2.29 . Вибір території для будівництва повинен бути підтверджений техніко-економічними розрахунками шляхом порівняння варіантів можливого розміщення будівництва, що намічається з урахуванням раціонального використання земельних ділянок, відшкодування землекористувачам збитків, що спричиняються вилученням земельних ділянок і витрат сільськогосподарського виробництва, пов’язаних з вилученням сільськогосподарських угідь.
2.30. На території сільського населеного пункту в залежності від функціонального призначення слід виділяти сельбищну і виробничу зони. При формуванні функціональних зон сільського поселення необхідно керуватись основними положеннями Державного земельного і Містобудівного кадастрів населених пунктів. Сельбищна зона включає громадський центр, територію житлової забудови, вулиці, бульвари, проїзди, майданчики для стоянки автомобілів, парки, сквери, водоймища. Виробнича зона включає ділянки підприємств для виробництва і переробки сільськогосподарської та іншої продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарської техніки і автотранспорту, комунально-складські та інші об’єкти, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомобілів‚ інші території.
ПРИМІТКИ:
1. У межах населеного пункту знаходяться виробничі і комунально-складські об’єкти, що віддалені від сельбищної зони на відстань, не більше 300 м. Генеральні плани на виробничі об’єкти, а також фермерські господарства, що розміщені поза межами населеного пункту‚ розробляються окремо.
2. До території сільського населеного пункту належать також присадибні землі, в тому числі землі фермерських і індивідуальних господарств, а також майданчики комунальних об’єктів, що знаходяться в межах населеного пункту.
3. На перехідний період територіальні резерви сельбищної та виробничої зон поселень намічаються виходячи з концепції зростання чисельності населення на перспективу при збереженні колективних (кооперативних) форм ведення господарства в галузях тваринництва.
2.31. . При розвитку та реконструкції сільських населених пунктів належить передбачити:
упорядкування функціонального зонування, що склалося, з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов;
винесення сільськогосподарських підприємств з сельбищної зони (при відповідному обгрунтуванні – за межі поселень);
винесення транзитних автомобільних шляхів;
заходи щодо захисту від затоплення, зсувів, селей, підтоплення підгрунтовими водами, тощо;
упорядкування і благоустрій мережі вулиць і проїздів з максимально можливим збереженням планувальної структури, що склалася;
удосконалення забудови на сонові збереження існуючих капітальних і придатних до тривалої експлуатації будинків і споруд, поступову заміну старого житлового фонду;
забезпечення найсприятливіших умов для ведення всіх форм сільськогосподарської діяльності (включаючи оренду, фермерське, особисте підсобне та інші види господарювання) всіма жителями, зокрема тими, що проживають у безсадибних житлових будинках;
поліпшення культурно-побутового обслуговування і завершення формування громадського центру поселення шляхом будівництва об’єктів, яких невистачає;
найбільш ефективне використання території населеного пункту за рахунок освоєння земель, непридатних для сільськогосподарського використання;
здійснення заходів щодо інженерного обладнання, зовнішнього благоустрою і озеленення території.
2.32. Генеральні плани сільських поселень, фермерських господарств, проекти окремих виробничих, комунальних, транспортних, інженерних об’єктів і споруд слід розробляти на основі схеми генерального плану території сільської Ради. При удосконаленні планувальної структури та організації вуличної мережі сільських поселень належить керуватись діючими нормами.
2.33. Проектування самостійної мережі доріг для прогону особистої худоби, підвезення добрив і проїзду вантажного транспорту до ділянок сельбищної території сільських населених пунктів допускається з відповідним обгрунтуванням.
2.34. В умовах реконструкції сільських населених пунктів будівництво і капітальний ремонт житлових будинків, що знаходяться в межах нормативних санітарно-захисних зон, не допускається: існуючий житловий фонд передбачається до виносу на території, що резервуються з цією метою.
3. СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ
Сельбищна територія сільських поселень
Громадський центр
3.82. В громадському центрі сільського населеного пункту слід концентрувати установи управління, культурно-побутового призначення, упорядковувати площу для проведення масових громадських заходів.
Розмiри вiльного майданчика з твердим покриттям для проведення масових громадських заходів повиннi складати 700-750 кв.м на 1000 жителiв
3.83. Територiю громадського центру необхідно зондувати в залежності вiд функцiонального призначення установ i підприємств, якi розміщуються.
