Склад та площі приміщень пральні слід приймати згідно з ДБН В.2.2-11.
У разі прання в міській пральні для лежачих хворих будинків-інтернатів для громадян
похилого віку, інвалідів і осіб, що знаходяться на спостережному та ліжковому режимах утримання психоневрологічних інтернатів, слід передбачати приміщення для прання особливо забрудненої білизни (перед відправленням до міської пральні).
Проектування гаража при закладах соціального захисту населення допускається в тому
випадку, коли відсутня можливість використання гаражів населених пунктів. Склад та площі приміщень гаража слід приймати згідно з вимогами ВСН 01 і ДБН В.2.3-15.
Орієнтовні переліки обслуговуючих приміщень територіальних центрів з різним складом
відділень, що входять до них, і закладів соціального захисту для бездомних громадян та осіб,
звільнених з місць позбавлення волі, представлені відповідно у додатках Г і Д.
Площі обслуговуючих приміщень необхідно приймати згідно з вимогами до обслуговуючих приміщень у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів.
6.3 Вимоги до окремих елементів будинків
Поверховість будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, психоневро-
Іогічних інтернатів, центрів реінтеграції та соціальної адаптації, соціальних готелів повинна бути не
більше п'яти, а територіальних центрів і нічліжних будинків - не більше трьох.
Усі групи приміщень слід розміщувати в одному або декількох корпусах (блоках), що
їримикають один до одного безпосередньо або зв'язані між собою опалюваними переходами.
При цьому господарські приміщення (пральня, дезинфекційна камера, гараж, склади інвентаря та
обладнання тощо), як правило, розташовують в окремому господарському корпусі (корпусах). Не допускається розміщувати гараж в житловому корпусі.
6.3.3 Житлові приміщення необхідно розташовувати так, щоб вони були ізольовані від культурно-дозвіллєвих та фізкультурно-оздоровчих приміщень, їдальні, лікувально-трудових приміщень,
електрощитової та інших приміщень, що є джерелами поширення шуму, вібрації та запахів, і при
цьому слід дотримуватись вимог чинних санітарних і будівельних норм і правил (СН 3077,
ДСанПіН 239 і 2.15, 3.1, 3.9 ДБН В.2.2-15).
Житлові групи приміщень для лежачих хворих слід розміщувати не вище третього поверху, а для осіб, що пересуваються у кріслах-колясках, - не вище другого поверху.
6.3.4 Лікувально-трудові приміщення необхідно розміщувати на першому поверсі або в окремому корпусі, що з'єднується з основним будинком теплим переходом. Комору з легкозаймистими
матеріалами не слід розміщувати безпосередньо під житловими кімнатами і палатами, а також поряд
з ними. Із групи лікувально-трудових приміщень слід передбачати окремий вихід на ділянку.
Лікувально-виробничі і виробничі майстерні повинні проектуватися в одно-, двоповерховому корпусі, розташованому окремо.
Приміщення, які допускається розміщувати у цокольних і підвальних поверхах, приймаються згідно з ДБН В.2.2-9. Не допускається розміщувати зали для демонстрації кінофільмів у
підвальних поверхах будинків закладів соціального захисту населення.
Висоту приміщень від підлоги до стелі у будинках закладів соціального захисту населення
слід приймати за ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та за нормами проектування інших відповідних будинків та приміщень.
Висота складських приміщень і ремонтних майстерень, які розміщуються у підвальному або цокольному поверхах, повинна бути не менше 2,2 м до низу виступних конструкцій перекриттів.
6.3.7 Глибина житлових кімнат і лікувально-діагностичних приміщень повинна бути не більшою 6 м, перев'язочних та процедурних - не менше 4 м, а кабінетів офтальмолога та отоларинголога -
не менше 6 м.
Ширину житлових кімнат для тих, хто потребує постійного догляду, та інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках, слід приймати не меншою 3 м. Ширину медичних приміщень слід
приймати згідно з 3.7 ДБН В.2.2-10.
Відношення глибини до ширини в житлових кімнатах, палатах і лікувально-діагностичних приміщеннях повинно бути не більше 2:1.
Житлові кімнати повинні бути непрохідними. Вихід із кімнати до коридору у будинках
інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, центрах реінтеграції та соціальної адаптації
соціальних готелях слід передбачати через шлюз (передпокій).
