ДБН В.2.8-ДБН В.2.8-4, ДБН В.2.8-9, НПАОП 0.00-1.01, НПАОП 0.00-1.36.

  1. Влаштування, приймання робіт і утримання рейкових шляхів баштових кранів виконується відповідно до вимог СНиП 3.08.01.

6.4 Кранівники баштових, стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних,

пневмоколісних) кранів виконують свою роботу відповідно до НПАОП 0.00-5.05,

НПАОП 0.00-5.03.

6.5 Огляд, випробування та експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до вимог чинного "Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".

6.6 До стропування вантажів допускаються працівники, навчені в установленому порядку за НПАОП 0.00-5.04.

6.7 Електроустаткування піднімальних механізмів має відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32. Експлуатація електроустановок має здійснюватись відповідно до вимог НПАОП 1.1.10-1.01 і . ДНАОП 0.00-1.21.

6.8 Влаштування заземлення підкранових колій має відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32.

6.9 Підприємства, що виконують технічне обслуговування і ремонт вантажопідіймальних механізмів на будівельних майданчиках, повинні мати інструкції з безпеки праці для своїх працівників, що виконують ці роботи, розроблені і затверджені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15.

  1. Дорожні огородження і напрямні пристрої, що розміщаються для забезпечення безпеки, руху на небезпечних ділянках доріг і штучних споруд, а також способи їх влаштування мають відповідати вимогам ДСТУ 2734 і ДСТУ 2735.
  2. Посилення основи шляхового полотна для переміщення будівельних машин і руху транспортних засобів передбачається в таких випадках:

- коли існуюча основа не задовольняє вимогам до уклону, рівномірності основи і має просідання, вибоїни;

- якщо передбачається збільшення навантаження на вісь транспортних засобів або можливість використання більш важких будівельних машин і механізмів;

- коли виникає небезпека ослаблення основи (розмиву) опадами;

- при збільшенні тривалості виконання робіт або консервації об'єкта.

  1. У небезпечних умовах (зрізання ґрунту на схилі, розчищення завалів поблизу ліній електропередачі чи існуючих будівель і споруд) застосовуються машини, обладнані додатковими засобами захисту, які попереджають вплив на працівників та інших осіб небезпечних виробничих чинників, що виникають під час їх роботи.
  2. Мобільні машини, що працюють у зоні діючих ліній електропередачі, обладнують приладами, що контролюють наближення робочих органів і вузлів машини до струмопровідних пристроїв високої напруги та виконання заходів безпеки відповідно до вимог наряд-допуску на виконання будівельно-монтажних робіт підвищеної небезпеки та у місцях дії небезпечних чи шкідливих чинників.
  3. Виконання робіт із технічного обслуговування і ремонту машин і механізмів здійснюється технічним персоналом після виведення механізмів з робочої зони.

За неможливості такого виведення необхідно обмежити зони роботи інших машин на час виконання робіт із технічного обслуговування і ремонту.

  1. Правила безпечного виконання робіт із використанням засобів механізації регламентуються ПВР. За необхідності деталізації технології та особливих умов безпеки у складі ПВР розробляються технологічні карти.
  2. Монтаж і демонтаж баштових кранів виконують із дотриманням технологічних карт або спеціально розробленого проекту.
  3. Організації, що здійснюють будівництво, своїми наказами призначають працівників, відповідальних за:

- справний стан вантажопідіймальних кранів відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.07, що підтверджується ними у крановому журналі не рідше ніж через кожні 10 днів;

- безпечне переміщення вантажів кранами відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.06. Справність технічного стану вантажозахоплюючих пристроїв і тари підтверджується ними щоденно у журналі робіт;

-здійснення нагляду за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.20.

6.18 Машини, об'єднані в єдиний технологічний процес із числом робітників більше одного, необхідно забезпечувати системами сигналізації, що попереджають робітників про пуск.

6.19 Дистанційний пуск машин та механізмів проводиться після подачі попереджувального звукового чи світлового сигналу і одержання зворотного сигналу з місць обслуговування устаткування про можливість пуску.

7 ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ

7.1 Організація і виконання будівельно-монтажних робіт повинні відповідати вимогам СНиП III-4, а також прийнятим у ПОБ та ПВР рішенням щодо забезпечення комплексної безпеки будівництва.

