків і жінок.
У громадських туалетах слід передбачати:

• ширину кабіни - не менше 0,8 м, глибину - не менше 1,2 м;

• не менше однієї кабіни з шириною не менше 1,65 м і глибиною - не менше 1,8 м для
  інвалідів-колясочників;

• не менше однієї кабіни з поручнями, розташованими по бокових сторонах, для інвалідів,
  що використовують для пересування милиці та інші пристосування;

• не менше одного пісуара на висоті не більше 0,4 м з вертикальними опорними поручнями
  з двох боків - для інвалідів;

• не менше однієї раковини в умивальних на висоті не більше 0,8 м від рівня підлоги, на
  відстані від бокової стіни не менше 0,2 м з опорними поручнями.

7 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

1. Ділянка, що пропонується для розміщення торговельного підприємства, повинна від
   повідати вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів щодо рівнів
   природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенціально небезпечних для людини хімічних і
   біологічних речовин в повітрі, ґрунті, фізичних факторів впливу (шум, вібрації, інфразвук, елек-
   тромагнітні поля тощо) та інших згідно з ДСП 173, ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01,
   ДСП 201, ДСанПіН 239, СН 3077, СанПиН 42-120-4948, СН 1757.

2. Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою
   для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту
   співробітників та відвідувачів.

3. Проект підприємства торгівлі повинен мати розділ щодо оцінки впливів на навколишнє
   природне середовище (ОВНС), де слід передбачити умови видаляння газових, рідких і твердих
   викидів згідно з вимогами ДБН А.2.2-1, ДСП 201, СанПиН 42-128-4690, СанПиН 42-121-4130,
   СанПиН 4630, ДСанПіН 2.2.7.029.

С. 18 ДБН В.2.2-23:2009

4. Розміщення вбудованих та вбудовано-прибудованих підприємств торгівлі не повинно
   порушувати гігієнічних нормативів фізичних, хімічних та біологічних факторів у приміщеннях
   житлових будинків.

5. У приміщеннях підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі торговельних залах мага-
   зинів, а також підсобних і службових приміщеннях передбачається природне або лише штучне чи
   суміщене освітлення згідно з ДБН В.2.5-28 з урахуванням вимог щодо енергозбереження.

У торговельних залах магазинів із штучним освітленням слід передбачати застосування опоряджувальних матеріалів з високим коефіцієнтом відбиття, високоефективних розрядних ламп і систем автоматичного керування освітленням.

7.6 У підприємствах торгівлі слід застосовувати будівельні й опоряджувальні матеріали та
обладнання, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи і відпо-
відають вимогам ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.

7. Полімерні матеріали у внутрішньому опорядженні слід використовувати згідно з пере-
   ліком полімерних матеріалів та виробів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для
   використання в будівництві (СанПиН 6027.А), щоб запобігти забрудненню повітря приміщень
   вище гранично-допустимих концентрацій хімічних речовин, регламентованих ГОСТ 12.1.005.

8. Стіни та перегородки в приміщеннях з вологим режимом повинні мати вологостійке
   опорядження на висоту 2,0 м, в охолоджуваних камерах - на всю висоту приміщення, як правило,
   глазурованою плиткою.

9. Позначка підлоги приміщень біля входу до магазину повинна бути вище позначки тро-
   туару перед входом на 0,15 м і більше.

Допускається приймати позначку підлоги біля входу до магазину в одному рівні з тротуаром або із заглибленням нижче його позначки за умови захисту вхідних прорізів від попадання поверхневих вод і опадів. У цих випадках над входом слід передбачати козирок.

7.10 При проектуванні елементів конструкцій, вузлів їх з'єднань, вікон і дверей, а також
вентиляційних ґрат та елементів інших систем будинків підприємств торгівлі слід враховувати
вимоги щодо захисту приміщень від проникнення паразитуючих тварин і комах.

11. При обладнанні будинку підприємств торгівлі згідно з 9.1.5 ліфтами габарити кабін хоча б
    одного з них повинні забезпечувати можливість транспортування людини на ношах.

12. Облаштування автономних котелень для теплопостачання підприємств торгівлі допус-
    кається за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

13. Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повинні забезпечувати в приміщеннях
    гігієнічні вимоги щодо температури, відносної вологості та руху повітря, кратності повітрообміну
    та вмісту хімічних речовин на рівні гранично-допустимих концентрацій (ГДК) для атмосферного
    повітря.

