ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Планування та забудова міст

і функціональних територій

СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ,

ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИХ ОПОРНИХ ПЛАНІВ,

СПЕЦІАЛЬНОЇ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ

ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОРИЧНИХ

АРЕАЛІВ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ УКРАЇНИ

ДБН Б.2.2-3-2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2008

РОЗРОБЛЕНО: Інститут НДІТІАМ (Дьомін М.М., д-р архіт., проф;

Водзинський Є.Є., архіт.; Колосок Б.В., канд. архіт.)

Державний науково-технологічний центр консервації та

реставрації пам'яток ДНТЦ "Конрест" (Вечерський В.В., канд.

архіт.; Гуцуляк Р.Б., канд. хім. наук; Щавінський Р.В.)

За участю:

Державної служби з питань національної культурної спадщини

(Кучерук М.М., архіт.)

ВНЕСЕНО: Управління реставрації та реконструкції історичної забудови

Мінрегіонбуду України

ПІДГОТОВЛЕНО Управління технічного регулювання у будівництві

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: Мінрегіонбуду України

ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Мінрегіонбуду України від 11 червня 2008 р. № 248,

чинні з 1 січня 2009 р.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Планування та забудова міст і функціональних територій Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів, спеціальної науково-проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України

ДБН Б.2.2-3-2008 Вводяться вперше

Чинні з 2009-01-01

Цими нормами визначають вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів та визначення в їх складі меж історичних ареалів.

Вимоги цих норм є обов'язковими для дотримання юридичними і фізичними особами - суб'єктами архітектурної й містобудівної діяльності незалежно від форм власності.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1Історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація обліково-охо-ронного характеру, в якій фіксується інформація про весь комплекс нерухомих об'єктів культурноїспадщини населеного місця та пов'язане з ними традиційне середовище.

Історико-архітектурний опорний план є обов'язковою складовою частиною генерального плану історичного населеного місця як основного виду містобудівної документації, а також може розроблятися окремо перед розробленням генерального плану. У разі необхідності розроблення історико-архітектурного опорного плану після генерального плану останній повинен бути відкоригованим відповідним чином.

  1. Історичні ареали охоплюють історично сформовану частину населеного місця, що в ціломузберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови. Це - найбільш освоєна в минуломуі добре збережена частина території населеного місця, що відрізняється традиційним характеромсередовища і значною кількістю об'єктів культурної спадщини від інших, менш освоєних або поганозбережених частин населеного місця та його найближчого оточення.
  2. Історико-архітектурний опорний план розробляють, а історичні ареали визначають для всіхнаселених місць України, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженогоКабінетом Міністрів України.
  3. Межі історичних ареалів визначаються у складі історико-архітектурного опорного плану інаносяться на його основний кресленик. Межі історичних ареалів слід проводити вздовж роз-планувальних і природних рубежів, що відокремлюють історичні ареали від решти міських тери-торій.
  4. Матеріали історико-архітектурного опорного плану, межі історичних ареалів є вихіднимидля розроблення або коригування зон охорони пам'яток. Історико-архітектурний опорний план ізони охорони пам'яток як взаємодоповнюючі документи доцільно замовляти, опрацьовувати, по-годжувати, затверджувати і використовувати разом.
  5. Історико-архітектурний опорний план уточнюється і деталізується для кожної наступноїстадії проектування.:

-для детальних планів територій та проектів реконструкції і регенерації історичних територій

визначаються опорні елементи містобудівних систем, які забезпечують спадковий розвиток та

проводиться інвентаризація відповідної території;

-для окремих об'єктів нового будівництва та реконструкції в межах історичних ареалів розроб-ляються історико-містобудівні обґрунтування їх розміщення

С 2 ДБН Б.2.2-3-2008

  1. Історико-архітектурний опорний план розробляють згідно з Програмним завданням (дода-ток В), яке складається провідною організацією-розробником за участю організацій - співвиконавціві затверджується замовником. Історико-архітектурний опорний план розробляють з урахуваннямнаявних офіційних документів і даних, одержаних під час натурних обстежень і спеціальних дос-ліджень.
  2. Історико-архітектурний опорний план підлягає коригуванню у разі отримання нових даних зарезультатами історико-архітектурних, історико-містобудівних та археологічних досліджень.
  3. Історико-архітектурний опорний план, межі історичних ареалів розробляються науково-дослідними, науково-методичними та проектними установами і організаціями, спеціалізованими вгалузі вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають ліцензію на виконанняробіт з реставрації та відновлення пам'яток архітектури.