3.84. У значних сільських населених пунктах, в громадських центрах яких розташованi будiвлi соцiально-культурного призначення, що мают не тiльки внутрiшньоселищне, але й мiжселелищне значення, установи повсякденного обслуговування можуть розмiщуватися у пiдцентрах з урахуванням нормативних радiусiв обслуговування на шляху пiшохiдного руху до виробничо¿ зони i громадського центру.
3.85. Виходячи з умов сприятливого сприймання забудови громадського центру сiльського населеного пункту (висота 1-2 поверхи) i оптимального спiввiдношення мiж висотою будинкiв i довжиною площi 1:6-1:8 вiдкритий простiр повинен бути в межах 0,15 га в малих населених пунктах i 0,5-0,6 га у великих..
3.86. При плануванні і забудові сільських населених пунктів особлива увага повинна приділятися архітектурно-планувальним заходам щодо існуючих на їх території пам’яток архітектури, історії та культури: забезпечення їх відокремлення, акцентування в структурі забудови, виразність сприйняття.
Житлова забудова
3.87. Забудова сельбищної територiї сільських населених пунктів здiйснюється садибними та безсадибними будинками різних типів.
Будiвництво секційних житлових будинків передбачається за умов вiдповiдного обгрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхiв.
Тип, кількість поверхів та довжина будинкiв визначаються згiдно з мiстобудiвною документацiєю.
3.88. Розмiри присадибних земельних дiлянок у сiльських населених пунктах приймаються згiдно з дiючим земельним законодавством України та завданням на проектування, з урахуванням регiональних правил забудови населених пунктiв.
Для пiдвищення компактностi забудови частина видiленого громадянам земельного надiлу може бути винесена за межi сельбищної територiї.
В умовах сформованої забудови присадибна дiлянка навколо будинку повинна зберiгатися в iснуючих розмiрах, якщо вона не перевищує норм, встановлених законодавством, й не перешкоджує вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.
3.89. Для попереднього визначення потреби у сельбищнiй територiї сiльського населеного пункту слід прийняти такі показники на один будинок (квартиру), га, при забудові:
|
Будинками садибного типу з дiлянками бiля будинку (квартири) площею, кв.м |
Га |
Приквартивні ділянки |
|
2500 |
0,27-0,30 |
|
|
2000 |
0,25-0,27 |
|
|
1500 |
0,21-0,23 |
|
|
1200 |
0,17-0,20 |
|
|
1000 |
0,15-0,17 |
|
|
800 |
0,13-0,15 |
|
|
600 |
0,11-0,13 |
|
|
400 |
0,08-0,11 |
|
|
Секцiйними будинками з кiлькiстю поверхiв |
без дiлянок при квартирах |
|
|
2 |
0,04 |
0,05-0,07 |
|
3 |
0,03 |
0,04-0,06 |
|
4 |
0,02 |
0,03-0,05 |
|
Багатоквартирними 1-4-поверховими будинками щiльної забудови |
||
|
0,03-0,06 |
3.90. При розмiщеннi будинкiв та споруд слiд додержуватись санiтарних i протипожежних вимог. У випадку розходження вимог архiтектурно-мiстобудiвних, протипожежних та санiтарно-захисних розривiв приймається найбiльший з них.
3.91. Житловi будинки слiд розмiщувати з вiдступом вiд червоної лiнiї селищних дорiг та головних вулиць поселень не менше 6 м, а житлових вулиць та проїздiв - не менше 3 м.
В умовах реконструкцiї населених пунктiв допускається зменшувати вiдступ або зводити житловi будинки по червоній лiнiї, зважаючи на сформовану мiстобудiвну ситуацiю.
3.92. Розмiщення господарських будiвель перед лiнiєю забудови не допускається.
Вiдстань вiд гаражу до сусiднiх житлових будинкiв. територiй шкiл та дошкiльних закладiв має бути не менше 10 м, до лiкарнено-профiлактичних закладiв iз стацiонарами - 25 м.
Примiтка. В умовах реконструкцiї допускається розмiщувати господарськi будiвлi ( за винятком примiщень для утримання худоби та птахiв) по лiнiї забудови, якщо це викликано сталими нацiонально-побутовими традицiями. Для ділянок більшоїї площі з розрахунку до розміру ділянки слід додавати 0,02-0,05 га.
3.93. Для жителiв багатоквартирних будинкiв з опаленням, колонками та кухонними плитами на твердому паливi слiд передбачати примiщення для зберiгання палива. Сараї проектуються з розрахунку:
- при пiчному опаленнi - не менше 6 кв.м на одну квартиру;
- при центральному опаленнi та наявностi газових плит i колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на одну людину, але не менше 4 кв.м на одну квартиру.
