На існуючих станціях в окремих випадках, при збереженні переходів в одному рівні з верхом головок рейок, вони повинні огороджуватися й обладнуватися сигналізацією автоматичної дії і світловими покажчиками.
При виборі типу переходів у різних рівнях перевагу слід віддавати тунелям. Пішохідні мости в обгрунтованих випадках можуть проектуватися критими (заскленими, галерейного типу). При відповідному обґрунтуванні допускається улаштування конкорсів над пасажирськими платформами, які слугують як для переходу, так і місцем очікування пасажирами посадки у поїзд.
С. 72 ДБН В.2.3-19-2008
15.12 Ширина пішохідних тунелів приймається залежно від величини пасажирського по-
току, але не менше 3 м.
Ширина пішохідних мостів, призначених для проходу пасажирів, приймається не менше 2,25 м.
Переходи, які з'єднують основні і проміжні низькі платформи на рівні верху головок рейок, проектуються шириною не менше 3 м, а при здійсненні багажних і поштових операцій -не менше 4 м, на зупинних пунктах, при відповідному обґрунтуванні (категорія лінії, інтенсивність руху поїздів та пасажирів), ширина переходів може бути зменшена до 2 м.
Ширина сходів з пішохідного моста і виходів із тунелю повинна визначатися за розрахунковим пасажиропотоком і має бути не менше 2 м при двох виходах на платформу.
При проектуванні пішохідних мостів і тунелів у необхідних випадках необхідно передбачати улаштування направляючих огороджень, що перешкоджають переходу через колії людей у невстановлених для цієї мети місцях.
15.13 Біля високих платформ при відсутності переходів у різних рівнях слід проектувати
торцеві сходи; для платформ, що обслуговують поїзди з багажними і поштовими вагонами,
слід передбачати можливість пересування візків між платформою і вокзалом.
Сходи в польову сторону з бічних платформ слід проектувати через кожні 50 м при інтенсивному пасажиропотоку, а в інших випадках - через кожні 100 м. При неможливості чи недоцільності влаштування сходів на такій відстані вона може бути збільшена при відповідному обґрунтуванні. Ширина сходів повинна дорівнювати половині ширини платформи, але бути не менше 2,5 м.
На пасажирських станціях при відповідному обґрунтуванні допускається улашту-
вання окремих багажно-поштових платформ зі спеціальними тунелями із підйомниками або
пандусами.
У великих вузлах, адміністративних, промислових і курортних центрах і т.ін. допус-
кається, за завданням Державної адміністрації залізничного транспорту України, проектува-
ти колії і платформи для приймання, відправлення і тривалої стоянки туристично-екс-
курсійних поїздів із необхідним устаткуванням для обслуговування пасажирів (освітлення,
водопровід, каналізація).
Для ремонту і технічного обслуговування пасажирських вагонів, виходячи з паса-
жиропотоків, забезпеченості об'єктами ремонту, трудовими ресурсами на мережі залізниць
необхідно передбачати будівництво пасажирських технічних станцій, депо та ремонтно-
екіпірувальних депо, які повинні мати необхідний комплекс будівель, споруд, пристроїв, ме-
ханізмів і устаткувань для виконання робіт, передбачених типовими технологічними
процесами, вказівками, інструкціями і наказами.
Депо для ремонту пасажирських вагонів необхідно створювати в пунктах форму-
вання пасажирських составів.
На великих пасажирських технічних станціях, що підготовляють до рейсу більше 5 составів свого формування за добу, слід передбачати проектування ремонтно-екіпірувального депо.
Програма ремонту пасажирських вагонів визначається проектом. Проектні рішення повинні передбачати перспективу розвитку технічної бази і можливість здійснення ремонту перспективних типів вагонів, які визначені концепцією (програмою) розвитку пасажирського рухомого складу.
15.18 На станціях формування пасажирських поїздів слід передбачати необхідні пристрої
для технічного обслуговування й екіпірування вагонів, у тому числі - пристрої для подачі до
составів палива, гарячої і холодної води, електроенергії для опалення вагонів, пристрої підза-
рядки акумуляторних батарей, стаціонарні чи пересувні машини для ремонту та обмивання,
ДБН В.2.3-19-2008 С. 73
складські приміщення для зберігання постільної білизни і вагонного інвентарю, а також бази технічного утримання і відстою резервних пасажирських вагонів, із відповідними засобами охорони.
У пунктах обороту пасажирських составів необхідно передбачати пристрої для постачання вагонів паливом і водою, а при техніко-економічному обґрунтуванні - інше необхідне устаткування.
