2.3.3 У випадку прогнозованого руйнування конструкцій по двох і більше зонах від спільної дії зовнішніх зусиль, а також при неможливості забезпечення необхідної несучої спроможності підсиленням тільки однієї зони застосовується комбіноване підсилення.


2.3.4 Способи ремонту і підсилення конструкцій умовно можуть бути розділені на наступні чотири групи, що передбачають:

а) ремонт конструкцій, у тому числі:

1) захист від замочування і повітряних агресивних середовищ;

2) відновлення закладних деталей, петель, кріплень, анкерувань тощо;

3) відновлення робочої площі перерізів конструкцій без зміни її форми і геометричних розмірів, закладання тріщин, раковин, дефектів, відколків, захисного шару та ін.;

4) ліквідацію ушкоджень гідроізоляції;

5) відновлення антикорозійних захисних покриттів бетону і закладних елемен­тів;

6) відновлення або влаштування захисних огорож для запобігання механічним ушкодженням конструкцій;

7) підвищення міцності бетону конструкцій за рахунок ін'єктування і просочення цементно-полімерними і клейовими композиціями;

б) збільшення несучої спроможності конструкцій, у тому числі:

1) без зміни розрахункової схеми - шляхом підсилення розтягнутої та стиснутої зон, зони зрізу, підсилення конструкцій для сприйняття крутного моменту, при місцевому зминанні, відриві і продавлюванні;

2) із зміною розрахункової схеми шляхом зміни місця передачі навантаження на конструкцію, підвищення ступеня зовнішньої статичної невизначеності введенням додаткових зв'язків, що забезпечують нерозрізність і просторову роботу;

3) із зміною напруженого стану за рахунок влаштування додаткових затяжок, розпірок, шпренгелів, шарнірно-стержневих ланцюгів;

в) розвантаження залізобетонних конструкцій з допомогою передачі навантажень на інші конструкції;

г) заміну конструкцій, у тому числі:

1) розбирання існуючих аварійних конструкцій з наступним спорудженням нових;

2) спорудження нових з наступним розбиранням існуючих;

3) спорудження нових без розбирання існуючих.


2.3.5 В залежності від розташування найбільш слабкої зони в конструкції і передба-чуваної схеми руйнування розрізняють наступні види підсилення залізобетонних елементів:

а) підсилення розтягнутої зони;

б) підсилення стиснутої зони;

в) підсилення зони зрізу;

г) підсилення просторового перерізу від крутіння;

д) підсилення при місцевому зминанні, продавлюванні чи відриві.


2.3.5.1 Підсилення розтягнутої зони конструкцій виконується збільшенням площі поперечного перерізу робочої арматури шляхом установки додаткової арматури із з'єднанням через "коротиші" чи відгини з робочою арматурою і наступним бетонуванням.


2.3.5.2 Підсилення стиснутої зони конструкцій забезпечується збільшенням їх поперечного перерізу, установленням додаткової стиснутої арматури, обмеженням попере­чних деформацій шляхом нарощування стиснутої зони, влаштуванням обойм і сорочок.


2.3.5.3 Підсилення залізобетонних конструкцій на сприйняття поперечних сил викону­ється збільшенням розмірів поперечного перерізу конструкції, площі поперечної арматури в зоні скісного зрізу шляхом: улаштування нарощування, обойм, сорочок, із забезпеченням зчеплення з бетоном конструкції, що підсилюється, установкою поперечних елементів - хомутівв, планок, стержнів тощо.


2.3.5.4 Підсилення конструкції на сприйняття крутного моменту слід виконувати на-рощуванням поперечного перерізу, збільшенням площі поздовжньої, вертикальної і горизон-тальної поперечної арматури, влаштуванням обойм; встановленням замкнутої поперечної ірматури; розширенням площі опертя.


2.3.5.5 Підсилення конструкцій при місцевому зминанні, продавлюванні і відриві здійс-нюється розширенням площі опертя, нарощуванням перерізу.


2.3.5.6 При будь-якому способі підсилення необхідно максимально розвантажити конструкцію, що підсилюється.


Розрізняють повне чи часткове розвантаження конструкцій.


При повному розвантаженні нові елементи сприймають усе навантаження, при част-ковому - частина навантаження сприймається існуючими конструкціями, а інша частина -елементами підсилення.


При труднощах у розвантаженні конструкції, що підсилюється, реалізацію кожного з наведених способів підсилення необхідно виконувати з попереднім напруженням елементів підсилення підклинюванням, поперечним стягуванням болтами, розтяганням затяжок, стисканням розпірок.


