Таблиця 6

Категорія дороги

Кількість смуг руху

Умови руху транспорту

легкі

складні

важкі


Таблиця 7

Умови проїзду

Рівень утримання

Швидкість, км/год

Куд наїзду, 0

Маса авто, кг

Енергія удару, кДж

Деформація огородження, м

0,1

0,4

0,8

1,2

1,6

2,0

Усереднена сила F, m

Л

T2

80

15

1300

21,5

3,7

2,5

1,7

1,3

1,0

0,9

T3

80

15

1300

36,6

4,8

3,4

2,5

2,0

1,6

1,4

N1

80

20

1500

43,3

6,0

4,3

3,1

2,4

2,0

1,7

У

N2

110

20

1500

81,9

11,4

8,1

5,8

4,6

3,7

3,2

H1

70

15

10000

126,6

9,5

7,8

6,3

5,3

4,5

4,0

H2

70

20

13000

287,5

13,6

11,9

10,2

9,0

8,0

7,2

H3

80

20

16000

462,1

27,2

23,1

19,3

16,6

14,6

13,0

T

H4a

65

20

30000

572,0

31,7

27,3

23,0

19,8

17,5

15,6

H4b

65

20

36000

724,6

27,4

24,7

21,8

19,5

17,6

16,1

Примітка. У таблиці в першому стовбчику вказано умови проїзду: Л – легкі; У – середні; Т – тяжкі.


На графіку видно, що рівні НЗ, Н4а, і Н4Ь сприймають значно більшу силу.

Фактичне зусилля на елементи огородження можуть бути знайдені тільки у результаті натурних досліджень. Усереднену величину сили, що сприймається огородженням можна визначити в залеж­ності від переміщення огородження по EN 1317-1:1998.

Рисунок 1 – Схема удару автомобіля із бар'єром.


Складова швидкості автомобіля по відношенню до бар'єру дорівнює:

Vn =Vsin


Середнє прискорення у центрі автомобіля дорівнює:

Середня сила прикладена до центру маси автомобіля дорівнює:

Як видно з рис.1 переміщення центру маси авто приблизно дорівнює:

де Sb – максимальне переміщення лицьової поверхні бар'єру.

Тепер величину сили, що діє на бар'єрну огорожу, можна представити у вигляді:

,

Сила прикладена до бар'єрної огорожі, тобто до системи, що складена із устоїв та повздов­жніх елементів.

У таблиці 1 вказано усереднені сили, як функції переміщень бар'єрного огородження при на­їздах автомобілів різної маси та швидкості. На основі даних таблиці побудовано графік. На графіку по осі абсцис відкладено деформації огородження, а по осі ординат усереднені сили .


Додаток Ψ
(довідковий)

Проектування елементів за критерієм надійності

1 Ймовірнісні розрахунки за критерієм надійності мають за мету пошук оптимального проекту при заданому рівні безпеки. За критерій приймається параметр "характеристика безпеки" β, математично зв’язаний з надійністю:

Ps= Ф(-β) (1)

де Ps – надійність, як ймовірність того, що буде досягнуто граничного стану;

Ф – стандартна функція розподілу;

β – характеристика безпеки.

2 Всі ймовірнісні розрахунки мають виконуватись так, щоб дотримувалась фундаментальна нерівність методу граничних станів, яку має задовольняти елемент, що проектується

R(XR) ³ Q(XQ), (2)

де R(XR) – функція опору елемента;

Q(XQ) – функція зовнішніх навантажень елемента;

XR – базові змінні, якими виражається несуча здатність елемента;

XQ – базові змінні, якими виражається зовнішнє навантаження елемента.

3 Постулюється, що базові змінні, якими виражається несуча здатність і зовнішнє навантаження елемента, мають нормальний розподіл (закон розподілу Гаусса) та між ними відсутня кореляція.

4 Базові змінні Xi в (2) визначаються через параметри закону розподілу, прийнятого для змінної:

Xi= μi – αiβσi або ж Xi= μi(1 – αiβVi) , (3)

де μi – математичне сподівання базової змінної;

αi – ваговий коефіцієнт базової змінної;

σi – стандарт базової змінної згідно з законом розподілу;

β – прийнята характеристика безпеки;

Vi – коефіцієнт варіації базової змінної.

Нормативні величини характеристики безпеки наведено в таблиці 1.


Таблиця 1

Вид розрахунків

Характеристика безпеки

Розрахунки міцності

3,80

Розрахунки локальної міцності

3,00

Розрахунки витривалості

2,00

Розрахунки деформацій

1,64

Розрахунки поздовжнього тріщиноутворення

1,64

Розрахунки поперечного тріщиноутворення

1,28

5 Вагові коефіцієнти αi вираховуються через стандарти змінних опору та навантаження σR, σQ:

(4)

Дозволяється приймати середні значення: αR = 0,8 αQ = –0,7.