2 СКЛАД ДОКУМЕНТАЦІЇ

  1. Склад досліджень і термін їх проведення визначає Програмне завдання на проведення дос-ліджень культурної спадщини і розроблення історико-архітектурного опорного плану населеногомісця (додаток В).
  2. Програма досліджень для розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначен-ня меж історичних ареалів залежить від складності історичного розвитку населеного місця, йоговеличини, кількості об'єктів культурної спадщини, природних особливостей місцевості.
  3. Складовими частинами документа є:
  • пояснювальна записка з додатками;
  • основний кресленик з відповідною назвою "Історико-архітектурний опорний план";
  • схеми, що доповнюють і обґрунтовують основний кресленик та визначення меж історичнихареалів населеного місця;
  • фотоілюстрації.
  1. Основний кресленик виконують в одному масштабі з основним креслеником генеральногоплану населеного місця.
  2. Історико-архітектурний опорний план (основний кресленик) доповнюють такі обов'язковісхеми1:
  • Територіальний і розпланувальний розвиток населеного місця (1:10000, 1:25000, 1:50000);
  • Ландшафт населеного місця (1:10000, 1:25000, 50000);
  • Історичне зонування населеного місця (1:10000, 1:25000,1:50000);
  • Середовищне зонування історичного центру (1:2000, 1:5000);
  • Архітектурно-просторова композиція історичного центру (1:2000,1:5000);
  • Видове розкриття пам'яток архітектури та містобудування (1:5000, 1:10 000);
  • Прилеглі до населеного місця-території (1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:300000).
  1. Крім названих обов'язкових схем, можуть виконуватися й інші кресленики: панорами, най-більш важливі розгортки забудови вулиць, профілі місцевості (за наявності виразного рельєфу),перспективні зображення, аналіз взаємодії історичної і нової забудови, а також ті, що характеризуютьзабудову за хронологією, стилем, висотою, масштабом.
  2. У разі малої інформаційної насиченості основного кресленика доцільно суміщати з ним іншікресленики, що входять до комплекту документів як обов'язкові.
  3. У додатках до пояснювальної записки подають списки об'єктів культурної спадщини різнихвидів та категорій, списки використаних документів та матеріалів, літератури, архівних джерел,картографічні та іконографічні документи (історичні плани, гравюри, малюнки, старі фотографії), а

1 Масштаб схем залежить від розміру населеного місця.

ДБН Б.2.2-3-2008 С.З

також пооб'єктну фотофіксацію пам'яток та значних історичних будівель, в тому числі втрачених, характерних для даного населеного місця.

3 ЗМІСТ ДОКУМЕНТАЦІЇ

3.1Історико-архітектурний опорний план розробляють на основі даних двох основних скла-дових досліджень:

  • першої, що виявляє об'єкти нерухомої культурної спадщини й визначає їх збереженість таетнологічну, археологічну, історичну, наукову та іншу культурну цінність;
  • другої, що визначає їх естетичну та мистецьку цінність, а також аналізує композицію, художніякості об'єктів культурної спадщини та їх роль в оточенні.
  1. На історико-архітектурному опорному плані фіксують всі історичні будівлі та інші об'єкти(витвори) нерухомої культурної спадщини населеного місця, а також історичні ареали і охороннезонування, що є діючими на час його складання.
  2. На історико-архітектурному опорному плані показують:
  • нерухомі пам'ятки національного та місцевого значення усіх видів (археологічні, історичні,монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ланд-шафтні, науки і техніки);
  • щойно виявлені об'єкти всіх видів культурної спадщини;
  • історичну забудову (значні й рядові історичні будівлі: громадські, житлові та господарські,промислові, культові та оборонні споруди);
  • місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне значення;
  • дисгармонійні будівлі та споруди;
  • пам'ятки природи, природні заповідники, цінні природні ландшафти;
  • території всіх видів пам'яток та їх затверджені зони охорони;
  • межі історико-культурних заповідників;
  • межі історичних ареалів населеного місця;
  • списки показаних на історико-архітектурному опорному плані об'єктів культурної спадщини.

