Додаток 2.2

(рекомендований)

Таблиця 1

Демографічна ємність значних за площею структурно-планувальних одиниць у найкрупніших, крупних та великих містах

Тис.чол.

Планувальні райони

Планувальні зони

Кількість населення, тис.чол.

100-300

200-600

Кількість працюючих у містоутворюючому комплексі міста, тис.чол.

30-100

60-300

Примітки:

1. У міських поселеннях, які характеризуються значним розчленуванням планувальної структури, особливо у містах гірничодобувної промисловості, які формуються на базі окремих територіально закріплених виробництв і розселення при них — шахт, копалень тощо, населення планувального району слід установлювати від 50 до 120 тис. чол.

2. З метою забезпечення необхідних функціональних зв’язків місць розселення з місцями прикладення праці, відпочинку, закладами культурно-побутового обслуговування, а також із метою зниження витрат часу на пересування населення в найкрупніших, крупніших та великих містах із розчленованою планувальною структурою слід формувати відносно стійкий трудовий баланс на рівні не менш як 45-60% працюючих від кількості населення, — в межах основних структурно-планувальних елементів міста — планувальних районів, зон.

3. Функціональну організацію, межі основних структурно-планувальних елементів міського поселення треба визначати, виходячи з місцеположення й концентрації основних функцій. У середніх і малих містах, селищах міського типу з компактною планувальною структурою працезбалансованості слід досягати в масштабі усього поселення.

Формування планувальних зон у найкрупніших містах, понад 1 млн. жителів, треба здійснювати шляхом поєднання груп близьких за функцією планувальних районів, у т.ч. зі створенням сельбищно-виробничих районів із високим ступенем працезбалансованості та з організацією багатофункціональних зон прикладання праці і громадського обслуговування.

Додаток 2.3

(рекомендований)

Питома вага території загальноміського центру і

його складових частин (%)

Найменування головних елементів загальноміського центру

Питома вага територій (залежно від групи міста за кількістю населення), %

Загальноміський центр у цілому від площі міста,

3, 5 -5,0 — найкрупніші й крупні міста‚ 6‚0 - 8,0 — інші групи міст

у т.ч. поліфункціональне центральне ядро від площі загальноміського центру,

30-35 — усі категорії міст

у т.ч. громадські території від площі поліфункціонального центрального ядра загальноміського центру

70 і більше — усі категорії міст

Додаток 2.4

(рекомендований)

Інтенсивність освоєння території загальноміського центру

Територія за переважним функціональним використанням

Щільність населення (чол./га) в загальноміських центрах міських поселень різних груп за кількістю населення

понад 1000 тис.чол.

від 500 до 1000 тис.чол.

від 250 до 500 тис.чол.

від 100 до 250 тис.чол.

від 50 до 100 тис.чол.

менше 50 тис.чол.

Сельбищна , в т.ч.

130-170

115-145

110-125

100-115

70-90

55-65

а) житлова

400-600

350-450

300-350

250-350

150-200

100-125

б) виробнича

150-300

100-250

90-180

70-145

65-130

55-80

в) громадських установ

150-300

100-250

90-180

70-145

65-130

55-80

ПРИМІТКА. Інтенсивність освоєння території ждається для зони змішаної багатофункціональної забудови на ділянках із визначеною переважною функцією в міських поселеннях різних груп за кількістю населення з врахуванням того, що до сельбищної території входять значні за площею території садів, парків, площ та інших громадських просторів цієї зони.

Додаток 3.1

(обов`язковий)

Протипожежні вимоги

1. Протипожежні відстані між житловими‚ громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств треба приймати за табл.1 (числівник)‚ а між виробничими будинками промислових підприємств‚ будинками і спорудами сільськогосподарських підприємств – відповідно до вимог діючих норм.

Протипожежні відстані від житлових‚ громадських‚ адміністративно-побутових будівель до виробничих будинків промислових підприємств‚ сільськогосподарських будівель і споруд треба приймати за табл. 1(знаменник).

Протипожежні розриви від житлових і громадських будинків до трамвайних‚ тролейбусних‚ автобусних парків‚ депо метрополітену приймати не менше 50 м; складів з твердими горючими речовинами і матеріалами‚ а також легкозаймистими і горючими рідинами приймати залежно від ємності складів відповідно до діючих норм.

Таблиця 1

Ступень вогнестійкості будинку

Відстані‚ м‚ при ступені вогнестійкості будинків

I‚ II

III

IIIа‚ IIIб‚ IV‚ IVa‚ V

I II

6 / 9

8 / 9

10 / 12

III

8 / 9

8 / 12

10 / 15

IIIa‚ IIIб‚ IV‚IVa ‚V

10 / 12

10 / 15

15 / 18

ПРИМІТКИ:

1. Класифікацію будинків за ступенем вогнестійкості‚ категорії Виробництва щодо пожарної безпеки треба приймати відповідно до діючих нормативів.

2. Протипожежні розриви до виробничих будинків з категориєю виробництва щодо пожежної безпеки А і Б треба збільшувати на 50 % для будинків 1 і 11 ступеня вогнестійкості‚ для категориї В – на 25% у порівнянні з даними‚ наведенними у табл.1.

3. Відстані між будинками і спорудами приймаються у світлі між зовнішніми стінами або іншими конструкціями.

При наявності конструкцій будинків і споруд ‚ що виступають більше‚ як на 1 м‚ виготовлених із спалимих матеріалів‚ приймається відстань між цими конструкціями.