У заходах із забезпечення вимог безпеки враховуються додаткові виробничі ризики, притаманні будівництву в умовах ущільненої забудови (додаток В), індивідуальні умови стиснення будівельного майданчика (додаток Ж) та умови виконання кожного виду робіт на відповідній стадії будівництва (додаток Г).

Заходи із захисту прилеглої забудови та об'єктів благоустрою від негативного техногенного впливу будівництва (3.4, 4.6) виконуються у послідовності і в терміни, визначені в проектній та проектно-технологічній документації.

  1. Під час виконання будівельно-монтажних робіт вживають визначених у ПОБ та ПВР заходів із запобігання падінню будівельних конструкцій, виробів та матеріалів, які переміщуються краном, а також втрати їх стійкості в процесі складування та монтажу.
  2. Виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів виконується відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.28.

7.4 Під час виконання будівельно-монтажних робіт додержуються визначених у ПОБ і ПВР способів і порядку видалення відходів будівельних матеріалів і сміття, а також місць їх складування.

7.5 Допустимі рівні шуму, вібрації, інфразвуку і низькочастотного шуму в приміщеннях житлових і цивільних будинків та на території, що прилягає до будівельного майданчика, мають відповідати СН 3077, СанПиН 42-120-4948, СН 1304. Санітарно-гігієнічні характеристики повітря робочої зони мають відповідати ГОСТ 12.1.005.

Організаційними заходами повинно бути забезпечено виконання встановлених місцевими органами самоврядування правил дотримання тиші в громадських місцях.

7.6 Якщо проектом будівництва (реконструкції) передбачено знесення прилеглих будівель і споруд, повинні бути здійснені передбачені ПОБ і ПВР заходи із забезпечення техногенної і пожежної безпеки прилеглих будівель і території, а також безпечних умов праці.

7.7 3 усіма працівниками повинні проводитись усі види інструктажу з вимог техногенної і пожежної безпеки, безпеки праці, виробничої санітарії під час виконання робіт в умовах ущільненої забудови або на діючому підприємстві відповідно до НПАОП 0.00-4.12, НАПБ Б.02.005, НАПБ Б.06.001.

7.8 За необхідності влаштування котловану поблизу фундаментів існуючої будівлі до глибини, близької до рівня їх закладання, не влаштовуючи попереднього кріплення стін котловану, дотримуються такої послідовності безпечного виконання цієї роботи:

- виконується розроблення ґрунту механізованим способом до позначки на 0,5 м вище від підошви фундаменту існуючої будівлі;

- виконується ручне вибирання ґрунту до проектної позначки на окремих ділянках завширшки

1,5 - 2,0 м по фронту прилягання до існуючої будівлі;

- вибирання ґрунту на наступних ділянках починають після завершення земляних, бетонних і монтажних робіт та засипання пазух на попередніх ділянках.

7.9 Перед початком робіт із влаштування котловану у зоні впливу цих робіт на існуючі будівлі та споруди або на об'єкти чи устаткування будівельного майданчика влаштовуються запроектовані конструкції для утримання стін котловану, включаючи спеціальні заходи із забезпечення необхідної горизонтальної стійкості цих конструкцій.

  1. Під час виконання робіт з можливим виділенням пилу передбачаються заходи із запобігання пилоутворенню.

7.11 У разі, якщо організація, що здійснює моніторинг, повідомить про небезпеку, яка виникла щодо інженерно-геологічної ситуації, технічного стану об'єкта, що будується, або прилеглого техногенного середовища, будівельно-монтажні роботи припиняють до прийняття рішення щодо ліквідації небезпечної ситуації, узгодженого між власником будівлі, споруди чи установки, що опинилася в небезпечній ситуації, і генпідрядником.

8 МОНІТОРИНГ ОБ'ЄКТА, ПРИЛЕГЛОЇ ЗАБУДОВИ ТА ТЕРИТОРІЇ

8.1 Метою моніторингу є спостереження технічного стану об'єкта будівництва, відстеження техногенного впливу нового будівництва на прилеглі будівлі і споруди, інженерно-геологічну та екологічну ситуацію на прилеглій території, а також визначення часу і величини можливих відхилень бід нормального функціонування досліджуваних об'єктів.

Моніторинг включає виконання таких завдань обстеження технічного стану будівельного об'єкта:

- діагностика;

- спостереження;

- прогноз надійності при експлуатаційних режимах.