3.4Схеми, що доповнюють історико-архітектурний опорний план, фіксують:

  1. Територіальний і розпланувальний розвиток населеного місця - етапи становлення міста(селища, села), які показують кількома креслениками, у тому числі його сучасний стан. На схемінаносять межі населеного місця на кожному з етапів розвитку, найважливіші історичні шляхи,вулиці, майдани, визначні історичні будівлі, споруди та комплекси, трасування збережених та втра-чених ліній фортифікаційних укріплень.
  2. Прилеглі до населеного місця території - розташовані поза ним та історично пов'язаніз ним об'єкти культурної спадщини, основні напрямки огляду його історичного центру з під'їздівдо нього, цінні ландшафти.
  3. Ландшафт населеного місця - основні природні осі та вузли, вододіли, тальвеги, грані схилів,гори, скелі, заплави, ріки, струмки, озера, ставки, ліси, сквери, сади, парки, луки, поля, характерніділянки природного ландшафту, пам'ятки садово-паркового мистецтва, пам'ятки природи, природнізаповідники, заказники тощо.
  4. Історичне зонування населеного місця - історичне середмістя (в оборонних валах), перед-містя, інші історичні райони населеного місця.
  5. Середовищне зонування історичного центру - історично сформовані типи забудови те-риторій: громадські комплекси, садиби, квартали, інші ділянки та фронти забудови; парки, сквери,масиви зелених насаджень, ландшафти, рештки фортифікаційних укріплень.

3.4.6Архітектурно-просторова композиція історичного центру - історичні та сучасні місто-будні домінанти, архітектурні акценти, архітектурні ансамблі та комплекси, головні й підпоряд-

С.4 ДБН Б.2.2-3-2008

ковані розпланувально-композиційні осі та вузли, характерні типи міських просторів (замкнені, відкриті, дисгармонійні), грані схилів, водні поверхні.

3.4.7. Видове розкриття пам'яток архітектури та містобудування - зони огляду пам'яток архітектури, що є архітектурними домінантами і акцентами; оглядові точки, осі, фронти; зони формування видів; характерні відстані (якісні пороги) зорового сприйняття пам'яток архітектури; допустимі висоти нової забудови; грані схилів, природні домінанти, водні поверхні, зелені насадження.

Обов'язковою складовою аналізу видового розкриття пам'яток архітектури є фотофіксація характерних видів на пам'ятки архітектури і містобудування, перспектив і панорам історичних районів. До складу матеріалів фотофіксації входять також демонстраційні фотопанорами, зняті з важливих для огляду історичного населеного місця точок.

3.5 Пояснювальна записка до історико-архітектурного опорного плану містить результати комп-лексних досліджень історичного населеного місця:.

  • коротку історичну довідку з описом пов'язаних з населеним місцем історичних подій та явищкультури;
  • характеристику природної складової ландшафту як найбільш сталого структуро- та формоут-ворюючого чинника, виявлених природних особливостей місцевості, що визначають своєрідністьрозпланування та просторової побудови населеного місця;
  • опис розвитку населеного місця, що розкриває основні його етапи, умови і події, що без-посередньо впливали на становлення населеного місця і його структуру, особливості історичногоформування забудови та її сучасний стан і цінність;
  • опис розвитку розпланування населеного місця та його сучасний стан;
  • загальну характеристику історичних ареалів населеного місця з обґрунтуванням їх меж;
  • середовищне зонування історичного центру;
  • характеристику архітектурно-художніх особливостей будівель та споруд, традиційних дляданого населеного місця, а також озеленення і благоустрій;
  • аналіз архітектурно-просторової композиції і пейзажно-видової структури історичного центрута композиційного впливу об'єктів культурної спадщини;
  • комплексну історико-культурну оцінку території населеного місця;
  • узагальнену оцінку культурної спадщини населеного місця, що розкриває характерні риси іцінність сукупності об'єктів культурної спадщини;
  • аналіз охоронного зонування;
  • перелік історико-культурних заповідників, зон охорони пам'яток і об'єктів природно-заповідного фонду та їх розміри в гектарах;
  • аналіз чинної містобудівної документації щодо її відповідності законодавству і нормативам зохорони культурної спадщини.