14. Системи вентиляції, кондиціонування та опалення, а також теплотехнічні характеристики
    огороджувальних конструкцій повинні бути запроектовані так, щоб не допускати зволоження
    (шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових і талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і
    елементів підприємств торгівлі і створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.

15. В системах кондиціонування повітря підприємств торгівлі рекомендується використо-
    вувати біполярні коронні іонізатори з створенням в обслуговуваному просторі концентрацій
    легких позитивних і негативних аероіонів 1000-3000 іонів/см³ при дотриманні показника переваги
    полярності від -0,11 до +0,11 згідно з СН 2152.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 19

16. Звукоізоляція і віброізоляція будівельних конструкцій окремо розташованих підприємств
    роздрібної торгівлі та вбудовано-прибудованих (прибудованих) або вбудованих у житлові будинки
    чи будинки іншого призначення повинні відповідати вимогам ДБН В. 1.2-10, СНиП II-12, СН 1304,
    СН 3077, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039.

17. Допустимі рівні шуму, що створюються системами вентиляції та іншим інженерно-тех-
    нічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори, холодильне обладнання
    тощо) вбудованих та вбудовано-прибудованих у житлові будинки підприємств торгівлі, необхідно
    приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів для нічного
    часу доби в житлових приміщеннях.

18. Допустимі рівні вібрації та інфразвуку від зовнішніх та внутрішніх джерел в будинках
    з вбудованими та вбудовано-прибудованими підприємствами торгівлі не повинні в житлових
    приміщеннях перевищувати величин, регламентованих СН 1304 і СанПиН 42-120-4948.

19. Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін
    не повинні перевищувати 20 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30-60 % згідно з
    ГОСТ 12.1.045 і СН 1757.

7.20. Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від поверхонь, які огороджують приміщення на відстані 0,2 м, не повинні перевищувати 500 В/м відповідно до вимог ДСанПіН 239.

21. Рівні магнітного поля 50 Гц від поверхонь, які огороджують приміщення на відстані 0,2 м,
    не повинні перевищувати 0,3 мкТл.

22. Рівні електромагнітного випромінювання на постійних робочих місцях у приміщеннях
    підприємств торгівлі не повинні перевищувати регламентованих ДСанПіН 3.3.6-096.

При обладнанні робочих місць реєстраторів торговельних операцій (контролерів-касирів) комп'ютерами вони повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2-007.

Гранично-допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх джерел із вбудованих і вбудовано-прибудованих підприємств торгівлі в приміщеннях житлових будинків не повинні перевищувати вимог ДСанПіН 239.

7.23 Питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах
і сировині, які використовуються в будівництві підприємств торгівлі, не повинна перевищувати
370 Бк/кг.

7.24 Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінення в приміщеннях
підприємств торгівлі, які здаються в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год),
а в експлуатованих - 122 пГр/с (50 мкР/год).

7.25 Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону-222 в повітрі приміщень під-
приємств торгівлі, що проектуються, заново побудовані та реконструйовані, не повинна пере-
вищувати 50 Бк/м³, а в тих, що експлуатуються, - 100 Бк/м³ згідно з вимогами ДГН 6.6.1-6.5.001
(НРБУ).

8 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1 Проектування підприємств торгівлі слід здійснювати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004, НАПБ Б.01.005 інших відповідних нормативних документів, а також з урахуванням вимог цього розділу.

Найбільшу площу поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу (протипожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків підприємств торгівлі слід приймати згідно з таблицею 2.

С.20 ДБН В.2.2-23:2009

Таблиця 2

8.2 Для розрахунку шляхів евакуації кількість покупців, що одночасно перебувають в торго-
вельній залі, слід визначати із розрахунку на одну людину (включаючи площу, зайняту облад-
нанням):

• для магазинів - 3,0 м² площі торговельної зали в містах та селищах; 2,0 м² - у сільських
  поселеннях;

• для ринків - 1,6 м² площі торговельної зали ринкової торгівлі.

Під час розрахунку евакуації з торговельних залів магазинів слід враховувати майбутнє розширення торговельної зали згідно з 6.1.4 цих Норм.