2.3.6 У випадку руйнування більше 50 % перерізу конструкцій або більше 50 % площі робочої арматури рекомендується їх заміна новими конструкціями шляхом:

- розбирання і демонтажу старих конструкцій з наступним спорудженням нових;

- зведення нових з тимчасовим використанням як опалубки або на період монтажу конструкцій, що замінюються, з подальшим їх розбиранням;

- зведення нових конструкцій без розбирання існуючих із забезпеченням заходів, що запобігають їх обваленню.

Конструкції підсилення при цьому повинні бути розраховані на повне фактичне наван-таження.


2.4 Проектування ремонту і підсилення конструкцій


Нижче наведено основні рекомендовані способи підсилення залізобетонних конструкцій.


Збірні і монолітні плити покриттів і перекриттів


2.4.1 Підсилення залізобетонних багатопустотних плит перекриттів виконується на- рощуванням перерізів чи встановленням у порожнинах розвантажувальних елементів.

2.4.1.1 Підсилення багатопустотних плит перекриттів нарощуванням перерізу здійс- нюється за рахунок влаштування армованого набетонування згори з забезпеченням зчеплення поверхонь і встановлення вертикальних арматурних каркасів у порожнечі за недостатнього зчеплення поверхонь.


З метою більш повного включення в спільну роботу елементів підсилення з плитами рекомендовано на період виконання робіт плити піддомкрачувати або забезпечувати їх розвантаження.


2.4.1.2 Підсилення багатопустотних плит перекриттів установкою розвантажувальних елементів виконується:

- підведенням зверху розвантажувальних металевих балок з підвісками у швах між плитами;

- підведенням згори двоконсольних розвантажувальних балок над опорами плит з підвісками у швах між плитами;

- встановленням знизу горизонтальних затяжок з анкерами-упорами і натяжними raй- ками;

- встановленням надопорних арматурних каркасів згори в порожнечі з замонолі- чуванням бетоном;

- підведенням знизу металевих розвантажувальних балок з підклинюванням і зачеканенням розчином.


2.4.2 Підсилення ребристих плит покриттів і перекриттів рекомендується виконувати нарощуванням перерізів, підведенням і установкою розвантажувальних і додаткових елементів.


2.4.2.1 Підсилення ребристих плит перекриттів нарощуванням перерізів здійснюється:

- замонолічуванням знизу простору між поздовжніми ребрами з армуванням;

- встановленням додаткової робочої арматури знизу з приварюванням до основної арматури ребер з допомогою "коротишів" і наступним замонолічуванням;

- влаштуванням армованого набетонування згори при забезпеченні зчеплення пове- рхонь;

- влаштуванням додаткової армованої ребристої плити згори з розчищенням швів і встановленням арматурних каркасів.


2.4.2.2 При підсиленні збірних ребристих плит перекриттів підведенням і встановленням розвантажувальних і додаткових елементів слід виконувати:

- встановлення знизу по поздовжніх ребрах металевих балок зі стяжними болтами у швах між плитами;

- підведення металевих парних розвантажувальних балок знизу під поздовжні чи по-перечні ребра з підклинюванням і їх опертя на балки чи ферми покриття;

- улаштування монолітних розвантажувальних балок крізь вирубані прорізи в полицях плит зі збереженням арматурних сіток;

- встановлення арматурних чи смугових горизонтальних чи похилих шпренгельных

затяжок у швах між плитами, на поперечних чи поздовжніх ребрах з кутиковими упорами і гайками для натягу;


- встановлення розвантажувальних сталевих балок на консолях по верхніх поясах балок або ферм із підклинюванням поздовжніх ребер для включення в роботу;

- влаштування монолітної залізобетонної плити на додаткових металевих балках замість обваленої;

- встановлення надопорних сталевих елементів болтах для створення нерозрізності плит;

- встановлення додаткової арматури у швах між поздовжніми ребрами плит

- встановлення додаткових поперечних хомутів з обрізком швелера знизу і гайками для попереднього напруження;

- підведення розвантажувальних металевих ферм чи шпренгельних балок під попе­речні ребра плит з опертям на кроквяну конструкцію.


2.4.3 Підсилення плоских і ребристих монолітних залізобетонних плит виконується нарощуванням перерізів або влаштуванням розвантажувальних елементів.


2.4.3.1 Підсилення монолітних залізобетонних плоских чи ребристих плит нарощуван­ням перерізів здійснюється:

- влаштуванням залізобетонного нарощування плити знизу з застосуванням сталевих смуг або арматурних сіток, прикріплених на анкерних болтах крізь просвердлені в плиті отвори чи іншим способом з наступним торкретуванням;

- влаштуванням залізобетонного нарощування плити згори з анкерами або шпонками для зчеплення нового бетону зі старим.