3.94. Господарськi та побутовi будiвлi та споруди для мешканцiв багатоквартиних секцiйних будинкiв слiд розмiщувати на спецiально видiлених дiлянках та по можливостi згрупувати. Розриви мiж групами господарських будiвель слiд приймати відповідно до протипожежних норм.
3.95. Санiтарно-захиснi розриви (м) мiж житловими будинками, сараями для худоби, кролiв, нутрiй та iнших тварин, а також iншими господарсько-побутовими будiвлями та спорудами слiд приймати згiдно положень ДБН 79-92*.
3.96. Вiдстань вiд стiн iндивiдуального будинку з вiкнами житлових кiмнат i кухонь, а також вiд головних входiв в будинок (квартиру) до iнших житлових будинкiв та господарських будiвель має бути не менше 6 м.
3.97. Між довгими сторонами багатоквартиних житлових будинкiв заввишки 2-3 поверхи слід приймати вiдстань (мiстобудiвнi розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м; мiж довгими сторонами i торцями або мiж торцями цих же будинкiв з вiкнами з житлових кiмнат - за протипожежними нормами, але не менше 10 м. Мiстобудiвнi розриви можуть бути зменшенi у межах 20% за умов додержання норм iнсоляцiї та освiтленостi, якщо виключається можливiсть проглядання житлових кiмнат з вiкна у вiкно.
3.98. На територiї безсадибної забудови слiд передбачити майданчики: загального користування, дитячi, для занять фiзкультурою, господарськi та мiсця для вiдпочинку. Вiдстань вiд майданчиків до житлових та громадських будiвель слiд приймати не менше наведених у табл. 3.5.
Таблиця 3.5
|
Призначення майданчикiв |
Вiдстань вiд майданчикiв до вiкон житлових та громадських будинкiв, м |
|
Для iгор дiтей |
12 |
|
Для вiдпочинку дорослого населення |
10 |
|
Для занять фiзкультурою |
10-40 |
|
Для господарських цілей та вигулу кiмнатних тварин |
20 |
Примiтка. Вiдстань вiд майданчикiв для занять фiзкультурою встановлюється в залежностi вiд їхнiх шумових характеристик; вiдстань вiд майданчикiв для сушiння бiлизни не нормуються; вiдстань вiд майданчикiв для смiттєзбiрних та iнших господарських будiвель, майданчикiв для гри дiтей, вiдпочинку дорослих та занять фiзкультурою слiд приймати не менше 20 м, а вiд майданчика для господарських цiлей до найбiльш вiддаленого входу в житловий будинок - не бiльше 100 м.
3..99. Будинки гуртожиткiв, як правило, слiд розмiщувати: для учнiв середнiх спецiальних - професiйно-технiчних учбових закладiв - на земельних дiлянках вiдповiдних учбових закладiв; для працiвникiв сiльського господарства, робiтникiв та службовцiв - на вiдокремлених дiлянках житлової територiї.
3.100. Норму площi земельної дiлянки на одного проживаючого в гутрожитку слiд приймати залежно вiд кiлькостi проживаючих. При мiсткостi гуртожиткiв 50, 100, 200 чол. площа дiлянки має бути вiдповiдно: 45, 35, 30 кв.м / люд., якщо iнше не обумовлено завданням на проектування.
3.101. На земельних ділянках гуртожитків мають бути передбачені майданчики для відпочинку, iгор та занять фізкультурою, склад яких визначається завданням на проектування з урахуванням особливостей контингенту проживаючих.
6. УСТАНОВИ, ЗАКЛАДИ І ПІДПРИЄМСТВА ОБСЛУГОВУВАННЯ
6.1. Для розрахунку установ, закладів і підприємств обслуговування треба враховувати нормативи забезпеченості, які відображають соціально-гарантований рівень відповідно до табл.6.1. Там же наведені розміри земельних ділянок, а також принципи розміщення окремих видів установ, закладів і підприємств обслуговування.
Норми розрахунку кількості спеціальних пожежних автомашин наведені у додатку 3.1, табл.3.
ПРИМІТКИ:
Розміщення, місткість і розміри земельних ділянок установ, закладів і підприємств обслуговування, не вказані у табл.6.1, треба приймати за завданням на проектування.
Наведені у табл.6.1 нормативи є усередненими показниками по Україні (з розбивкою на міські і сільські поселення) і у кожному окремому випадку підлягають уточненню у процессі проектування залежно від демографічного прогнозу, величини поселення і його місця у системі розселення, виробничого і соціально-культурного потенціалів тощо.
