в) при нахилених анкерах – виходячи з умов роботи анкера на сполучення розтягання і згину зі зім’яттям бетону відповідно до обов'язкового додатку Q;
г) при закладних деталях плити, об'єднаних зі сталевими поясами високоміцними болтами, – виходячи з розрахунку фрикційних з'єднань на високоміцних болтах ;
д) при об'єднувальних швах на високоміцних болтах, що обтискують залізобетон, – виходячи з умов роботи об'єднання на тертя по контактних поверхнях шва відповідно до обов'язкового додатку R;
е) при болтоклейових об'єднувальних швах – відповідно до підпункту „г" або „д", але з урахуванням сил зчеплення від склеювання.
5.33 Розрахунок конструкції об'єднання на жорстких упорах слід виконувати за такими формулами:
у залізничних мостах:
міцності
, (5.12)
витривалості
(5.13)
в автодорожніх, міських та пішохідних мостах – міцності
(5.14)
де – зсувні зусилля, що припадають на один упор, відповідно при розрахунку міцності або витривалості;
– площа поверхні зім’яття бетону упором; при циліндричних і дугоподібних упорах – площа їх діаметрального перерізу;
– згідно з 5.25.
При збірній залізобетонній плиті і розташуванні упорів у вікнах розрахунковий опір , слід приймати за класом бетону блоків, а товщину підливки не включати в площу зім’яття. При розташуванні упорів у поздовжніх швах плити площу зім’яття необхідно враховувати цілком, а розрахункові опори приймати за класом бетону замонолічування швів.
Якщо жорсткі упори розташовані в залізобетонному ребрі або вуті, граничні значення величин і слід зменшувати, перемножуючи праві частини наведених формул на 0,9 при і на 0,7 при , де – ширина площі зім’яття бетону упором, – ширина ребра або вута на рівні центра тяжіння розрахункової площі зм’яття бетону упором.
5.34 Прикріплення конструкцій об'єднання до сталевої частини треба розраховувати згідно з 4.82– 4.102.
Розрахунки прикріплення жорсткого упора до сталевої частини конструкції слід виконувати з урахуванням моменту від зсувної сили.
5.35 При одночасному використанні в конструкції об'єднання жорстких упорів і нахилених анкерів припускається враховувати їхню спільну роботу, рахуючи повний опір об'єднувального шва таким, що дорівнює сумі опорів упорів і анкерів.
5.36 Вертикальні прогини від чинних навантажень, а також переміщення при визначенні періодів коливань слід обчислювати в припущенні пружної роботи бетону незалежно від знака напружень, що в ньому виникають.
При визначенні періодів вільних горизонтальних коливань прогин залізобетонної плити в горизонтальній площині припускається визначати з введенням до складу перерізу захисного шару, підготовки під гідроізоляцію, бортів баластового корита і залізобетонних тротуарів.
При розрахунку будівельного підйому прогонових будов зі збірною плитою усадку бетону враховувати не слід.
5.37 В одноколійних залізничних прогонових будовах залізобетонна плита повинна бути перевірена за міцністю в горизонтальній площині як стиснуто-згинаний (чи розтягнуто-згинаний) залізобетонний елемент, що знаходиться під дією осьового зусилля від спільної роботи зі сталевою конструкцією і згинального моменту від горизонтальних навантажень. Температурні впливи й усадку бетону при цьому допускається не враховувати.
Якщо бетон плити від дії вертикальних навантажень і зусиль попереднього напруження працює в пластичному стані і не сприймає горизонтальний згинальний момент, останній повинний бути сприйнятий сталевою частиною конструкції. При цьому повні відносні деформації в бетоні з врахуванням горизонтального згинального моменту не повинні перевищувати 0,0016.
5.38 Залізобетонну плиту треба з’єднувати зі сталевими головними балками і фермами на всій їхній довжині. Необхідний ступінь тріщиностійкості повинен бути забезпечений поздовжнім армуванням або попереднім напруженням.
5.39 Товщина залізобетонної плити проїзної частини повинна бути не менше зазначеної в розділі 3. Товщина залізобетонної плити тротуарної консолі, що враховується в складі робочого перерізу, повинна бути не менше 8 см.
5.40 Об'єднання збірної залізобетонної плити зі сталевою конструкцією слід здійснювати, як правило, із застосуванням фрикційних, болтоклейових або зварних з'єднань.
Допускається об'єднання упорами й анкерами, замонолічуваними у вікнах і швах збірної залізобетонної плити. Зазори між упором і конструкцією блоку плити повинні бути не менше 5 і 3 см відповідно уздовж і поперек прогонової будови.