2.4.3.2 Підсилення монолітних залізобетонних плоских чи ребристих плит перекриттів установленням розвантажувальних елементів здійснюється:

- установленням напружених розвантажувальних шпренгелів зі стержневої арматури в поздовжніх і похилих борознах з анкерними пристроями і натяжними гайками;

- заміною існуючої плити монолітною новою з улаштуванням кутикової залізобетон­ної обойми підсилення балок;

- підведенням знизу розвантажувальних металевих балок з підвіскою на опорні "коротиші" по ребрах плити з допомогою стяжних болтів і підклинювання.


2.4.3.3 Підсилення монолітних залізобетонних ребристих перекриттів з головними і другорядними балками установленням розвантажувальних елементів здійснюється:

- влаштуванням повного чи часткового розвантаження шляхом зведення зверху но­вого залізобетонного перекриття, об'єднаного з існуючим стяжними хомутами по головних балках з зазором чи без нього між розвантажувальними головними і другорядними балками та існуючим перекриттям;

- влаштуванням згори чи знизу перекриття балкової розвантажувальної клітки із про­катного металу з передачею зусиль на колони каркаса.


2.4.4 Підсилення вузлів обпирання плит покриттів на кроквяні балки або ферми і плит перекриттів на ригелі рамних чи зв'язевих каркасів виконується:

- кріпленням додаткових столиків до верхніх поясів кроквяних елементів;

- кріпленням додаткових столиків до полиць чи граней ригелів.


2.4.5 Збільшення несучої спроможності залізобетонних плит покриттів і перекриттів зміною розрахункової схеми за рахунок включення їх у спільну роботу виконується:

- встановленням сталевих горизонтальних накладок на вертикальних стяжних болтах у просвердлених отворах для багатопустотних і ребристих плит перекриттів;

- встановленням горизонтальних стяжних болтів для ребер плит перекриттів, що примикають;

- встановленням вертикальних стяжних хомутів зі швелерною підкладкою для ребер плит перекриттів;

- влаштуванням залізобетонних шпонок з установленням арматурних сіток і арматурних скоб у примиканнях пустотних і ребристих плит;

- створенням збірно-монолітних конструкцій покриттів і перекриттів за рахунок влаштування арматурних випусків і шпонок у зонах контакту плит з ригелями і


кроквяними конструкціями і між собою з установленням арматурних каркасів у шви між елементами і замонолічуванням бетоном.


Збірні і монолітні залізобетонні балки рамних і зв'язевих каркасів покриттів і перекриттів


2.4.6 Підсилення залізобетонних балок і ригелів виконується нарощуванням перерізів, установкою лінійних чи шпренгельних затяжок, влаштуванням додаткових елементів, підведенням розвантажувальних елементів.


2.4.6.1 Підсилення балок і ригелів здійснюється:

- нарощуванням балок із приварюванням поздовжньої арматури чи кутиків підсиленння з допомогою арматурних "коротишів", пластин чи відгинів з наступним набетонуванням;

- улаштуванням залізобетонної обойми з бетонуванням крізь вікна в залізобетонних плитах.


2.4.6.2 Збільшення несучої спроможності залізобетонних балок зі зміною розрахункової схеми установкою затяжок здійснюється:

- встановленням знизу горизонтальних арматурних затяжок, що напружуються, з ан- керними пристроями і натяжними гайками;

- встановленням шпренгелів з арматурної сталі чи прокатного металу з опорними пристроями, поперечними розпірками і стяжними хомутами для їх попереднього напруження;

- встановленням попередньо напружених шпренгельних елементів із прокатного металу з похилими натяжними хомутами для створення вигину елемента, що підсилюється.


2.4.6.3 Підсилення залізобетонних балок установленням додаткових елементів здійс- нюється:

- підведенням стояків у прогоні балки з розпірками і відтяжками для створення додаткових опор;

- установленням напружених шпренгельних затяжок з додатковим сталевим елементом у стиснутій зоні при її ослабленні;

- включенням у спільну роботу з ригелем плит перекриттів.


2.4.6.4 Підсилення залізобетонних балок підведенням розвантажувальних елементів здійснюється:

- підведенням розвантажувальних стояків-опор з підклинюванням під ригель;

- підведенням розвантажувальних портальних рам;

- підведенням розвантажувальних підкосів із затягуванням, що спираються на обойму колони;