Обмивання і ремонт пасажирських вагонів виконуються у відкритих або критих цехах чи спеціальних ангарах залежно від кліматичної зони і з відповідним обґрунтуванням у проекті.
15.19 Якщо на станції передбачається заміна колісних пар у транзитних пасажирських поїздів, на них розміщуються спеціалізовані технічні пункти з відповідним технологічним обладнанням. При їх розміщенні перевагу необхідно віддавати варіантам із найменшим обсягом маневрової роботи.
16 ГОСПОДАРСТВО КОМЕРЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА МАРКЕТИНГУ
При проектуванні вантажних пристроїв на нових та існуючих залізничних лініях не-
обхідно виходити з принципу концентрації вантажної роботи на меншій кількості станцій, а
також на спеціалізованих вантажних станціях, оснащених відповідними пристроями та ме-
ханізмами для переробки вантажів. Розташування вантажних станцій на лінії (дільниці) і в
межах залізничного вузла встановлюється проектом. У проекті необхідно враховувати на
явність існуючих вантажних об'єктів на обраних станціях і можливість резервування тери-
торії для подальшого розвитку станцій і вантажних районів на перспективу. При необхідності
реконструкції вантажних станцій (районів), розташованих у зоні житлової забудови міст і в
стиснених умовах, повинен бути розглянутий варіант винесення їх за межі міста.
На станціях, призначених для виконання вантажних операцій, необхідно передбача-
ти відповідний колійний розвиток, а також вантажно-розвантажувальні споруди і пристрої:
криті і відкриті склади і платформи, площадки для переробки контейнерів та контрей-
лерів, великовагових та інших вантажів;
естакади, підвищені колії;
пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через
склад;
платформи і площадки для розвантаження насипних вантажів, колісної техніки й
інших вантажів;
службово-технічні і санітарно-побутові будівлі та інші необхідні допоміжні будівлі,
пристрої, що забезпечують безперебійну роботу вантажно-розвантажувальних машин
і механізмів (пункти технічного обслуговування електронавантажувачів та автонаван-
тажувачів, ремонтні майстерні, склади паливних і мастильних матеріалів та ін.).
У разі необхідності слід передбачати пристрої для навантаження, розвантаження, постачання води та фуражу для тварин, дезінфекційно-промивні пункти або станції, пункти комерційного огляду поїздів і вагонів, вагонні ваги, габаритні ворота та інші пристрої і споруди.
Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип і продуктивність устаткування необхідно встановлювати проектом залежно від роду вантажів, які перероблюються, термінів зберігання вантажів, розмірів і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт, наявності чи доцільності розташування відповідних пристроїв і устаткування на підприємствах (організаціях), які обслуговуються станцією.
Обладнання вантажних районів слід проектувати з урахуванням обслуговування усіх взаємодіючих підрозділів - станцій та вантажних дистанцій.
С. 74 ДБН В.2.3-19-2008
Вантажні пристрої і колійний розвиток, необхідний для майбутньої вантажної робо-
ти, необхідно концентрувати в одному вантажному районі станції зі спеціалізованими для пе-
реробки однорідних вантажів площадками. В межах станції можуть створюватися декілька
спеціалізованих вантажних районів для переробки окремих видів вантажів.
Розташування вантажного району на станції має забезпечувати:
зручне сполучення з найближчими населеними пунктами, промисловими і сільськогос-
подарськими підприємствами;
вільний під'їзд транспортних засобів до складських приміщень з найменшою кількістю
пересічень залізничних колій;
зручні стоянки транспортних засобів на території вантажного району при виконанні
операцій з огляду, приймання, навантаження і розвантаження вантажів (у тому числі -
в нічний час), а також в очікуванні в'їзду на територію вантажного району перед конт-
рольно-пропускним пунктом;
виконання вимог діючих санітарних норм і правил;
охорону навколишнього природного середовища та дотримання норм екологічної без
пеки.
Територія вантажного району повинна бути огороджена й обладнана охоронною сиг-
налізацією по всьому периметру огородження, обладнана протипожежними засобами, зв'яз-
ком, освітленням і мати водовідвідні споруди, які забезпечують відведення і очищення
поверхневих вод із території району; автомобільні дороги і вантажно-розвантажувальні
площадки повинні мати тверде покриття.