Житлові кімнати для осіб, що пересуваються самостійно, та інвалідів-колясочників у
будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, у територіальних центрах, для осіб
вільним режимом утримання в психоневрологічних інтернатах, а також для клієнтів в центрах
реінтеграції та соціальної адаптації, соціальних готелях, необхідно обладнувати вбудованими шафами для одягу, взуття, білизни та особистих речей з розрахунку не менше 0,5 м для кожного
мешканця, а передпокій - вішалками для верхнього одягу.
Для осіб психоневрологічних інтернатів із спостережним та постільним режимами утримання і клієнтів нічліжних будинків слід влаштовувати гардеробні на кожну житлову групу.
6.3.10 Проходи та відстань між обладнанням житлових кімнат слід приймати згідно з таблицею 9.
Таблиця 9 - Проходи і відстань між обладнанням у житлових кімнатах
|
Відстань |
Значення відстані, м, не менше |
||
|
для осіб, які пересуваються самостійно |
для інвалідів-колясочників |
для лежачих хворих |
|
|
1 Між коротким боком ліжка і зовнішньою стіною з віконним прорізом |
0,5 |
0,5 |
- |
|
2 Між довгим боком ліжка і зовнішньою стіною з віконним прорізом |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
|
3 Між довгими боками ліжок |
0,8 |
1,0 |
0,9 |
|
4 Між короткими боками ліжок або коротким |
1,0 |
1,7 |
1,0 |
|
5 Між ліжком і шафою: |
|
|
|
|
- із двостулковими дверцятами |
1,0 |
1,7 |
1,0 |
|
- із розсувними дверцятами |
0,7 |
1,4 |
0,7 |
|
6 Між коротким і довгим боками ліжок |
1,0 |
1,0 |
- |
При житлових кімнатах будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів слід
передбачати лоджії, балкони або тераси глибиною не менше 1,5 м. Допускається замінювати лоджії,
балкони та тераси при кожній кімнаті на загальні - для однієї-двох житлових груп. У разі такого
рішення їх площу слід приймати із розрахунку 0,8 м2 на кожного мешканця, глибину - не менше 1,8м
і розташовувати при кімнатах відпочинку.
У кожній житловій групі для лежачих хворих при санітарних кімнатах, а у відділеннях
для осіб, спроможних самостійно пересуватися, на дві-чотири житлові групи слід передбачати балкон
або лоджію, обладнані пристроями для сушіння білизни, провітрювання постільних речей та одягу.
При визначенні розмірів санітарних вузлів (загальних і при житлових кімнатах) слід
враховувати вимоги ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-17.
Розміри приміщень санітарних вузлів у плані для мешканців будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, психоневрологічних інтернатів слід приймати згідно з таблицею 10.
Таблиця 10 - Розміри приміщень санітарних вузлів у плані
|
Приміщення |
Розміри кабін у плані, м, не менше |
||
|
для спроможних до самообслуговування |
для тих, хто потребує догляду |
пересувається на кріслах-колясках |
|
|
1 Вбиральня загального користування1) |
1,6 × 1,8 (зі шлюзом) |
- |
1,6 × 1,8 (без шлюза) |
|
2 Вбиральня при житловій кімнаті |
1,3 × 1,8 |
1,6 × 1,6 |
1,9 × 2,0 |
|
З Суміщений санітарний вузол (унітаз, умивальник, душ) |
1,3 × 2,4 (з піддоном) 1,6 × 1,8 (без піддона) |
1,3 × 2,4 (з піддоном) 1,6 × 1,8 (без піддона) |
2,3 ×2,4 (без піддона) |
|
4 Суміщений санітарний вузол (унітаз, умивальник, ванна) |
1,6 × 2,1 |
- |
- |
|
5 Душова кабіна з місцем для роздягання |
1,2 × 2,0 |
1,2 × 2,6 |
1,6 × 2,6 |
|
6 Кабіна особистої гігієни жінок (біде, умивальник, унітаз) |
1,2 × 2,4 |
1,2 × 2,4 |
1,8 × 2,6 |
|
1) У вбиральні загального користування при двох і більше кабінах з унітазами слід передбачати умивальники у шлюзі. |
|||
6.3.14 Двері санітарних вузлів для мешканців повинні відчинятися назовні і забезпечуватися вентиляційними гратами в нижній частині, а також заскочками, що допускають відмикання їх із зовнішнього боку.