Відстань між стінами будинків без віконних прорізів‚ зменшувати на 20%‚ за винятком будинків IIIa‚ IIIб‚ IVa‚ і V ступеня вогнестійкості.

4. У районах сейсмічністю 9 балів відстані між житловими будинккми‚ а також між житловими і громадськими будинками IVa‚ V

ступеня вогнестійкості треба збільшувати на 20%.

5. Для двоповерхових будинків каркасної конструкции V ступеня вогнетстійкості‚ а також будинків критих спалимими матеріалами‚ протипожежні відстані треда збільшувати на 20%.

6. Відстані між будинками 1 і II ступеня вогнестійкості допускається передбачати меньше 6 м при умові‚ якщо стіна вищого будинку‚ розміщенного навпроти іншого будинку є протипожарною.

7. Мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються.

При проектуванні та будівництві нових індивідуальних садибних будинків та господарських споруд, а також при повній їх перебудові, в межах однієї садиби (зміна місця розташування, площі забудови, об’єму та поверховості будинку) в умовах забудови, яка склалася, відстані між житловими будинками та громадськими будівлями на двох сусідніх ділянках треба приймати за табл. 1.

Часткова реконструкція житлових будинків та господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше діючими нормативами, допускається за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та гаражів можлива при умові збереження існуючих відстаней між будівлями.

8. Відстані між житловими‚ громадськими‚ а також житловими і громадськими будівлями не нормуються при сумарній площізабудови‚ включаючи незабудовану площу між ними‚ яка дорівнює найбільшій допустимій площі забудови (поверху) одного будинку того ж ступеня вогнестій кості без протипожежних стін відповідно до діючих нормативів за винятком будинків індивіідуальної (садибної) забудови. При визначенні відстані між житловими і громадськими будівлями площу забудови (поверху) треба приймати як для громадських будинків.

9. Відстані між господарськими будівлями (сараями‚ індивідуальними гаражами‚ банями)‚ розміщеними за териториєю присадибних ділянок‚ не нормується при умові‚ якщо площа забудовизблокованих господарських будівель не перевищує 800 кв.м. Відстані між цими блоками господарських будівель приймаються за табл.1

2. При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів треба забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків‚ у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями‚ і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.

Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів і 8-10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3.5 м. В зоні між будинком і проїздом, а також на відстані 1.5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі і рядової посадки дерев.

Відстані від контактних дротів трамвайних і тролейбусних ліній треба призначати: до житлових і громадських будинків – не менше 5 м‚ до складів горючих і легкозаймистих рідин: підземних – 25 м‚ надземних – 50 м.

Примітка. Уздовж фасадів будинків‚ які не мають входів‚ допускається передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття‚ придатні для проїзду пожежних машин.

3. Відстані від житлових і громадських будинків до складів 1 групи дляі зберігання нафти і нафтопродуктів треба треба прймати відповідно до вимог діючих норм ‚ а до складів горючої речовини II групи‚ які передбачаються у складі котелень‚ дизельних електростанцій та інших енергооб’єктів‚ що обслуговують житлові та громадські будинки‚ – не меньше встановлених у табл.2.

Мінімальні відстані до складів нафтопродуктів II групи‚ які не входять до складу котелень та інших енергооб’єктів‚ треба приймати відповідно до вимог діючих норм.

Таблиця 2

Ємність складу‚

куб. м

Житлові і громадські будинки при ступені

вогнестійкості

I‚ II

III

IIIа‚ IIIб‚

IV‚ IVa‚ V

Більше 800 до 10000

40

45

50

Більше 100 до 800

30

35

40

До 100

20

25

30

ПРИМІТКИ:

1.Відстань від дитячих дошкільних установ‚ загальноосвітніх шкіл‚ шкіл-інтернатів‚ установ охорони здоров’я і відпочинку‚ видовищних установ і спортивних споруд до складів ємністю до 100 куб. м треба збільшувати у два рази‚ а до складів ємністю понад 100 куб. м – приймати відповідно до діючих норм.

3. На присадибних ділянках житлових будинків допускається підземне зберігання горючих речовин у резервуарах місткістю до 2 куб. м‚ до яких повинен бути забезпечений транспортний під’їзд. Відстань від цих місткостей до будинків 1 – III ступеня вогнестійкості треба приймати не менше 9 м‚ IV- V ступеня вогнестійкості – 12 м.

4. До ставків і водойм треба передбачити проїзди для забору води пожежними автомашинами.

5. Відстані від меж забудови міських поселень до масивів повинен бути не менше 50 м‚ а від забудови сільських поселень і ділянок садівницьких товариств – 20‚ 50‚ 100 м – відповідно до дерев листяного‚ мішаного і хвойного лісу.

6. Кількість спеціальних пожежних машин слід приймати за табл.3

Таблиця 3

Спецавтомобілі

Кількість автомобілів при числі жителів у місті‚ тис. чол.

до 50

50-100

100-350

350-700

700-1250

1250-2000

Більше

2000

АД (автомобіль) і

АП (автопідйомник)

1*

2

3

4-6

7-8

9-11

**

АГДЗС (автомобіль газодимозахисної служби)

-

-

-

1

2

3

4

АЗО (автомобіль зв’язку і освітлення)

-

-

-

-

1

2

3

* При наявності будинків висотою 4 поверхи і більше

** Визначається за кількістю адміністративних районів з розрахунку 1 АД або 1 АП

на район