На вантажних станціях, а в обґрунтованих випадках - і на вантажних районах, не-
обхідно проектувати пневматичну або іншого виду механізовану пошту (для прискорення
передачі паперової вантажної документації), засоби зв'язку з вантажовідправниками і ванта-
жоодержувачами, а в окремих випадках - диспетчерську систему управління і промислове
телебачення.
Вантажні станції і райони слід обладнувати:
пристроями оперативного, технологічного й інформаційного зв'язку (телефони, теле-
тайпи, переносні радіостанції, електронний документообіг й ін.);
електричною централізацією стрілок;
автоматизованими системами управління вантажними станціями (АСУ ВС), включаю
чи приміщення для ЕОМ, периферійну апаратуру і канали зв'язку.
Пристрої технологічного зв'язку слід проектувати з урахуванням автоматичного прий-мання-передавання і реєстрації зовнішньої інформації, що надходить, а також забезпечення автоматичного запису й обміну інформацією між об'єктами станції.
16.7 Для тарних і штучних вантажів, що вимагають зберігання у критих складах, слід про-
ектувати одноповерхові криті склади з внутрішнім чи зовнішнім розташуванням вантаж-
но-розвантажувальних колій.
Криті склади повинні бути оснащені засобами механізації для виконання навантажувально-розвантажувальних і складських операцій - дизельними або електричними навантажувачами, штабелерами та ін., а також пристроями пожежної й охоронної сигналізації, стелажами та огородженими місцями для підзарядки акумуляторів, які облаштовуються відповідно до вимог технічної, санітарної і протипожежної нормативної документації. Одноповерхові склади з внутрішнім розташуванням навантажувально-розвантажувальних колій допускається проектувати багатосекційними. Кількість колій і платформ у багатосекційних складах повинна відповідати характеру і обсягам операцій, що виконуються.
У складах необхідно передбачати опалювані приміщення для приймальників-здаваль-ників.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 75
Розміри критих складів, критих і відкритих вантажних платформ слід встановлювати
проектом залежно від кількості і роду вантажу, який зберігається, прийнятих термінів
зберігання, характеру операцій, що з ним виконуються, і засобів механізації та автоматизації,
що застосовуються. Ширина зовнішньої рампи біля критих складів повинна забезпечувати
роботу вантажно-розвантажувальних машин і має бути не менше 3 м із боку колії і не менше
1,5 м із боку під'їзду автомобільного транспорту. Зовнішня рампа може обладнуватися
консольно-поворотним краном для навантаження і розвантаження автомашин.
Для сортування тарних і штучних вантажів проектуються спеціальні платформи.
Розміри їх встановлюються залежно від обсягу вантажосортувальної роботи та засобів ме-
ханізації і автоматизації.
На вантажних районах необхідно передбачати навантажувально-розвантажувальні
колії і платформи з під'їздами до них для безпосереднього перевантаження із вагона в авто-
мобілі і навпаки. Кількість таких колій І платформ визначається проектом.
Площадки для переробки середньотоннажних контейнерів повинні бути обладнані
електрокозловими кранами вантажопідйомністю не менше 6,3 т із автоматизованими захва-
тами (автостропами) для навантаження та розвантаження контейнерів. Прогін крана слід
приймати розміром 16 м, 25 м і 32 м відповідно до даних розрахунку.
Пункти переробки великотоннажних контейнерів слід оснащувати електрокозловими кранами прогоном 25 м і 32 м вантажопідйомністю на спредері 24,0 і 30,5 т. В умовах застосування АСУ повинен забезпечуватися зв'язок крана з ЕОМ.
При значних обсягах великотоннажного контейнеропотоку, при організації контейнерних терміналів, доцільно розглядати використання більш продуктивної навантажувально-розвантажувальної техніки - спеціалізованих автонавантажувачів тощо з обов'язковою організацією пунктів їх технічного обслуговування.
Необхідно передбачати приміщення для розташування засобів обчислювальної техніки автоматизованої системи управління контейнерним пунктом (АСУ КП). На робочих місцях приймальників-здавальників контейнерного пункту повинні бути передбачені утеплені приміщення, у яких обладнуються відеотермінали.
Довжину контейнерних площадок встановлюють відповідно до необхідної місткості площадки, яка визначається на підставі розрахункових нормативів і місцевих умов роботи (співвідношення між кількістю місцевих і транзитних контейнерів, нерівномірність завезення і вивезення контейнерів автотранспортом, частки контейнерів, які перевантажуються без зберігання на площадці та ін.). Необхідно передбачати місце для розміщення несправних контейнерів та відповідне облаштування для організації їхнього поточного ремонту.