Мінімальні розміри кабін вбиралень для персоналу повинні бути 0,85 м × 1,2 м (у разі відчинення дверей назовні) і 0,85 м × 1,5 м (у разі відчинення дверей усередину), душових кабін -
0,8 м × 1,0 м (відкритих) і 0,85 м × 1,8 м (закритих).
Ширина коридорів у будинках закладів соціального захисту населення повинна бути не менше:
а) у житлових відділеннях:
для осіб, що вільно пересуваються, - 1,8 м;
для осіб, що пересуваються з допоміжними опорними пристроями і накріслах-колясках - 2,2 м;
для лежачих хворих будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, для хворих
відділень інтенсивного медичного догляду і медико-педагогічної корекції психоневрологічних інтернатів - 2,2 м;
б) в обслуговуючих групах приміщень:
культурно-дозвіллєвих та фізкультурно-оздоровчих, лікувально-трудових і виробничих - 2,0 м;
медичних (приймальному відділенні і перед процедурними та кабінетами, де передбачені місця для очікування) - 2,2 м;
службово-побутових - 1,5 м.
Коридори не повинні мати місцевих звужень і виступних частин.
6.3.17 При входах до будинків, а також усередині будинків закладів соціального захисту населення, до складу яких входять відділення для лежачих хворих, осіб з обмеженими можливостями
пересування та інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках, розташованих вище першого поверху, окрім сходів, слід передбачати пандус з уклоном не більше 1:12. Ширина пандуса повинна бути
не менше 1,2 м при однобічному русі і не менше 1,8м- при двобічному. На початку і кінці пандуса слід передбачати горизонтальні площадки завдовжки не менше 1,5 м.
За довжини пандуса більше 6 м повинні передбачатися проміжні горизонтальні площадки завдовжки не менше 1,5 м.
Пандус завдовжки більше 3,0 м, як і сходи, повинен мати по обидва боки огорожу з двома поручнями на висоті 0,7 м і 0,9 м і бортик заввишки не менше 0,05 м. У психоневрологічних інтернатах необхідно передбачати сітчасту огорожу сходів та пандусів з площадками на висоту 1 м від рівня поруччя.
Поручні сходів та пандусів мають бути безперервними.
Поверхню пандусів слід передбачати шорсткою.
6.3.18 Ширина дверних прорізів у чистоті повинна бути не меншою:
а) у житлових відділеннях:
1) будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, територіальних центрів, будинків закладів соціального захисту для бездомних громадян:
між коридором і житловими кімнатами, загальними і підсобними приміщеннями — 0,8 м, а за
необхідності переміщення на кріслі-колясці або лікарняній каталці - 1,1 м;
між житловими кімнатами і лоджією, балконом або терасою - 0,7 м, а за необхідності
переміщення на кріслі-колясці або лікарняній каталці - 0,9 м;
між передпокоєм, житловою кімнатою та санвузлом, між коридором і вбиральнею - 0,6 м, а за
необхідності переміщення на кріслі-колясці - 1,1 м;
у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м.
2) психоневрологічних інтернатів:
у житлових приміщеннях відділень соціо-реабілітаційного профілю і для осіб з високим рівнем
адаптації та автономної активності - 0,9 м;
у житлових приміщеннях відділень інтенсивного медичного догляду і медико-педагогічної
корекції - 1,1 м;
у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м;
б) в обслуговуючих групах приміщень:
- у залах для глядачів та фізкультурно-оздоровчих занять, гурткових, їдальні, кабінетах лікарів
процедурних, палатах приймального відділення та ізолятора, лікувально-трудових приміщеннях - 1,1 м;
в інших приміщеннях - 0,9 м;
у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м.
На засклених дверях по обидва боки повинні передбачатися захисні грати заввишки не
менше 1,2 м від низу дверей.
Природне освітлення приміщень будинків соціального захисту населення слід проекту
вати з урахуванням вимог ДБН В.2.5-28.
У верхній частині вікон житлових приміщень необхідно передбачати фрамуги з бічними
щитками. Висота розташування засувок фрамуг має бути в приміщеннях для громадян похилого
віку не більше 1,6 м, а для інвалідів-колясочників - 1,3 м від рівня підлоги.
Орієнтацію вікон житлових кімнат, кімнат відпочинку, кімнат денного перебування у
будинках закладів соціального захисту населення слід приймати на південь, південний схід, схід.
За наявності сонцезахисту допускається орієнтувати вікна перерахованих вище приміщень на південний захід.