Влаштування упорів і анкерів у порожнинах і пазах, закритих зверху, а також важкозамонолічуваних, не припускається.
При влаштуванні переривчастих об'єднувальних швів має бути забезпечена міцність залізобетонної плити при роботі на місцевий згин між ділянками обпирання, при цьому висота зазору між плитою і поясом повинна бути достатньої для фарбування пояса.
5.41Розміщення конструкцій об'єднання повинне задовольняти такі вимоги:
відстань у просвіт між жорсткими упорами й анкерами не повинна перевищувати восьмиразової середньої товщини плити, що визначається діленням площі плити, включеної в роботу, на її розрахункову ширину, при цьому площу плити слід приймати з урахуванням площі ребра або вута;
відстань у просвіт між жорсткими упорами має бути не менше 3,5-разової висоти розрахункової площі зім’яття бетону упором; відстань у просвіті між анкерами має бути не менше , де – діаметр стержня анкера.
Мінімальні відстані для розміщення високоміцних болтів, що обтискують залізобетонну плиту, слід приймати відповідно до табл. 5.7.
Таблиця 5.7
|
Нормувальний розмір |
Мінімальна допустима відстань, мм, при діаметрі болтів, мм |
|
|
22 |
24 |
|
|
Від центра отвору до краю залізобетонного елемента |
100 |
120 |
|
Між центрами отворів по всіх напрямках |
140 |
160 |
5.42 Конструкція жорстких упорів повинна забезпечувати рівномірні деформації бетону по площі зім’яття і не призводити до розколювання бетону, наприклад, через наявність кутів.
При опуклій формі поверхні, що передає тиск з упора на бетон (циліндричних упорах і ін.), зону місцевого стиску бетону упором необхідно армувати.
5.43 Анкери слід влаштовувати, як правило, у вигляді петель, розташованих під кутом 45° до напрямку зсувних зусиль.
Припускається застосування поодиноких арматурних анкерів.
У закладних деталях петльові арматурні анкери необхідно, як правило, застосовувати у поєднанні з жорсткими упорами.
5.44 При застосуванні високоміцних болтів для об'єднання збірної залізобетонної плити зі сталевими поясами необхідно:
отвори під високоміцні болти призначати збільшених діаметрів, що забезпечують постановку болтів з урахуванням допусків, установлених нормами виготовлення і монтажу;
забезпечити можливість усунення нещільностей за рахунок деформування сталевих листів при стягуванні, застосування піддатливих прокладок або інших заходів.
5.45 Залізобетонна плита повинна бути заанкерованою проти відриву її від сталевої частини. При жорстких упорах, що не забезпечують заанкерювання залізобетонної плити, слід застосовувати додаткові заходи проти її відриву.
Якщо в об'єднанні з нахиленими анкерами зсувна сила може змінювати напрямок дії, необхідна постановка нахилених анкерів зустрічних напрямків або сполучення нахилених анкерів з вертикальними.
5.46 Поперечні стики блоків збірної залізобетонної плити рекомендується влаштовувати із застосуванням:
склеювання торцевих поверхонь з обтисненням стиків зусиллям, що створює тиск на торець не менше 0,5 МПа (5 кгс/см2);
зварювання арматурних випусків і наступного замонолічування шва бетоном.
5.47 При збірній залізобетонній плиті, об'єднаній по всій довжині блоку, між сталевим верхнім поясом і залізобетонним блоком повинний бути передбачений шар бетону або розчину, що запобігає корозії верхнього поясу. При товщині шару або розчину бетону 5 см і більше його слід армувати.
6.1 У дерев'яних мостах, як правило, слід застосовувати елементи заводського виготовлення, а елементи залізничних мостів і елементи всіх мостів із клейовими з'єднаннями – тільки заводського виготовлення.
Залізничні дерев'яні мости слід застосовувати балково-естакадного типу з прогоновими будовами у вигляді прогонів або простих (нескладених) пакетів.
6.2 При проектуванні дерев'яних мостів слід передбачати спеціальні заходи для захисту деревини від гниття, а в необхідних випадках – і від загоряння.
6.3 Конструкції дерев'яних мостів повинні забезпечувати доступність усіх частин для огляду й очищення, усунення нещільностей, що виникли в з'єднаннях, за допомогою підтяжки болтів і тяжів, а також допускати можливість простого ремонту окремих елементів, на залізницях – заміну капітальними мостами або трубами.
Застосовувані в конструкціях вузли, стики і з'єднання повинні забезпечувати рівномірний розподіл зусиль між окремими елементами і частинами споруди.
Особливу увагу при проектуванні слід приділяти забезпеченню умов для провітрювання окремих частин конструкції.