8.2 За функціональним призначенням моніторинг будівель і споруд в умовах ущільненої забудови поділяється на такі напрями:

- об'єктний, що включає спостереження за станом основ, фундаментів і несучих конструкцій об'єкта нового будівництва або реконструкції, прилеглих будівель і підземних споруд, а також об'єктів інфраструктури;

- інженерно-геологічний, гідрогеологічний, геофізичний, що включає спостереження за динамікою ґрунтів, рівнів і складу ґрунтових вод та розвитком деструктивних процесів: ерозії, зсувів, карстово-суфозійних явищ, осідання земної поверхні тощо, а також за станом температурного, електричного та інших фізичних полів;

- еколого-біологічний, що включає системи спостережень за зміною навколишнього природного середовища, радіаційної обстановки тощо.

8.3 Зміст і обсяг робіт визначаються технічним завданням на моніторинг (ТЗ) відповідно до вимог проектної документації (3.12) та програми науково-технічного супроводу будівельного об'єкта. ТЗ розробляється проектувальником та організацією, яка здійснює моніторинг, у відповідності з додатком Л, погоджується замовником та затверджується до початку виконання робіт. ТЗ встановлює заходи, методику та періодичність проведення циклів спостережень.

8.4 Допустимі значення інформативних індикаційних показників, сукупність яких репрезентативно фіксує стан досліджуваних об'єктів моніторингу, за якими оцінюють рівень небезпеки, приймаються за даними, визначеними у проектній документації.

8.5 Здійснення моніторингу включає такі етапи:

- розроблення проекту системи моніторингу відповідно до ТЗ;

- розроблення системи спостережень для перевірки в натурі ступеня впливу нового будівництва на існуючі будівлі і споруди;

- тестування та випробування системи моніторингу. Складання відповідних актів та документів випробування;

- монтаж системи моніторингу на об'єкті;

- здійснення моніторингу в процесі будівництва та експлуатації протягом стабілізаційного періоду або більшого терміну, встановленого технічним завданням;

- обробка та оперативний аналіз результатів моніторингу у режимі реального часу;

- опрацювання результатів спостережень та підготовка відповідних висновків;

- оцінка впливу нової будівлі і виконання робіт з її зведення на існуючі будівлі і споруди.

8.6 Методи й технічні засоби моніторингу повинні призначатися в залежності від рівня відповідальності споруд, їх конструктивних особливостей, способів зведення нових об'єктів, геологічних і гідрогеологічних умов ділянки, ущільненості існуючої забудови, експлуатаційних вимог до споруд.

8.7 Еколого-біологічні спостереження за зміною стану навколишнього середовища, радіаційної обстановки тощо повинні проводитися у випадках будівництва промислових об'єктів із шкідливими процесами, джерелами іонізуючого випромінювання, при забрудненні атмосфери та ґрунтів шкідливими речовинами.

8.8 У випадку виникнення деформацій або інших явищ, що відрізняються від прогнозованих і являють собою небезпеку для прилеглої забудови або нового будівництва, організація, що здійснює моніторинг, письмово повідомляє замовника, генпідрядника та проектну організацію для спільної розробки термінових заходів.

8.9 Формою звітності є науково-технічний звіт, що включає:

- результати моніторингу, які можуть бути представлені у вигляді дефектних відомостей, графіків розвитку осідань і кренів будівлі, деформацій поверхні землі, актів огляду стану наземних конструкцій будівлі, актів, що підтверджують дотримання технологічної послідовності захисних заходів щодо зміцнення основ і фундаментів, документів, що відображають контроль якості робіт тощо;

- розрахунки конструкцій, порівняння їх з результатами вимірів, заходи щодо попередження, усунення або зменшення негативних наслідків шкідливих впливів, прогноз зміни стану будівлі і навколишньої забудови після закінчення будівництва та під час подальшої експлуатації;

- оцінку фактичного технічного стану об'єктів моніторингу.

ДОДАТОК А

(довідковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах є посилання на такі нормативні документи:

Закон України "Про охорону праці"

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"

Закон України "Про правові засади цивільного захисту"

Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру"

Закон України "Про благоустрій населених пунктів"

Закон України "Про пожежну безпеку"

Закон України "Про дорожній рух"

Земельний кодекс України

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві"

Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 26.05.2004 № 687)