6 Імовірнісна модель проектування елементів, виражена через статистичні параметри опору та навантаження – аналог фундаментальної нерівності методу граничних станів (2), має вигляд:

(5)

де μR, μQ – математичні сподівання узагальненого опору та навантаження, відповідно;

αR, αQ – вагові коефіцієнти узагальненого опору та навантаження, відповідно;

σR, σQ – стандарти базової змінної згідно з законом розподілу;

β – апріорно прийнята характеристика безпеки;

VR, VQ – коефіцієнти варіації узагальненого опору та навантаження, відповідно.


7 Закінчивши проектування елемента, необхідно перевірити виконання нерівності

(6)

де  – призначена ДБН мінімальна величина характеристики безпеки (згідно з 1.6., табл. 1.1),

β – значення характеристики безпеки, вирахуване відносно запроектованого елемента, за виразом:

, (7)

Тут  – математичне сподівання реального коефіцієнту запасу

(8)

Математичні сподівання узагальненого опору та навантаження, які відповідають коефіцієнтам рівня довіри та знаходяться за формулами:

, (9)

де Rn та Qn – нормативні величини опору (несучої здатності) та навантаження елемента, відповідно.

8 Необхідні для обчислень коефіцієнти варіації рухомих та постійних навантажень наведено в таблицях 2 та 3.


Таблиця 2

Коефіцієнти варіації VQтимчасових рухомих навантажень АК

Тип навантаження

Випадок застосування

Коефіцієнти

варіації, VQ

Тандем навантаження АК

В розрахунках елементів проїзної частини мостів

0,17

В розрахунках всіх інших елементів мостів

0,17 при м

0,07 при м

Рівномірно-розподілене навантаження АК

У всіх розрахунках конструкцій мостів на вертикальні і горизонтальні дії від рухомого навантаження


0,24

Примітка. l – довжина лінії впливу


Таблиця 3

Коефіцієнти варіації VQпостійних навантажень і впливів

Навантаження і впливи

Позначення фактора

Коефіцієнти

варіації, VQ

Власна вага

g1

0,0330

Площа поперечного перерізу елемента

Ared

0,0237

Момент опору поперечного перерізу елемента

Wred

0,0229

Ексцентриситет точки прикладення сили попереднього напруження

en

0,0167

Навантаження від ваги проїзної частини і тротуарів автодорожніх мостів

g2

0,1700

Вплив повзучості бетону

g3

0,0300


В наступних трьох таблицях наведено коефіцієнти варіації компонентів узагальненого опору елемента.


Таблиця 4

Коефіцієнти варіації VRгеометричних характеристик поперечного перерізу елемента

Навантаження і впливи

Позначення фактора

Коефіцієнти

варіації, VQ

Площа поперечного перерізу елемента

Ared

0,0237

Момент опору поперечного перерізу елемента

Wred

0,0229


Таблиця 5

Коефіцієнти варіації VRарматури залізобетонних елементів

Клас арматури

A-I

A-II

A-III

A-IV

A-V

A-VI

Ат-III

Коефіцієнти

варіації, VR

0,07

0,07

0,07

0,09

0,09

0,04

0,11

Клас арматури

Ат-IV

Ат-IV

Ат-IV

A-IIIв

Холодного витягу дріт

Канати


Коефіцієнти

варіації, VR

0,08

0,07

0,08

0,06

0,08

0,05



Таблиця 6

Коефіцієнти варіації VRміцності бетону

Rb,28, МПа

10

20

30

40

50

60

70

80

За умови натурального твердіння

0,159

0,129

0,105

0,082

0,066

0,054

0,051

0,051

За умови теплової обробки

0,121

0,111

0,094

0,090

0,078

0,066

0,055

0,052


Дозволяється, за умови достатнього обґрунтування, прийняти інші коефіцієнти варіації.

9 Для довідки, нижче для фіксованих значень надається залежність між надійністю Ps та характеристикою безпеки β.


Таблиця 7.

Співвідношення між характеристикою безпеки та надійністю

Характеристика безпеки, β

1,3

2,3

3,1

3,7

4,2

4,7

5,2

Надійність, Ps

10-1

10-2

10-3

10-4

10-5

10-6

10-7


Додаток Σ
(довідковий)

Основні позначення величин літерами

У РОЗДІЛІ 1 „ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ"

Мu – момент перекидних сил;

Mz – момент утримувальних сил;

Qr – зсувна сила;

Qz – утримувальна сила;

l – розрахунковий прогон;

h – висота;

1 +  – динамічний коефіцієнт;

т – коефіцієнт умов роботи;

n – коефіцієнт надійності за призначенням;

n – коефіцієнт відповідальності;

f – коефіцієнт надійності за навантаженням.


У РОЗДІЛІ 2 „НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ"

А – площа;

Р – зосереджене вертикальне навантаження;

Fh – зосереджена горизонтальна поперечна сила;