6.4 У балкових естакадних мостах на однорядних опорах для сприйняття гальмівних сил слід влаштовувати як правило кожну п’яту опору дворядною чи багаторядною.
6.5 Дерев'яні опори повинні бути надійно захищені від впливу льоду і пливучих предметів за допомогою обшивань, оббудовувань і льодорізів.
6.6 Для дерев'яних конструкцій мостів слід застосовувати деревину сосни, ялини, модрини, ялиці, що задовольняє вимогам ГОСТ 9463 та ГОСТ 8486.
Розтягнуті й згинані елементи прогонових споруд і мостові бруси мають бути виконані з деревини 1 сорту. Інші елементи конструкцій мостів можуть бути виконані з деревини 2 сорту.
У крайніх зонах (у межах 1/6 висоти від крайок балок, але не менше двох дощок) клеєних балок прямокутного перерізу слід застосовувати пиломатеріали 1 сорту, в інших зонах допускається застосовувати пиломатеріали 2 сорту.
Для залізничних мостів загальної мережі застосування ялини і ялиці допускається в окремих випадках за узгодженням із Укрзалізницею.
Для виготовлення дрібних деталей з'єднань (подушок, шпонок т.ін.) слід застосовувати добірну деревину твердих листяних порід (дуба, ясена, бука і граба), що задовольняє вимогам ГОСТ 9462 – для круглого лісу листяних порід та ГОСТ 2695 – для пиломатеріалів листяних порід.
Допускається для опорних брусів та насадок в опорах мостів застосування круглого лісу та брусів з деревини твердих листяних порід – дуба, бука, ясена, граба згідно з ГОСТ 9462 та ГОСТ 2695.
Змішання різних порід деревини в одному несучому елементі не допускається.
6.7 Характеристики міцності (нормативний і тимчасовий опір) деревини, що застосовується для виготовлення елементів дерев'яних мостів, повинні відповідати вимогам, зазначеним для сортової деревини у додатку 2 СНиП ІІ-25.
Лабораторні випробування зразків деревини на міцність слід проводити при спорудженні мостів з дерев'яними фермами і у всіх випадках – при наявності ознак зниженої міцності деревини. Деревина вважається придатною, якщо отримана при випробуваннях міцність – не нижче нормативних опорів.
Міцність деревини з круглих лісоматеріалів та брусів допускається оцінювати за відповідними вимогами державних стандартів.
6.8 Вологість застосовуваної деревини повинна бути, %, не більше: колод – 25, пиломатеріалів – 20, пиломатеріалів для клеєних конструкцій, а також дрібних деталей і з'єднань – 12.
У малих автодорожніх1 і міських мостах для верхнього настилу, поперечок і колесовідбійних брусів допускається застосовувати деревину з вологістю до 40 %.
Вологість деревини для паль і інших елементів, цілком розташованих нижче рівня низьких вод, не обмежується.
При виготовленні дерев’яних конструкцій в умовах будівельного майданчика, допускається застосовувати для несучих елементів деревину з вологістю до 25%, а для допоміжних елементів – з вологістю до 40 % за умови її захисту від загнивання.
6.9 Для сталевих елементів дерев'яних мостів слід застосовувати смугову, фасонну, листову й арматурні сталі, що задовольняють вимогам розд. 3 і 4.
Цвяхи слід застосовувати згідно з ГОСТ 4028, а металеві дюбелі за ТУ 14-4-1231. В обумовлених випадках – цвяхи гвинтові металеві – згідно з ТУ 10-69-369.
6.10 Для склеювання елементів конструкцій слід застосовувати клеї, що мають необхідну міцність, водостійкість, біостійкість і довговічність: фенольні, резорцинові, які в залежності від умов експлуатації повинні відповідати вимогам СНиП ІІ-25.
Для склеювання деревини з металом слід застосовувати епоксидні клеї.
6.11 Розрахункові опори деревини сосни 1 сорту в залежності від її вологості слід приймати згідно з табл. 6.1.
Для деревини сосни 2 сорту розрахункові опори приймаються менше встановлених для 1сорту:
на 30 % – при розтяганні уздовж волокон;
на 10 % – при всіх інших напружених станах.
6.12 Розрахункові опори клеєної деревини сосни при товщині дощок, що склеюються, 33 мм і висоті елементів 50 см і менше треба приймати відповідно до табл. 6.2.
У випадках застосування дощок (шарів) товщиною, що відрізняються від 33 мм, розрахункові опори згину, стисканню і сколюванню уздовж волокон необхідно множити на коефіцієнти умов роботи, які дорівнюють:
